Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/719/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Результат оскарження 02.06.2020 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2019 року  м. ОдесаСправа № 923/719/17Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого: суддів  секретар судового засідання  Представники сторін: Від апелянтів  Від ОСОБА_1 Арбітражний керуючий Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.   Арустамян К.А.   особисто ОСОБА_1. особисто ОСОБА_2. адвокат Барабаш М.Ю., ордер КС № 637611, Бєлоусов І.В., посвідчення  № 866,  дата видачі : 24.04.13;розглянувши  апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Херсонської області від18.09.2019 року (суддя суду першої інстанції: Пригуза П.Д.; час і місце винесення ухвали: 18.09.2019, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області, зал судового засідання № 3) у справі за заявою до про заінтересовані особи стосовно боржника у процесуальному статусі відповідачів:№ 923/719/17 Державного агентства України з питань кіно Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» банкрутство    ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1                                                                     ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.08.2017 року порушено провадження у справі № 923/719/17 про банкрутство Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.
		На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.09.2017 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство, номер публікації 45663, встановлено граничний строк для заявлення вимог кредиторів до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення даного оголошення.
		Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.11.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги кредитора Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., які віднесені до 4 черги задоволення, а також судовий збір в сумі 16 000,00 грн. до першої черги.
		Постановою господарського суду Херсонської області від 22.12.2017 боржника - Приватне підприємство «Студія Тир Фільм» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова     І.В., призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. 
		Повідомлення про визнання боржника банкрутом було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 22.12.2017 за номером 48115.
		Ліквідатором банкрута 08.05.2019 подано до господарського суду заяву, відповідно до якої ліквідатор заявив вимогу покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на осіб, що є засновниками, виконували повноваження керівників та інших осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії боржника, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . 
		Ухвалою господарського суду від 10.05.2019 зазначену заяву прийнято до розгляду, залучено до участі у її розгляді відповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019:
		1.Заяву ліквідатора Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890, арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича - задоволено частково. 
		2.Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», (вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890) в сумі 7 015 975,70 (сім мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 70 коп.) на  громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
		3.Стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь стягувача Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890, в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства 7 015 975,70 (сім мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 70 коп.).
		4.В іншій частині позовних вимог щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890, на громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - відмовлено.
		Ухвалу господарського суду мотивовано тим, що стан фактичного (об`єктивного) банкрутства боржника настав у 2008 році, і це підтверджено наданими сторонами до справи доказами, зокрема Аналізом фінансово-господарської діяльності боржника, здійсненим у процедурі розпорядження майном про встановлення факту припинення господарської діяльності, відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням, відсутності документів стосовно фінансової і господарської діяльності боржника. 
		Між Міністерством культури і туризму України, як Замовником, Державною службою кінематографії, як платником та ПП «Студія Тир Фільм» як Продюсером і Виконавцем в особі директора ОСОБА_1 та генерального продюсера фільму ОСОБА_2 було укладено та підписано договір на виробництво та розповсюдження фільму «Зона» на умовах державного замовлення № 325.
		На виконання умов договору Державною службою кінематографії перераховано 7     000        000,00 грн. на рахунок боржника платіжними дорученнями № 12 від 29.03.2007, № 22 від  25.04.2007 та № 38 від 07.06.2007 року.
		Додатковою угодою № 3 до договору сторони погодили у зв`язку з виробничою необхідністю, пов`язаною з виправленням та доопрацюванням робочих матеріалів внести зміни, а саме : остаточним терміном закінчення знімального періоду встановлено - 18.08.2008, термін здачі фільму на одній плівці - 10.11.2008, термін здачі комплекту вихідних фільмових        матеріалів - 26.12.2008.
		Відповідно до Додаткової угоди № 4 сторонами було погоджено, що остаточним терміном закінчення знімального періоду є 31.08.2009, остаточним терміном завершення виробництва - грудень 2009 року.
		Додатковою угодою № 5/1 до договору сторони погодили, що остаточний термін завершення виробництва фільму - грудень 2010 року.
		Додатковою угодою № 6 до договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		У Додатковій угоді № 7 до договору сторони узгодили що права та обов`язки Державної служби кінематографії переходять до Держаного агентства України з питань кіно повному обсязі в зв`язку із ліквідацією.
		Судом встановлено, що доводи ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на винних осіб підтверджено матеріалами справи, зокрема Звітом про фактичні результати фінансово-господарської діяльності ПП «Студія Тир Фільм», виконаних на замовлення ліквідатора спеціалістом в галузі бухгалтерського обліку і аналізу господарської  діяльності, відповідно до яких боржник не мав власних коштів, окрім суми статутного капіталу, що дорівнює 100,00 грн. Отримані боржником від кредитора грошові кошти в сумі 7 000      000,00 грн. на виробництво фільму «Зона» складають основу його балансу та фінансової бази господарювання.  
		Як вбачається з наявних у справі фінансових звітів станом на 31.12.2010 року, станом на 31.12.2011 року, боржник не здійснював господарської діяльності, наведена звітність боржника відображає збереження відомостей про активи та пасиви, зокрема, заборгованість перед кредитором без будь-яких змін протягом усіх років її існування в сумі понад 7 000 000,00 грн.
		Судом встановлено, що боржник знаходився у стані банкрутства як фінансово-економічному стані нездатності виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором, також за даними балансів та фінансових звітів за 2010 - 2011 роки.   
		Забезпеченість зобов`язань боржника перед кредиторами за даними балансу становить 0,2, що означає наявність стійкої неплатоспроможності боржника. 
		Суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 від імені боржника по укладанню додаткових угод з кредитором стосовно продовження строку знімального періоду, терміну здачі фільму     на одній плівці, терміну здачі комплекту вихідних фільмових матеріалів до  26.12.2008, а пізніше - грудень 2009 року, грудень 2010 року, грудень 2011 року та у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, не вказували на дійсні наміри ОСОБА_1 виконати зобов`язання перед замовником та кредитором, оскільки ці додаткові угоди не підтверджені відповідними результатами робіт, а заборгованість за договором та за судовим рішенням не зменшилась, починаючи з 2007 року по час розгляду цієї заяви в суді станом на вересень 2019 року.
		Отже, зазначені обставини підтверджують твердження та доводи ліквідатора, що органами управління підприємством не вживалися заходи по організації, управлінню та здійсненню господарської діяльності з метою отримання доходу як джерела погашення зобов`язань боржника перед кредитором та недопущення банкрутства.
		Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, відповідно до відомостей ЄДР засновником і керівником боржника в період отримання коштів за договором і до 13.01.2017 року був гр. ОСОБА_1 , який є відповідальним за виконання боржником цивільних обов`язків перед кредитором за договором, а також за виконання рішення господарського суду у виконавчому провадженні після розірвання договору.
		В той же час, ОСОБА_1 не вжив будь-яких заходів щодо виконання зобов`язань перед кредитором. Будь-яких результатів робіт, які ним нібито здійснювалися на підготовку та зйомку фільму «Зона», - замовнику не передано. Відсутність результатів робіт підтверджено також в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_5 , яка заявила перед судом, що первинні документи бухгалтерського обліку щодо оприбуткування матеріальних результатів робіт з виготовлення фільму їй в період її роботи - не передавались. Цим підтверджуються наведені ліквідатором факти, які встановлені, окрім того під час кримінальних проваджень, що фактично роботи і послуги не здійснювалися, для витрачання коштів кредитора складалися фіктивні документи. Іншої діяльності від імені боржника ОСОБА_1 також не організовано. Ця обставина також вказує на відсутність у ОСОБА_1 , як засновника та керівника боржника мети повернення суми боргу кредиторові.
		Також в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що засновником боржника ОСОБА_1 14.08.2013 року прийнято рішення засновника, яким ОСОБА_1 звільнив себе з посади директора ПП «Студія Тир Фільм» з 14.08.2013 року та призначив з 15.08.2013 року на посаду директора ПП «Студія Тир Фільм» громадянина ОСОБА_4 .
		Як вбачається з матеріалів справи відсутні відомості про роботу ОСОБА_4 як директора, відповідних доказів до справи відповідачами, зокрема ОСОБА_1 , не надано. Отже, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 . повноваження керівника не здійснював, господарська діяльність не організована, розмір заборгованості перед кредитором не змінився. Ці обставини підтверджують висновки ліквідатора про те, що зміна керівника підприємства боржника не мала за мету організувати господарську діяльність, здійснити повернення коштів та недопущення банкрутства боржника.
		В ухвалі від 18.09.2019 суд зазначив, що між громадянином ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу вкладу у статутному капіталі Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» від 13.01.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 свій вклад до статутного капіталу підприємства у розмірі 100,00 грн. Також було змінено місцезнаходження підприємства з м. Києв на м. Херсон. Суд зазначає, що твердження ліквідатора про здійснення зазначених реєстраційних дій з метою відвести засновника боржника ОСОБА_1 від відповідальності через розірвання юридичних зв`язків його як засновника з боржником ПП «Студія Тир Фільм», підтверджується матеріалами справи.
		Cуд прийшов до висновку, що ліквідатором не доведено належними і допустимими доказами вину громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні ними дій, які призвели до банкрутства підприємства боржника - ПП «Студія Тир Фільм».
		Також, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що стійка неплатоспроможність боржника як суб`єкта підприємництва (припинення господарської діяльності) була викликана цілеспрямованими діями його керівника ОСОБА_1 , який не вживаючи заходів щодо виконання обов`язків по договору на створення фільму «Зона» укладав безпідставні додаткові угоди про відтермінування строку виконання зобов`язань, які з часом так і не виконав, але «про людське око» передав юридичну особу боржника іншій особі, подавши документи та здійснивши певні реєстраційні дії у ЄДР. За таких обставин суд приходить до висновку, що банкрутство боржника є умисним банкрутством.
		Такі наслідки як субсидіарна відповідальність осіб за зобов`язаннями боржника, доведеного умисно до банкрутства, передбачена спеціальним Законом - ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено право ліквідатора заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
		З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку заяву ліквідатора Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича - задовольнити частково та покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» на громадянина ОСОБА_1 .
		 
		18.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга  ОСОБА_1  на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019року, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 у справі № 923/719/17 і ухвалити нове рішення, яким заяву ліквідатора Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» в сумі 7     015     975,70грн. на громадянина ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Апелянт зазначає, що не отримував заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників та керівника із додатками. Крім того, при ознайомлені з матеріалами справи було встановлено, що відсутня квитанція про сплату судового збору за подання вищевказаної заяви у відповідному розмірі, та заяву не залишено без руху, що є грубим процесуальним порушенням.
		В апеляційній скарзі також апелянт зазначає про сплив строку позовної давності щодо поданої ліквідатором заяви про субсидіарну відповідальність.
		Як стверджує апелянт судом першої інстанції не досліджено питання участі інших повноважних осіб, у діяльності ПП «Студія Тир Фільм» до яких була написана заява про покладення субсидіарної відповідальності, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .
		Також апелянт наголошує, що судом порушено норми процесуального права, а саме питання підсудності і даний спір розглянутий не тим судом (повинен розглядатися за правилами ЦПК України).
		Апелянт звертає увагу, що посилання на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 17.10.2011 у кримінальній справі № 1-625/11 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона стосується громадянки України, яка була директором ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс», та ніяким чином не стосується ПП «Студія Тир Фільм» та ОСОБА_1 .
		Окрім того, наявна Постанова про закриття кримінальної справи № 49-3170 від 23.06.2011 в частині неналежного виконання службовими особами Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за ст. 367 ч. 2 КК України, в якій зазначено, що на вимогу Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України був проведений аудит витрат державних коштів ПП «Студія Тир Фільм» на виробництво фільму «Зона» саме у період до 23.06.2011. 
		24.11.2009 за результатами проведеної перевірки СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в порушенні кримінальної справи за ст. 191 КК України стосовно посадових осіб ПП «Студія Тир Фільм» відмовлено за відсутністю складу злочину (відповідний лист є в матеріалах даної справи).
		На думку апелянта, суд першої інстанції помилково стверджує, що кошти надані боржнику для ведення господарської діяльності та створення відповідного продукту, службовими особами були використані не за призначенням, адже із банківської виписки з єдиного рахунку № НОМЕР_2 /UAH, відкритого у Credit Agricole простежується, що ще до отримання першої частини грошових коштів на виробництво фільму «Зона» 02.04.2007, ПП «Студія Тир Фільм» отримало 205     668,00грн. від Міністерства сім`ї, молоді та спорту України для створення документального фільму.
		Як стверджує апелянт, ПП «Студія Тир Фільм» відповідно до договору на виробництво та розповсюдження фільму «Зона» від 27 грудня 2006 як сторона виконала свої обов`язки відповідно до пунктів:
		3.1 - Придбала майнові права інтелектуальної власності у режисера-постановника, оператора-постановника, художника-постановника;
		3.1.2 - сформувала знімальну і адміністративно - технічну групу;
		3.1.3 - частково здійснювала виробництво фільму;
		3.1.4 - подала на узгодження «Замовнику» режисерський сценарій;
		3.1.5 - подала на погодження «Замовнику» генеральний кошторис;
		3.1.11 - здавали «Замовнику» звіт про фактичне використання коштів,
		що документально заперечує факт зумисного доведення підприємства до банкрутства.
		Більш того, як зазначає апелянт, з моменту отримання першої частини грошових коштів на створення фільму «Зона» 02.04.2007 ПП «Студія Тир Фільм» активно вело господарську діяльність з метою створення фільму «Зона», що підтверджується випискою з єдиного рахунку № НОМЕР_2 /UAH, відкритого у Credit Agricole.
		Апелянт стверджує, що ліквідатором Бєлоусовим І.В. навіть не було досліджено питання того, що ДП «Національний центр Олександра Довженка» прийняло на тимчасове часткове зберігання відзнятий і не проявлений матеріал повнометражного фільму режисера Тараса Томенка «Зона». Підтвердженням цього факту є довідка № 459 від 06.08.2009, видана ДП «Національний центр Олександра Довженка». Також не було досліджено питання того, що команда ПП «Студія Тир Фільм» брала дозвіл на проведення знімальних робіт на території Зони відчуження та безпосередньо зйомки реактора від 06.04.2007 і зони безумовного (обов`язкового) відселення.
		Також, на підтвердження проведення роботи на фільмом «ІНФОРМАЦІЯ_2» апелянт зазначає, що було здійснено наступні дії:
		- для зйомок фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» в якості сценарних консультантів були долучені кращі сценаристи ОСОБА_11 (фільм «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5»), ОСОБА_12 і ОСОБА_13 («ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7»), ОСОБА_24 фільм «ІНФОРМАЦІЯ_8», ІНФОРМАЦІЯ_9», ОСОБА_25 «ІНФОРМАЦІЯ_10», ОСОБА_26;
		- сценарій неодноразово переписувався, вдосконалювався і набував переконливості;
		- тривала робота над пошуком місць зйомок. Були проведені перемовини з Енергоатомом, безпосередньо з дирекцією Чорнобильської станції. Відбулася експедиція на Курську АЕС, оскільки реактори Чорнобильської та Курської станції схожі. Знімальна група побувала на всіх енергоблоках.
		- відбувалися роботи з кастингу. Понад 700 акторів було запрошено на кастинг, підтвердженням тому є десятки годин відзнятих кінопроб. Запрошувались і актори закордонні. Був зібраний унікальний акторський ансамбль;
		- була набрана знімальна кіногрупа в складі 45 осіб;
		- проект фільму був предсталений на Штутгардському кінофестивалі в професійній рубриці для пошуку коопродукцїї.;
		- був створений режисерський сценарій, зроблено Календарно-Постановочний план; 
		- було направлено десятки листів, зроблено неймовірну кількість презентацій проекту для пошуку грошей;
		- були звернення до міжнародної кіноспільноти, але, окрім зацікавлення справа далі не йшла. В країні відбулася інфляція;
		- залучити кошти, яких не вистачало генеральному продюсеру не вдалось. Були самовіддані спроби продюсера ОСОБА_2. до порятунку картини, які не призвели до позитивного результату. В тому числі звернулись в Міністерство культури України з проханням часткового дофінансування, щоб завершити знімальний період, але отримали відмову;
		- 05.06.2006 Наказом б/н згідно трудової угоди від 07.06.2006 між ПП «Студія Тир Фільм» та громадянкою ОСОБА_2 було призначено ОСОБА_2 генеральним продюсером проекту виробництва та розповсюдження кінофільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» та покладено на ОСОБА_2 фінансову, майнову, юридичну та адміністративну відповідальність за свою діяльність в рамках проекту виробництва та розповсюдження кінофільму «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
		- у Державного агентства України з питань кіно наявні акти виконаних робіт, які підтверджують хід знімального процесу, які підписала ОСОБА_2., які були вилучені в ході виїмки.
		Апелянт наголошує, що основною причиною не здачі фільму став факт не спроможності Генеральним продюсером ОСОБА_2 знайти решту 50% кошторисної вартості фільму, а не нібито умисне заволодіння семи мільйонами гривень, про що суд першої інстанції заявляє в своєму рішенні. ПП «Студія Тир Фільм» неодноразово зверталась з листами до Міністерства культури і мистецтва України з проханням додаткового фінансування недознятої кінокартини, але в цьому було відмовлено.
		Застосувати процедуру субсидіарної відповідальності і повернути кошти не є можливим, оскільки кошти потрачені за цільовим призначенням, що підтверджено результатами перевірки КРУ.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019року у справі № 923/719/17 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання з описом вкладення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
		До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази надсилання з описом вкладення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 по справі № 923/719/17; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.11.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право до 20.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 призначено справу № 923/719/17 до розгляду на 12 грудня 2019 року о 16:45 год.
		 
		21.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга  ОСОБА_2  на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019року, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 у справі № 923/719/17 і ухвалити нове рішення, яким заяву ліквідатора Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» в сумі 7     015     975,70грн. на громадянина ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Апелянт стверджує, що із моменту початку роботи над фільмом «ІНФОРМАЦІЯ_2» була проведена колосальна робота, а саме:
		- була набрана знімальна кіногрупа в складі 45 осіб;
		- працювала продюсерська група, адміністративна, художники-постановники, реквізитори, художники по костюмах, операторська група, локейшен скаутинг, асистенти по акторам, гримерний цех, костюмерний цех, були проведені переговори із композиторами;
		- здійснено ескізи до фільму;
		- проект фільму був представлений на Штутгардському кінофестивалі в професійній рубриці для пошуку коопродукції;
		- був створений режисерський сценарій, зроблено Календарно-Постановочний план;
		- паралельно Генеральним продюсером фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» велась робота по залученню коштів;
		- направлено десятки листів, зроблено неймовірну кількість презентацій проекту для пошуку грошей. Також були звернення до міжнародної кіноспільноти, однак окрім зацікавлення справа далі не йшла.
		Таким чином, як зазначає апелянт ОСОБА_2 , залучити кошти, яких не вистачало - не вдалось. Були самовідданні спроби продюсера до порятунку картини, які не призвели до позитивного результату. В тому числі ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 звернулись в Міністерства культури України з проханням часткового дофінансування, щоб завершити знімальний період, але отримали відмову.
		Апелянт ОСОБА_2 наголошує, що ПП «Студія Тир Фільм»  відповідно до договору на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 27 грудня 2006 як сторона виконала свої обов`язки відповідно до пунктів 3.1 - Придбала майнові права інтелектуальної власності у режисера-постановника, оператора-постановника, художника-постановника; 3.1.2 - сформувала знімальну і адміністративно - технічну групу; 3.1.3 - частково здійснювала виробництво фільму; 3.1.4 - подала на узгодження «Замовнику» режисерський сценарій; 3.1.5 - подала на погодження «Замовнику» генеральний кошторис; 3.1.11 - здавали «Замовнику» звіт про фактичне використання коштів, що документально заперечує факт умисного доведення підприємства до банкрутства.
		Як зазначає апелянт, з моменту отримання першої частини грошових коштів на створення фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» 02.04.2007 ПП «Студія Тир Фільм» активно вело господарську діяльність з метою створення фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2», що підтверджується випискою з єдиного рахунку № НОМЕР_2 /UAH, відкритого у Credit Agricole.
		Також апелянт зазначає, що ліквідатором Бєлоусовим І.В. не було досліджено питання того, що ДП «Національний центр Олександра Довженка» прийняло на тимчасове часткове зберігання відзнятий і не проявлений матеріал повнометражного фільму режисера Тараса Томенка «ІНФОРМАЦІЯ_2». Підтвердженням цього факту є довідка № 459 від 06.08.2009, видана ДП «Національний центр Олександра Довженка». Не було досліджено питання того, що команда ПП «Студія Тир Фільм» брала дозвіл на проведення знімальних робіт на території Зони відчуження та безпосередньо зйомки реактора від 06.04.2007 і зони безумовного (обов`язкового) відселення.  
		Інші доводи апелянта ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі, перекликаються із доводами апелянта ОСОБА_1 , тому повторно не зазначаються судом.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019року у справі № 923/719/17 залишено без руху; встановлено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання з описом вкладення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено ОСОБА_2 , що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
		До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.09.2019, до якої додано докази надсилання з описом вкладення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 поновлено ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019року у справі № 923/719/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 по справі № 923/719/17; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.11.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право до 20.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та   ОСОБА_2 в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 12.12.2019 о 16:45год.
		 
		У судове засідання 12.12.2019 з`явилися апелянти фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - особисто, представник ОСОБА_1 в особі адвоката Барабаш М.Ю., а також ліквідатор ПП «Студія Тир Фільм» арбітражний керуючий Бєлоусов І.В., інші представники сторін у судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 та штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду про направлення ухвал від 26.11.2019. Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Південно-західним апеляційним господарським судом.
		Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
		Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019року, якими було призначено розгляд справи на 12 грудня 2019 о 16:45год., були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України 28.11.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.  
		Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
		Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 12 грудня 2019 року о 16:45 год., не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги по суті, до суду не повідомлялося.
		Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційних скарг по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
		 
		Процесуальні дії апеляційного господарського суду, пов`язані із розглядом апеляційних скарг у даній справі про банкрутство:
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить залучити її до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. По тексту апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на приписи ст. 50 ГПК України, та зазначає, що питання, які вирішені в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 у справі № 923/719/17 безпосередньо стосуються її прав, адже ОСОБА_2 була учасником тристороннього Договору на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» на умовах державного замовлення № 325 від 27.12.2006 із статусом Генерального продюсера фільму та на підставі Наказу від 05.06.2006 б/н згідно трудової угоди від 07.06.2006 між ПП «Студія Тир Фільм» та ОСОБА_2 .
		Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 12.12.2019 колегією суддів апеляційного господарського суду ухвалою в протокольній формі залишено означене клопотання ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без задоволення, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.  
		В даному випадку колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає наявності підстав для залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи, оскільки відсутні докази про те, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки ОСОБА_2 щодо однієї із сторін у справі.
		 
		28.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів у справі № 923/719/17.
		Означене клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів розглянуто у судовому засіданні 12.12.2019, та відхилено колегією суддів апеляційного господарського суду ухвалою в протокольній формі, з огляду на наступне.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 по справі №     923/719/17 роз`яснено учасникам справи про їх право до 20.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
		Клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів було направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку, а саме у конверті. Згідно означеного конверту клопотання ОСОБА_2 було направлено до апеляційного суду - 26.11.2019, тобто з пропуском строку, встановленого ухвалою від 08.11.2019 - до 20.11.2019.
		Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ОСОБА_2 в даному клопотанні просить витребувати у Еміра- ОСОБА_3 фінансово-господарську документацію ПП «Студія Тир Фільм» та переписку щодо пошуку потенційних інвесторів для можливості подальшого відзняття фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2». 
		Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_9.
		Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що на офіційному веб-сайті Укрпошти розміщено наступне повідомлення: 
		«Починаючи з 27.03.2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертаються у зворотному напрямку.
		За даних обставин УДППЗ «Укрпошта» не має можливості пересилати поштові відправлення до півострова Крим.
		Враховуючи ситуацію, що склалася, Укрпоштою призупинено приймання поштових відправлень в напрямку півострова Крим.»
		Таким чином, окрім того, що клопотання ОСОБА_2 подано до суду із пропуском встановленого судом строку, також дане клопотання не може бути задоволене судом у зв`язку із неможливістю його подальшого реального виконання, оскільки на даний час відсутнє поштове сполучення із Автономною Республікою Крим. 
		 
		18.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 923/719/17, яке відхилено ухвалою суду в протокольній формі, оскільки колегія суддів апеляційного господарського суду вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на підставі наявних у справі доказів та документів.
		 
		28.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів у справі № 923/719/17, а саме: синопсис повного майбутнього фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» та орієнтовний бюджет фільму, презентація фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» на флеш-картці, розкадровка фільму.
		Означене клопотання розглянуто колегією суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 12.12.2019 та відхилено судом ухвалою в протокольній формі. Дані документи не були долучені до матеріалів справи, оскільки заявник ОСОБА_1 не обґрунтував неможливість подання цих документів до суду першої інстанції.
		 
		05.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів, яке було розглянуто у судовому засіданні 12.12.2019 та судом винесено ухвалу в протокольній формі про задоволення означеного клопотання у зв`язку з наявністю поважної причини неможливості надання доказів до суду першої інстанції, оскільки вказані документи були відсутні у апелянта та надійшли на запит адвоката супровідним листом від 22.10.2019 № 1485/4-1/11-19. Також колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що вказані документи мають безпосереднє відношення до предмету доказування по справі № 923/719/17.
		 
		28.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі № 923/719/17 про банкрутство за заявою ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності фізичних осіб. В обґрунтування наданого клопотання ОСОБА_1 посилається на приписи ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, та вважає, що оскільки стороною у справі виступає фізична особа ОСОБА_1 , то даний спір мав вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
		Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що апелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційних скаргах також зазначають про те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки сторонами є фізичні особи.
		Вказане клопотання було відхилено колегією суддів (ухвала в протокольній формі) з підстав того, що згідно ст. 41 ч. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» питання щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на його засновників або керівників у зв`язку із доведенням до банкрутства розглядаються господарським судом в межах справи про банкрутство незалежно від суб`єктного складу учасників справи. 
		 
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 запропоновано ОСОБА_2 до дати судового засідання надати до Південно-західного апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення з питань, яким чином покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника перед кредиторами у справі про банкрутство на ОСОБА_1 , може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 як фізичної особи.
		Апелянтом ОСОБА_2 . 12.12.2019 були надані витребувані ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 документи, а саме додаткові письмові пояснення з питань, яким чином покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника перед кредиторами у справі про банкрутство на ОСОБА_1 , може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 як фізичної особи. 
		ОСОБА_2 пояснює, що оскаржувана ухвала господарського суду безпосередньо стосується її прав та ділової репутації, честі та гідності. Вона була Генеральним продюсером за Договором від 27.12 2006 на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2», тому всі згадування її прізвища та ім`я паплюжать її репутацію, до того ж вона має що сказати з приводу будь-якого факту, що відбувався під час зйомок фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2», проте суд її не опитував та вона була позбавлена права надати свої пояснення, оскільки не залучалася до участі у даній справі, хоч її ім`я неодноразово згадується в оскаржуваній ухвалі господарського суду. ОСОБА_2 вважає, що її права та свободи порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 у справі № 923/719/17. 
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося
		Враховуючи наведені положення, судова колегія, дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
		Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		Основними засадами судочинства є:
		1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
		2) забезпечення доведеності вини;
		3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
		4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;
		5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
		6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
		7) розумні строки розгляду справи судом;
		8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
		9) обов`язковість судового рішення.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. 
		Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Між тим, згідно з ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:
		учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство;
		сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
		Відповідно до норм Закону про банкрутство у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного (заставного) кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням.
		Апелянтом ОСОБА_2 до суду не надано належних доказів набуття апелянтом ОСОБА_2 статусу кредитора (конкурсного, забезпеченого, поточного) у даній справі про банкрутство Приватного підприємства «Студія Тир Фільм».
		Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника в порядку та строки, встановлені Законом про банкрутство.
		Крім того, апелянт в апеляційній скарзі сам зазначає про те, що не є кредитором у справі № 923/719/17, оскільки просить залучити її третьою особою.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 з розгляду заяви ліквідатора Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» на ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Із заяви ліквідатора Бєлоусова І.В. вбачається, що питання відносно прав та обов`язків ОСОБА_2 взагалі ніяких чином не зачіпаються.
		Порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб передбачений ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так відповідно до означеної норми Закону, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. 
		Ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України визначено, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.  
		В обґрунтування свого права на звернення до суду з даною апеляційною скаргою ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_2 була учасником тристороннього Договору на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» на умовах державного замовлення № 325 від 27.12.2006 із статусом Генерального продюсера фільму та на підставі Наказу від 05.06.2006 б/н згідно трудової угоди від 07.06.2006 між ПП «Студія Тир Фільм» та ОСОБА_2 . 
		Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 запропоновано ОСОБА_2 до дати судового засідання надати додаткові письмові пояснення з питань, яким чином покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника перед кредиторами у справі про банкрутство на ОСОБА_1 , може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 як фізичної особи. 
		Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить посилання на будь-які фактичні докази щодо порушення ухвалою господарського суду від 18.09.2019 прав апелянта, та до апеляційної скарги не надано відповідних доказів.
		Викладені доводи апелянта у додаткових поясненнях не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки апелянтом ОСОБА_2 до апеляційного господарського суду станом на 12.12.2019 не надано доказів про те, що суд ухвалою від 18.09.2019 вирішив питання про її права, інтереси або обов`язки.
		Таким чином, ОСОБА_2 статусу кредитора у справі не набула та не є учасником справи про банкрутство ПП «Студія Тир Фільм», оскільки не зверталась з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.
		При цьому слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
		Скаржником в свою чергу при зверненні з апеляційною скаргою також не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 .
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник ОСОБА_2 не має статусу сторони чи учасника у справі № 923/719/17 про банкрутство ПП «Студія Тир Фільм», також права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно її прав та обов`язків судом не приймалось, то відповідно вона не наділена процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали господарського суду Херсонської області від 18.09.2019, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 по справі № 923/719/17 підлягає закриттю.
		 
		Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що апелянт оскаржує ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 лише в частині покладення субсидіарної відповідальністі за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» в сумі 7 015 975,70 грн. на  громадянина ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства 7 015 975,70 грн.
		В частині щодо відмови у задоволенні заяви ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності інших фізичних осіб ухвала господарського суду від 18.09.2019 апелянтом не оскаржується.
		Отже, колегія суддів переглядає ухвалу місцевого господарського суду лише в частині покладення субсидіарної відповідальності на громадянина ОСОБА_1 , з чим не погоджується апелянт.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:       
		Провадження у цій справі порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.08.2017 року, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.
		На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.09.2017 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство, номер публікації 45663, встановлено граничний строк для заявлення вимог кредиторів до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення даного оголошення.
		Ухвалою від 02.11.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги кредитора Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., які віднесені до 4 черги задоволення, а також судовий збір в сумі 16 000,00 грн. до першої черги. 
		Постановою господарського суду Херсонської області від 22.12.2017 боржника - Приватне підприємство «Студія Тир Фільм» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова       І.В., призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. 
		Підставою для відкриття ліквідаційної процедури став проведений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, за результатами якого розпорядник майна дійшов висновку, що враховуючи відсутність на підприємстві будь-яких активів, підприємство не здійснює господарської діяльності щонайменше з 2014 року, неможливість застосування до боржника інших процедур, окрім ліквідаційної.
		Повідомлення про визнання боржника банкрутом було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 22.12.2017 за номером 48115.
		Ліквідатором банкрута 08.05.2019 подано до господарського суду заяву, відповідно до якої ліквідатор заявив вимогу покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на осіб, що є засновниками, виконували повноваження керівників та інших осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії боржника, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		Вимоги ліквідатора мотивуються наступними правовими нормами та фактичними обставинами.
		Ліквідатор, посилається на частину 3 ст. 5 та частину 1 ст. 215 ГК України, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
		У відповідності до частини 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон про банкрутство), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
		У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. 
		Відповідно до п. 3, ч. 2, статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
		Ліквідатор доводить, що в ході ліквідаційної процедури на виконання повноважень покладених на арбітражного керуючого Законом про банкрутство, з метою виявлення матеріальних цінностей та майнових прав ним було направлено запити до державних органів та установ, які здійснюють реєстрацію рухомого та нерухомого майна та майнових прав.
		З отриманих відповідей вбачається, що у Боржника відсутнє майно та інші активи, за рахунок яких можливо задоволення вимог кредиторів.
		З наявних у справі матеріалів ліквідатор зазначає, що згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 08.09.2017 за № 1003001143 керівником Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» є ОСОБА_3, індекс АДРЕСА_10.
		Ліквідатором направлялося звернення до останнього керівника боржника - ОСОБА_6 , індекс АДРЕСА_6 . Але лист було повернуто з відміткою «пересилання поштових відправлень припинено».
		На виконання повноважень ліквідатора здійснено виїзд за юридичним адресом Банкрута - вул. Перекопська, 177, м. Херсон, 73003. В процесі огляду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерховий житловий будинок. Місцезнаходження ПП «Студія Тир Фільм» не встановлено, у зв`язку з чим складено відповідний акт.
		З метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності направлено запит № 04/3-719 від 29.12.2017 року колишньому керівнику ОСОБА_1. ( АДРЕСА_7 ) з вимогою передати усі фінансово-господарські документи та матеріальні цінності Боржника. Згідно витягу з сайту ДП «Укрпошта» лист арбітражного керуючого з поштовим ідентифікатором № 7300335466763 вручений адресату особисто 20.01.2018 в 11:08 годин. Але на дату подання звіту від колишнього керівника копій документів або будь-якої інформації не надходило.
		Також ліквідатором було направлено запит № 05/3-719 від 29.12.2017 року колишньому бухгалтеру підприємства - Боржника гр. ОСОБА_5 . про передачу фінансово-господарської документації. Але лист повернуто ДП «Укрпошта» з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
		У зв`язку з неотриманням від зазначених осіб будь-якої документації або відповіді на запит ліквідатор був вимушений здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності без первинної, установчої та фінансово-господарської документації банкрута.
		З цією метою, було направлено запити в усі державні установи, що здійснюють реєстрацію рухомого та нерухомого майна, ведуть статистичну звітність та здійснюють контроль в галузі податкового законодавства.
		При ознайомленні зі статистичною звітністю, яка надійшла з Головного управління статистики у місті Києві було з`ясовано, що ПП «Студія Тир Фільм» статистичну звітність за 2012 та за 2015 роки до органів статистики не надавало. Звіти надавалися за 2013-2014роки.
		На запит ліквідатора з ПАТ Банк «Креди Агриколь» отримано копії карток зі зразками підписів директора ПП «Студія Тир Фільм» ОСОБА_1 , та банківські виписки про рух коштів.
		Окрім того, з реєстраційної служби отримано матеріали реєстраційної справи.
		Зазначену справу вивчено, та передано до Господарського суду Херсонської області. При вивченні зазначених матеріалів отримано додаткові докази, з яких вбачається, що керівником ПП «Студія Тир Фільм» ОСОБА_1 здійснювались недостатньо ефективні дії по керуванню підприємством, безпідставно здійснено численні зміни юридичної адреси, і як наслідок, на думку ліквідатора, аби уникнути відповідальності за доведення ПП «Студія Тир Фільм до банкрутства, за рішенням власника було здійснено вихід ОСОБА_1 зі складу засновників цього підприємства в січні 2017року.
		На запит ліквідатора отримано постанову Дарницького районного суду міста Києва у кримінальній справі № 1-625/11 з якої вбачається, що за змовою службових осіб ПП «Студія Тир Фільм» та керівника ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс» громадянкою ОСОБА_21 відбулося пособництво у фіктивному підприємництві (укладення договорів на виконання не існуючих товарів, робіт та послуг), та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що призвело до сплати з боку ПП «Студія Тир Фільм» значних сум кредитних коштів особам, якими не здійснювались фактичні послуги та роботи на користь боржника.
		Зазначені обставини підтверджуються актами виконаних робіт, копії яких також отримано в Дарницькому районному суді міста Києва.
		Таким чином, підприємством-боржником під керівництвом на той час ОСОБА_1 , було безпідставно сплачено ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс» готівкових коштів на суму 1 237 632,00 грн.
		Окремо слід зазначити, що кошти надані Боржнику кредитором в сумі 7 000 000,00 грн. для ведення господарської діяльності та створення відповідного продукту - ігрового кінофільму «ІНФОРМАЦІЯ_2», службовими особами були використані не за призначенням, а в сумі 1 237 632,00 грн. взагалі на не існуючи товари, роботи і послуги, що встановлено чинним судовим рішенням - постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2011р. у справі № 10-625/11.
		Також ліквідатор зазначає, що відповідно до статті 5 Закону про банкрутство, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
		У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
		Натомість, а ні ОСОБА_1 , що був керівником (службовою особою) ПП «Студія Тир Фільм» до 14 серпня 2013р., а ні ОСОБА_4 , який був керівником з 14 серпня 2013 по 13 січня 2017року, а ні ОСОБА_6 , що був керівником боржника з 13.01.2017р. вищезазначених заходів не виконували, фактично відмовившись від подальшого здійснення від імені юридичної особи - боржника господарської діяльності, не надавали у 2015, 2016 та 2017 роках статистичної звітності до органів статистики, проявив бездіяльність у наданні обов`язкової звітності до контролюючих органів держави, що є грубим порушенням ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями. Така бездіяльність в подальшому, неминуче призвела до виникнення грошових зобов`язань, стійкої неплатоспроможності і як наслідок банкрутства юридичної особи - боржника.
		Також ліквідатор зазначає, що до осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії ПП «Студія Тир Фільм» відноситься і головний бухгалтер боржника - ОСОБА_5. Оскільки, вказана особа особисто підписувала платіжні документи, як то рахунок - фактура № СФ-0000003 від 06.06.2006 на суму 2 000 000,00 грн., та відомості про розрахунки за листопад 2009, які містяться в матеріалах справи № 923/719/17.
		Для додаткового дослідження обставин, що призвели до банкрутства ПП «Студія Тир Фільм» ліквідатор звернувся до фахівця у галузі бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, з яким укладено угоду на проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «Студія Тир Фільм» та визначення ознак доведення до банкрутства. 
		Фахівцем ФОП Лиходькіна О.І. здійснено аналіз діяльності боржника та надано відповідний звіт з висновком: 
		Забезпечення зобов`язань перед кредиторами боржника усіма його активами (відношення суми активів боржника до суми його зобов`язань) за період 2013-2014 роки мало значення 0,17, що значно нижче нормативного показника 1,0, що свідчить про не забезпечення зобов`язань боржника.
		Забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами (відношення оборотних активів до суми зобов`язань боржника) 0,17, що теж свідчить про не достатність забезпечення зобов`язань.
		Розмір чистих активів (різниця між сумою активів підприємства та його зобов`язаннями) не змінився і має від`ємне значення: - 5898,4 тис.грн.
		Фінансовий стан підприємства протягом розглянутого періоду відповідає ознакам неплатоспроможності.
		Слід зазначити, що згідно із постановою Колегії Міністерства культури і туризму України від 29 червня 2006 року № 6/22 до Програми виробництва та розповсюдження фільмів на 2006/2007 роки, між Міністерством культури і туризму України, Державною службою кінематографії та продюсером-виконавцем - ПП «Студія Тир Фільм» був укладений договір від 27.12.2006 (реєстраційний № 325) на виробництво та розповсюдження ігрового фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2». Вартість фільму визначено у сумі 18 млн. 474 тис. 636 грн., участь сторін в інвестуванні фільму:
		-          з боку замовника - 7 млн. 923 тис. 700 грн.,
		-          з боку продюсера -10 млн. 550 тис. 936 грн.
		Відповідно до укладеного договору у 2007році приватному підприємству «Студія Тир Фільм», як компанії виробнику, Державною службою кінематографії було перераховано 7млн. гривень (дані банківських виписок ПАТ «Креді Агріколь Банк»):
		02.04.2007р. - 3 000 000,00 грн.,
		04.05.2007р. - 2 000 000,00 грн.,
		08.06.2007р. - 2 000 000,00 грн.
		Аналіз руху на розрахунковому рахунку ПП «Студія Тир Фільм» свідчить про відсутність коштів у продюсера (згідно Договору у сумі 10 550 936,00 грн.) для виконання умов договору.
		Крім того, згідно з Постановою Дарницького районного суду м. Києва по справі №     1-625/11 від 17.10.2011р. встановлено укладання фіктивних угод директором ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс» (код 33935314) з рядом підприємств, зокрема, з ПП «студія Тир Фільм» у 2007 році та сплатою коштів за цими угодами на загальну суму 1 237 632,00 грн., а саме: 
		- 10.04.2007 - на суму 650 760,00 за організацію експедиції; 
		- 31.05.2007 - на суму 274 872,00 за оренду павільйонів; 
		-           31.05.2007 - на суму 312 000,00грн. - за створення натуральних добудов.
		Тобто витрати на суму понад 1,23 млн. грн. (1 237 632,00 грн.) були фіктивними. Фільм так і не був виготовлений.
		Зважаючи на вищевказані дані, ліквідатор дійшов висновку про наявність ознак доведення до банкрутства підприємства.
		Згідно банківської виписки ПАТ «Креді Агріколь Банк» останню банківську транзакцію по рахунку ПП «Студія Тир Фільм» здійснено 16.02.2012 на суму 10     414,13грн., отримувачем коштів є ОСОБА_1 .
		05.08.2013 з рахунку списано 27 грн. після відкриття виконавчого провадження ТУЮ м. Києва згідно Наказу Господарського суду м. Києва.
		Тобто, після 05.08.2013 року жодних надходжень грошових коштів на рахунок Боржника, або оплат з рахунку не відбувалося (копія банківської виписки надається). Дані обставини, на думку ліквідатора, свідчать про фактичне припинення будь-якої фінансової та господарської діяльності ПП «Студія Тир Фільм» саме з 05.08.2013р.
		Засновником ПП «Студія Тир Фільм» ОСОБА_1 та керівником цього підприємства ОСОБА_4 20.06.2014 на підставі протоколу № 6 загальних зборів ПП «Студія Тир Фільм» прийнято рішення № 245 про ліквідацію ПП «Студія Тир Фільм» (код ЄДРЮОФОПГФ 33947890).
		Власником ПП «Студія Тир Фільм» ОСОБА_1 13.01.2017 прийнято рішення № 2 про відміну рішення про припинення господарської діяльності та продовження господарської діяльності ПП «Стадія Тир Фільм». Уповноважено ОСОБА_4 провести державну реєстрацію змін до установчих документів відповідно до чинного законодавства та Єдиного державного реєстру з правом залучення третіх осіб на власний розсуд.
		Також, власником ПП «Студія Тир Фільм» громадянином ОСОБА_1 13.01.2017 прийнято рішення № 3 про вихід із складу власників ПП «Студія Тир Фільм» та передачею свого вкладу в розмірі 100,00 грн. на користь ОСОБА_6 та про його прийняття до складу власників ПП «Студія Тир Фільм».
		Окрім того прийнято рішення про звільнення з посади директора ПП «Студія Тир Фільм» ОСОБА_4 та призначенням на посаду директора ОСОБА_3 .
		Як стверджує ліквідатор, новопризначеним директором жодних фінансових та господарських операцій від імені ПП «Студія Тир Фільм» для погашення вже існуючої на той час заборгованості перед кредитором не здійснювалось. Вказана особа зареєстрована на тимчасово окупованій території України, а саме в АР Крим, АДРЕСА_8 , та жодних контактів у ліквідатора з цією особою відбутись не може, адже поштове сполучення з АР Крим Державним підприємством УКРПОШТА припинено.
		З аналізу усієї наявної інформації ліквідатором зроблено висновок, що керівники та засновники боржника, а також інші особи, які є відповідачами за цією заявою, створили умови для його стійкої неплатоспроможності.
		Таким чином, з метою можливості погашення вимог кредитора у спосіб, визначений Законом про банкрутство, ліквідатором прийнято рішення подати до Господарського суду Херсонської області заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівників та засновників.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство, розпорядник майна, окрім іншого, зобов`язаний:
		- аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
		- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
		Як вбачається з матеріалів справи 21.12.2017 розпорядником майна Бєлоусовим І.В. до Господарського суду Херсонської області надано звіт про хід проведення процедури розпорядження майном за період з 31.08.2017 року по 27.11.2017 року, а також надано Аналіз фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
		Із вказаного Аналізу вбачається, що у зв`язку з відсутністю документів ПП «Студія Тир Фільм», що відображають господарську діяльність підприємства станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, не є можливим проведення аналізу договорів, що призвели до погіршення показників фінансового стану підприємства, необгрунтованої виплати грошових коштів чи передачі майна третім особам, прийняття нераціональних управлінських рішень, що призвели до фінансових збитків та втрат, тощо. У зв`язку із зазначеним проведення повноцінного та об`єктивного аналізу з визначення дій з доведення до банкрутства на даний час не є можливим. В подальшому встановлення ознак доведення до банкрутства можливо здійснити за сприяння органів внутрішніх справ за результатами проведеної ними перевірки діяльності посадових осіб ПП «Студія Тир Фільм».
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року  у справі № 5011-12/17104-2012, залишеним у силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року, у справі за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державного агентства України з питань кіно до Приватного підприємства «Студія Тир Фільм», між Міністерством культури і туризму України, як Замовником, Державною службою кінематографії, як платником та ПП «Студія Тир Фільм» як Продюсером і Виконавцем в особі директора ОСОБА_1 та генерального продюсера фільму ОСОБА_2 було укладено та підписано договір на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» на умовах державного замовлення № 325 (далі по тексту - Договір).
		Приватне підприємство «Студія Тир Фільм» зобов`язалося створити на умовах державного замовлення фільм в повному обсязі та в терміни відповідно до календарно-постановочного плану і Договору ( п. 1.1; 1.5.; 1.5.1;  3.1.3 Договору) та здати фільм на одній плівці до лютого 2008 року, а здача комплекту вихідних фільмових матеріалів Замовнику повинна була відбутися у квітні 2008 року.
		Орієнтована вартість виробництва фільму - 18 474 636 грн, в тому числі ПДВ - 2 590 050 грн., витрати на виробництво якого сторони розділили таким чином. 
		- За рахунок «Замовника» фінансуються витрати в сумі 7 923 700 грн. 
		- За рахунок «Продюсера» фінансуються витрати в сумі 10 550 936 грн.
		Приписами п. 8.1 Договору визначено, що доходи від використання Фільму способами передбаченими договором розподіляються між Платником та Продюсером пропорційно частками їх участі у Кінопроекті, який буде оцінюватися майновим і немайновим вкладом.
		Доходом у розумінні цього Договору вважатиметься дохід отриманий за будь-яке використання Фільму за виключенням випадків передбачених Договором.
		Пунктом 10.6. Договору передбачено, що у випадку реорганізації будь-якої із сторін питання про правонаступництво вирішуються окремою угодою між ними.
		Відповідно до п. 10.10 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до виконання сторонами зобов`язань.
		На виконання умов договору Державною службою кінематографії перераховано 7     000     000,00грн. на рахунок боржника платіжними дорученнями № 12 від 29.03.2007, № 22 від  25.04.2007 та № 38 від 07.06.2007 року.
		Додатковою угодою № 3 до договору сторони погодили у зв`язку з виробничою необхідністю, пов`язаною з виправленням та доопрацюванням робочих матеріалів внести зміни, а саме : остаточним терміном закінчення знімального періоду встановлено - 18.08.2008, термін здачі фільму на одній плівці - 10.11.2008, термін здачі комплекту вихідних фільмових        матеріалів - 26.12.2008.
		Відповідно до Додаткової угоди № 4 сторонами було погоджено, що остаточним терміном закінчення знімального періоду є 31.08.2009, остаточним терміном завершення виробництва - грудень 2009 року.
		Додатковою угодою № 5/1 до договору сторони погодили, що остаточний термін завершення виробництва фільму - грудень 2010 року.
		Додатковою угодою № 6 до договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		 
		На думку суду першої інстанції, за час відтермінування строків виготовлення Продюсером та передачі фільму замовнику, засновник та директор Продюсера ОСОБА_1. не здійснював жодних дій щодо виконання зобов`язання. Отже, суд прийшов до висновку, що додаткові угоди про продовження знімального періоду ОСОБА_1 ініціювалися без наміру здійснення робіт.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи наявний Акт від 01.09.2009 про підтвердження майнової відповідальності по зобов`язаннях за договором № 325 від 27 грудня 2006 на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		В Акті від 01.09.2009 зазначено, що Замовник - Голова Державної служби кінематографії, Виконавець - ПП «Студія Тир Фільм», склали дійсний акт про те, що Замовник замовив виробництво фільму та зобов`язався оплатити вартість робіт (частину робіт) виконаних Виконавцем (Продюсером), а останній зобов`язався виконати роботи з виготовлення фільму та здати його Замовнику з параметрами визначеними в договорі № 325 від 27 грудня 2006 року на виробництво та розповсюдження фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2». В результаті виконання договору Виконавець виконав та передав Замовнику для обліку наступні роботи та послуги:
		1. Акт № 1 від 19.03.07 про закінчення періоду режисерської розробки та звіт про використання коштів на суму 92     741,00грн.
		- Акт (проміжний) підготовчого та знімального періодів на 02.07.07 та звіт про використання коштів на суму 2     907     259,00грн.
		- Акт № 2 від 19.07.07 про закінчення підготовчого періоду та звіт про використання коштів на суму 286     772,00грн.
		- Акт (проміжний) від 04.08.2007 знімального періоду та звіт про використання коштів на суму 1     713     228,00грн.
		- Акт (проміжний) від 08.09.07 знімального періоду та звіт про використання коштів на суму 2     000     000,00грн.
		Всього: 7     000     000,00грн. з ПДВ.
		2. Замовник прийняв до сплати та оплатив Виконавцю:
		пл. дор. № 12 від 02.04.07 - 3     000     000,00грн.;
		пл. дор. № 24 від 04.05.07 - 2     000     000,00грн.;
		пл. дор. № 38 від 08.06.07 - 2     000     000,00грн.
		Всього: 7     000     000,00грн. з ПДВ.
		3. Сальдо заборгованості: за Замовником - 0,00грн., за Виконавцем - 0,00грн.
		4. Відповідно до умов договору та у зв`язку зі специфікою кіновиробництва сторони усвідомлюють та документально підтверджують, що Замовник залишив у повному розпорядженні Виконавця для подальшого виробництва фільму до повного його завершення результати робіт підтверджені вище наведеними актами робіт на загальну суму у 7     000     000,00грн.з ПДВ, які Виконавець обліковує на балансі як зобов`язання перед Замовником.
		Означений акт підписаний Замовником та Виконавцем без будь-яких зауважень, та підписи скріплені печатками підприємств (організацій).
		Означений акт підтверджує факт використання ПП «Студія Тир Фільм» отриманих по договору сум у розмірі 7     000     000,00грн., та їх цільове використання відповідно до умов Договору, що підтверджує також і сам Замовник шляхом підписання без зауважень Акту від 01.09.2009.
		Суд першої інстанції не надав належної оцінки означеному акту, та однобоко оцінив доводи сторін, надавши перевагу лише тим доводам, які були надані ліквідатором Бєлоусовим І.В.  
		 
		В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції також стверджує, що ПП «Студія Тир Фільм» як Продюсер, не виконала свої зобов`язання щодо фінансування виробництва фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якого згідно преамбули (вступної частини) договору є ОСОБА_1 Продюсер також визначений як власник прав на кінематографічне використання літературного сценарію «ІНФОРМАЦІЯ_2». За рахунок «Продюсера» не профінансовані кошти на створення фільму в сумі 10     550     936 грн.
		Але з таким висновком господарського суду також не погоджується колегія суддів, оскільки в матеріалах справи міститься Довідка про вартість виконаних підрядних робіт, наданих послуг зі створення фільму станом на 01 вересня 2009 року, в якій вказано найменування періодів, технологічних етапів створення та виробництва фільму (режисерська розробка, знімальний період, монтажно-тонувальний період тощо), та вказано, що з них за рахунок Замовника виконані роботи (послуги) на суму 7     000     000,00грн., за рахунок Продюсера (Інвестора) виконані роботи (послуги) на суму 6     963     586,00грн., підлягає оплаті (інвестуванню) за вирахуванням попередніх оплат (інвестицій) - 3     587     350,00грн. Довідка підписана Генеральним продюсером керівником ПП «Студія Тир Фільм» - ОСОБА_1., та Замовником - Державною службою кінематографії, та підписи скріплені печатками підприємств (організацій). 
		Таким чином, означена довідка спростовує викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції твердження щодо відсутності будь-якої фінансової участі ПП «Студія Тир Фільм» (засновник та керівник ОСОБА_1.) у виконанні умов Договору по створенню фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		 
		В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції також посилається на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 17.10.2011 по справі № 1-625/11 про звільнення ОСОБА_21 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, та закриття провадження у кримінальній справі.
		Дослідивши означену постанову від 17.10.2011, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що кримінальна справа розглядалась по обвинуваченню саме ОСОБА_21 , яка була директором ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс». 
		В постанові суду вказано, що ОСОБА_21 будучи директором ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс» підписала з ПП «Студія Тир Фільм»:
		- 4 січня 2007 року договір № 1, згідно якого ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс» начебто організує експедиції і відрядження членів знімальної групи ПП «Студія Тир Фільм» та буде здійснювати обслуговування автотранспортом;
		- 18 травня 2007 року договір № 23 та 11 червня 2007 року договір № 31, відповідно до яких ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс», начебто, виконає для ПП «Студія Тир Фільм» роботи по створенню натуральних добудов з матеріалу Виконавця;
		- 22 травня 2007 року договір № 26 про надання послуг з оренди павільйону у підготовчому періоді на 10 днів та у знімальному періоді на 18 днів, а також добудови декорацій для ПП «Студія Тир Фільм» з матеріалу виконавця.
		Проте, не виконуючи ніяких робіт та послуг по вказаним договорам, ОСОБА_21 19 березня 2007 року, 19 липня 207 року та 12 листопада 2007 року підписала акти виконаних робіт по Договору № 1; 19 липня 2007 року до Договору № 23; 15 липня 2007 року, 17 липня 2007 року, 5 листопада 2007 року до Договору № 26; 19 липня 2007 року до Договору № 31, чим вчинила службове підроблення шляхом внесення до офіційних документів неправдивих відомостей.
		Що стосується прийняття вказаної постанови районного суду про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності в якості належного, достатнього та допустимого доказу у даній господарській справі, то з цього приводу слід керуватися правовими нормами чинного ГПК України станом на час розгляду справи в суді.
		Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (в редакції яка діяла станом на день винесення оскаржуваної ухвали), вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Постанова Дарницького районного суду міста Києва ухвалена відносно ОСОБА_21 , яка жодним чином не відноситься до справи № 923/719/17 про банкрутство ПП «Студія Тир Фільм», а також відносно ОСОБА_21 не приймаються та не виносяться жодні судові рішення в межах справи про банкрутство. В даному випадку питання, яке переглядається апеляційним господарським судом, стосується безпосередньо ОСОБА_1 , до якого постанова Дарницького районного суду міста Києва не стосується взагалі ані за мотивувальною частиною, ані за висновками в резолютивній частині.
		Таким чином, при винесенні оскаржуваної ухвали від 18.09.2019 суд першої інстанції був позбавлений права посилатися на будь-які висновки, здійснені в постанові Дарницького районного суду міста Києва від 17.10.2011 по справі № 1-625/11, оскільки вона не прийнята відносно осіб по справі № 923/719/17, а питання про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство не розглядалося стосовно ОСОБА_21 , яка є фігурантом у кримінальному провадженні.
		На час винесення постанови Південно-західним апеляційним господарським судом редакція ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України виглядає наступним чином: обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Були внесені зміни й до ч. 8 ст. 75 ГПК України, яка тепер містить редакцію: обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.  
		Таким чином, на час перегляду справи № 923/719/17 в апеляційній інстанції, згідно приписів ч. 6, 8 ст. 75 ГПК України, підстави для прийняття до уваги господарськими судами обставин, встановлених постановою суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності в якості належного, достатнього та допустимого доказу в господарському процесі взагалі відсутні, оскільки відсутні законні підстави для звільнення від доказування та вищевказані обставини підлягають доказуванню в загальному порядку.
		Отже, наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, укладені між ПП «Студія Тир Фільм» та ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс», підписані керівниками підприємств та скріплені печатками підприємств, також підтверджують факт здійснення директором підприємства ОСОБА_1 дій щодо створення фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2». Будь-яких доказів, які б підтверджували в установленому законом порядку факт визнання недійсними актів виконаних робіт, або спростування відомостей, включених до цих актів, або визнання актів підробленими, матеріали справи не містять.
		 
		Слід звернути увагу, що в матеріалах справи міститься постанова від 23.06.2011 старшого слідчого прокуратури Дарницького району м. Києва про закриття кримінальної справи № 49-3170 в частині, яка порушена за фактом неналежного виконання службовими особами Державної служби кінематографії Міністертсва культури і туризму України своїх службових обов`язків. Згідно фабули постанови про порушення кримінальної справи, приводами до порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки, у ході якої встановлені достатні дані, які вказують на наявність у діях службових осіб Державної служби кінематографії ознак злочину, а саме зазначено про укладений між Міністерством культури і туризму України, Державною службою кінематографії та ПП «Студія Тир Фільм» і генеральним продюсером ОСОБА_2. договору № 325 на виробництво фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» на умовах державного замовлення. Також в постанові зазначається про перерахування Державною службою кінематографії на рахунок ПП «Студія Тир Фільм» коштів у сумі 7 млн.грн.
		В означеній постанові про закриття кримінальної справи в частині від 23.06.2011 вказано, що на вимогу Державної служби кінематографії був проведений аудит витрат державних коштів ПП «Студія Тир Фільм» на виробництво фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2». Згідно висновків проведеного аудиту державні кошти, які були  виділені для створення фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» були використані відповідно до кошторису і порушень перевіркою виявлено не було. Аналізуючи зібрані у справі матеріали слідство приходить до висновку, що в діях службових осіб Державної служби кінематографії Міністерством культури і туризму України відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України і кримінальна справа за даним фактом підлягає закриттю, так як вказані службові особи здійснювали контроль за використанням державних коштів, які були спрямовані на створення фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2», що підтверджується як свідченнями свідків, допитаних по справі, так і документами, зібраними в ході досудового слідства.
		Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи міститься лист № 04/2/4/109 від 25.12.2009, адресований Директору ПП «Студія Тир Фільм», в якому заначено, що Прокуратурою міста Києва розглянуто звернення ПП «Студія Тир Фільм» щодо здійснення контролю за проведенням перевірки ПП «Студія Тир Фільм» ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. Встановлено, що ГУ СБУ у м. Києві та Київській області проводилась перевірка за фактом можливої розтрати, шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ПП «Студія Тир Фільм» державних коштів у особливо великих розмірах під час виконання умов договору № 325 від 27.12.2006, укладеного між Міністерством культури і туризму України, Державною службою кінематографії та ПП «Студія Тир Фільм». 24.11.2009 року за результатами проведеної перевірки СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в порушенні кримінальної справи за ст. 191 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК України). Проведеною перевіркою в діях працівників - порушень чинного законодавства не виявлено. З урахуванням викладеного, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено.
		Таким чином вищенаведені документи свідчать про відсутність у діях службових осіб як ініціюючого кредитора у даній справі про банкрутство в особі Державного агентства України з питань кіно (правонаступник Державної служби кінематографії), так і боржника в особі Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» складу кримінального правопорушення. Із усних пояснень ОСОБА_1 під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції по справі № 923/719/17 вбачається, що він особисто як колишній засновник та керівник банкрута ПП «Студія Тир Фільм» до кримінальної відповідальності не притягувався, в тому числі з питань фіктивності підприємницької діяльності, умисного доведення підприємства до банкрутства тощо.
		 
		З матеріалів даної справи вбачається, що Приватне підприємство «Студія Тир Фільм» фактично здійснювало підприємницьку діяльність у період з 2006 по 2013 роки. В основу цієї діяльності було покладено укладення та виконання умов договору № 325 від 27.12.2006 для виробництва та подальшого використання фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» з метою отримання прибутку.
		Стаття 42 Господарського кодексу України дає визначення підприємництва як виду господарської діяльності. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Стаття 44 того ж Кодексу визначає принципи підприємницької діяльності. Підприємництво здійснюється на основі: 
		- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; 
		- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; 
		-вільного найму підприємцем працівників; 
		- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; 
		- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; 
		- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. 
		Усі вищевикладені доводи ліквідатора банкрута про наявність ознак доведення до банкрутства з посиланням на тривалий термін відсутності підприємницької діяльності, на відсутність дійсного наміру керівника боржника здійснювати діяльність підприємства та не допустити його неплатоспроможності починаючи з 2007 року (після укладення договору № 325 від 27.12.2006 з Міністерством культури і туризму України, Державною службою кінематографії на виробництво фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2») спростовуються матеріалами даної справи про банкрутство, які свідчать про укладення вказаного договору з метою його реального виконання сторонами, з метою отримання прибутку внаслідок використання фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2». Договір був виконаний сторонами частково, остаточне виконання унеможливлювалося відсутністю достатнього фінансування у продюсера на зйомки та виробництво фільму, відсутністю заінтересованості інвесторів, що підпадає під поняття комерційного ризику під час ведення підприємницької діяльності. Будь-яких умисних дій, що свідчать про доведення до банкрутства з боку ОСОБА_1 як керівника ПП «Студія Тир Фільм», колегія суддів не встановила.
		Статтею 215 Господарського кодексу України визначено, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
		Разом з тим, як досліджено та встановлено апеляційним судом матеріали справи не містять доказів надання засновником банкрута якихось вказівок, чи прийняття на шкоду товариству та його кредиторам неправомірних рішень. До того ж, матеріали справи не містять доказів порушення засновником та керівником Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» в особі ОСОБА_1 вимог законодавства про банкрутство, вказані особи не притягалися до відповідальності за вчинення дій з фіктивного, умисного банкрутства, доведення чи приховування банкрутства. У відповідності до аналізу фінансово-господарського стану перед початком ліквідаційної процедури, неплатоспроможність ПП «Студія Тир Фільм» була стійкою, пасив істотно перевищував актив товариства, товариство було неплатоспроможне та не отримувало прибутку. Також матеріалами справи не підтверджено факт вчинення особисто ОСОБА_1 дій, які завдали істотної матеріальної шкоди інтересам кредиторів (наприклад виведення активів боржника на користь ОСОБА_1 або інших осіб, які є з ним пов`язаними).
		Надавши оцінку зазначеним обставинам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки банкрутство Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» відбулося не з вини його засновників (учасників, акціонерів) або керівника, у ліквідатора відсутні підстави для покладення субсидіарної відповідальності на колишнього засновника та керівника ПП «Студія Тир Фільм» - ОСОБА_1 .
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку оскаржену ухвалу господарського суду скасувати в частині субсидіарної відповідальності ОСОБА_1, а заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича (вих. №31-21/05 від 12.04.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на громадянина ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		 
		Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що 18.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що заява про застосування строків позовної давності була також подана і до суду першої інстанції під час розгляду заяви ліквідатора Господарським судом Херсонської області.      
		Що стосується заяви ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Оскільки колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича (вих. №31-21/05 від 12.04.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на громадянина ОСОБА_1 треба залишити без задоволення, то підстави для застосування строку позовної давності у такому випадку відсутні.  
		 
		Щодо доводів апелянта про те, що даний спір не підлягає розгляду господарським судом, та повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
		Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
		Аналогічні норми містяться у пункті 8 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
		Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до статті 13 Конвенції Про захист прав і основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
		Згідно частини 3 ст. 5 та частини 1 ст. 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
		У відповідності до частини 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
		У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
		Відтак, розгляд спорів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників (учасників) або інших осіб законодавцем віднесено до підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки результатом розгляду такого спору є погашення кредиторських вимог до боржника за рахунок третіх осіб, що безумовно зачіпає права та інтереси кредиторів.
		Висновки апеляційного господарського суду:
		Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року по справі № 923/719/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» на громадянина ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» 7 015 975,70грн. підлягає скасуванню, із прийняттям в цій частині нового рішення про залишення без задоволення заяви ліквідатора - арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича (вих. №31-21/05 від 12.04.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на громадянина ОСОБА_1 .
		Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 264 статтями  269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Провадження у справі № 923/719/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року - закрити.
		2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року по справі № 923/719/17 задовольнити.
		3. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року по справі                       № 923/719/17 скасувати в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» на громадянина ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Студія Тир Фільм» 7 015 975,70грн.
		4. Заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича (вих. №31-21/05 від 12.04.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на громадянина ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. 
		Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства  у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
		Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2019.
		 
		Головуючий                                                                                К.В. Богатир
		 
		Судді:                                                                                           В.В. Бєляновський
		 
		                                                                                                      М.А. Мишкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...