Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/15954/16-ц : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 16.12.2019
Номер судового провадження: 61-43449ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		16 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 756/15954/16-ц
		провадження № 61-43449св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_4 ,
		представник відповідача - ОСОБА_3 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів:Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І., від 01 серпня 2018 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про захист честі та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є адвокатом України та здійснює професійну діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 553, яке видане 21 грудня 2010 року Житомирською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. 08 вересня 2016 року відповідач направила до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області скаргу щодо порушення ним як адвокатом правил адвокатської етики та присяги адвоката України з використанням фактичних тверджень негативного характеру, які повністю не відповідають дійсності. 28 жовтня 2016 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_4 .
		Згідно з висновком № 74/16 експертного лінгвістичного дослідження                від 05 грудня 2016 року центру судових експертиз «Альтернатива», висловлювання у скарзі відповідача містять інформацію негативного характеру про адвоката ОСОБА_1. Така інформація сприяє формуванню у адресатів негативного ставлення до ОСОБА_1 та негативної оцінки його моральних та ділових якостей.
		Вважає, що відповідач, поширивши щодо нього недостовірну негативну інформацію завдала йому моральної шкоди, такі дії призвели до хвилювань та негативних переживань, які породили в нього внутрішній дискомфорт та тривогу за свою професійну і ділову репутацію.
		Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити: визнати недостовірною інформацію про його протиправну поведінку відносно ОСОБА_4 , яка поширена нею у скарзі щодо порушення ним правил адвокатської етики та присяги адвоката України від 08 вересня 2016 року та в скарзі від 20 грудня 2016 року на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28 жовтня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, а саме такі її фрагменти: «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере у цьому участь»; «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично». Зобов`язати ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію про нього шляхом направлення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області не пізніше десяти календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили письмового листа наступного змісту: «Повідомляю, що мною,        ОСОБА_4 , у скарзі щодо порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката України адвокатом ОСОБА_1 від 08 вересня                2016 року була поширена недостовірна інформація в таких її фрагментах «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь»; «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично». Зобов`язати ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом направлення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше десяти календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили письмового листа такого змісту: «Повідомляю, що мною,                 ОСОБА_4 , у скарзі на порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката України адвокатом ОСОБА_1 від 08 вересня            2016 року була поширена недостовірна інформація в таких її фрагментах «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь»; «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично». Стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн та судові витрати.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Оболонського районного суду міста Києва, у складі судді          Луценко О. М., від 12 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Визнано недостовірною інформацію про протиправну поведінку                 ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , яка поширена нею у скарзі на порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката України адвокатом ОСОБА_1 від 08 вересня 2016 року та в апеляційній скарзі від 20 грудня 2016 року на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28 жовтня  2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, а саме такі її фрагменти: «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь»; «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично». Зобов`язано         ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом направлення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області не пізніше десяти календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили письмового листа такого змісту: «Повідомляю, що мною, ОСОБА_4 , у скарзі на порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката України адвокатом ОСОБА_1 від 08 вересня 2016 року була поширена недостовірна інформація в таких її фрагментах «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь»; «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично». Зобов`язано ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом направлення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше десяти календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили письмового листа такого змісту: «Повідомляю, що мною, ОСОБА_4 , в скарзі на порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката України адвокатом ОСОБА_1               від 08 вересня 2016 року була поширена недостовірна інформація в таких її фрагментах «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь»; «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація, яку поширила відповідач, не відповідає дійсності та є недостовірною, оскільки вона не підтверджена відповідними доказами. При цьому, поширена інформація є доведеною до відома багатьох осіб та порушує право позивача на повагу до честі та гідності й недоторканість ділової репутації.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
		Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки скарги ОСОБА_4 є зверненням до уповноважених законом органів, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділені повноваженнями вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів, а тому скарги відповідача до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть розцінюватися як поширення неправдивих відомостей стосовно позивача. Зміст скарг та наведені в них висловлювання, на які посилається позивач, як на недостовірну інформацію, є оціночними судженнями відповідача, критичною оцінкою певних фактів та діяльності позивача як адвоката.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року і залишити в силі рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що підставою позову був не сам факт подання дисциплінарної скарги на дії позивача, а оприлюднення у ній неведених фактичних тверджень. Апеляційним судом не надано належної оцінки висновку експертно-лінгвістичного дослідження від 05 грудня        2016 року центру судових експертиз «Альтернатива». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційним судом не наведено мотивів переоцінки доказів, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 посилається на те, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скарги ОСОБА_4 є зверненням до уповноважених законом органів, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділенні повноваженнями вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів, а тому скарги відповідача не можуть розцінюватися як поширення неправдивих відомостей стосовно позивача.
		У відповіді на поданий відзив позивач послався на обставини, викладені у касаційній скарзі, зокрема зазначив, що доводи відзиву не спростовують обґрунтовані доводи касаційної скарги.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		08 вересня 2016 року відповідач направила до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області скаргу «Скарга на порушення Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України адвокатом ОСОБА_1», в якій зазначила:
		1) «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь».
		2) «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично».
		28 жовтня 2016 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_4 
		20 грудня 2016 року ОСОБА_4 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на вказане вище рішення, в якій зазначила:
		1) «Прикро, що адвокати, такі як ОСОБА_1 , нехтуючи високим покликанням адвокатської професії, цинічно та зухвало бере в цьому участь».
		2) «Представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_1, який є активним співучасником банди, завданням якої є відібрати майно, знищити мене морально та, можливо, й фізично».
		Позиція Верховного Суду
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з частиною другою та третьою статті 34 Конституції України і  статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно із статті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Недостовірною слід вважати інформацію, в якій за відсутності для того доказів стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм права, обґрунтовано виходив із того, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки відповідач скористалася своїм правом на звернення до відповідного органу, а саме кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону із скаргою на дії адвоката з метою надання оцінки поведінці адвоката (позивача), вважаючи, що існують підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Апеляційним судом зроблено правильний та обґрунтований висновок про те, що скарги ОСОБА_4 є зверненням до уповноважених законом органів, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділені відповідними повноваженнями щодо розгляду та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів.
		Скарги відповідача до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було розглянуто та надано оцінку їх доводам і винесено відповідні рішення. Доводи скарг є доволі різкими, але в силу зазначених норм закону та статусу адвоката, який здійснюючи професійну діяльність з надання правничої допомоги, має бути готовим до певного рівня критики від інших учасників судового процесу, не можуть розцінюватися як поширення неправдивих відомостей відносно позивача, оскільки вони безпосередньо стосуються його професійної діяльності, і оцінку цим доводам було надано відповідними дисциплінарними органами.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку апеляційного суду по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Апеляційнимсудом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 89 ЦПК України).
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного по суті судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року залишити без змін.
		Поновити виконання постанови Апеляційного суду міста Києва                                 від 01 серпня 2018 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі                            2 505, 20 грн.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді Є. В. Синельников    С. Ф. Хопта    В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...