Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/19300/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2019. Зареєстровано: 20.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/801/2349/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/19300/18
		Провадження № 22-ц/801/2349/2019
		Категорія: 13
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.
		Доповідач:Марчук В. С.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2019 рокуСправа № 127/19300/18м. Вінниця
		 
		 
		 
		       Вінницький апеляційний суд в складі:
		головуючої: Марчук B.C.,
		суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
		секретар : Константинов А.К.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу № 127/19300/18 за позовом ОСОБА_1 до представників держави України - Управління науки та освіти Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації про визнання права інтелектуальної власності та визнання винахідником, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Медяної Ю.В. в залі суду о 17.13 год., дату складення повного тексту рішення невідомо, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області з даним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 
		В позовній заяві зазначено, що 09.03.2018 р. позивач, працюючи над 21 прийомом створення власної мови, створив нову букву українського алфавіту  прописом  друком;  прописом,  друком і 13.03.2018 р. звернувся з заявою до комітету науки та освіти Верховної Ради України.
		23.04.2018 р. позивач отримав відповідь директора інституту української мови НАНУ Гриценка П.Ю., в якій останній ухилився від якісної, відвертої, відповіді. Позивач зазначає, що мотивом ухилення є те, що нові букви, новий порядок створені не доктором, професором, кандидатом, доцентом, а особою, яка уважна до питань українського правопису. Крім того, доктор, директор ОСОБА_2 не бачить, що український алфавіт не міг остаточно скластися у ладі російськомовної, комуністичної, диктаторської влади 20-х років 20-го століття, який зараз засуджено ладом і законами незалежної України.
		Позивач вказує, що нові букви, новий порядок, нова класифікація, нові ритми створені ним завдяки умовам розвитку, які він створював собі самостійно.
		З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просив суд: визнати за ним право інтелектуальної власності на дві нові букви українського алфавіту, новий порядок букв українського алфавіту, нову цифрову класифікацію віршових ритмів, нові віршові ритми; включити в український алфавіт дві нові букви, прийняти до користування нового порядку букв українського алфавіту; включити в програму середньої освіти, в теорію віршування, нову, цифрову, класифікацію віршових ритмів, яка включила в себе як колишні ритми (ямб, хорей, дактиль, анапест, амфібрахій, коломийкові), так і нові.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. 
		Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, як незаконне, необґрунтоване, ухвалене при неповному встановленні судом обставин, які мають значення для справи.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що Положення про департамент освіти і науки ґрунтується на законах і Конституції, проте, судом неправомірно не застосовано п.п. 2,6,16 ч.3 та п.п. 17,21,46 ч.4 даного Положення. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги наступні обставини: реальність та обов`язковість засобів наданих ним відповідачу та суду; обов`язковість дій відповідача щодо наданих ним засобів; передбаченість підстав для задоволення його вимог; обов`язковий характер підстав; передбаченість повноважень для задоволення вимог; обов`язковий характер повноважень; чотири прості підсумки обгрунтувань.
		Просить суд скасувати рішення Вінницького міського суду від 07 жовтня 2019 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
		Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
		Згідно частин першої - п`ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним правовим вимогам.
		Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		В ході розгляду справи встановлені наступні обставини. 
		13.03.2018 р. позивач ОСОБА_1 надіслав заяву про дві нові букви алфавіту України, про новий порядок букв алфавіту України до комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки України, у якій просив визнання двох нових букв:  прописом  друком;  прописом,  друком; визнання їх написання друком та прописом; введення букв до алфавіту України; затвердження нового порядку букв алфавіту України; врахування, що застосування принципу розміщення букв в алфавіті за порядком їх творення, приголосні букви можливо вишикувати у ще більш новішому порядку букв алфавіту України (а.с. 64).
		Листом від 12.04.2018 р. за №307/169 директором, доктором філологічних наук, професором Інститут української мови Гриценко П.Ю. надано відповідь на дану заяву ОСОБА_1 , у якій зазначено, що сучасний український алфавіт, тобто система знаків для відтворення на письмі звукового складу слів і форм української мови (а не алфавіт держави Україна!) складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 38 типів звуків. Він склався остаточно у 20-х рр. ХХ ст. після численних графічних реформ, і сьогодні прийнятий в освіті, науці, державному управлінні та в інформаційному просторі.
		Українськи алфавіт містить кілька букв, що передають на письмі залежно від позиції у слові два звуки, утворені поєднанням деяких голосних і м`якого приголосного [й] (я [йа], є [йе], ї [йі], ю [йу], наприклад, яблуко [йаблуко], або ж позначають м`якість попереднього приголосного і передають один звук (я [а], є [е], ї [і], ю [у], наприклад, зять [з`ат']). Буквосполучення й+о пишеться на початку деяких слів (його), усередині слова після голосного (район) та після приголосного на початку складу (Воробйов, мільйон). При цьому буква й позначає приголосний [й]. Під час реформи абетки в Україні у 2-й половині ХІХ cт. Літеру ё, яка в деяких випадках передавала сполуку й+о, виведено з українського алфавіту. Запропонована ОСОБА_1 літера для позначення цієї сполуки подібна до букви «фіта», яка давно виведена з українського алфавіту, а її функцію виконує буква Фф.
		Інститут української мови не підтримує введення нових літер, бо усі літери українського алфавіту пов`язані з реальним функціонуванням мови, з потребою відтворювати на письмі ті звуки мови, що в ній є віддавна. Порядок літер в українському алфавіті усталений ще з початку XVIII ст., прийнятий у сучасній освіті, держуправлінні, документообігові та інформаційних системах України і не потребує змін (а.с. 65). 
		Далі, суд першої інстанції керувався нормами ст.ст. 81, 77 ЦПК України, ст.ст. 418, 420, 432 ЦК України, статуту Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2018 року №462 та положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №459 та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Згідно зі ст. 420 ЦК України  до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп`ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
		Судом першої інстанції вірно було зазначено, що 27.03.2019 р. Державним секретарем Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_3 , за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на літературний письмовий твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто визнано його право інтелектуальної власності на літературний твір, а не на нові літери, що підтверджується встановленими обставинами. 
		У своєму ж позові, ОСОБА_1 не зазначив до яких саме об`єктів права інтелектуальної власності належать його результати інтелектуальної діяльності, тобто нові букви алфавіту.
		Згідно ч.ч.2 ст. 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу, також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
		Враховуючи зазначені норми, суд першої інстанції вірно вказав, що даною статтею не передбачено способи захисту права інтелектуальної власності, зазначені в позові ОСОБА_1 - визнання права інтелектуальної власності на результати інтелектуальної діяльності, визнання його винахідником, також даною статтею не передбачено такі способи захисту права інтелектуальної власності як включення в український алфавіт двох нових букв, прийняття до користування нового порядку букв українського алфавіту; включення в програму середньої освіти, в теорію віршування, нову, цифрову, класифікацію віршових ритмів, яка включила в себе як колишні ритми (ямб, хорей, дактиль, анапест, амфібрахій, коломийкові), так і нові.
		Отже, колегія суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки аналізуючи положення наведеної статті, до суду дійсно може звернутися лише особа за захистом вже набутого права інтелектуальної власності, а не для його встановлення, як того просить ОСОБА_1 .
		Згідно статуту Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2018 р. №462, одним з завдань підприємства є задоволення суспільних потреб щодо права на результати інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, що визначені нормативно-правовими актами.
		Предметом діяльності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) є проведення науково-технічної експертизи заявок щодо об`єктів права інтелектуальної власності (далі - заявки), підготовка відповідних висновків експертизи, вжиття заходів з підвищення ефективності та якості проведення експертизи.
		Відповідно до положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства формує державну політику у сфері інтелектуальної власності, здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів.
		Таким чином, здійснення державної реєстрації об`єктів права інтелектуальної власності входить до повноважень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як і вказав в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №437 про «Питання українського правопису» погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки та Національної академії наук щодо схвалення Українського правопису в новій редакції, розроблений Українською комісією з питань правопису. 
		Враховуючи зазначене, Вінницька обласна державна адміністрація, Департамент освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації не порушили прав, свобод чи законних інтересів позивача ОСОБА_1 .
		Так, відповідно до Закону України «Про місцеві адміністрації» та пунктів 1-84 положення про Департамент освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 16 січня 2013 року №23, Вінницька обласна державна адміністрація та Департамент освіти і науки не наділені повноваженнями щодо визнання за позивачем права інтелектуальної власності на дві нові букви українського алфавіту, новий порядок букв українського алфавіту, нову цифрову класифікацію віршових ритмів, нові віршові ритми; включення в український алфавіт нових букв, прийняття до користування нового порядку букв українського алфавіту; включення в програму середньої освіти, в теорію віршування, нову, цифрову, класифікацію віршових ритмів, яка включила в себе як колишні ритми (ямб, хорей, дактиль, анапест, амфібрахій, коломийкові), так і нові.
		Всі вказані обставини та правові норми були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення, тому, суд правильно вважав, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
		З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують оскаржуване рішення, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, досліджених та взятих до уваги судом першої інстанції, на власну користь без врахування зазначених правових вимог. Крім того, твердження апелянта гуртуються на теоретичних поняттях, а не на доводах скаржника в чому полягає незаконність і необґрунтованість судового рішення, яке ним оскаржується. 
		За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги його не спростовують.
		Враховуючи викладене та норму ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Судді/підписи/
		 
		Згідно з оригіналом
		суддя В.С. Марчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...