Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/824/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" грудня 2019 р. Справа № 906/824/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Тимошенка О.М. 
		секретар судового засідання: Зоренко О.М.
		за участю представника позивача: Ярмольчук В.С. (адвокат,ордер серії РН-152 №121)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" 
		до Товариства з додатковою відповідальністю "Олевське шляхово-будівельне управління №42" 
		про стягнення 556 403,86 грн 
		 
		Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 556403,86грн. за невиконання умов мирової угоди, затвердженої Ухвалою суду від 05.10.16 по справі №906/1023/15, з яких: 254418,20грн. пені, 154242,39грн. інфляційних, 147743,27грн. 10% річних.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
		Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.
		Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
		Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.165 ГПК України є правом відповідача, а не його обов`язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05 жовтня 2016 року по справі №906/1023/15 затверджено мирову угоду, яка укладена 22.08.16 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Олевське шляхово-будівельне управління №42" (відповідач). .
		Мирова угода укладена на наступних умовах:
		-Рішенням господарського суду Житомирської області від 17 вересня 2015 року стягнуто з ПАТ "Олевське ШБУ №42" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" 697036,16грн., з яких:
		- 314 985,74 грн основного боргу,
		- 328 989,15 грн інфляційних нарахувань,
		- 53 061,27 грн 3 % річних;
		-Сторони дійшли згоди про розстрочення суми заборгованості наступним чином: до 01 листопада 2016 року - 100 000 грн., до 01 грудня 2016 року - 100 000 грн., до 01 січня 2017 року - 100 000 грн., до 01 лютого 2017 року - 100 000 грн., до 01 березня 2017 року - 100 000 грн., до 01 квітня 2017 року - 100 000 грн.,до 01 травня 2017 року - 97 036,16 грн.; 
		-У випадку прострочення чергового платежу ПАТ "Олевське ШБУ №42" зобов`язане сплатити на користь ТОВ "Укрінтех" пеню в розмірі 0.1 % за кожен день прострочення від суми прострочення. Додатково ПАТ "Олевське ШБУ №42" сплачує відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні та 10% річних;
		Товариство з додатковою відповідальністю "Олевське шляхово-будівельне управління №42" (код 13555857) є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Олевське шляхово-будівельне управління №42" (код ЄДРПОУ 13555857).
		На виконання умов мирової угоди, за період з 10.07.18 по 01.10.18 відповідач сплатив частину боргу в розмірі 325000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №226 від 10.07.18 на суму 50 000 грн., №230 від 11.07.18 на суму 25 000 грн., №409 від 16.08.18 на суму 100 000 грн., №493 від 12.09.18 на суму 130 000 грн., №578 від 01.10.18 на суму 20 000 грн. (а.с.11-15).
		Таким чином, сума боргу, яка була присуджена до стягнення за рішенням суду, станом на 31 липня 2019 року, становить 372036,16 грн. (697036,16-325000).
		У зв`язку з неналежним виконанням умов мирової угоди позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 556403,86грн., яка складається з наступних величин:
		- 254418,20грн. пені, яка обрахована на суму боргу 697036,16грн. за період з 02.05.17 по 01.05.18;
		- 154242,39грн. інфляційних, які обраховані за період з листопада 2016 по травень 2019;
		- 147743,27грн. 10% річних, які обраховані за період з 01.11.16 по 31.07.19.
		За змістом ст.202 Цивільного кодексу України затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до ст.11 та ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
		Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
		Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 254418,20грн. пені згідно п.5 Мирової угоди, яка обрахована за 1 рік на підставі ст.258 ЦК України, з 02.05.17 по 01.05.18. 
		Згідно п.2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
		Крім того, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Таким чином, нарахування пені має проводитись окремо за кожен передбачений мировою угодою платіж за шість місяців починаючи з дня прострочення такого чергового платежу виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
		Перший платіж в розмірі 100000,00 грн. мав бути сплачений до 01.11.2016, тому пеня нараховується за шість місяців починаючи з 01.11.2016 по 31.04.2017 виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України і буде становити 13773,73 грн. Розрахунок проведено за допомогою комп`ютерної програми "Ліга".
		Здійснивши аналогічним чином розрахунки щодо послідуючих передбачених мировою угодою платежів суд встановив, що розмір пені, на яку має право позивач, становить 92032,08 грн., тому суд задовольняє позов в частині вимоги про стягнення пені частково у вказаному розмірі.
		Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За п.7.1 згаданої Постанови, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
		Інший розмір процентів встановлено сторонами у п.5 Мирової угоди та становить 10%.
		Перевіривши розрахунок річних, сума 10 % річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 143232,76грн.
		Що стосується стягнення інфляційних у розмірі 154242,39грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно абз. 2, 3 п.3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
		Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Перевіривши здійснені позивачем нарахування інфляційних, господарський суд встановив, що позивачем зроблено помилку в частині розрахунку інфляційних за період з червня 2017р. по червень 2018 р., з жовтня 2018р. по травень 2019р. та не враховані індекси інфляції, які становили менше 100%. 
		Розрахувавши інфляційні самостійно суд встановив, що розмір інфляційних за вказаний позивачем період становить 149520,13грн. 
		За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідач у судове засідання не з`явився, докази сплати боргу не надав.
		Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 384784,97грн., з яких: 92032,08грн. пені, 143232,76грн. 10% річних, 149520,13грн. інфляційних. Вимоги про стягнення 162386,12грн. пені, 4510,51грн. річних та 4722,26грн. інфляційних не підлягають задоволенню.
		Судовий збір в розмірі 5771,77грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Олевське шляхово-будівельне управління №42" (11002,Житомирська область, м. Олевськ, вул. Олевської Республіки,118, код ЄДРПОУ 13555857) на користь Товариста з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (30000,Хмельницька область, м.Славута, вул. Садова, 17/51 код 30160715) - 92032,08грн. пені, 143232,76грн. 10% річних, 149520,13грн. інфляційних, 5771,77грн. судового збору.
		3. Відмовити в позові в частині стягнення 162386,12грн. пені, 4722,26грн. інфляційних, 4510,51грн. річних.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено: 18.12.19 
		 
		Суддя Тимошенко О. М. 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1- в справу
		2-3- сторонам (рек. з повідом.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...