Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 796/41/2018 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.12.2019
Номер судового провадження: 61-8362ав19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем  України
		 
		09 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 796/41/2018
		 
		провадження № 61-8362 ав 19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д., 
		за участю секретаря судового засідання - Верети О. А.,
		 
		учасники справи:
		сторони справи: компанія «Пелагіа АС» («Pelagia AS»), товариство з обмеженою відповідальністю «Ларан-07»;
		заявник, особа, яка не була залучена до участі у справі, - товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон»;
		 
		за участі представників сторін: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою компанії «Пелагіа АС» про визнання і надання дозволу на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті 
		у м. Осло у справі № 98/17 за позовом норвезької компанії «Пелагіа АС» проти української компанії - товариства з обмеженою відповідальністю«Ларан-07» про оплату за договором поруки,за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю«Кліон» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва у складі судді Мараєвої Н. Є. від 21 травня 2018 року,
		ВСТАНОВИВ:
		1.     Описова частина 
		Короткий зміст вимог заяви
		У лютому 2018 року компанія «Пелагіа АС» (далі - компанія «Пелагіа АС») звернулася до апеляційного суду, як суду першої інстанції, із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло,             у справі № 98/17 за позовом норвезької компанії «Пелагіа АС» проти української компанії - товариства з обмеженою відповідальністю«Ларан-07» (далі - ТОВ «Ларан-07») про оплату за договором поруки.
		Заява обґрунтована тим, що рішенням міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 
		2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу                і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло, у справі № 98/17, стягнуто з ТОВ «Ларан-07» на користь компанії «Пелагіа АС» 3 109 704 доларів США 
		та відсотки у розмірі трьох процентів річних за такими сумами: 
		169 096,6 доларів США з 03 вересня 2016 року; 117 000 доларів США 
		з 09 вересня 2016 року; 70 200 доларів США з 17 вересня 2016 року; 
		292 500 доларів США з 23 вересня 2016 року; 234 000 доларів США                   з 24 вересня 2016 року; 234 000 доларів США з 29 вересня 2016 року; 
		292 500 доларів США з 01 жовтня 2016 року; 292 500 доларів США                    з 03 жовтня 2016 року; 292 500 доларів США з 09 жовтня 2016 року; 
		351 000 доларів США з 16 жовтня 2016 року; 237 287 доларів США                   з 17 жовтня 2016 року; 210 440 доларів США з 20 жовтня 2016 року; 
		29 260 доларів США з 24 жовтня 2016 року; 364 500 доларів США                     з 29 жовтня 2016 року до дати здійснення оплати. Наказано ТОВ «Ларан-07» сплатити компанії «Пелагіа АС» суми у розмірі 1 313 468 норвезьких крон та 10 000 євро за юридичні послуги, а також витрати та інші видатки.
		Вказане рішення є остаточним і повинно виконуватися ТОВ «Ларан-07», який є поручителем перед кредитором (компанією «Пелагіа АС»), але відповідачем не виконано.
		Посилаючись на викладене, компанія «Пелагіа АС» просила визнати та надати дозвіл на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло 
		від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у справі № 98/17 за позовом компанії «Пелагіа АС» проти ТОВ «Ларан-07» про оплату за договором поруки.
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції 
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року, постановленою апеляційним судом, як судом першої інстанції, заяву компанії «Пелагіа АС» задоволено. Визнано та надано дозвіл на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у справі № 98/17 за позовом компанії «Пелагіа АС» проти ТОВ «Ларан-07» про оплату за договором поруки.
		Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло 
		від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у справі № 98/17, про стягнення з ТОВ «Ларан-07» на користь компанії «Пелагіа АС» наступних сум: 3 109 704 доларів США та відсотки у розмірі трьох процентів річних на такі суми: 169 096,6 доларів США з 03 вересня 2016 року; 117 000 доларів США з 09 вересня 2016 року; 70 200 доларів США з 17 вересня 2016 року; 292 500 доларів США з 23 вересня 2016 року; 234 000 доларів США                   з 24 вересня 2016 року; 234 000 доларів США з 29 вересня 2016 року; 
		292 500 доларів США з 01 жовтня 2016 року; 292 500 доларів США                    з 03 жовтня 2016 року; 292 500 доларів США з 09 жовтня 2016 року; 
		351 000 доларів США з 16 жовтня 2016 року; 237 287 доларів США                    з 17 жовтня 2016 року; 210 440 доларів США з 20 жовтня 2016 року; 
		29 260 доларів США з 24 жовтня 2016 року; 364 500 доларів США                      з 29 жовтня 2016 року до дати здійснення оплати, які станом на 14 лютого 2018 року складають 130 263,83 доларів США; 1 313 468 норвезьких крон та 
		10 000 євро за юридичні послуги, а також витрати та інші видатки.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що Інститут арбітражу 
		і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло розглянув спір із дотриманням встановленого регламенту та вимог закону, у рішенні міжнародного комерційного арбітражу надано оцінку чинності арбітражного застереження, визначеного у пунктах 9.1.-9.4. договору поруки 
		від 24 грудня 2010 року та щодо компетенції арбітражного трибуналу вирішувати зазначений спір. Зважаючи на відсутність передбачених законом підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті 
		у м. Осло у справі № 98/17, суд дійшов висновку про задоволення заяви компанії «Пелагіа АС».
		Короткий зміст постанови Верховного Суду, ухваленого як судом апеляційної інстанції 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової 
		палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ларан-07» залишено без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року - без змін (провадження № 61-38673ав18).
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду, товариство 
		з обмеженою відповідальністю «Кліон» (далі - ТОВ «Кліон»), 24 квітня 
		2019 року звернулося до Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що воно участі у справі не приймало, проте оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про його права, інтереси та обов`язки, просить ухвалу Апеляційного суду 
		м. Києва від 21 травня 2018 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким 
		у задоволенні заяви компанії «Пелагіа АС» про визнання і надання дозволу на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 
		2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу 
		і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у справі № 98/17, відмовити. 
		Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року, якою залишено без 
		руху апеляційну скаргу ТОВ «Кліон» з наданням строку для усунення її недоліків, поновлено ТОВ «Кліон» строк на апеляційне оскарження ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2019 року закінчено підготовчі 
		дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні 
		з повідомленням учасників справи. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2019 року визнано заяву про відвід колегії суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д., поданою ТОВ «Кліон», необґрунтованою. Вирішення питання про відвід колегії суддів передано судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду 
		від 07 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника 
		ТОВ «Кліон» - Савенка В. Г. - про відвід колегії суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д. у справі за заявою компанії «Пелагіа АС» про визнання і надання дозволу на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у справі № 98/17 за позовом норвезької компанії «Пелагіа АС» проти української компанії - ТОВ «Ларан-07» про оплату за договором поруки.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2019 року у задоволенні клопотання компанії «Пелагіа АС» про залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі статті 44 ЦПК України відмовлено. У задоволенні клопотання компанія «Пелагіа АС» про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України відмовлено. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 
		Апеляційна скарга ТОВ «Кліон» мотивована тим, що рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло 
		від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло, у справі № 98/17, не може бути виконано на території України з огляду на те, що арбітражне рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою та не підпадає під її умови. Згідно з пунктом 9.3. договору поруки, укладеного між ТОВ «Ларан-07» та компанією «Пелагіа АС», місцем проведення арбітражу      є Київ, Україна. Кожна із сторін призначає по одному арбітру, які обирають третього головуючого арбітра. Спори розглядаються відповідно до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. При вирішенні спорів, наданих до розгляду арбітрів, арбітри керуються положеннями українського матеріального права. Мовою розгляду спору є англійська, яка супроводжується перекладом на українську мову. Таким чином, ТОВ «Ларан-07» та компанія «Пелагіа АС» погодили, що усі спори щодо договору поруки повинні бути розглянуті Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України за українським правом, а не при Торгово-промисловій палаті у м. Осло.
		Крім того, до договору поруки невстановленими особами були внесені незрозумілі виправлення шляхом нанесення рукописного тексту, які не погоджувалися із ТОВ «Ларан-07».
		Зазначаючи про право апеляційного оскарження, заявник посилався на частину першу статті 352 ЦПК України і зазначав, що він є боржником щодо компанії «Пелагіа АС» (кредитор), а ТОВ «Ларан-07» є поручителем. За змістом статей 512, 556 ЦК України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду та оскаржуване рішення апеляційного суду змінює обсяг прав та обов`язків заявника перед кредитором і поручителем. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив
		У липні 2019 року компанія «Пелагіа АС» подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Кліон», в якій зазначала, що ухвала Апеляційного суду м. Києва 
		від 21 травня 2018 року є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги - безпідставними. ТОВ «Кліон» не довело, яким саме чином визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у справі № 98/17, вплинуло на його права та обов`язки. Факт подання апеляційної скарги ТОВ «Кліон» є зловживанням процесуальними правами та фактично є продовженням дій ТОВ «Ларан-07», які є пов'язаними компаніями. Арбітражна угода про передачу спору до Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло є дійсною, оскільки представники сторін внесли виправлення до договору під час його укладення та погодили їх, а тому вони мають розглядатися не як зміни чи доповнення до договору, а як частина документа, що підтверджується зібраними у справі доказами, що і було встановлено Інститутом арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло при розгляді спору. Крім того, ТОВ «Ларан-07» з моменту укладення договору поруки не висловлювало будь-яких заперечень щодо наявності рукописних правок у тексті арбітражного застереження та їх дійсності, а тому доводи заявника про їх непогодження з ТОВ «Ларан-07» є безпідставними. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		24 грудня 2010 року між компанією «Пелагіа АС» (кредитор) та ТОВ «Ларан-07» (поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель безвідклично та безумовно поручається перед кредитором за повне і своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за основним договором. 
		Стаття 9 договору поруки містить арбітражне застереження, відповідно до якого цей договір регулюється та тлумачиться згідно з міжнародним законодавством. Сторони домовилися, що спори, що виникають за або 
		у зв`язку з цим договором вирішуються шляхом переговорів. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, такий спір буде передано на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті м. Осло. Місце проведення арбітражу: м. Осло, Норвегія. Кожна із сторін призначає по одному арбітру, які обирають третього головуючого арбітра. Спори розглядаються відповідно до регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті м. Осло. При вирішенні спорів, наданих до розгляду арбітрів, арбітри керуються положеннями українського матеріального права. Мовою розгляду спору є англійська, яка супроводжується перекладом на українську мову. 
		Компанія «Пелагіа АС» звернулася до Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті в м. Осло з позовом до ТОВ «Ларан-07» про стягнення наступних сум: 3 109 704 доларів США та відсотки у розмірі трьох процентів річних на такі суми: 169 096,6 доларів США з 03 вересня 2016 року; 
		117 000 доларів США з 09 вересня 2016 року; 70 200 доларів США                    з 17 вересня 2016 року; 292 500 доларів США з 23 вересня 2016 року; 
		234 000 доларів США з 24 вересня 2016 року; 234 000 доларів США                  з 29 вересня 2016 року; 292 500 доларів США з 01 жовтня 2016 року; 
		292 500 доларів США з 03 жовтня 2016 року; 292 500 доларів США                    з 09 жовтня 2016 року;351 000 доларів США з 16 жовтня 2016 року; 
		237 287 доларів США з 17 жовтня 2016 року; 210 440 доларів США                   з 20 жовтня 2016 року; 29 260 доларів США з 24 жовтня 2016 року; 
		364 500 доларів США з 29 жовтня 2016 року до дати здійснення оплати. 
		Рішенням міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті у м. Осло від 07 січня 2017 року, винесеного відповідно до Регламенту Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті 
		у м. Осло, у справі № 98/17, стягнуто з ТОВ «Ларан-07» на користь компанії «Пелагіа АС» 3 109 704 доларів США та відсотки у розмірі трьох процентів річних за такими сумами: 169 096,6 доларів США з 03 вересня 2016 року; 117 000 доларів США з 09 вересня 2016 року; 70 200 доларів США                    з 17 вересня 2016 року; 292 500 доларів США з 23 вересня 2016 року; 
		234 000 доларів США з 24 вересня 2016 року; 234 000 доларів США                   з 29 вересня 2016 року; 292 500 доларів США з 01 жовтня 2016 року; 
		292 500 доларів США з 03 жовтня 2016 року; 292 500 доларів США                   з 09 жовтня 2016 року; 351 000 доларів США з 16 жовтня 2016 року; 
		237 287 доларів США з 17 жовтня 2016 року; 210 440 доларів США                    з 20 жовтня 2016 року; 29 260 доларів США з 24 жовтня 2016 року; 
		364 500 доларів США з 29 жовтня 2016 року до дати здійснення оплати. Наказано ТОВ «Ларан-07» сплатити компанії «Пелагіа АС» суми у розмірі 
		1 313 468 норвезьких крон та 10 000 євро за юридичні послуги, а також витрати та інші видатки.
		Зазначене рішення міжнародного комерційного арбітражного суду в добровільному порядку боржником, ТОВ «Ларан-07», не виконано.
		2.     Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
		Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
		Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України врегулювано статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 
		1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція),та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. 
		З урахуванням цих положень повинні застосовуватися положення 
		статті 478 ЦПК України.
		Відповідно до статті V Конвенції, статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд може відмовити 
		у визнанні і наданні дозволу на виконання: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
		Відповідно до статті 2 Конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.
		Для чинності арбітражного застереження не має значення, оформлено воно як рукописний текст чи з використанням техніки; важливо, аби була дотримана письмова форма. 
		Перевіряючи доводи ТОВ «Ларан-07»щодо компетенції розгляду спору Інститутом арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло, Торгова палата у м. Осло сформувала арбітражний трибунал, який у рішенні від 19 травня 2017 року дійшов висновку, що редакція договору поруки з внесеними рукописними правками була підписана сторонами, як остаточна. Правки вже були у контракті на момент підписання договору поруки, а тому вони повинні розглядатися не як зміни чи доповнення до договору, а як частина документа, що був підписаний паном ОСОБА_6 та паном ОСОБА_7. Такого висновку арбітражний трибунал дійшов з огляду на те, що ТОВ «Ларан-07» не спростувало надані компанією «Пелагіа АС» докази щодо обставин укладення контракту. 
		Доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо компетенції Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло від 07 грудня 2017 року є безпідставними за недоведеністю тверджень представників ТОВ «Ларан-07» про те, що рукописні правки до статті 9 договору поруки були внесені після його підписання.
		Надані ТОВ «Ларан-07» та компанією «Пелагіа АС» примірники договору поруки від 24 грудня 2010 року є автентичними, містять арбітражне застереження, відповідно до якого цей договір регулюється та тлумачиться згідно з міжнародним законодавством. Сторони домовилися, що якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, такий спір буде передано на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті міста Осло, Норвегія. Спори розглядаються відповідно до Регламенту Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті міста Осло. Мовою розгляду спору є англійська, що супроводжується перекладом на українську мову. На кожній зворотній стороні сторінки міститься підпис співробітника групи компаній Кліон (Кліон Груп), до якої входить, як ТОВ «Ларан-07», так і ТОВ «Кліон», а також печатка ТОВ «Ларан-07» «Согласовано». 
		ТОВ «Ларан-07» не надало іншого оригіналу договору поруки, у якому були   б відсутні внесені до нього виправлення, що спростовує його твердження про те, що рукописні виправлення до договору поруки були внесені після його підписання та не були погоджені ТОВ «Ларан-07». 
		Про наявність у договорі поруки від 24 грудня 2010 року арбітражного застереження щодо передачі спору на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті м. Ослозазначається і в юридичному висновку ТОВ «Кредо Лайн» від 18 квітня 
		2013 року № 0413-RD/6372 щодо юридичного аналізу договору поруки 
		від 24 грудня 2010 року та додаткових угод до нього, а також листі Норвезького агентства з гарантування експортних кредитів 
		від 06 листопада 2012 року. 
		Зазначені документи, разом з копією договору поруки від 24 грудня 
		2010 року, що містить відповідні виправлення в частині арбітражного застереження, були надані Риботорговною компанією «Трансакватік ЛТД», яка є засновником ТОВ «Ларан-07», до господарського суду Запорізької області в рамках розгляду справи № 908/3568/16 про визнання недійсною додаткової угоди № 2 до договору поруки від 24 грудня 2010 року, яку було укладено 19 грудня 2014 року між ТОВ «Ларан-07» та компанією «Пелагіа АС», до участі у якій ТОВ «Ларан-07» залучено як третю особу. 
		Вирішуючи питання про компетенцію, Інститут арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло у рішенні від 19 травня 2017 року зазначив, що арбітражне застереження в договорі поруки про розгляд спорів відповідно до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті у м. Осло чітко вказує на те, що спори мають бути вирішені арбітражем у місті Осло, Норвегія, а тому дійшов висновку, що арбітражне застереження стосується саме Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло та його юрисдикція поширюється на вирішення спору між компанією «Пелагіа АС» та ТОВ «Ларан-07».
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допущені у договорі поруки неточності у назві арбітражної установи, за відсутності іншого подібного арбітражного суду при Торговій палаті 
		у м. Осло, не викликає сумніву в тому, що сторони за наявності спору мали намір передати його саме до Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло, а відтак зазначена обставина не може бути підставою визнання нечинним арбітражного застереження.
		При цьому, згідно з частиною другою статті 21 ЦПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності. 
		Таким чином, передбачених статтею V Конвенції, статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу під час розгляду цієї справи не встановлено. 
		При цьому саме особа, яка посилається на необхідність відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, має це довести і надати суду відповідні докази. ТОВ «Кліон» таких доказів не надав.  
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення норм матеріального або процесуального права Апеляційним судом міста Києва.
		З урахуванням наведеного Верховний Суд за наслідками перегляду в апеляційному порядку судового рішення Апеляційного суду м. Києва, ухваленого ним як судом першої інстанції, зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив наведені ТОВ «Ларан-07» доводи про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви компанії «Пелагіа АС»про визнання та надання дозволу на виконання на території України остаточного рішення Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у м. Осло від 07 грудня 2017 року, як такі, що не ґрунтуються на положеннях Нью-Йоркської конвенції. Визначальним у оцінці доказів сторін є недоведеність посилань ТОВ «Ларан-07» на те, що рукописні виправлення до статті 9 договору поруки були внесені представниками компанії «Пелагіа АС» після погодження та підписання цього договору. Наявні у арбітражному застереження розбіжності не є такими, що призвели до викривлення волевиявлення сторін щодо передачі спору до Інституту арбітражу і вирішення спорів при Торговій палаті у в м. Осло, а також у питанні застосування законодавства при вирішенні цього спору. 
		У силу наданих процесуальним законом та наведеною вище Конвенцією повноважень, Верховний Суд не має права вдаватися в оцінку правильності вирішення міжнародним комерційним арбітражем спору по суті.  
		Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення призведе до порушення права власності компанії «Пелагіа АС»на майно (кошти/присуджені суми, належні до виплати заявнику на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення) у розумінні частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 04 листопада 1950 року, яка набула чинності для України             11 вересня 1997 року (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стран Грін Рефайперте та Стратіс Андреадіс проти Греції» від 21 листопада 1994 року).
		Доводи відзиву на апеляційну скаргу компанії «Пелагіа АС» про необхідність закриття апеляційного провадження та зловживання ТОВ «Кліон» своїми процесуальними правами при апеляційному оскарженні судового рішення були вирішені при розгляді відповідних клопотань у судових рішеннях, про що зазначено вище.  
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		Керуючись статтями 24, 259, 351, 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» залишити без задоволення.
		Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                               Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                            Г. В. Кривцова
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...