Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/9849/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2019. Зареєстровано: 20.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/10222/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/10222/19 Справа № 212/9849/18   Суддя у 1-й інстанції - Козлов Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова  В. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2019 року                                                                м.Кривий Ріг
		 
		Справа № 212/9849/18
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді: Зубакової В.П.,
		суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М. 
		 
		сторони
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,
		 
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року, яке ухвалене суддею Козловим Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 вересня 2019 року,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2018 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ратушна Р.П., звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») та Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок роботи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідачів в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв`язку із чим, висновком МСЕК від 11.10.2018 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20 % - ХОЗЛ з 10 жовтня 2018 року до 01 жовтня 2019 року, з наступним переоглядом 01.09.2019 року.
		Вважає, що у зв`язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідачів та підлягає відшкодуванню ними, а тому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду з кожного з відповідачів у розмірі по 20 000, 00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500, 00 з кожного з відповідачів.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задоволено частково. 
		Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 - 18 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я.
		Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 - 1 200 гривень у якості відшкодування витрат на правничу допомогу.
		Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 768,40 гривень. 
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 - 20 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я.
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 - 1 800 гривень у якості відшкодування витрат на правничу допомогу.
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір 768,40 гривень. 
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову до ПАТ «Кривбасзалізрудком» в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що судом надано правову оцінку лише доводам позивача, а аргументи відповідача не взято до уваги. Вважає, що судом першої інстанції стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі без врахування засад розумності, виваженості й справедливості та судової практики. Факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами. Крім того, зауважує на тому, що висновок МСЕК та Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача не можуть бути визнані беззаперечними доказами заподіяння позивачеві моральних страждань. Вважає, що у позивача виникло професійне захворювання внаслідок його роботи не тільки на підприємстві відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», але й на підприємстві ВАТ «Суха Балка» впродовж 25 років 06 місяців, що підтверджується Актом розслідування професійних захворювань.Вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між професійними захворюваннями позивача та діями відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», адже у п.19 Акту розслідування причин виникнення професійних захворювань у позивача встановлено вину самого позивача. На думку представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», відсутні докази витрат на правову допомогу, розмір завищений. 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ратушна Р.П., просить залишити без задоволення апеляційну скаргу представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», а рішення суду - залишити без змін.
		Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенн, з наступних підстав.
		Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 працював з 14.03.1994 року по 08.09.1995 року на підземній дільниці шахти «Фрунзе» рудника «Суха Балка», ВАТ «Суха Балка» - начальником дільниці, з 08.09.1995 року по 04.10.2004 року на шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» підземним крепільщиком, з 04.10.2004 року по 29.08.2005 року на підприємстві шахти «Ювілейна» Рудника «Суха Балка» підземним гірничим майстром; з 29.08.2005 року по 19.05.2009 року на підприємстві шахти «Ювілейна» Рудника «Суха Балка» - начальником (заступником начальника) підземної дільниці, з 19.05.2009 року по 16.07.2009 року на підприємстві шахти «Ювілейна» Рудника «Суха Балка» підземним гірничим майстром, з 16.07.2009 року по 19.02.2016 року на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» начальником підземної дільниці.
		19.02.2016 року позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України.
		Крім того, ОСОБА_1 працював з 01.04.2016 року по 22.09.2016 року на шахті «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» заступником начальника підземної дільниці, з 22.09.2016 року по 27.11.2017 року на шахті «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» заступником інженера з виробництва.
		27.11.2017 року позивач звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовження даної роботи , згідно п.2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 9-16).
		Відповідно до п.9,10,14 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 26.07.2018 року, діагноз ОСОБА_1 - хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст.(пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.). Група В. ЛН другого ст., який був встановлений 06 липня 2018 року Українським НДІ промислової медицини ( а.с. 18-22). 
		Відповідно до п.п. 16, 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня 2018 року, причиною виникнення зазначеного професійного захворювання у ОСОБА_1 є концентрація пилу з вмістом вільного діомексиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони - 2,8 мг/м? при гранично допустимій 2,0 мг/м?. ( а.с. 18-22).
		Відповідно до п.16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня  2018 року (умови праці заступника головного інженера виробництва шахти «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» з 22.09.2016 року по 27.11.2017 року), ОСОБА_1 виконував комплекс робіт з організації та забезпечення єфіктивного і безпечного виробництва на шахті. ОСОБА_1 внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.
		Підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 08.09.1995 року по 04.10.2004 року - підземний кріпильник шахти "Ювілейна», Рудника «Суха Балка» та ВАТ «Суха Балка»; з 17.03.1994 року по 08.09.1995 року, 29.08.2005 року по 19.05.2009 року, 16.7.2009 року по 19.02.2016 рокум - начальник ( заступник начальника) підземної дільниці шахти «Фрунзе» Рудника «Суха Балка», ВАТ «Суха Балка», шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», ПАТ «Евраз Суха Балка»; з 01.04.2016 року по 22.09.2016 року - заступник начальника підземної дільниці шахти «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком». 
		У пункті 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня 2018 року вказані, особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи (із зазначенням статей, пунктів законів та інших нормативно-правових актів, вимоги яких порушені), особисто ОСОБА_1 , на посаді заступника головного інженера з виробництва шахти «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», пункт 2.15 «Посадової інструкції заступника головного інженера з виробництва», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком» № 1030 від 22.05.2015 року та стаття 14 Закону України «Про охорону праці».
		Висновком МСЕК від 11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 20 % - радикулопатія з 1 жовтня 2018 року до 01 жовтня 2019 року, з наступним переоглядом 01 вересня 2019 року (а.с.17).
		На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу, у зв`язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням, моральної шкоди відповідачами з вини яких її й заподіяно.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
		Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня  2018 року, причиною професійного захворювання позивача є стаж роботи (1 рік 7 місяців) на підприємстві відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» в умовах шкідливих виробничих факторів ( а.с.18-22).
		Отже, роботодавець ПАТ «Кривбасзалізрудком», під час роботи позивача допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
		Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ПАТ «Кривбасзалізрудком», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
		Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня 2018 року встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи. 
		Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
		Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.
		Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо недоведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманим ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що професійні захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.   
		  Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку тільки на органи МСЕК покладений обов`язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.11.1995 р. № 212, висновок МСЕК є одним із доказів, а не єдиним доказом, який розглядається в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого. 
		Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу в результаті ушкодження здоров`я, моральної шкоди й без висновку МСЕК.
		Доводи апеляційної скарги ПАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що наявний причинно-наслідковий зв`язок між професійними захворюваннями і діями самого позивача, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня 2018 року, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 липня 2018 року встановлено, що внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, ОСОБА_1 підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що є порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи. 
		Спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо недоведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманим ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що професійне захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів виключно на підприємстві відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», впродовж 1 років 07 місяців, відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 20 %, що свідчить про незворотність втрати професійної працездатності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.
		Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
		Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу.
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
		Зокрема, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання професійної правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання професійної правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуються здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робі, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги (п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 було сплачено адвокату Ратушній Р.П. 3 000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 10.12.2018 року, також, позивачем надано детальний опис наданих адвокатом послуг.
		Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
		Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
		Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
		Також, колегією суддів не приймаються доводи відповідача щодо не надання позивачем належних доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
		Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України,   оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
		Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - залишити без задоволення.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
		Повне судове рішення складено 18 грудня 2019 року.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...