Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/26991/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                           Головуючий у І інстанції Кушнір С.І.
		Провадження №22-ц/824/16009/2019                                                           Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2019 року                                                                                                м.Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		      головуючого судді:          Матвієнко Ю.О., 
		      суддів:                                Іванової І.В., Мельника Я.С.,
		                 при секретарі:                  Ярмак О.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Солом`янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		     У вересні 2019 року  ОСОБА_1 та ОСОБА_2   звернулися до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, в якій просили встановити факт, що дитина - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій, є сином громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		     Обґрунтовуючи заяву, посилались на те, що 11.08.2005 року судом Віллабона (Королівство Іспанія) між заявниками було зареєстровано шлюб, в якому подружжя перебуває і на даний час.
		      ІНФОРМАЦІЯ_1 окув результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства у подружжя народився син ОСОБА_1, який має генетичну спорідненість із подружжям. Дитина народилася у Київському пологовому будинку  АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним медичним свідоцтвом про народження.
		      ІНФОРМАЦІЯ_4 рокугромадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка надавала послуги сурогатного материнства та народила дитину, надала свою письмову згоду, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською B.C., на запис подружжя батьками дитини. Відповідно до тексту нотаріально посвідченої заяви сурогатної матері, вона підтверджує, що не є матір`ю дитини та не має жодних батьківських та інших прав щодо дитини, зобов`язується не чинити подружжю перешкод в реалізації їх батьківських прав. Також, сурогатна мати зазначила в заяві, що відмовляється від будь-яких та всіх прав щодо дитини, що можуть виникати унеї в Королівстві Іспанія як в особи, яка народила дитину.
		     03 вересня 2019 рокуСолом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , у якому подружжя записано батьками дитини, про що 03 вересня 2019 рокузроблено актовий запис № 3871.
		     Заявникиу заяві посилаються на те, що країною громадянства та їхньогопостійного місця проживання є Королівство Іспанія. По завершенню всіх формальних процедур, пов`язаних із реєстрацією народження дитини та оформлення паспорту для виїзду дитини за кордон, подружжя має намір залишити Україну та повернутися разом із дитиною до Іспанії.
		     Звернення з даною заявою до суду обумовлене спеціальним для Іспанії порядком реєстрації батьківства щодо дітей, народжених шляхом сурогатного материнства за кордоном.
		     Так, згідно з Інструкцією Головного Управління Реєстрів та Нотаріату (DGRN) від 5 жовтня 2010 рокупро процедуру реєстрації походження дітей, народжених в результаті сурогатної вагітності, була визнана можливість запису такої дитини та встановлені критерії для отримання доступу до бази реєстрації Актів Цивільного Стану Іспанії для дітей, народжених за кордоном за допомогою технік сурогатного материнства, а саме, було дозволено визнання закордонних судових документів, які підтверджують факт походження та народження дитини.
		     У 2019 роціу зв`язку зі змінами в законодавстві Іспанії, що регулює сферу репродуктивних технологій та сурогатного материнства, було встановлено більш чіткі та жорсткі вимоги, дотримання яких є обов`язковим для реєстрації дітей, народжених за кордоном за допомогою технік сурогатного материнства, до бази реєстрації Актів Цивільного Стану Іспанії.
		     Відповідно до п. 2 Інструкції Головного Управління Реєстрів та Нотаріату від 18 лютого 2019 року№ 2367 про оновлення режиму реєстрації батьківства осіб, народжених шляхом сурогатного материнства, заявки на реєстрацію в Консульському реєстрі актів цивільного стану про батьківство дітей, народжених після опублікування цього Розпорядження, не підлягають розгляду, за винятком випадків, коли існує рішення судових органів відповідної країни, яке є остаточним та вступило в законну силу.
		     Неможливість внесення до реєстру Цивільних Станів Іспанії запису про дитину, народжену в результаті сурогатного виношування поза межами Іспанії, за відсутності судового рішення країни місця народження дитини, підтверджується також юридичним висновком від 04 вересня 2019 року, підготовленимОСОБА_5 (адвокатеса, членкиня Високоповажної Колегії Адвокатів автономної спільноти Кантабрія Королівства Іспанія).
		     Отже, законодавство Іспанії встановлює імперативну вимогу для реєстрації в Іспанії батьківства подружжя щодо дитини - отримання в Україні відповідного судового рішення, що підтверджує їх родинні відносини.
		     Таким чином, дана заява подана з метою охорони правзаявників, як подружжя,та дитини на повагу до приватного та сімейного життя,та з метою створення умов для здійснення подружжям особистих немайнових прав щодо дитини в країні їх громадянства та постійного проживання.
		     Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, оскільки із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
		     Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, представник заявників  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  - адвокат Некляєв Ю.Г. подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		     В судовому засіданні представник заявників апеляційну скаргу підтримала та просила про її задоволення з викладених у ній підстав. 
		     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявників, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
		     Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що із заяви вбачається наявність спору про право, який має розглядатися у позовному провадженні.
		     Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.
		     З матеріалів справи вбачається, що заявники просять встановити факт родинних відносин, а саме, встановити факт того, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій, є сином подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку необхідністю внесення до реєстру Цивільних Станів Іспанії запису про дитину, народжену в результаті сурогатного виношування поза межами Іспанії.
		     Відповідно до ст.496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
		     Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		      Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
		     Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		     У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		     Тобто, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
		     З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		     Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;  чинним законодавством  не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;  встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		     З матеріалів справи вбачається, що факт, про встановлення якого просять у своїй заяві  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідний їм для реєстрації батьківства щодо їхнього сина  ОСОБА_1 , народженого за допомогою сурогатного материнства 01 вересня 2019 року на території України, у Королівстві Іспанія, громадянами якої є заявники. При цьому, чинним законодавством України не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, а чинне законодавство Іспанії можливість реєстрації батьківства щодо дитини, народженої методом сурогатного материнства, обумовлює виключно наявністю судового рішення про встановлення факту в країні народження дитини. 
		     Посилання суду на наявність у справі спору про право, як на підставу для відмови у відкритті провадження, та необхідність розгляду даної заяви у порядку позовного провадження, є помилковими, оскільки встановлення факту родинних відносин дитини та заявників не пов`язано з подальшим вирішенням спору ні між заявниками, ні між заявниками і сурогатною матір`ю, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою останньої, якою вона добровільно визнала, що не є матір`ю дитини та не має жодних батьківських та інших прав щодо дитини, зобов`язується не чинити заявникам перешкод в реалізації їх батьківських прав. Крім того, сурогатна мати в заяві зазначила, що відмовляється від будь-яких та всіх прав щодо дитини, що можуть виникати у неї в Королівстві Іспанія, як в особи, яка народила дитину.  
		     Таким чином, вимоги заявників мають юридичне значення, оскільки від вирішення їх заяви залежить виникнення прав у них та дитини, носять безспірний характер (відсутність спору про право як на даний час, так і відсутність підстав для його виникнення у майбутньому), іншого способу встановлення факту родинних зв`язків дитини та заявників, ніж ухвалення судового рішення в порядку окремого провадження, законодавством України не передбачено.
		     Враховуючи викладене, висновок суду про неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку окремого провадження та відмову в зв`язку із цим у відкритті провадження за їхньою заявою, є помилковим та таким, що порушує норми процесуального права.  
		     Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		     Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		     Оскільки Солом`янським районним судом міста Києва ухвалу від 15 жовтня 2019 року постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		     Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
		   Ухвалу судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2019 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		     Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядкудо Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		     Головуючий:  
		     Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...