Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1213/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2019. Зареєстровано: 20.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.
Дата набрання законної сили: 19.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/11683/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №806/1213/16
		адміністративне провадження №К/9901/11683/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
		суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 (в складі колегії суддів: головуючого судді - Шуляк Л.А., суддів: Токаревої М.С., Нагірняка М.Ф.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Мацького Є.М., суддів: Євпак В.В., Шидловського В.Б.) у справі № 806/1213/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, 
		УСТАНОВИВ:
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши який просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (далі - МОУ) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 17.03.2015, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36;
		 
		- зобов`язати МОУ розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як інваліду третьої групи з 17.03.2015, внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975 (далі - Порядок №975) та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі кратного прожитковому мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;
		- зобов`язати МОУ подати звіт про виконання прийнятої на користь позивача постанови суду протягом п`ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.
		Позов обґрунтовував тим, що з 17.03.2015 йому встановлено інвалідність 3 групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку №975 він має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. На його звернення за отриманням вказаної допомоги, комісія з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби рішенням, оформленим протоколом № 36 від 20.05.2016, повернула подані ним документи на доопрацювання посилаючись на відсутність документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що вона не пов`язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення МОУ, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.2016 (п. 47).
		Зобов`язано МОУ розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі та порядку, встановленому Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у даній справі.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто неповноважним судом, оскільки згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Тому спір щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги належить розглядати місцевим загальним судом в порядку КАС України. Вказану справу розглянуто окружним адміністративним судом, а не місцевим загальним.
		Крім того, зазначає, що суди попередніх інстанцій вирішивши спір по суті та встановивши право позивача на виплату одноразової грошової допомоги, втрутились в дискреційні повноваження МОУ. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		Позивач правом на подання заперечення на касаційну скаргу не скористався.
		Справу передано до Верховного Суду.
		У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України).
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Судами встановлено, що позивач має захворювання, пов`язане із виконанням обов`язків військової служби з 21.06.1983 по 14.05.1985 при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Дані обставини підтверджуються довідкою Чуднівсько-Любарського об`єднаного районного військового комісаріату від 06.07.2016 № 61 та довідкою з Центрального архіву МО від 04.04.2014.
		30 березня 2015 року позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи з 17.03.2015 до 01.04.2020, внаслідок поранення (контузія) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 206065.
		Згідно з рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 12.03.2015 № 827 отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання ТАК пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		Відповідно до акту судово-медичного обстеження від 13.02.2015 №309 ушкодження, які виявлені у позивача могли утворитись під час проходження військової служби в країнах, де велись бойові дії.
		25 січня 2016 року позивач звернувся до військового комісаріату Чуднівського РВК із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності 3 групи, яке пов`язане з виконання обов`язків військової служби під час перебування в країнах де велись бойові дії.
		На свою заяву позивач отримав витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року № 36, відповідно до якого його документи повернуто на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що вона не пов`язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975.
		Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що з урахуванням того, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, тому позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975. При цьому суди вказали на те, що Порядком №975 не передбачено прийняття розпорядником бюджетних коштів такого рішення як повернення документів.
		Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі  Закон № 2232-ХІІ).
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
		Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
		Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:
		1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;
		2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
		3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;
		4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
		5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
		6) встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;
		7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
		8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
		9) отримання військовозобов`язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		На виконання цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок № 975 (далі - Порядок №975).
		Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
		До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб  платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,  копію сторінки паспорта з такою відміткою).
		Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів  військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві  резервістами (далі  розпорядник бюджетних коштів).
		Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
		Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20.05.2016 рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим Міністром оборони України, оформленим протоколом від 20.05.2016 №36, повернуто документи ОСОБА_1 на доопрацювання, у зв`язку з відсутністю документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975.
		Надаючи оцінку діям МОУ щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, суди обґрунтовано виходили з того, що у відповідності до пункту 13 Порядку №975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.
		Водночас прийняття Міноборони рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання, а тому обґрунтовано визнали протиправною бездіяльність Міноборони щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи.
		Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що належним способом захисту є зобов`язання МОУ розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком №975.
		Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 741/982/16, від 11 вересня 2019 року у справі №760/12922/16, від 09 жовтня 2019 року у справі № 817/662/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від них.
		Що стосується доводів касаційної скарги про порушення судом першої інстанції правил предметної підсудності, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. 
		Як вбачається з матеріалів справи, справу розглянуто Житомирським окружним адміністративним судом.
		Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 
		Відповідно до ст. 20 (в редакції, чинній з 15.12.2017) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
		1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
		2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
		оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
		уточнення списку виборців;
		оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
		оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
		3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
		примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
		примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
		затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
		продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
		затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
		затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
		4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
		5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" .
		Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
		Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 353 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
		Відповідно до абзацу 10 ст. 353 КАС України судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при розгляді справи судом першої інстанції про непідсудність даної справи Житомирському окружному адміністративному суду заявлено не було.
		Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий А. Ю. Бучик
		 
		Судді: Л. Л. Мороз
		 
		А. І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...