Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/3587/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2019. Зареєстровано: 21.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.01.2020
Номер судового провадження: 1-кп/537/16/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017170110001498

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/16/2019 
		Справа № 537/3587/17 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   20.12.2019 року м. Кременчук
		 
		Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря  ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12017170110001498 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, не одружений, не працює, раніше судимий: 04.12.2012 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ст.185 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік; 07.11.2013 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі; 10.12.2013 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 9 місяців обмеження волі; 19.05.2014 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі; 06.10.2017 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців; 07.03.2018 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців, проживає за адресою: АДРЕСА_1 
		 
		у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   23 серпня 2017 року близько 21 години ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні кафе «Будинок піци», яке знаходиться за адресою: Полтавська область м.Кременчук вул.Шевченко б.54/43, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та метою, відкрито викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Grand 2 SM-G7102» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 вартістю 1320 грн., який лежав на столі, після чого з місця вчинення злочину зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1320 грн. 
		   Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні встановленого судом злочину визнав частково та пояснив, що дійсно у вказаний день та час він зайшов до приміщення кафе «Будинок піци», так як мав намір щось таємно викрасти. У приміщенні кафе були відвідувачі та працівники кафе. Він побачив, що потерпіла поклала на барну стійку мобільний телефон та пішла вглиб залу. Озирнувшись навкруги він зрозумів, що за ним спостерігають, а тому вийшов із приміщення кафе. Через невеликий проміжок часу він знову зайшов до приміщення кафе, впевнився у тому, що за ним ніхто не спостерігає, після чого взяв із барної стійки мобільний телефон «Samsung», поклав його до пакету та спокійним кроком вийшов із кафе. Коли вийшов із кафе, то почав йти більш швидшим кроком. Під час викрадення телефону у приміщенні кафе за ним ніхто не спостерігав та після викрадення телефону ніхто його не зупиняв та нічого йому не казав та до нього не звертався. Коли вийшов на вулицю, то він не бачив, щоб за ним хтось гнався та будь  яких криків у його бік він не був. Десь через 10  15 хвилив після того, як він викрав телефон, його затримали працівники поліції та телефон вилучили. Свідок ОСОБА_7 не могла бачити момент викрадення ним телефону, так як сиділа за столом, який знаходився у нього за спиною. Сам факт викрадення телефону він не заперечує, однак цей телефон він викрав таємно, а тому не згодний із кваліфікацією його дій. 
		Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні встановленого судом злочину визнав частково, його вина повністю підтверджується наступними належними тадопустимими доказами, що безпосередньо досліджені судом.
		   Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працювала у кафе «Дом піци» та 23.08.2017 року була на роботі у приміщенні кафе. У кафе також знаходилась її колега ОСОБА_7 .. До приміщення кафе зайшов обвинувачений, при цьому обвинувачений розмовляв по мобільному телефону. Після цього обвинувачений вийшов на вулицю, зупинився біля вікна та спостерігав за тим, що вона робить. Вона поклала на барну стійку належний їй телефон «Samsung», прикрила його рахунками та пішла до іншої зали виконувати її роботу. Її колега ОСОБА_7 сиділа у приміщенні кафе на стільці, який знаходився між вікном та дверима і дивилась щось у мобільному телефоні. Потім обвинувачений знову зайшов до приміщення кафе, начебто подивитись. Як обвинувачений вдруге зайшов до приміщення кафе вона особисто не бачила, однак це бачила її колега ОСОБА_7 . Потім вона почула крик ОСОБА_7 : « ОСОБА_8 телефон!. Почувши це вона повернулась та побачила, що обвинувачений відводить руку від стійки бару, де лежав її мобільний телефон, після чого рухається до дверей. Двері знаходяться на відстані близько одного метра від барної стійки, а вона знаходилась від барної стійки на відстані близько трьох метрів. Її колега ОСОБА_7 намагалася ногою притримали двері, щоб обвинувачений не вийшов, однак він відчинив двері, вибіг на вулицю та почав тікати. Вона вибігла на вулицю та намагалась наздогнали обвинуваченого, однак це їй зробити не вдалось. Чи кричала щось у слід обвинуваченому вона не пам`ятає. Після цього вона повернулась до будівлі у якій знаходиться кафе і побачила, що в цей час по вулиці рухається службовий автомобіль поліції. Вона зупинила автомобіль поліції, повідомила працівникам поліції, що відбулось та повідомила прикмети обвинуваченого. Працівник поліції це записав та повідомив орієнтування іншим екіпажам поліції. Вона сіла до автомобіля працівників поліції та вони близько 15 хвилин їздили по місту та шукали обвинуваченого. В цей час працівникам поліції від іншого екіпажу надійшло повідомлення про те, що затримали схожого чоловіка. Вони приїхали на місце, де затримали цього чоловіка і там вона побачила обвинуваченого, у якого було виявлено належний їй телефон. Обвинувачений факт викрадення телефону не заперечував.
		   Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працювала у кафе «Будинок піци» і у серпні 2017 року у вечірній час перебувала на роботі та знаходилась у приміщенні кафе разом із потерпілою ОСОБА_6 .. У приміщенні кафе також були відвідувачі. Вона сиділа за столом на відстані близько одного метра від барної стійки. Потерпіла ОСОБА_6 поклала на барну стійку належний їй мобільний телефон «Samsung» білого кольору, який прикрила рахунками та пішла вглиб залу. Після цього до приміщенні кафе зайшов обвинувачений, який розмовляв по телефону, подивився навкруги та вийшов із приміщення кафе. Будучи у приміщенні кафе обвинувачений не міг її не бачити. Вона продовжувала сиділа за столом, який знаходиться поряд із вхідними дверми та барною стійкою та дивилась у свій телефон, після чого підвела очі та побачила, що обвинувачений щось взяв із барної стійки, поклав це собі до кишені та почав відходити від барної стійки. Вона глянула на барну стійку та побачила, що зник належний потерпілій мобільний телефон, а тому зрозуміла, що телефон взяв обвинувачений. Після цього вона звернула увагу потерпілої на вказаний факт та крикнула, щоб обвинувачений зупинився. У якій послідовності вона це робила точно не пам`ятає. Обвинувачений на її вимогу не відреагував та вийшов із приміщення кафе. Вона з потерпілою вибігли із приміщення кафе за обвинуваченим, кричали щоб він зупинився, однак він цього не зробив. Потім, коли вона з потерпілою поверталися до кафе, по дорозі потерпіла зупинила автомобіль працівників поліції та поїхала із ними.
		   Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює поліцейським в Управлінні патрульної поліції у м.Кременчук. 23.08.2017 року він заступив на чергування у складі екіпажу №105. Під час патрулювання у центрі м.Кременчук надійшло орієнтування про те, що у кафе «Будинок піци» чоловік відкрито викрав мобільний телефон та було надано його прикмети. Через невеликий проміжок часу було виявлено чоловіка із схожими прикметами та при проведенні його поверхневого огляду у нього було виявлено мобільний телефон «Самсунг» світлого кольору. Після цього було викликано слідчо  оперативну групу. До приїзду слідчо  оперативної групи до них під`їхав на автомобілі інший екіпаж поліції та в цьому автомобілі була потерпіла. Потерпіла упізнала затриманого як особу, яка викрала її мобільний телефон та впізнала належний їй телефон. В ході спілкування потерпіла казала, що мобільний телефон лежав на стійці бару і чоловік забіг до приміщення кафе і викрав цей телефон. Потерпіла бачила цього чоловіка, так як надавала його прикмети працівникам поліції.
		   Також вина обвинуваченого у вчинення встановленого судом злочину підтверджується наступними доказами, які є належними та допустимими і які безпосередньо досліджені судом: протоколом огляду місця події від 23.08.2017 року, відповідно до якого слідчим оглянуто місце вчинення злочину, а саме приміщення кафе «Будинок піци», яке розташоване за адресою: Полтавська область м.Кременчук вул.Шевченко б.54/43; протоколом огляду від 24.08.2017 року, відповідно до якого слідчим оглянуто та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Grand 2 SM-G7102» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; висновком експерта з оцінки майна від 28.08.2017 року відповідно до якого середня ринкова вартість мобільного телефону, з урахуванням зносу, станом на 23.08.2017 року, складає: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Grand 2 SM-G7102» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , придбаний у 2015 році за 2200 грн., бувший у використанні, у справному стані та без пошкоджень  1320 грн.; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2017 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 по фотознімку упізнала ОСОБА_4 як особу, яка викрала мобільний телефон «Samsung» у кафе «Будинок піци»; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 по фотознімку упізнала ОСОБА_4 як особу, яка викрала мобільний телефон у кафе «Будинок піци»; речовим доказом - мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy Grand 2 SM-G7102» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
		Стороною обвинувачення дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ст..186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник зазначили, що мало місце таємне викрадення майна потерпілої, а тому наявні підстави для зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
		Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		   Суд безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про відсутність підстав для зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
		Так, чинний КК України визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до ст. 186 зазначеного Кодексу - це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх вчинення.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємневикрадення чужогомайна)-це викрадення,здійснюючи яке, винна особавважає, щоробить ценепомітно для потерпілогочи іншихосіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності 
		потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. 
		Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв`язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про 
		це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп`яніння). 
		Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
		Враховуючи викладене, оцінюючи в сукупності безпосередньо досліджені судом докази, зокрема, показання обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 саме відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_6 , а тому суд кваліфікує його дії за ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно. 
		   При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що останній вчинив тяжкий злочин, всі конкретні обставини по справі, дані про особу обвинуваченого, який не працює, по місцю проживання характеризується посередньо, має не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості за вчинення корисливих злочинів, його вік та стан здоров`я.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
		З урахуванням вище викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу винного та встановлені судом обставини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 потрібно призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції ч.2 ст.186 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, у виді позбавлення волі.
		Враховуючи особуобвинуваченого,який непрацює,має незняті тане погашеніу встановленомузаконом порядкусудимості завчинення корисливихзлочинів, втому числіі злочинупередбаченого ст..186 ККУкраїни, по місцю проживання характеризується посередньо, то суд підстав для застосування ст.69 КК України та підстав для звільнення обвинуваченого від призначеного покарання не вбачає.
		Речові докази по справі, а саме мобільний телефон «Samsung Galaxy Grand 2 SM-G7102» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 необхідно залишити у володінні власника ОСОБА_6 .
		Оскільки суд прийшов до переконання про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді реального позбавлення волі, враховуючи особу обвинуваченого, характер і тяжкість вчиненого ним злочину, то з наведених підстав та з метою забезпечення виконання даного вироку, до набрання ним законної сили, відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		   Керуючись ст..ст.373  375 КПК України, суд, -
		 
		                       УХВАЛИВ:
		 
		   Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
		   До набрання вироком законної сили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_4 під варту негайно в залі суду.
		   Початок строку відбування покарання рахувати з 20 грудня 2019 року.
		   Вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 07 березня 2018 року відносно ОСОБА_4 виконувати самостійно.
		   Речові докази по справі: мобільний телефон Samsung Galaxy Grand 2 SM-G7102» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2  залишити у володінні власника ОСОБА_6 .
		   Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.
		Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		   Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому і прокурору та надіслати потерпілій, яка не була присутньою в судовому засіданні.
		   Обвинуваченому, його захиснику та потерпілій роз`яснити їх право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		   Обвинуваченому роз`яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...