Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1652/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/5818/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		18 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №822/1652/18
		адміністративне провадження №К/9901/5818/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Соколова В.М.,
		суддів: Білак М.В.,  Єресько Л.О., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від                    03 серпня 2018 року (суддя - Петричкович А.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (головуючий суддя - Загороднюк А.Г, судді Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.) у справі № 822/1652/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ГТУЮ у Хмельницькій області) про скасування наказу, відшкодування моральної шкоди, 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У травні 2018 року позивачка звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ГТУЮ у Хмельницькій області у якому просила скасувати наказ від 15 листопада 2017 року №792/04к «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30000 грн.
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , з-поміж іншого, зазначила, що згідно з рішенням колегії ГТУЮ у Хмельницькій області, Летичівському відділу необхідно було забезпечити наповнення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) архівними записами за 1949-1945 роки (запланована кількість норми - 5460). Так, щомісячно необхідно було вносити 780 архівних актових записів, а протягом робочого дня, відповідно, 37 актових записів. Натомість, станом на 01 серпня 2017 року відділом позивача було внесено 7 актових записів, що складає 0,13 % від запланованої норми. Як зазначила позивач, такий об`єм роботи не можливо було забезпечити на 100% з огляду на те, що відповідач не забезпечив повну штатну чисельність працівників для виконання такого доручення. Позивачка вказує, що після оголошення їй догани, відповідач принижував її авторитет та перевищував службові повноваження, внаслідок чого вона перебувала у шоковому стані. Таке відношення призвело до значних моральних страждань, а тому просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 30000 грн.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03 серпня 2018 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, як керівником, не було виконано рішення колегії ГТУЮ у Хмельницькій області №1 від 25 січня 2017 року щодо наповнення Реєстру відомостями, які містяться в книгах реєстрації актів цивільного стану за 1949-1945 роки, що зберігаються в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в межах та обсягах, наведених у цих книгах, та відповідно до норми (щомісячно). Тому, відсутні підстави вважати накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани необґрунтованим. 
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з вимогами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, у зв`язку із відсутністю вини та завданої позивачу шкоди.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу. 
		Позивачка у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що за період з 2015 по 2017 рік Летичівський РВ ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області 24 місяці забезпечував роботу у неповній штатній чисельності. Місце провідного спеціаліста, який відповідно до посадової інструкції мав наповнювати Реєстр архівними актовими записами за 1949-1945 роки, було вакантним з 02 жовтня 2016 року. Летичівський РВ ДРАЦС був єдиним відділом по всій Хмельницькій області, де станом на 01 січня 2017 року залишався працювати лише один працівник. У відділі не було кому забезпечити напрямок роботи щодо наповнення Реєстру, через величезну завантаженість. 
		Позиція інших учасників справи
		05 квітня 2019 року від представника ГТУЮ у Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач наголошував про необґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просив її відхилити, а рішення прийняті судом першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказував на те, що посилання позивачки на неможливість виконувати вказівку про наповнення Реєстру архівними даними, через відсутність повної комплектації штатної чисельності відділу, не спростовують її бездіяльність, як посадової особи, що зобов`язана була передбачати наслідки своїх дій та нести за це відповідальність.
		ОСОБА_1 15 квітня 2019 року надала відповідь на відзив, доводи якої полягають у тому, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не дослідили жоден аргумент позивача, натомість, в основу рішень поклали доводи відповідача. При цьому, позивачка зазначала, що навела достатньо доказів на підтвердження незаконних дій відповідача.
		На вказану відповідь представником ГТУЮ у Хмельницькій області 22 квітня                 2019 року надано заперечення.
		В свою чергу, 02 травня 2019 року позивачем надіслано додаткові пояснення.
		Рух касаційної скарги 
		Ухвалою від 20 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року.
		06 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 06 червня 2019 року № 645/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
		У зв`язку з постановленням Верховним Судом 16 грудня 2019 року ухвали про відведення судді Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 822/1652/18 визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Білак М.В., Єресько Л.О.
		За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		На підставі наказу Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5 «Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян», рішення колегії Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 25 січня 2017 року № 1, від 19 липня 2017 року № 25, зокрема, зобов`язано начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану територіальних управлінь юстиції забезпечити наповнення Реєстру відомостями, які містяться в книгах реєстрації актів цивільного стану за 1949-1945 роки, що зберігаються в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в межах та обсягах, наведених у цих книгах, та відповідно до норми (щомісячно).
		Поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 162/03.1.01-02 від 11 серпня 2017 року констатовано, що згідно інформації Летичівського відділу, протягом січня - липня 2017 року його працівниками - начальником відділу ОСОБА_1 та провідним спеціалістом Шведун О.О., до Реєстру внесено відомості 7 актових записів цивільного стану за 1949 - 1945 роки (згідно встановлених запланованих норм - 5460). 
		Відповідно до пунктів 4.1 та 4.9 посадової інструкції начальника Летичівського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Хмельницькій області, затвердженої в.о. начальника ГТУЮ у Хмельницькій області Н.В.Продан від 17 березня 2017 року, начальник відділу відповідає за виконання покладених на відділ завдань та здійснення функцій, а також за здійснення щоденного моніторингу стану виконання доручень та завдань, які надходять на виконання до відділу.
		Таким чином, працівниками Летичівського відділу, зокрема начальником           ОСОБА_1 , не забезпечувалось виконання вищезгаданих правових актів.
		Начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації (далі - ДРАЦС УДР), за погодженням заступника начальника ГТУЮ у Хмельницькій області ініційовано притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Летичівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_1.
		Наказом № 560/04к від 16 серпня 2017 року «Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 .» відкрито дисциплінарне провадження відносно позивачки.
		Перед накладенням дисциплінарного стягнення позивачем надано пояснення від             29 серпня 2017 року, в яких нею зазначено, що при неповній штатній чисельності забезпечити виконання роботи у всіх напрямках на 100 % фізично не можливо. У зв`язку з такою необхідністю, 15 червня 2017 року нею надіслано трудовий договір про прийняття на посаду діловода відділу ОСОБА_2 Інших пояснень, щодо зазначених обставин, ОСОБА_1 не надано.
		Враховуючи сформовану дисциплінарну справу та надані висновки Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Хмельницькій області від                     20 вересня 2017 року рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
		Наказом Міністерства юстиції України від 15 листопада 2017 року № 792/04к «Про оголошення догани ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
		Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі - Закон № 889-VIIІ).
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 цього Закону державна служба - це      публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів.
		Згідно з частиною 1 статті 64 Закону Закон № 889-VIIІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
		До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (стаття 66 Закону № 889).
		Згідно з частин 1, 10, 11 статті 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна Комісія з розгляду дисциплінарних справ.
		Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
		Приписами частин 1 та 2 статті 77 Закону № 889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом                                10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
		Згідно частиною 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.
		Згідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
		Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.          
		Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		У справі встановлено, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності стало те, що вона, як начальник відділу Летичівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області, належним чином не виконала вказівок наказу Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5 «Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян», рішення колегії Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 25 січня 2017 року № 1, від 19 липня 2017 року № 25, щодо забезпечення наповнення Реєстру відомостями, в межах та обсягах, наведених у цих книгах, та відповідно до норми (щомісячно). Зокрема, стало відомо, що Летичівським районним відділом у січні - липні 2017 року до Реєстру внесено 7 актових записів цивільного стану за 1949-1945 роки. Між тим, за цей же період інші відділи Хмельницької області вносили аналогічних актових записів не менше однієї тисячі, що підтверджено здійсненим порівняльним аналізом.
		За змістом наведених положень Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням суб`єктом призначення або керівником державної служби на такого державного службовця дисциплінарного стягнення у виді догани.
		З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду дисциплінарної справи та для визначення ступеня вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку, встановлення обставин, що пом`якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, наказом ГТУЮ у Хмельницькій області від 16 серпня 2017 року                      № 560/04к відносно позивачки відкрито дисциплінарне провадження. Відтак, комісія зібрала інформацію про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, про що зазначено вище.
		За наслідками перевірки в діях начальника відділу Летичівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_1. встановлено неналежне виконання рішення колегії ГТУЮ у Хмельницькій області від 22 січня 2014 року №1, підпункту 25.1 пункту 25 рішення колегії ГТУЮ у Хмельницькій області від 20 січня 2016 року №1 та підпункту 8.1 пункту 8 рішення колегії ГТУЮ у Хмельницькій області від 25 січня 2017 року №1, доручення начальника відділу ДРАЦС УДР ГТУЮ у Хмельницькій області від 30 січня 2014 року №37/05.1-01-08 та пункту 4.1 та пункту 4.9 посадової інструкції начальника Летичівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області, що в підсумку дало підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Закону № 889-VIII.
		Посилання скаржника на вжиття нею заходів для забезпечення штатної чисельності відділу не спростовує наведеного висновку.
		В обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків та про наявність підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани.
		З приводу дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, то за наведених обставин справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що дисциплінарне провадження щодо позивача відкрито 16 серпня 2017 року, згідно з наказом № 560/04к, висновок дисциплінарної комісії складено 20 вересня 2017 року, і закінчено дисциплінарне провадження 15 листопада 2017 року, відповідно до наказу №792/04к, що свідчить про дотримання відповідачем шестимісячного строку і порядку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
		Одночасно з цим колегія суддів відхиляє доводи, які містяться в касаційній скарзі ОСОБА_1 , про значне навантаження та недостатню кількість працівників для виконання роботи оскільки у Летичівському відділі протягом січня - липня 2017 року працювало фактично 2-а працівники (разом з позивачем), оскільки, як вже зазначалось вище, за цей же період інші відділи Хмельницької області вносили актових записів не менше однієї тисячі, що підтверджено аналізом внесення до Реєстру відомостей актових записів цивільного стану за 1949-1945 роки протягом 2017 року.
		Щодо виплати майнової/ моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
		У статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичний особі незаконним рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійснені ним своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини (стаття 1167 ЦК України).
		Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від          27 березня 1992 року шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Таким чином, необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обов`язку відшкодувати заподіяну майнову і немайнову шкоду є неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою, вини особи у заподіянні шкоди.
		Відсутність же хоча б однієї з обов`язкових складових відповідальності за заподіяння шкоди взагалі виключає її настання.
		Враховуючи те, що судами не встановлено протиправних дій з боку відповідача щодо оголошення позивачу догани, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та відсутність правових підстав для її задоволення.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті               6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Суди попередніх інстанцій надали вірну юридичну оцінку встановленим обставинам справи і правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.
		Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		У цій справі судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі № 822/1652/18 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		В.М. Соколов
		М.В. Білак 
		 Л.О. Єресько ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...