Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/1430/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 20.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.05.2020
Номер судового провадження: 1-кп/199/241/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040000001119

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/1430/19
		(1-кп/199/241/19) 
		ВИРОК 
		іменем України
		 
		18.12.2019 року місто Дніпро 
		 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		 
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю прокурора - ОСОБА_3 
		потерпілого - ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12018040000001119 за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червона Поляна, Чаплинського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на своєму утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		23.12.2018 приблизно о 00-10 ОСОБА_6 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen PASSAT В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить литовському підприємству «Temze», рухався на вул.Передовій зі швидкістю 80,0 км/год у напрямку від вул.Широкої до вул.Гуртової м. Дніпро.
		Під час руху водій ОСОБА_6 , рухаючись із перевищенням дозволеної у населених пунктах 50 км/годину швидкості, в задовільних дорожніх умовах та за відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його екстрено виконувати ті чи інші приписи Правил дорожнього руху України (далі по тексту ПДРУ), при виникненні перешкоди для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , яка рухалася по проїзній частині дороги у попутному напрямку попереду в межах смуги його руху і яку він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до своєчасного зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду пішохода.
		Внаслідок допущених порушень ПДРУ при керуванні транспортним засобом водій ОСОБА_6 23.12.2018 приблизно в 00-10, на проїзній частині дороги на вул. Передової, поблизу буд. 403 м.Дніпро, передньою частиною керованого ним автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , та не зупиняючись покинув місце дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту ДТП).
		Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДРУ, відповідно до яких:
		-п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДРУ, а також бути взаємно ввічливими»;
		-п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		-п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		-п.2.9. «Водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;
		-п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»; 
		-п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
		-п.12.9 «Водієві забороняється:
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих правил
		Порушення п.12.3 ПДРУ водієм ОСОБА_6 знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної ДТП, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження:
		-садна у лобній ділянці праворуч, носі, ділянці горизонтальної гілки нижньої щелепи праворуч, синці на повіках очей, забита рана у лобній ділянці праворуч на тілі садна, крововилив у м`яких покривних тканинах голови у очничних ділянках з розповсюдженням на праві лобно-тім`яно-потиличну, згорток крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки у лівій лобно-тім`яній ділянці, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою та у речовині головного мозку, набряк головного мозку, переломи склепіння та основи черепу;
		-крововиливи у м`яких покривних тканинах правої надлопаткової ділянки тулуба на 134 см уверх від підошовної поверхні стопи, правого плеча, правої нижньої кінцівки по задній поверхні від нижньої третини стегна до нижньої третини гомілки на 15 см уверх від підошовної поверхні стопи, лівої нижньої кінцівки по задній поверхні від нижньої третини стегна до нижньої третини гомілки на 10 см уверх від підошовної поверхні стопи, перелом правої малогомілкової кістки у верхній третині на 36 см уверх від підошовної поверхні стопи, садна на правих плечі та кисті, лівому зап`ястку, клубових ділянках тазової ділянки, передніх поверхнях гомілок та лівій стопі.
		Наявні тілесні ушкодження причинені прижиттєве, за деякий час до настання смерті, від дії тупого предмету (предметів), чи о такий (такі), при ДТП, при контактуванні потерпілої з транспортним засобом, що рухався та відкиданням та травмуванням її об дорожнє покриття. Остання у момент її первинного контактування з травмуючим рухаючимся транспортним засобом перебувала стосовно нього задньою або задньо-правою частиною тіла, будучі у вертикальному положенні.
		Тілесні ушкодження на голові у своїй сукупності у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та які привели до настання смерті, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		Вищеописані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18-00 смерті пішохода ОСОБА_7 в лікарні внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у м`які покривні тканини, під мозкові оболонки та у речовину головного мозку, саден на лицевому відділі та синців на повіках очей, рани у лобній ділянці, котра ускладнилася розвитком набряку головного мозку.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 провину невизнав.Суду показав,що 23.12.2018до ньогоприйшов ОСОБА_8 з пляшкоюгорілки 0,37л,яку вониразом випили.Згодом доних приїхав ОСОБА_9 з пляшкоюгорілки,яку вонитакож випили.Впродовж вечоравони вживалигорілку. ОСОБА_9 поїхав додому,а черездеякий час ОСОБА_8  повідомив,що тойзабув ключі.Він посваривсяз дружиноюі вирішивразом з ОСОБА_8 відвезти ключі ОСОБА_10 .Поїхали найого автомобілі,яким вінкерував.Під часруху зішвидкістю 50км/годину повул.Передовій,він приблизноза 50метрів побачивдвох пішоходів,які йшлиу попутномуз нимнапрямку праворучвід проїзноїчастини,один заодним наневеликій відстаніодин відодного.Коли віннаблизився ближчедо вказанихпішоходів,один зних пішовліворуч,на щовін намагавсяуникнути зіткненнята взявтрохи лівіше,однак правою передньоючастиною свогоавтомобіля скоївнаїзд напішохода. 
		Злякавшись, він не зупинився та поїхав далі, а через деякий час вирішив повернутися та надати допомогу, викликати швидку та поліцію. Коли він розвернувся та проїжджав місце ДТП, ОСОБА_8 наказав не зупинятись, їхати далі, оскільки їх могли побити, що він і зробив, а вже приблизно через 20-30 хвилин їх зупинила поліція. 
		Перед тим як сталася ДТП він випив близько 250 гр горілки та перебував у стані алкогольного сп`яніння, що вплинуло на швидкість його реакції. Під час керування автомобілем намагався правил дорожнього руху не порушувати, рухався з швидкістю близько 60 км/год з ввімкненим дальнім світлом фар. Стан дорожнього покриття був мокрим, йшов дощ, ширина проїзної частини дороги була 6-7 метрів. 
		Пішоходів він побачив приблизно за 50 метрів від автомобіля, після чого обрав безпечний інтервал, взяв трохи лівіше, щоб безпечно об`їхати пішохода, припускає, що можливо виїхав на зустрічну смугу для руху, при цьому швидкість руху не змінював, гальмування не застосовував, оскільки боявся, що автомобіль може занести, що він з`їде з дороги, тому тільки скинув газ та вважав, що безпечно об`їде пішохода, при цьому з того моменту, коли він побачив пішоходів та до моменту наїзду, пройшло не більше 10 секунд. Пішоходи рухали праворуч від нього, попереду на відстані приблизно 10 см один від одного. Далі, один з пішоходів повернувся ліворуч під кутом приблизно 45 градусів та здолав у такому напрямку 1,5-2 метра, а саме місце наїзду було на відстані 2-2,20 м від краю проїзної частини дороги. 
		   Врезультаті ДТПавтомобіль отримавмеханічні ушкодження накапоті,одразу зафарою тана лобовомусклі вм`ятини,яких доцієї подіїне було. 
		Зауважує, що якби ОСОБА_7 не змінила напрямок свого руху, то він безпечно б її об`їхав. 
		Визнає тільки факт керування ним транспортного засобу під час ДТП яка сталася за його участі та участі пішохода ОСОБА_7 , наїзд на останню, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зазначивши, що «не зреагував», однак цивільний позов визнає частково, заперечує щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки зазначає, що в ДТП не тільки його вина.
		 
		Відповідно доч.1ст.337,п.1,2,3,4ч.1ст.368КПК Українисуд вважає,що маломісце діяння,у вчиненіякого обвинувачується  ОСОБА_6 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та ОСОБА_6 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду.
		 
		Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 23.12.2018 близько 00-10 години він разом з дружиною ОСОБА_7 , своєю сестрою ОСОБА_11 , її чоловіком ОСОБА_12 та його племінницею йшли по вул. Передовій з боку вул. Широкої у напрямку вул.Гуртової. Рухалися у темпі звичайного кроку, один за одним. При цьому він з ОСОБА_7 йшов позаду ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на відстані близько 30-40 метрів. ОСОБА_7 йшла попереду нього на відстані близько 1 метра по узбіччі асфальтової дороги. Під час руху ОСОБА_7 напрямок руху не змінювала, лише під час руху щось почала шукати у своїй сумці, а тому дивилася на сумку і рухалася у темпі звичайного кроку, прямо. В цей час на великій швидкості біля нього проїхав автомобіль, який збив ОСОБА_7 , від чого вона підлетіла та впала обличчям вниз. Він підбіг до неї, але ОСОБА_7 була без свідомості та не контактною. На його крик до місця події відразу підбігли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а через деякий час і інші свідки, викликали швидку та поліцію. Коли приїхав другий екіпаж поліції йому стало відомо, що водія автомобіля, який збив його дружину було затримано. Зазначає, що автомобіль, який збив ОСОБА_7 , після наїзду на неї не зупинився та відразу поїхав з місця пригоди, а його швидкість у момент наїзду була близько 80-90 км/год. Вони разом йшли у темну пору доби, однак працювало міське освітлення, дорога була вільною, має по одній смузі у кожному напрямку руху, загальною шириною близько 15 метрів, опадів не було. У момент наїзду, напрямок зустрічного руху був вільним, вони не створювали перешкод для руху автомобілів та до моменту наїзду, інші автомобілі без перешкод рухались по цій вулиці та без перешкод проїжджали повз них. ОСОБА_7 була одягнута у куртку зеленого кольору, середньої яскравості та у червоне плаття, була без головного убору та взута у чорні чоботи, мала волосся темного кольору.
		 
		З показів суду свідка ОСОБА_11 вбачається, що 23.12.2018 року близько 00-20 години, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_12 , донькою, своїм братом ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_7 повертались до дому та рухалися по вул.Передовій з боку вул.Широкої у напрямку вул.Гуртової. ОСОБА_4 і ОСОБА_7 рухалися позаду них на відстані близько 2-3 дворів від них. Вони рухалися та інколи озиралися назад, щоб побачити де саме йдуть брат з дружиною. Під час руху вона почула крик ОСОБА_4 і побачила, як повз неї на великій швидкості проїхав автомобіль. Коли озирнулась то побачила ОСОБА_7 , яка лежить на проїзній частині дороги поміж серединою та краєм дороги, на відстані 1-2 метра від краю дороги. Вони до неї підбігли та побачили, що ОСОБА_7 лежить обличчям вниз без тями, проте вона хрипіла. На крик її брата ОСОБА_4 вибігли мешканці прилеглих будинків, а потім зупинився ще один автомобіль. Вони викликали швидку та поліцію. Вказує, що під час руху ОСОБА_7 напрямок руху не змінювала, вона йшла по узбіччю дороги, на границі асфальту та узбіччя, а ОСОБА_4 позаду неї на невеликій відстані, ближче до території домоволодінь та вони спілкувались при цьому. Вони йшли у темну пору доби, однак працювало міське освітлення, дорога була вільною, має по одній смузі у кожному напрямку руху, загальною шириною більше 10 метрів, опадів не було. У момент наїзду, вони не створювали перешкод для руху автомобілів, напрямок свого руху вони не змінювали.
		ОСОБА_7 була одягнута у атласну куртку зеленого кольору та у червоне плаття, була без головного убору та взута у чорні чоботи, мала волосся темного кольору.
		 
		Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 23.12.2018 на початку першої години ночі, він разом з дружиною ОСОБА_11 , донькою, ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_7 , йшли по вул. Передовій, з боку вул. Широкої у напрямку вул.Гуртової. ОСОБА_4 з ОСОБА_7 йшли позаду та розмовляли. Всі рухались один за одним вздовж правого краю проїзної частини, не створюючи перешкод для транспортних засобів. В цей час опадів не було, але дорожнє покриття було вологе. Видимість була хороша, так як працювало міське освітлення по стороні на якій вони йшли. Під час руху він періодично обертався назад, щоб подивитись де рухались ОСОБА_4 з ОСОБА_7 . Останній йшов по узбіччі дороги, а ОСОБА_7 по краю асфальтової дороги на границі з узбіччям.
		Далі, він почув крик ОСОБА_4 озирнувся і побачив, що ОСОБА_7 лежить на дорозі, а ОСОБА_4 , стоїть біля неї. На місці пригоди зупинився свідок і вони почали викликати швидку допомогу та поліцію. Моменту наїзду на ОСОБА_7 він не бачив, оскільки був до неї спиною, а останній раз озирнувся до них за мить до пригоди. Коли озирнувся будь-яких автомобілів не бачив та не чув щоб вони рухались. При цьому самого звуку удару він чув. ОСОБА_7 була одягнута у темно-зелену куртку та червоне плаття.
		 
		З показів потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вбачається інший розвиток події безпосередньо перед ДТП яка сталася, та ці покази повністю спростовують інший механізм ДТП на які наполягала під час судового розгляду захисник та обвинувачений ОСОБА_6 у своїх показах суду.
		 
		Свідок ОСОБА_13 суду показав, що 23.12.2018 близько 00-20 він керував своїм автомобілем та рухався по вул. Передовій м.Дніпро. Під час руху побачив, що на середині дороги, прямо на роздільній смузі лежить жінка, а біля неї на колінах стоїть чоловік, який підняв руку і він прийняв ліворуч та зупинився на узбіччі дороги. Вийшов з автомобіля, підбіг до жінки та побачив, що вона лежить без тями, вся у крові, але при цьому хрипіла. Викликав швидку та поліцію. Коли приїхав екіпаж поліції, його пасажир повідомив, що після зупинки повз них та місця пригоди у напрямку міста зі швидкістю 35-40 км/год проїхав автомобіль з розбитим лобовим склом і працівники поліції передали вказану інформацію по рації. Далі, на місце події приїхала швидка, він допоміг погрузити жінку до машини швидкої допомоги, після чого надав працівнику поліції свої анкетні дані та відеозапис з відео реєстратора свого автомобіля. ДТП сталася у темну пору доби, однак працювало міське освітлення, дорога була вільною, має по одній смузі у кожному напрямку руху, опадів не було.
		 
		Відповідно до показів суду свідка ОСОБА_14 , 23.12.2018 на початку першої години ночі він перебував у автомобілі під керуванням ОСОБА_13 , разом зі своєю дружиною та донькою вони рухались по вул. Передовій м.Дніпро. Під час руху побачив, що на середині дороги, прямо на роздільній смузі лежить жінка. ОСОБА_13 побачивши це, прийняв ліворуч та зупинився на узбіччі дороги. Вони вийшли з автомобіля, ОСОБА_13 побіг до жінки, а він коли виходив з автомобіля побачив, що повз них на невеликій швидкості проїхав автомобіль темного кольору на євро номерах з розбитим лобовим склом.
		Вказує, що дорога була сухою, без калюж, вказати кількість людей, які перебували всередині автомобіля, який проїхав повз них не може, через темну пору доби. Сама дорожньо-транспортна пригода сталася у темну пору доби, однак працювало міське освітлення. Постраждала була одягнута у зелену куртку та щось червоне.
		 
		З показів суду свідка ОСОБА_15 слідує, що він інспектор управління поліції. 23.12.2018 у складі екіпажу разом з інспектором ОСОБА_16 отримав орієнтування на автомобіль з євро номерами та розбитим лобовим склом, який збив жінку та з місця ДТП зник. Проїжджаючи по вул. Передовій побачив, що у зустрічному напрямку рухається автомобіль на євро номерах, який вони зупинили та на якому побачили вм`ятину на капоті автомобіля, пошкодження на лобовому склі, а саме, що розбите лобове скло з пасажирської сторони, при цьому лобове скло з місця водія було цілим. Водій вказаного автомобіля виявився ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та у подальшому було підтверджено результатами медичного огляду. Після зупинки автомобіля він допоміг ОСОБА_6 вийти з нього та на його питання, чому той не зупинився після ДТП, не викликав швидку допомогу, ОСОБА_6 відповів дослівно: «Ви не бачите у якому я стані?». При цьомувсередині автомобіля ОСОБА_6 також перебувавще одинчоловік,який буву станіалкогольного сп`яніння.Після зупинки ОСОБА_6 опору нечинив,постійно цікавивсястаном потерпілої,питав чижива вона. Погодні умови в той день вказати не може, але асфальт був мокрим.
		 
		Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він працює на посаді інспектор управління поліції. 23.12.2018 він разом з інспектором поліції ОСОБА_15 отримав орієнтування на автомобіль з євро номерами та розбитим лобовим склом, який збив жінку та з місця ДТП зник. Продовжуючи рух по вул.Полтавське шосе, ОСОБА_15 побачив, що у зустрічному напрямку зі швидкістю 50-60 км/год, рухається автомобіль на євро номерах, який вони зупинили та побачили характерні після ДТП пошкодження на лобовому склі. ОСОБА_15 допоміг водію вказаного автомобіля - ОСОБА_6 вийти з машини, оскільки той перебував у стані алкогольного сп`яніння, а згодом підтвердив цей факт, вказавши, що випив пляшку горілки. ОСОБА_6 при собі не мав жодних документів, тому зателефонували його дружині, яка повідомила, що ОСОБА_6 коли виходив з дому вже був на підпитку та сів за кермо автомобіля. Також, після зупинки ОСОБА_6 їм повідомив, що когось збив, але кого саме не казав, пояснити обставини пригоди не міг, при цьому жартував, сміявся та пропонував якось «вирішити цепитання». За вказівкою слідчого вони відвезли його до медичної установи з метою проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат якого виявився позитивним, а сам автомобіль за допомогою евакуатора відвезли на штраф майданчик. Разом з ОСОБА_6 у середині автомобіля перебував пасажир, який повідомив, що працює разом з ОСОБА_6 . Вказав, що сталась ДТП. Спочатку казав, що він не помітив, що відбулась ДТП, а потім казав, що вони злякались, тому не зупинились. В той день дорога була чиста та вільна для руху.
		 
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 23.12.2018 приблизно о 22-00 він приїхав до ОСОБА_6 , де вони вживали горілку, а саме 0,37 л, при цьому ОСОБА_6 випив приблизно 100-120 гр, а він сам більшу частину. Через деякий до них приїхав знайомий  ОСОБА_9 , який привіз ще 200 гр горілки, яку вони разом вживали. На протязі вечора ОСОБА_6 загалом випив близько 150 гр горілки. Коли ОСОБА_9 поїхав до дому, він з ОСОБА_6 залишились. Через деякий час ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що забув у них свої ключі. ОСОБА_6 запропонував відвезти ключі ОСОБА_10 . ОСОБА_6 сів за кермо свого автомобіля «Фольксваген В5», а він на переднє пасажирське сидіння. Під час руху вони не спілкувались, слухали музику, яка грала не гучно. Він також дивився у телефон, коли почув хлопок з правої сторони, що нібито хтось - щось кинув у лобове скло, від чого воно тріснуло та трохи вдавилося. Вони продовжили рух, оскільки не зрозуміли що саме трапилось, а згодом ОСОБА_6 запропонував повернутись назад, щоб подивитись, що відбулось. Коли вони розвернулись та проїжджали місце події, то бачили людей, які стояли на місці події, вирішили не зупинятись та поїхали далі, оскільки ОСОБА_6 побоювався, що його поб`ють. Щоб хтось лежав на асфальті він не бачив, оскільки стояли люди, які загороджували місце події. Вони продовжили руху, ОСОБА_6 вказав, що поїде до дому а вранці викличе поліцію, оскільки він не розумів що саме трапилось. Однак на вул.Передовій їх зупинили поліцейські, які повідомили, що ОСОБА_6 збив людину, про що той не міг повірити та тривалий час приходив у себе.
		Зазначає, що до настання ДТП ОСОБА_6 керував автомобілем обережно, правил дорожнього руху не порушував, спокійно об`їжджав перешкоди  вибоїни, рухався зі швидкістю близько 50 км/год та рухались у своїй смузі для руху. На самому автомобілі працювало ближнє світло фар та двірники, оскільки моросив дощ. Сама дорога була мокрою, а міське освітлення на ділянці, де відбулась ДТП не працювало. До моменту наїзду автомобіль під керування ОСОБА_6 рухався ближче до середини автомобіля та безпосередньо перед пригодою він підняв голову, коли побачив тінь  наче як йшла людина вліво, від узбіччя за 3-4 метри, ближче до середини дороги  роздільної лінії. Що силует людини різко з`явився з правої сторони. Далі вказав, що ця тінь йшла по середині проїзної частини дороги. Інших тіней, які йшли б поруч з потерпілою він не бачив, як не бачив на місці пригоди і інших людей.
		Також зазначає, що до самої пригоди автомобіль «Фольксваген», яким керував ОСОБА_6 був без ушкоджень, а про самі пошкодження автомобіля, внаслідок ДТП знає, що на автомобілі пошкоджено лобове скло з пасажирської сторони  трохи вдавлено та тріснуте та пошкоджений капот.
		 
		Покази суду свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 свідчать про те, що безпосередньо перед ДТП яка сталася, обвинувачений ОСОБА_6 вживав спиртне, керував транспортним засобом та під час ДТП знаходився у стані алкогольного сп`яніння, що він також підтвердив суду. 
		 
		З протоколу огляду місця ДТП, схемою і фототаблицею від 23.12.2018 вбачається, що ДТП сталося за адресою: місто Дніпро, вул.Передова, район будинку № 403, вид події  наїзд на пішохода на проїзної частині; вид та стан покриття  асфальтобетон, вологе, чисте; дорожнє покриття загальною шириною 6,4 м; дорожня розмітка  1.5; до проїзної частини примикає узбіччя; умови освітленості  темна пора доби, освітлено міським електроосвітленням; сліди на дорожньому покритті, розташовані згідно схеми ДТП: пляма бурого кольору, схожа на кров, розмірами 0,7 х 0,7 м, на відстані 2,0 м від краю узбіччя; лівий жіночий чобіт, чорного кольору, якій належить ОСОБА_7 , розташований на узбіччі зустрічного руху для автомобіля під керуванням ОСОБА_6 , напрямку руху ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
		 
		Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу та фототаблицею від 23.12.2018  автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведеного за адресою: м.Дніпро, вул. Передова, 135а, при огляді встановлені зовнішні пошкодження автомобіля: деформовано капот, передній державний номер, розбито лобове скло, розбита решітка радіатору праворуч; стертість бруду на капоті.
		 
		Відповідно до копії посвідчення водія ОСОБА_6 , той мав право керувати транспортними засобами, а документи о реєстрації транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , свідчать про належність транспортного засобу литовському підприємству «Temze».
		 
		З протоколу огляду транспортного засобу та фототаблицею від 24.12.2018  автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаного речовим доказом, проведеного за адресою: м.Дніпро, вул.Журналістів, 22, вбачається про наявність на автомобілі зовнішніх пошкоджень: деформовано передній номерний знак, на відстані 0,53 від правої бокової частини автомобіля; відсутні дрібні фрагменти пластикової рамки переднього номерного знаку; відсутні фрагменти решітки радіатора; вм`ятини на капоті спереду - назад та зліва-направо, початок вм`ятин на відстані 0,5 м. від правої бокової частини автомобіля; тріщини на лобовому склі праворуч; стертість бруду на передньому бампері на відстані 0,52 від правої бокової частини автомобіля; тертість бруду і сліди ковзання на капоті; в лобовому склі речовина бурого кольору. Стан рульового управління  у працездатному стані. Стан гальмівної системи: робочої  у працездатному стані; стояночної  у працездатному стані. Освітлювальні прибори у справному стані, дзеркало у наявності без пошкоджень, склоочисники у справному стані. З місця пригоди вилучені: мікрочастинки з поверхні лобового скла та з поверхні водійського сидіння; змив РБК з лобового скла дистильованою водою по марлевій тканині; змив з поверхні важеля перемикання передачі та змив з поверхні рульового колеса на марлевий тампон дистильованою водою. 
		 
		Відповідно до висновку експерта щодо технічного стану транспортного засобу №11/10.2/60 від 24.01.2019, фототаблиці до висновку - на момент експертного огляду рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля «Volkswagen PASSAT В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані. 
		 
		З висновку експерта №2802/47-Е-2018 від 23.01.2019 вбачається, що на трупі потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: 
		-садна у лобній ділянці праворуч, носі, ділянці горизонтальної гілки нижньої щелепи праворуч, синці на повіках очей, забита рана у лобній ділянці праворуч на тлі садна, крововилив у м`яких покривних тканинах голови у очничних ділянках з розповсюдженням на праві лобно-тім`яно-потиличну, згорток крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки у лівій лобно-тім`яній ділянці, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою та у речовині головного мозку, набряк головного мозку, переломи кісток склепіння та основи черепу; 
		-крововиливи у м`яких покривних тканинах правої надлопаткової ділянки тулуба на 134 см уверх від підошвяної поверхні стопи, правого плеча, правої нижньої кінцівки по задній поверхні від нижньої третини стегна до нижньої третини гомілки на 15 см уверх від підошвяної поверхні стопи, лівої нижньої кінцівки по задній поверхні від нижньої третини стегна до нижньої третини гомілки на 10 см уверх від підошвяної поверхні стопи, перелом правої магогомілкової кістки у верхній третині на 36 см уверх від підошвяної поверхні стопи, садна на правих плечі та кисті, лівому зап`ястку, клубових ділянках тазової ділянки, передніх поверхнях гомілок та лівій стопі.
		Наявні тілесні ушкодження причинені прижиттєве, за деякий час до настання смерті, від дії тупого предмету (предметів), чи о такий (такі), можливо за умови, яка вказана у направленні на дослідження трупу та у медичній документації, тобто, при дорожньо-транспортній події, при контактуванні потерпілої з рухаючимся транспортним засобом, та, вірогідно, відкиданням та травмуванням її об дорожнє покриття. Основуючись на характер та локалізацію наявних тілесних ушкоджень, можна припустити, що остання, у момент її первинного контактування з травмуючим рухаючимся транспортним засобом, могла перебувати стосовно нього задньою або задньо-правою частиною тіла, будучи у вертикальному положенні.
		Тілесні ушкодження на голові у своїй сукупності у вигляді відкритої черепне - мозкової травми, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та приведші до настання смерті, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у м`яких покривних тканинах тулубу та кінцівок, саден на правих плечі та кисті, лівому зап`ястку, клубових ділянках тазової ділянки, передніх поверхнях гомілок та лівій стопі, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, не перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті.
		Тілесне ушкодження у вигляді перелому правої магогомілкової кістки, стосовно до живих осіб, має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, не перебуває у причинному зв`язку з настанням смерті.
		Смерть потерпілої настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у м`які покривні тканини, під мозкові оболонки та у речовину головного мозку, саден на лицевому відділі та синців на повіках очей, рани у лобній ділянці, котра ускладнилася розвитком набряку головного мозку.
		3 медичної карти стаціонарного хворого № Э8992 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР»: «... 23.12.2018 ... Біологічна смерть констатована о 18:00…».
		При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа потерпілої виявлений етиловий спирт у концентрації 0,32 %, що, стосовно до живих осіб, може відповідати практично відсутньому сп`янінню. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. При надходженні до медичного закладу взята кров на наявність алкоголю (флакон № 108), результати дослідження не представлені.
		Морфологічних ознак захворювань, на які могла слабувати потерпіла, не виявлено.
		 
		Відповідно до протоколу огляду предметів та перегляду відеозапису та фототаблицею до нього від 27.12.2018 - оптичного диску добровільно наданого свідком ОСОБА_13 встановлено, що оптичний диск сірого кольору «PHILIPS» №MFP304VD090253014 DVD-R, 4.7 GB 120    l-16x speed. Ha робочій поверхні оптичного диску відсутні будь-які механічні пошкодження, окрім незначних слідів експлуатаційного характеру.
		За допомогою персонального комп`ютера із системою AMD Athlon(tm)II Х2 255 Processor 3.10 GHz 1.50 ГБ та програвача «Media Player Classic» була переглянута інформація, яка міститься на вказаному диску. Область даних диска містить відеофайл «РІСТ2835»
		При перегляді відеофайлу «РІСТ2835» встановлено наступне: відеофайл містить кольорове зображення із звуком тривалістю 14 хв. 52 с. У верхній частині екрана є позначення дати та часу зеленого кольору. На відеозаписі фіксувалося відкрите акустичне середовище, проїзна частина дороги, по якій рухаються транспортні засоби, у динамці руху транспортного засобу, на якому встановлено пристрій фіксації інформації. Запис проведений у темний час доби через лобове скло транспортного засобу, на якому встановлено відеореєстратор.
		Дослідженням даної відеофонограми встановлено, що відеозапис розпочинається, коли на таймері вказана дата та час «2012/01/01 14:08:07». Автомобіль на якому встановлений відеореєстратор здійснював рух спочатку по проїзній частині дороги вулиці Шолохова, далі повернув на проїзну частину Донецького шосе. Під час руху по Донецькому шосе виїхав через віадук на проїзну частину вулиці Передової та продовжив рух у напрямку вулиці Гуртової. За весь цей час в салоні автомобіля ведеться розмова між пасажирами.
		Подальшим дослідженням даної відеофонограми встановлено наступне: автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор, здійснює рух по проїзній частині вул. Передовій з боку вул. Широкої у напрямку вул. Гуртової. На відеозображені стан проїзної частини вологий чистий, нерівності та пошкодження відсутні. На проїзній частині нанесена дорожня розмітка 1.5 (вузька переривчаста смуга, що позначає межі смуг руху). Розташовані вздовж проїзної частини праворуч та ліворуч електроопори, дерева, будівлі сільського типу. В момент часу «14.12.48» та «14.13.18» (згідно таймеру, що є на відеозображені) автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор розминувся з зустрічним легковим автомобілем, тобто рух транспорту майже відсутній. Далі вказаний автомобіль здійснює рух по ділянці дороги, яка освітлена світлом ліхтарів розташованих праворуч, опадів не має, видимість та оглядовість не обмежена. В момент часу «14.13.37» (згідно таймеру, що є на відеозображені) на екрані з`являється людина, яка присіла по середині проїзної частини та при зближені до неї автомобіля встала і підняла руку, біля неї лежала ще одна людина. Автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор зменшив швидкість, безпечно об`їхав вказаних людей ліворуч у зупинився на лівому узбіччі.
		В момент часу «14.16.44» (згідно таймеру, що є на відеозображені) до місця ДТП з боку вул.Гуртової під`їхав автомобіль з кузовом універсал і зупинився та в момент часу «14.16.50» розпочав руху і уїхав з місця ДТП в цей час пасажир автомобіля, на якому встановлений реєстратор голосно повідомляє: «Оно-машина тікаєз розбитимлобовим склом». Якість зйомки не дозволяє розгледіти номерний знак автомобіля.
		Подальшим дослідженням даної відеофонограми встановлено, що автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор продовжує стояти, час від час здійснюють рух по проїзній частині вул. Передовій автомобілі, в об`єктиві камер з`являються люди.
		Відеоролик закінчується в момент часу «14:23.17» (згідно таймеру, що є на відеозображені).
		В ході огляду відеоролика було встановлено, що зйомка проводиться постійно не перериваючись, дата та час на відеореєстраторі не відповідає тим подіям, які він зафіксував (не налаштовано).
		 
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 27.12.2018, схеми та фототаблиці до нього за участю потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що на місці вчинення кримінального правопорушення потерпілий показав. 23.12.2018 близько 00-10 він разом з дружиною ОСОБА_17 йшов по вул. Передовій з боку вул. Широкої у напрямку вул. Гуртової. Рухалися вони у темпі звичайного кроку, один за одним. Під час руху, автомобіль, що рухався у попутному з ними напрямку раптово здійснив наїзд на його дружину, а саме передньою правою частиною у задню частину тіла. Автомобіль не зупинився і зник з місця ДТП. Після цього на пропозицію слідчого, потерпілий ОСОБА_4 вказав місце наїзду на пішохода. Місце наїзду розташоване на відстані 2,0 м від дорожньої розмітки 1.5 і на відстані 13,2 м від кута будинку № 403. Далі потерпілий вказав, як рухався автомобіль відносно меж проїзної частини. Замірами встановлено, що автомобіль рухався на відстані 0,7 м від дорожньої розмітки 1.5 (згідно схеми). На пропозицію слідчого вказати як рухалась його дружина і він до моменту наїзду, потерпілий ОСОБА_4 показав, що дружина рухалась на відстані 2 м від дорожньої розмітки 1.5, паралельно границям проїзної частини, а він рухався на відстані 3,1 м позаду неї і на відстані 2,9 м від дорожньої розмітки 1.5. Потерпілий зауважив, що до моменту наїзду його дружина напрямок руху не змінювала, лише під час руху щось почала шукати у своїй сумці, а тому дивилася на сумку і рухалася у темпі звичайного кроку, прямо. На питання слідчого, як рухався автомобіль до моменту наїзду, тобто чи змінював він напрямок руху. Потерпілий вказав, що ні. Вказати швидкість автомобіля до моменту наїзду точно не зміг, але візуально показати може. Таким чином автомобіль статиста здійснив заїзд зі швидкістю: 1) 70 км/год; 2) 80 км/год; 3) 90 км/год, а потерпілий з іншими понятими спостерігав з двору. Після трьох експериментальних заїздів, потерпілий ОСОБА_4 вказав, що швидкість автомобіля в умовах ДТП відповідає швидкості, з якою рухався автомобіль статиста другий раз. Таким чином встановлено, що автомобіль в умовах ДТП рухався зі швидкістю 80 км/год. 
		 
		   З протоколупроведення слідчогоексперименту від27.12.2018,схеми тафототаблиці донього заучастю свідка ОСОБА_12 вбачається,що намісці вчиненнякримінального правопорушеннясвідок показав.23.12.2018на початкупершої годининочі,він разомз дружиною,донькою, ОСОБА_4 і йогодружиною ОСОБА_7 йшли повул.Передовій,з бокувул.Широкої унапрямку вул.Гуртової.Артем Кислицяз ІноюКислиця йшлипозаду.Всі рухалисьодин заодним вздовжправого краюпроїзної частини,не створюючиперешкод длятранспортних засобів,які безпечнопроїжджали біляних.В цейчас опадівне було,але дорожнєпокриття буловологе.Видимість булахороша,так якпрацювало міськеосвітлення.Під часруху вінперіодично обертавсяназад,щоб подивитисьде рухались ОСОБА_18 зІною,які постійновідставали.Пройшовши будинок АДРЕСА_3 почув крик ОСОБА_18 ів цеймомент білянього навеликій швидкостіпроїхав автомобільпо типууніверсал,темного кольору,у напрямкувул.Гуртової.Він обернувсяназад тапобачив,що напроїзній частинілежить ОСОБА_19 ,поруч знею стоїть ОСОБА_18 .Він підбігних ізрозумів,що ОСОБА_20 збив вказанийавтомобіль,так яккрім ньогоінших транспортнихзасобів небуло.Автомобіль здійснивнаїзд на ОСОБА_20 ,не зупинивсята зникз місцяпригоди.Момент наїздуна ОСОБА_20 він небачив,але останнійраз донеї обертавсяменш ніжза хвилинудо пригодиі бачив,як вонийшли.Після чогосвідку ОСОБА_12 було запропонованопоказати уякому місцізнаходилися іяк рухалисявідносно межпроїзної частини ОСОБА_18 і ОСОБА_19 втой момент,коли останніраз доних обертавсяі уякому місців цеймомент знаходивсявін.   Свідок ОСОБА_12 показав, що коли він останній раз обертався, то ОСОБА_19 рухалась на відстані 2,4 м від дорожньої розмітки 1.5, а ОСОБА_18 рухався на відстані 2,8 м позаду неї і на відстані 3,0 м від дорожньої розмітки 1.5. Відстань від нього до ОСОБА_21 в цей момент складала 63,6 м. Відстань від будинку АДРЕСА_4 до Інни  35,0 м. Як рухався автомобіль відносно меж проїзної частини до моменту наїзду він не бачив, але коли автомобіль проїхав біля нього, то вказаний автомобіль рухався по своїй смузі руху. 
		На пропозицію вказати швидкість руху автомобіля, який проїхав біля нього, ОСОБА_12 пояснив, що в той момент коли, він чекав у своєму автомобілі свою чергу в участі слідчого експерименту, то бачив як автомобіль при участі ОСОБА_4 здійснив 3 експериментальні заїзди і наголосив, що автомобіль, який здійснив наїзд на Інну рухався зі швидкістю, яка відповідає швидкості автомобіля статиста при другому заїзді. Таким чином встановлено, що автомобіль в умовах ДТП рухався зі швидкістю 80 км/год, так як при другому заїзді на автомобілі взятого для експерименту, швидкість складала 80 км/год, що і підтвердили поняті, які брали участь при слідчому експерименті за участю потерпілого ОСОБА_4 .. На уточнюючі питання слідчого, свідок ОСОБА_12 відповів, що у той момент, коли він останні раз обернувся назад до моменту ДТП, ОСОБА_19 рухалась прямолінійно у темпі звичайного кроку, координації руху порушено не було.
		 
		Відповідно до висновку експерта №№11/10.1/59, 11/10.4/58 від 22.01.2019, що оцінюючи ознаки, що вказують на розташування місця наїзду, і слідову інформацію, наявну в матеріалах кримінального провадження, необхідно дійти висновку, що визначити експертним шляхом розташування місця наїзду (у метрах) щодо меж проїзної частини і нерухомих орієнтирів не надається можливим. Однак аналіз даних з матеріалів провадження та літературних джерел дає підставу стверджувати, що місце наїзду в повздовжньому напрямку розташовувалося на деякій відстані перед елементом слідової інформації «лівий жіночий сапог чорного кольору», за напрямком руху від вул.Водовідної до вул. Арктричної.
		Покази потерпілого ОСОБА_4 в частині вказаного ним місця наїзду на пішохода ОСОБА_7 відносно постійних орієнтирів на дорозі не позбавлене технічного сенсу, що могло бути в умовах місця пригоди.
		У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5» ОСОБА_6 повинен був діяти згідно до вимог п. 12.3 ПДР.
		При заданихвихідних данихтехнічна можливістьуникнути наїздуна пішоходадля водіяавтомобіля «VolkswagenPASSATВ 5» ОСОБА_6 визначалася своєчаснимвиконанням їмвимог п.12.3ПДР тадля чогоне булояких-небудьперешкод технічногохарактеру,які недозволили бийому виконатиїх та виконання яких було необхідною вимогою для уникнення пригоди з його сторони.
		У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5» ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.
		Оскільки для дослідження питань пов`язаних з оцінкою дій пішоходів в дорожньо-транспортній обстановці яка склалася на момент ДТП не потрібно спеціальних технічних знань в галузі автотехніки, а саме в області теорії руху, розрахунку та проектування автомобіля, технології його виробництва, експлуатації, обслуговування та ремонту, механіки, математики, опору матеріалів, інженерної психології, теорії систем управління, електротехніки, а також технології експлуатації доріг та дорожніх споруд, метеорології - то оцінити дії пішохода ОСОБА_7 , з урахуванням його суб`єктивного ставлення до своїх дій, згідно вимог ПДР органи слідства (суду) повинні самостійно з урахуванням усіх зібраних по справі доказів.
		 
		   Допитанийу судовомузасіданні експерт ОСОБА_22 підтвердив висновок комплексної транспортно-трасологічної експертизи №№11/10.1/59, 11/10.4/58 від 22.01.2019, складений ним. Також зазначив, що в даному випадку ділянка проїзної частини була не обмежена в оглядовості, а тому дії пішохода не оцінювались. 
		 
		Висновком судово-імунологічної експертизи №248 від 19.02.2019 встановлено, що на представленому для дослідження марлевому тампоні («змив з поверхні добового скла автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5» - об`єкт №1) наявність крові не встановлена. Тому, відповісти на інші питання, поставлені слідчим, не можливо.
		 
		З протоколу огляді документів та перегляду відеозапису від 21.01.2019 - наданого управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області оптичного диску «Verbatim» № MFP618UC18233430 DO DVD-R, 4.7 GB 120 l-16x speed, вбачається, що на його робочій поверхні відсутні будь-які механічні пошкодження, окрім незначних слідів експлуатаційного характеру.
		За допомогою персонального комп`ютера із системою AMD Athlon(tm)II Х2 255 Processor 3.10 GHz 1.50 ГБ та програвача «Media Player Classic» була переглянута інформація, яка міститься на вказаному диску. Область даних диска містить два відео файли: «20181223090600000285», «20181223090723000293».
		При перегляді відео файлу «20181223090600000285» встановлено наступне: відеофайл містить кольорове зображення та звук тривалістю 04 хв. 33 сек. У правій верхній частині екрана є позначення дати та часу, у нижньому лівому куті є позначення «DSJX304458_004458». На відеозаписі фіксувалося відкрите акустичне середовище, у динамці рух людини, на одязі якого встановлено пристрій фіксації інформації. Запис проведений у темний час доби при працюючому міському електричному освітленні. Дослідженням данаї відеофонограми встановлено, що відеозапис розпочинається, коли на індикаторі вказана дата та час «2018/12/23 00:33:16». На відео фіксується дії та розмова групи осіб у складі патрульних поліцейських та двох цивільних осіб, а також в об`єктив камери час від часу попадає автомобіль «Volkswagen PASSAT В 5», який стоїть на узбіччі. На автомобілі розбите лобове скло з правої сторони, на капоті сліди стертості бруду. Із розмови групи вказаних осіб можливо зрозуміти, що дві цивільні особи - це водій та пасажир автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5». До водія застосовані наручники. Мова водія не чітка та можливо вказати, що він у стані алкогольного сп`яніння. На питання поліцейського, чому залишив місце ДТП, водій відповів, що він повертався на місце пригоди але ні кого не побачив.
		Відеоролик закінчується в момент часу «00:34.48» (згідно таймеру, що є на відеозображені).
		При перегляді відеофайлу «20181223090723000293» встановлено наступне: відеофайл містить кольорове зображення та звук тривалістю 05 хв. 00 сек. У правій верхній частині екрана є позначення дати та часу, у нижньому лівому куті є позначення « ОСОБА_23 ». На відеозаписі фіксувалося відкрите акустичне середовище, у динамці рух людини, на одязі якого встановлено пристрій фіксації інформації. Запис проведений у темний час доби при працюючому міському електричному освітленні. Дослідженням данаї відеофонограми встановлено, що відеозапис розпочинається, коли на індикаторі вказана дата та час «2018/12/23 00:59:56». На відео фіксується дії та розмова групи осіб у складі трьох патрульних поліцейських та водія автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5». На відеозаписі зафіксована спроба водія домовитися з поліцейським, щоб його відпустили та ніби то його не знайшли.
		Відеоролик закінчується в момент часу «01:54.07» (згідно таймеру, що є на відеозображені).
		 
		Відповідно до протоколу огляду від 24.12.2018 трупу ОСОБА_7 , на момент огляду труп знаходиться в приміщенні санітарної кімнати, ВАІТ№2 КЗ «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна,14. Труп знаходиться на лікарняній каталці лежачі в горизонтальному положенні. Голова перев`язана марлею в області лоба та носа. З правого боку в ключиці вставлений катетер. Руки випрямлені уздовж тіла та перев`язані білою марлею на зап`ястях. На вказівному пальці правої руки виявлено пошкодження. В лівій руці в районні передпліччя також виявлено вставлений катетер.
		На трупі одягнуто підгузок. На лівій нозі в області коліна виявлено перев`язку суглоба. Обидві ноги випрямлені уздовж тіла та перев`язані в районі гомілковостопу.
		Згідно медичної картки стаціонарного хворого № Е8992 хвора ОСОБА_7 була доставлена до медичної установи 23.12.2018 о 00.45 год з місця ДТП за адресою: м.Дніпро, вул.Передова, 405, близько 00.30 год в стані коми;
		 
		З протоколу огляду документів та перегляду відеозапису від 08.02.2019 оптичного диску, добровільно наданого свідком ОСОБА_13 , проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 , встановлено: оптичний диск сірого кольору «PHILIPS» №MFP304VD090253014 DVD-R, 4.7 GB 120 1-16x speed. Ha робочій поверхні оптичного диску відсутні будь-які механічні пошкодження, окрім незначних слідів експлуатаційного характеру.
		За допомогою персонального комп`ютера із системою AMD Athlon(tm)II Х2 255 Processor 3.10 GHz 1.50 ГБ та програвача «Media Player Classic» була переглянута інформація, яка міститься на вказаному диску. Область даних диска містить відеофайл «РІСТ2835»
		При перегляді відеофайлу «РІСТ2835» встановлено наступне: відеофайл містить кольорове зображення із звуком тривалістю 14 хв. 52 с. У верхній частині екрана є позначення дати та часу зеленого кольору. На відеозаписі фіксувалося відкрите акустичне середовище, проїзна частина дороги, по якій рухаються транспортні засоби, у динамці руху транспортного засобу, на якому встановлено пристрій фіксації інформації. Запис проведений у темний час доби через лобове скло транспортного засобу, на якому встановлено відеореєстратор.
		Дослідженням данаї відеофонограми встановлено, що відеозапис розпочинається, коли на таймері вказана дата та час «2012/01/01 14:08:07». Автомобіль на якому встановлений відеореєстратор здійснював рух спочатку по проїзній частині дороги вулиці Шолохова, далі повернув на проїзну частину Донецького шосе. Під час руху по Донецькому шосе виїхав через віадук на проїзну частину вулиці Передової та продовжив рух у напрямку вулиці Гуртової. За весь цей час в салоні автомобіля ведеться розмова між пасажирами.
		Подальшим дослідженням даної відеофонограми встановлено наступне: автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор, здійснює рух по проїзній частині вул. Передовій з боку вул. Широкої у напрямку вул. Гуртової. На відеозображені стан проїзної частини вологий чистий, нерівності та пошкодження відсутні. На проїзній частині нанесена дорожня розмітка 1.5 (вузька переривчаста смуга, що позначає межі смуг руху). 
		Розташовані вздовж проїзної частини праворуч та ліворуч електроопори, дерева, будівлі сільського типу. В момент часу «14.12.48» та «14.13.18» (згідно таймеру, що є на відеозображені) автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор розминувся з зустрічним легковим автомобілем, тобто рух транспорту майже відсутній. Далі вказаний автомобіль здійснює рух по ділянці дороги, яка освітлена світлом ліхтарів розташованих праворуч, опадів не має, видимість не обмежена. В момент часу «14.13.37» (згідно таймеру, що є на відеозображені) на екрані з`являється людина, яка присіла по середині проїзної частини та при зближені встала і підняла руку, біля неї лежала ще одна людина. Автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор об`їхав людей ліворуч у зупинився на лівому узбіччі.
		В момент часу «14.16.44» (згідно таймеру, що є на відеозображені) до місця ДТП з боку вул.Гуртової під`їхав автомобіль з кузовом універсал і зупинився та в момент часу «14.16.50» розпочав руху і уїхав з місця ДТП в цей час пасажир автомобіля, на якому встановлений реєстратор голосно повідомляє: «Оно машина тікає з розбитим лобовим склом».
		На питання слідчого чи відповідають події на переглянутому відеозаписі тим, які були у дійсності, підозрюваний ОСОБА_6 відповів, що обставини, які він переглянув щойно на відеозапису, дійсно могли мати місце 23.12.2018, але обставини ДТП не пам`ятає.
		 
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 08.02.2019, схеми та фототаблиці до нього за участю потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 , вбачається, що підозрюваний на місці вчинення кримінального правопорушення показав. 23.12.2018 він керував автомобілем «Фольксваген Пассат» і в нічний час проїжджав по вказаній ділянці дороги, але механізм і обставини ДТП показати не може, так як не пам`ятає. Вказує, що під час руху відчув удар по лобовому склу, але відразу не зупинився так як не зрозумів, що відбулося. Проїхавши якусь відстань, вирішив повернутись назад та перевірити що трапилося, але через деякий час його зупинили поліцейські від яких він дізнався, що допустив наїзд на пішохода. У якому місці відбувся наїзд не пам`ятає. Механізм ДТП вказати не може. 
		 
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 08.02.2019, схеми та фототаблиці до нього, проведеного за участю захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 вбачається, що свідок на місці вчинення кримінального правопорушення показала. 23.12.2018 близько 00-20 години, вона разом з чоловіком, донькою, своїм братом ОСОБА_24 та його дружиною ОСОБА_25 повертались до дому і в зазначений час рухалися по вул.Передовій з боку вул.Широкої у напрямку вул.Гуртової. Артур і Інна рухалися позаду. Вони рухалися та інколи озиралися назад, щоб побачити де саме йдуть брат з дружиною. Під час руху почула позаду автомобіль, який швидко наближався, а потім крик брата. Коли повернулася, побачила автомобіль темного кольору, який проїхав поблизу них на великій швидкості. ОСОБА_26 в цей момент лежить на проїзній частині дороги. Момент наїзду вона не бачила. 
		Після цього на пропозицію слідчого, свідок ОСОБА_11 показала місце де знаходилась ОСОБА_27 і де знаходилась вона в момент коли останній раз бачила ОСОБА_20 до наїзду на неї автомобіля. Замірами встановлено, що ОСОБА_27 знаходилась на відстані 3,0 м від дорожньої розмітки 1.5 ПДРУ і на відстані 38,0 м від будинку 403. 
		   Зпоказань свідка, ОСОБА_27 рухалась вздовжграниці проїзноїчастини,а занею рухався ОСОБА_28 .У тоймомент,коли останнійраз вонабачила ОСОБА_29 ,остання незупинялася інапрямок рухуне змінювала. Вказати місце наїзду і як рухався автомобіль до моменту наїзду не може, так як не бачила. Далі, свідку запропоновано ще раз вказати місце, де вона знаходилася в момент, коли останні раз бачила ОСОБА_29 до наїзду.
		 
		Відповідно листа директора КП «Міськсвітло» ДМР від 16.01.2019 за №1219/4, в ніч з 22 по 23.12.2018 на вул. Передовій, в районі будинків №№ 482, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 403, 405 в м.Дніпро зовнішнє освітлення було включено в роботу о 15-59 годині 22.12.2018. 
		23.12.2018 о 07-07 годині зовнішнє освітлення було відключено.
		Зовнішнє освітлення з 22.12.2018 по 23.12.2018 на вул. Передовій в районі будинків №№ 482, 484, 401, 403, 405 в м.Дніпро працювало в робочому режимі. Під час роботи зовнішнього освітлення аварій, ушкоджень або порушень у роботі зовнішнього освітлення на вищевказаній ділянці не зареєстровано.
		 
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 08.02.2019, схеми та фототаблиці до нього, проведеного у хмарну погоду, без опадів, у темний час доби з ввімкненим міським електричним освітленням, за участю захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_4 , потерпілий на місці вчинення кримінального правопорушення показав, що раніше він показував механізм ДТП і доповнити чи уточнити не бажає.
		Після чого на проїзній частині дороги було відмічено місце наїзду, яке встановлено на слідчому експериментів за участю потерпілого ОСОБА_4 від 27.12.2018, а саме 1,2 м від правого краю проїзної частини і на відстані 13,2 м від будинку 409, проти чого потерпілий не заперечував. В місці наїзду було поставлено статиста, а також запропоновано потерпілому зайняти місце, на якому знаходився він в момент наїзду на його дружину ОСОБА_7 .
		Після того, як статист і потерпілий зайняли відповідне місце на автомобілі «Фольксваген Пассат», аналогічному автомобілі, яким керував ОСОБА_6 в умовах ДТП, учасники слідчого експерименту віддалилися від місця наїзду на відстань 100 м. На вказаній відстані з робочого місця водія автомобіля «Фольксваген Пассат» видно статиста і потерпілого на проїзній частині. Видимість пішоходів «обусловюється» наявністю міського електричного освітлення з правої сторони проїзної частини. Навіть при вимкненому світлі фар автомобіля, видимість пішоходів на даній ділянці не змінюється. 
		На більшу відстань автомобіль не віддалявся, так як 100 м.  це відстань, на якій достатньо водію будь-якого автомобіля своєчасно зупинити автомобіль або безпечно об`їхати перешкоду  у даному випадку пішоходів.
		Потерпілий ОСОБА_4 заявив, що на даному слідчому експерименті, він одягнений у той самий одяг, в якому був в момент ДТП, його дружина була одягнена в подібний одяг, як у статиста, відтінок куртки був трохи темнішим у дружини. 
		Підозрюваний ОСОБА_6 і йогозахисник заявили,що вумовах ДТПстан проїзноїчастини бувмокрий,що могловплинути навидимість.Потерпілий ОСОБА_4 наголосив,що вмомент ДТПпроїзна частинатак самоосвітлювалася які намомент експериментуі станпроїзної частинине впливаєна видимість,у цьомувін переконався. 
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.
		 
		Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 просили суд ухвалити виправдувальний вирок, так як стороною обвинувачення не доведено, що в діях останнього є склад злочину, передбачений ч.2 ст. 286 КК України. 
		Оцінюючи доводи сторони захисту, суд враховує, що під час розгляду справи суд зобов`язаний виявити, встановити і перелічити у вироку всі без винятків порушенняПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але в той же час він повинен чітко зазначити у вироку які саме з цих порушень (а) були причиною настання наслідків, передбаченихст.286 КК, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними, а які (б) могли лише сприяти порушенню правил, що обумовили настання наслідків.
		На думку захисника ОСОБА_5 підставою для ухвалення виправдувального вироку є те, що «хоча ОСОБА_6 у судовому засіданні визнавав себе таким, що знаходився в алкогольному сп`янінні ця обставина прокурором не доведена, оскільки медичні дослідження у ОСОБА_6 проведені до внесення відомостей до ЄРДР, що заборонено ст.214 КПК України, та відповідний медичний висновок про знаходження ОСОБА_6 під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння, докази, що доводять цю обставину, повинні бути визнані судом недопустимими доказами».
		Суд частковопогоджується зпосиланням захисника,що «відповідниймедичний висновокпро знаходження ОСОБА_6 під часДТП встані алкогольногосп`яніння» - необхідновизнати недопустимимдоказом,але відхиляєпосилання захисника, «що докази, які доводять цю обставину, повинні бути визнані судом недопустимими доказами», з огляду на наступне. 
		Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3904, складеного о 03-40 годині 23.12.2018, заповненого 28.12.2018, ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		  Цей висновок складено до часу реєстрації провадження  внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань -23.12.2018 о 08:32:57, тому висновок щодо результатів медичного огляду №3904, складеного о 03-40 годині 23.12.2018 на підставі акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, заповненого 28.12.2018, що ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, має бути визнано недопустимим доказом.
		 
		Разом з тим, приписом частини 5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		 
		Відповідно до частини 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		 
		Частиною 6 ст.368 КПК України передбачено, що, обираючи і застосовуючи норму Закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно постанови Верховного суду від 15.03.2018 по справі № 372/2291/16-к не виключена можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду на стан сп`яніння. 
		З показів суду обвинуваченого ОСОБА_6 свідчить, що він перед ДТП випив близько 250 гр горілки, у судовому засіданні визнав факт свого перебування у стані алкогольного сп`яніння, і що цей стан вплинув на швидкість його реакції.
		Свідок ОСОБА_8 під час допиту у судовому засіданні підтвердив факт спільного вживання з обвинуваченим ОСОБА_6 спиртного незадовго до ДТП.
		Працівники поліції - свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 суду показали, що коли вони зупинили ОСОБА_6 , той мав ознаки алкогольного сп`яніння, підтвердив факт вживання алкоголю, на їх питання відповів: «Ви не бачите у якому я стані?».
		Свідок ОСОБА_15 показав суду, що допоміг водію ОСОБА_6 вийти з автомобіля, оскільки той перебував у стані алкогольного сп`яніння, не міг цього зробити особисто, згодом пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, який виявився позитивним та склав 1,58 проміле, підтвердив, що випив пляшку горілки. 
		З огляду на вищевикладене, враховуючи висновок щодо застосування відповідної норми права, викладеної в постанові Верховного суду від 15.03.2018 по справі №372/2291/16-к, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 в момент вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		   
		Під час судового розгляду судом відмовлено в задоволені клопотання, заявленого захисником ОСОБА_30 про проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_6 .
		Суд зазначає, що згідно зіст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Версія обвинуваченого ОСОБА_6 , що ОСОБА_7 йшла у попутному з напрямком руху керованого ним автомобіля, змінила напрямок свого руху та вийшла на проїзну частину, та «якби ОСОБА_7 не змінила напрямок свого руху, то він безпечно б її об`їхав» є вочевидь неспроможна, з огляду на наступне. 
		Відповідно до п.12.3 ПДРУ «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди». 
		Оцінюючи дії ОСОБА_6 на наявність в його діях порушення п.12.3 ПДРУ, суд враховує, що для визначення порушень або їх відсутність, необхідно з`ясувати момент виникнення для ОСОБА_6 небезпеки для руху.
		Обвинувачений ОСОБА_6 дав у судовому засіданні покази, що пішоходів він побачив приблизно за 50 метрів від автомобіля, після чого обрав безпечний інтервал, взяв трохи лівіше, щоб безпечно об`їхати пішохода, припускає, що можливо виїхав на зустрічну смугу для руху, при цьому швидкість руху не змінював, гальмування не застосовував, оскільки боявся, що автомобіль може занести, що він з`їде з дороги, тому тільки скинув газ та вважав, що безпечно об`їде пішохода, при цьому з того моменту, коли він побачив пішоходів та до моменту наїзду, пройшло не більше 10 секунд. Пішоходи рухали праворуч від нього, попереду на відстані приблизно 10 см один від одного. Далі, один з пішоходів повернувся ліворуч під кутом приблизно 45 градусів та здолав у такому напрямку 1,5-2 метра, а саме місце наїзду було на відстані 2-2,20 м від краю проїзної частини дороги.
		Суд відхиляє доводи обвинуваченого та не приймає покази ОСОБА_6 у судовому засіданні як такі, що не відповідають дійсності, у зв`язку і наступним.
		Як вбачається з протоколу огляду документів та перегляду відеозапису від 08.02.2019 оптичного диску, добровільно наданого свідком ОСОБА_13 , проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 , на питання слідчого чи відповідають події на переглянутому відеозаписі тим, які були у дійсності, підозрюваний ОСОБА_6 відповів, що обставини, які він переглянув щойно на відеозапису дійсно могли мати місце 23.12.2018, але обставини ДТП не пам`ятає.
		   Яквбачається зпротоколу проведенняслідчого експериментувід 08.02.2019за участюпотерпілого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 ,підозрюваний намісці вчиненнякримінального правопорушенняпоказав,що внічний часпроїжджав повказаній ділянцідороги,але механізмі обставиниДТП показатине може,так якне пам`ятає.Вказує,що підчас рухувідчув ударпо лобовомусклу,але відразуне зупинивсятак якне зрозумів,що відбулося.У якомумісці відбувсянаїзд,не пам`ятає.Механізм ДТПвказати неможе. 
		Суд зазначає, що ОСОБА_6 під час досудового розслідування брав участь у слідчих діях за участі свого захисника, та у його присутності заявляв, що «обставини ДТПне пам`ятає.Не зрозумів,що відбулося.У якомумісці відбувсянаїзд,не пам`ятає.Механізм ДТПвказати неможе». 
		    Підчас судовогорозгляду ОСОБА_6 ,реалізуючи своєправо назахист,змінив своюпозицію,вказуючи тапосилюючись,що ОСОБА_7 йшла у попутному з напрямком руху керованого ним автомобіля, змінила напрямок свого руху та вийшла на проїзну частину, та «якби ОСОБА_7 не зміниланапрямок свогоруху,то вінбезпечно бїї об`їхав», таким чином, суд вважає, намагаючись штучно підлаштовувати механізм ДТП у вигідному для себе вигляді, з огляду на те, що він вказував при проведенні слідчих дій під час досудового розслідування за його участі. 
		 
		Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що до ДТП він разом з дружиною ОСОБА_7 , своєю сестрою ОСОБА_11 , її чоловіком ОСОБА_12 та його племінницею, йшли у темпі звичайного кроку, один за одним. ОСОБА_7 йшла попереду нього на відстані по узбіччі асфальтової дороги прямо та напрямок руху не змінювала. У момент наїзду напрямок зустрічного руху був вільним, вони не створювали перешкод для руху автомобілів та до моменту наїзду, інші автомобілі без перешкод рухались по цій вулиці та без перешкод проїжджали повз них. 
		 
		   Відповіднодо висновкуексперта №№11/10.1/59,11/10.4/58від 22.01.2019,у данійдорожній обстановціводій автомобіля«VolkswagenPASSATВ 5» ОСОБА_6 повинен бувдіяти згіднодо вимогп.12.3ПДР.При заданихвихідних данихтехнічна можливістьуникнути наїздуна пішоходадля водіяавтомобіля «VolkswagenPASSATВ 5» ОСОБА_6 визначалася своєчаснимвиконанням їмвимог п.12.3ПДР тадля чогоне булояких-небудьперешкод технічногохарактеру,які недозволили бийому виконатиїх та виконання яких було необхідною вимогою для уникнення пригоди з його сторони. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5» ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.
		Відповідно до висновку експерта №№11/10.1/59, 11/10.4/58 від 22.01.2019, аналіз даних з матеріалів провадження та літературних джерел дає підставу стверджувати, що місце наїзду в повздовжньому напрямку розташовувалося на деякій відстані перед елементом слідової інформації «лівий жіночий сапог чорного кольору»,за напрямкомруху відвул.Водовідної довул.Арктичної. Покази потерпілого ОСОБА_4 в частині вказаного ним місця наїзду на пішохода ОСОБА_7 відносно постійних орієнтирів на дорозі не позбавлене технічного сенсу, що могло бути в умовах місця пригоди
		Тобто, покази потерпілого не суперечать висновку експерта.
		Експерт ОСОБА_22 у судовому засіданні зазначив, що в даному випадку ділянка проїзної частини була не обмежена в оглядовості, а тому дії пішохода не оцінювались. 
		 
		   Свідок ОСОБА_11 у судовомузасіданні показала,що підчас руху ОСОБА_7 до ДТПнапрямок свогоруху незмінювала,вона йшлапо узбіччюдороги,на границіасфальту таузбіччя, не створювала перешкод для руху автомобілів.
		Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що всі рухались один за одним вздовж правого краю проїзної частини, не створюючи перешкод для транспортних засобів, ОСОБА_7 - по краю асфальтової дороги на границі з узбіччям.
		Таким чином, покази потерпілого та свідків у судовому засіданні повністю підтверджуються протоколами проведення під час досудового розслідування слідчого експерименту за їх участі та не знаходяться у протиріччі один одному, узгоджуються з даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 23.12.2018, іншими протоколами огляду, підтверджуються висновками експерта. 
		 
		Суд також, вважає вказати на наступне.
		Обвинувачений ОСОБА_6 під час керування транспортним засобом, в момент вчинення кримінального правопорушення, перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		Стан сп`яніння, як узагальнене правове поняття  це психічний стан особи в момент вчинення злочину, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини. При цьому знижуються передбачливість і обережність, здатність правильно визначати дистанцію та інтервал. Зростають відхилення від нормальної поведінки та проявляються в більш широкому діапазоні небезпечної поведінки водія, неправильного сприйняття навколишнього та реагування на обстановку, яка склалась, порушується координація дій, втрачається реальне уявлення про те, що відбувається. 
		Обвинувачений ОСОБА_6 визнав у судовому засіданні, що цей стан вплинув на швидкість його реакції.
		Суд надає дійсності показанням потерпілого та свідків, які на своїх показаннях, даних суду під присягою, попереджені про кримінальну відповідальність, настоюють, стверджують, що дають їх добровільно, при цьому усвідомлюють наслідки і кримінальної відповідальності за дачу суду завідомо неправдивих показань, і наслідки відповідальності обвинуваченого на підставі їх свідчень. До обвинуваченого упереджено не відносяться, не має підстав говорити неправду.
		Таким чином, слід зазначити, що покази ОСОБА_6 у судовомузасіданні єсуперечливі,спростовуються показами потерпілого, свідків, експерта, протоколами проведення слідчого експерименту, висновками експертів, протоколами огляду, оцінку яким суд дав, які узгоджується між собою і у суду відсутні причини не довіряти показанням вказаних осіб або вважати їх такими, що не відповідають дійсності, або вважати показання такими, які є зацікавленими. 
		Будь-які докази, що ОСОБА_7 , яка йшла у попутному з напрямком руху керованого ОСОБА_6 автомобіля, несподівано змінила напрямок свого руху та вийшла на проїзну частину на полосу руху автомобіля, у зв`язку з чим сталася ДТП, відсутні та суду не надані.
		Враховуючи зазначене, суд приходе до висновку, що водію ОСОБА_6 взагалі не було відомо момент виникнення для нього небезпеки для руху, він порушив п.12.3 ПДРУ та це порушення знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної ДТП, що спричинило смерть пішохода ОСОБА_7 . 
		 
		Також, судом відхиляються покази суду свідка ОСОБА_8 , як такі, що вочевидь не відповідають дійсності.
		Так, свідок ОСОБА_8 суду первинно показав, що він, слідуючи у автомобілі під керуванням ОСОБА_6 , дивився у телефон, коли почув хлопок з правої сторони, що нібито хтось - щось кинув у лобове скло, від чого воно тріснуло та трохи вдавилося. Вони продовжили рух, оскільки не зрозуміли що саме трапилось, а згодом ОСОБА_6 запропонував повернутись назад, щоб подивитись, що відбулось.
		Під час продовження допиту свідок ОСОБА_8 змінив вказані покази та показав, що 23.12.2018 до моменту наїзду автомобіль під керування ОСОБА_6 рухався ближче до середини автомобіля та безпосередньо перед пригодою він підняв голову, коли побачив тінь  наче як йшла людина вліво, від узбіччя за 3-4 метри, ближче до середини дороги  роздільної лінії. Що силует людини різко з`явився з правої сторони. Далі вказав, що ця тінь йшла по середині проїзної частини дороги. Інших тіней, які йшли б поруч з потерпілою він не бачив, як не бачив на місці пригоди і інших людей. До настання ДТП ОСОБА_6 керував автомобілем обережно, правил дорожнього руху не порушував, спокійно об`їжджав перешкоди  вибоїни, рухався зі швидкістю близько 50 км/год та рухались у своїй смузі для руху. На самому автомобілі працювало ближнє світло фар та двірники, оскільки моросив дощ, дорога була мокрою. 
		Свідок ОСОБА_8 зазначив, що міське освітлення на ділянці, де відбулась ДТП, не працювало.
		Але, відповідно листа директора КП «Міськсвітло» ДМР від 16.01.2019 за №1219/4, в ніч з 22 по 23.12.2018 на вул. Передовій, в районі будинків №№ 482, 484, 401, 403, 405 в м.Дніпро зовнішнє освітлення було включено в роботу о 15-59 годині 22.12.2018. 
		23.12.2018 о 07-07 годині зовнішнє освітлення було відключено.
		Зовнішнє освітлення з 22.12.2018 по 23.12.2018 на вул. Передовій в районі будинків №№ 482, 484, 401, 403, 405 в м.Дніпро працювало в робочому режимі. Під час роботи зовнішнього освітлення аварій, ушкоджень або порушень у роботі зовнішнього освітлення на вищевказаній ділянці не зареєстровано.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 суду показав, що пішоходів він побачив приблизно за 50 метрів від автомобіля, після чого обрав безпечний інтервал, взяв трохи лівіше, щоб безпечно об`їхати пішохода, припускає, що можливо виїхав на зустрічну смугу для руху.
		Але, свідок ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_6 до настання ДТП рухався у своїй смузі для руху, тобто, напрямку руху автомобіля не змінював.
		З огляду на викладене слід зазначити, що на думку суду свідок ОСОБА_8 , надавши такі суперечливі покази, намагався «підлаштуватися» підпокази обвинуваченого ОСОБА_6 щодо механізмуДТП таштучно створитиалібі дляобвинуваченого. 
		 
		Суд також відхиляє доводи захисника ОСОБА_31 , що «розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 проведено не у повному обсязі. Автотехнічна експертиза, яка мається в матеріалах справи проведена по необ`єктивним вихідним даним, які слідчий здобув з порушенням порядку проведення слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_4 , свідками ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , не в умовах, які були на момент ДТП, а за іншими: 
		-упогоду тапридорожніх умовах,що невідповідали тим,які булина моментДТП. - в умовах великих заметів; світлий час доби; 
		-із застосуванням автомобіля Фольксваген Гольф, який менший за розміром чим автомобіль Фольксваген Пасат, яким керував ОСОБА_6 під час ДТП; 
		-статист яка зображала постраждалу ОСОБА_7  свідок ОСОБА_34 була одягнена у білу куртку, що допомогло слідчому штучно встановити необмеженість конкретної видимості пішохода, хоч під час ДТП загибла ОСОБА_7 була одягнута у темну-зелену куртку, мала темне волосся, темні колготи та чорні чоботи
		-за участю свідка ОСОБА_35 не проводився експериментальний заїзд для встановлення швидкості руху автомобіля;
		-свідчення,надані судупотерпілим  ОСОБА_4 ,свідками ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , та свідчення,зафіксовані наслідчому експерименті,суттєво різняться між собою і ці розбіжності стороною обвинувачення під час судового розгляду не усунуті, все викладене підтверджує а не спростовує покази обвинуваченого та вони узгоджуються з показами ОСОБА_6 ». 
		 
		Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_31 та відхиляє їх, оскільки захисником не наведені конкретні обґрунтовані та вагомі обставини, підстави, передбачені кримінально-процесуальним законом, які б вказували на необ`єктивність, протиріччя показів потерпілого, свідків та не надано суду жодних належних та допустимих доказів з цього приводу. 
		Порушень під час проведення зазначених слідчих експериментів, судом не встановлено, навпаки слідчі експерименти проведені в умовах, наближених до події ДТП. 
		 
		  Так,захисник ОСОБА_36 вказує «про проведення слідчих експериментів у погоду та придорожніх умовах, в умовах великих заметів; світлий час доби, що не відповідали тим, які були на момент ДТП», що єхибним тане відповідаєдійсності. 
		Як вбачається з фототаблиці до протоколу огляду місця події від 23.12.2018 на вул.Передовій, в районі буд. 403, на час складання протоколу, на фототаблиці зафіксовані на узбіччі наявні снігові замети (т.2 а.с.9). 
		Слідчі експерименти 08.02.2019, за участі потерпілого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_6 , та його захисника ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_11 , проводилися не в світлий час доби, а у темний час доби, що зафіксовано у фототаблицях до протоколів, та як слідує з часу, зазначеного у протоколах проведення слідчої дії (т.2 а.с.122-125, 126-130, 132-136).
		Суд не приймає посилення захисника ОСОБА_5 на використання під час слідчого експерименту іншого транспортного засобу, меншого за розміром чим той, яким керував ОСОБА_6 під час ДТП, та інші вказані посилання захисника, з огляду на встановлення судом доведеність поза розумним сумнівом порушення ОСОБА_6 п.12.3 ПДРУ яке знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної ДТП, що спричинило смерть пішохода ОСОБА_7 .
		 
		  Судом досліджувалисяпротокол оглядудокументів таперегляду відеозаписувід 08.02.2019оптичного диску,добровільно наданогосвідком ОСОБА_13 ,проведеного заучастю підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 , протокол проведення слідчого експерименту від 08.02.2019 за участю потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 , з яких вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 не заперечує проти наявності обставин, які він переглянув щойно на відеозапису та які дійсно могли мати місце 23.12.2018, але обставини ДТП не пам`ятає, у якому місці відбувся наїзд, не пам`ятає. Механізм ДТП вказати не може, на місці скоєння правопорушення показав, що в нічний час проїжджав по вказаній ділянці дороги, але механізм і обставини ДТП показати не може, так як не пам`ятає. Вказує, що під час руху відчув удар по лобовому склу, але відразу не зупинився так як не зрозумів, що відбулося. 
		 
		Суд також відхиляє покази обвинуваченого ОСОБА_6 , що швидкість руху автомобіля, яким він керував, безпосередньо перед ДТП складала 50 км/год, оскільки ці покази повністю спростовані показами потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_12 , даними, отриманими під час слідчих експериментів за їх участі, якими встановлено, що швидкість руху автомобілю під керуванням ОСОБА_6 під час ДТП була 80 км/год.
		Також про швидкість руху 80 км/год свідчить і протокол огляду місця ДТП, де відсутні будь-які гальмівні сліди від автомобіля під керуванням ОСОБА_6 . 
		 
		Мотиви доводів захисника фактично ґрунтуються на незгоді сторони захисту із показами потерпілого, свідків під час судового провадження за даним кримінальним провадженням, висновками експертів, які були отримані стороною обвинувачення під час досудового розслідування.
		Суд розцінює відповідні покази ОСОБА_6 та позицію захисника ОСОБА_5 як усталену модель захисту та практику перекладанняпровини заДТП якасталася зводія напішохода,тобто на ОСОБА_7 , форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності і покарання за вчинений тяжкий злочин.
		Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_6 не скоєно кримінального правопорушення, та недійсності окремих доказів судом відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 у скоєному кримінальному правопорушенні поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів вїх сукупностіта взаємозв`язкута не викликають у суду сумнівів. Недопустимих доказів згідно вимог ст.ст.87-89КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.
		   Оцінившизазначені докази,суд приходитьдо висновкупро їхналежність,допустимість ідостовірність.Наведені доказиповністю узгоджуютьсяміж собоюі усвоїй сукупностіє достатніми, логічними, послідовними для прийняття рішення про винуватість обвинуваченогота не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.
		Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.
		Також, суд зазначає, що належних та допустимих доказів захисту на спростування доводів обвинувачення під час судового розгляду суду не надано.
		Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об`єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
		А тому суд, дослідивши та оцінивши всі докази по справі, вважає, що винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.268КК України доведена у повному обсязі.
		Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі.
		   З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 .
		Учасники судового провадження пропонували суду призначити обвинуваченому ОСОБА_6 таке покарання.
		Прокурор - позбавлення волі на строк 6 років з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. 
		Потерпілий ОСОБА_4 просив покарати обвинуваченого позбавленням волі.
		Конституція України, кримінальне законодавство та практика його застосування свідчить про те, що держава відводить покаранню значну роль у виконанні свого обов`язку забезпечувати охорону прав і свобод людини, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства. 
		Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
		Призначаючи покарання ОСОБА_6 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		ОСОБА_6 свою провину не визнав, раніше не судимий, має на своєму утриманні двох малолітніх дітей, що судом визнається обставинами, які пом`якшують покарання.
		ОСОБА_6  за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, відомостей та даних які б його компрометували не має, відсутні відомості, що обвинувачений притягався до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, відсутні відносно нього інші кримінальні провадження.
		При призначенні покарання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету  покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Відповідно до положень ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_6 скоїв необережний тяжкий злочин, об`єктом якого є безпека руху й експлуатації транспорту, а його додатковим обов`язковим об`єктом  життя та здоров`я особи. Внаслідок ДТП та грубого порушення обвинуваченим ОСОБА_6 ПДР настала смерть пішохода ОСОБА_7 . 
		Вказаний злочин з його тяжкими наслідками у вигляді смерті людини несе велику суспільну небезпеку і є дуже актуальним питанням для суспільства.
		За п.13 ч.1 ст.67 КК України суд відносить вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння до обставини, що обтяжує покарання останнього, 
		Також, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов протиРосії» (рішеннявід 09.06.2005року), і в справі«Фрізен протиРосії» (рішеннявід 24.032005року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Враховуючи ступінь тяжкості злочину, який вчинив ОСОБА_6 , велику суспільну небезпеку злочину, думку потерпілого, який наполягав на покаранні обвинуваченого позбавленням волі, характер злочину, якій було скоєно обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння та за наслідком грубого порушення ним правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 , те, що він з місця скоєння ДТП зник, після її настання не зупинився, не надав допомоги.
		Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року зі змінами та доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ч. 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, оскільки обвинуваченим при керуванні транспортним засобом були грубо порушені ПДРУ, а саме ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, та при цьому, хоча кримінальне правопорушення за ч.2 ст.286 КК України і належить до таких, що вчиненні з необережності, однак в даній ситуації перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_6 свідомо сів за кермо автомобіля, розуміючи, що знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, тобто скоїв даний злочин, не замислюючись при цьому, що вживання алкоголю за кермом може призвести до таких наслідків, як тяжкі тілесні ушкодження або взагалі - смерть людини, в даному випадку ОСОБА_7 .
		Крім того, допущене порушення є грубим порушенням ПДРУ за вчинення якого навіть при притягненні особи до адміністративної відповідальності передбачено безальтернативне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
		З огляду на викладене, суд вважає, що це свідчіть про небезпеку обвинуваченого для суспільства, і, на думку суду, є обставиною для призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення його права керувати транспортними засобами на певний строк. 
		 За цих же обставин суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м`якого, ніж передбачено законом або звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
		При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів
		 
		Потерпілий ОСОБА_4 , він же цивільний позивач, пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування як матеріальної шкоди у розмірі 45120 грн та моральної шкоди у розмірі 200000 грн.
		Прокурор не заперечував проти задоволення цивільного позову та просив його задовольнити.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , він же цивільний відповідач, позовні вимоги визнав частково, а саме проти відшкодування матеріальної шкоди не заперечував, а проти стягнення моральної шкоди заперечував у повному обсязі.
		Захисник ОСОБА_5 просив цивільний позов залишити без розгляду.
		Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, вважає, що є наявність правових підстав для задоволення цивільного позову ОСОБА_4 у повному обсязі.
		Вирішуючи заявлений цивільний позов та розмір заявлених вимог щодо відшкодування шкоди, суд враховує наступне.
		У відповідності з п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
		Згідно ч.1 ст.23Цивільного КодексуУкраїни (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
		Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. 
		Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. 
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
		Таким чином, з урахуванням викладеного, суд погоджується зі слушністю доводів цивільного позивача відносно стягнення з цивільного відповідача  обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди, завданої в результаті вчинення останнім відносно нього протиправних дій, а також наявністю передбачених законом підстав для її відшкодування, які передбачені ст.ст.11,16, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципамививаженостіта розумності,при цьому суд враховує фактичні обставини, при яких цивільним позивачам було завдано фізичні та моральні страждання, перенесені потерпілим внаслідок вчиненого відносно нього кримінального правопорушення  настання смерті його дружини ОСОБА_7 , виходячи з чого суд вважає суму у розмірі 200000,00 гривень достатньою для компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_6 в результаті вчинення ним кримінального правопорушення. 
		Крім цього, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник  особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст.1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Як встановлено судом 23.12.2018 року, приблизно о 00-10 годині, обвинувачений ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen PASSAT В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто джерелом підвищеної небезпеки, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, за наслідками якої потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя у момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням її смерті. 
		Відповідно до досліджених в судовому засіданні квитанцій та чеків загальна сума витрат, понесених потерпілим ОСОБА_4 на поховання ОСОБА_7 , становить 45120 гривень.
		У відповідності до ч.1ст.1195ЦКУкраїни фізична або юридичнаособа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		За таких обставин потерпілий ОСОБА_4 на підставі вимог ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст. 1195 ЦК України має право на відшкодування понесених ним витрат на поховання ОСОБА_7 в сумі 45120 гривень.
		Також, керуючись ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає, що підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у загальній сумі 2288 гривень. 
		Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368-371,373,374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
		До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу  ОСОБА_6  залишити тримання під вартою. 
		Початок строку відбуття покарання  ОСОБА_6  обчислювати з 28.12.2018 року.
		Цивільний позов задовольнити у повному обсязі і стягнути з  ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 45120 гривень матеріальної шкоди та 200000 гривень моральної шкоди.
		Відповідно ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_6  на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у загальній сумі 2288 гривень.
		У відповідності з п.7 ч.6 ст.100 КПК України: змив РБК з поверхні лобового скла автомобіля «Volkswagen PASSAT В 5» дистильованою водою на марлевий тампон (т.2 а.с.32); оптичний диск «PHILIPS» №MFP304VD090253014 (т.2 а.с.62); два фрагменти марлі зі змивом РБК (т.2 а.с.111); оптичний диск «Verbatim» №MFP618UC18233430 (т.2 а.с.117) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Обвинувачений, захисник, прокурор та потерпілий мають право подати апеляційну скаргу на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду.
		На підставі ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, а потерпілому копію вироку - надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення вироку. Інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку у суді. 
		 
		Суддя:                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...