Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/2926/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: 51-8348км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		10 грудня 2019року 
		м.Київ
		справа № 759/2926/16-к
		провадження № 51-8348км18
		Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,засудженогоОСОБА_5 , захисникаОСОБА_6 ,прокурораОСОБА_7 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року щодо 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломиї Івано-Франківської області, жителя м. Києва,
		засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Обставини справи
		 
		1.Святошинський районний суд м. Києва вироком від 4 травня 2017року виправдав ОСОБА_5 у зв`язку знедоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		2.Апеляційний суд м. Києва вироком від 26 червня 2018 року скасував виправдувальний вирок районного суду, визнав ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі статті 75 КК суд звільнив засудженого від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік.
		3.Суд визнав доведеним, що 17січня 2015 року о 22:30 ОСОБА_5 , рухаючись автомобілем «Renault-Logan» по другій смузі руху на бульварі Кольцова в м. Києві та наблизившись до регульованого пішохідного переходу, порушуючи вимоги п.п. «б» п.2.3 і п. 12.3 Правил дорожнього руху (далі  Правила), завершуючи маневр перестроювання вправо в першу смугу руху, при виникненні небезпеки для руху, якою були пішоходи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які зліва-направо відносно руху автомобіля рухалися на червоний сигнал світлофора та яких водій ОСОБА_5 був спроможний завчасно виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до зупинки та продовжив рух, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 було заподіяно тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті.
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		4.У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.Він вказує, що апеляційний суд, порушуючи кримінальний процесуальний закон, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, атакож не з`ясував характеру порушень, які допустив кожен зучасників руху. 
		5.На думку захисника, суд першої інстанції здійснив правильну оцінку фактичних обставин справи, адже в ситуації, яка виникла на дорозі, пішохід ОСОБА_8 , створивши небезпеку для водія, мав більше можливостей уникнути зіткнення, припинивши перетинати проїжджу частину, однак не зробив цього іпродовжив перебігати дорогу, ігноруючи червоний сигнал світлофора. Таким чином, ОСОБА_8 не виконав обов`язків, установлених пунктами 4.4, 4.9, 4.14, 4.16 та п.п. «е» п. 8.7.3 Правил, і саме це, як вважає захисник, стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Водночас засуджений виконав вимоги п. 12.3 Правил, вживши заходів для безпечного об`їзду перешкоди, тому висновок апеляційного суду про наявність в діях останнього складу злочину є помилковим.
		6.Також захисник зазначає, що додатковий огляд місця події, результати якого було покладено в основу висновку автотехнічної експертизи №434ат, є неналежним доказом, оскільки цей огляд проведено 28 серпня 2015 року об 11:05, тоді як подія сталася 17 січня 2015 року о22:30.
		Позиції учасників судового провадження
		 
		7.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. 
		8.У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали доводи, наведені стороною захисту в касаційній скарзі, та просили її задовольнити. 
		9.Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту іпросила Суд залишити оскаржене рішення в силі.
		Оцінка Суду
		 
		10.Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого і прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити на таких підставах.
		11.Суд вважає, що висновок апеляційного суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті286КК, зроблено на підставі обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до статей 17 та94 Кримінального процесуального кодексу (далі  КПК).
		12.Своє рішення апеляційний суд ґрунтував, зокрема, на підставі аналізу висновку експерта-автотехніка №434ат від 6 листопада 2015 року, відповідно до якого вдорожній обстановці, що склалась безпосередньо перед ДТП, водій повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2 та 12.3 Правил і мав технічну можливість змоменту виникнення небезпеки уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування. Однак, як установлено судом, засуджений вчасно таких заходів не вжив, натомість у момент виявлення пішоходів на проїзній частині дороги він подав сигнали аварійної зупинки, а потім перелаштувався вправий ряд. Це також підтверджується, у тому числі, дослідженим в апеляційному суді записом звідеореєстратора попутного автомобіля, на якому зафіксовано дорожню обстановку перед та в момент ДТП. На підставі цих доказів суд установив, що ДТП за участю потерпілого та засудженого трапилася саме внаслідок невчасного застосування останнім екстреного гальмування.
		13.Суд не може погодитися з доводом у касаційній скарзі про те, що протиправність дій потерпілого пішохода виключає винуватість засудженого. Той факт, що внаслідок грубого порушення Правил потерпілий створив небезпеку для дорожнього руху, не викликає сумніву. Однак, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов`язаний був виконати вимогу пункту 12.3 Правил і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Таким чином, той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту Правил.
		14. Суд також відхиляє аргумент сторони захисту про неналежність додаткового огляду місця події від 28 серпня 2015 року. У ході цього огляду лише проведено вимірювання відстані до електроопори, яка була орієнтиром для встановлення точного місця розташування автомобіля під керування засудженого в момент появи пішоходів у полі зору. Суд вважає, що цей доказ безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі і тому не може бути визнаний неналежним відповідно до статті 85 КПК. Суд також не вбачає підстав ставити під сумнів висновок суду про те, що, враховуючи мету проведення додаткового огляду місця події, пора доби та року не вплинула на достовірність цього доказу. 
		15.За таких обставин підстав для скасування оскарженого вироку та задоволення касаційної скарги захисника немає.
		Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...