Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/13920/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2019. Зареєстровано: 22.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 грудня 2019 р. Справа№200/13920/19-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання  Лисинської А.О.,
		за участю представника позивача  Макарова А.А.,
		розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди та стягнення грошових коштів,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02 грудня 2019 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (далі - ТОВ «КФЗ», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича (далі - приватний виконавець, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди від 05.02.2019 за виконавчим провадженням № 58289350 та стягнення безпідставно отриманої основної винагородиза виконавчим провадженням № 58289350.
		Як на обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно отримано суму основної винагороди під час виконання наказу Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 по справі № 905/277/18 про стягнення на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з ТОВ «КФЗ» коштів в сумі 27 746 370 (двадцять сім мільйонів сімсот сорок шість тисяч триста сімдесят) грн 41 коп, а тому, на думку позивача, сума основної винагороди, що її було утримано відповідачем (перераховано відповідачу) виходячи з суми заборгованості за виконавчим провадженням, підлягає поверненню позивачу.
		Ухвалою суду від 03.12.2019 відкрито провадження у справі, зазначено що розгляд справи здійснювати за правилами ст. 287 КАС України, на 11.12.2019 призначене судове засідання у справі, відповідача повідомлено про судове засідання та зобов`язано надати на адресу суду матеріали виконавчого провадження. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
		Ухвалою суду про виправлення описки від 11.12.2019 виправлено допущену описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року шляхом зазначення в абзаці 8 резолютивної частини: встановити п`ятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
		До початку судового засідання, представником позивача через канцелярію суду надана заявапро обґрунтування додержання позивачем строків звернення з адміністративним позовом до суду, уточнення фактів викладених у позовній заяві та уточнення арифметичного розрахунку ціни позову в частині заявлених майнових вимог, згідно якої, позивач, з урахуванням викладених у заяві обставин, просив суд вважати строк звернення позивачем до суду таким, що не пропущений, та визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 05.02.2019 року за виконавчим провадженням ВП № 58289350 про стягнення з боржника основної винагороди за ВП № 58289350 в сумі 2 747 637,04 грн.
		Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», код юридичної особи 37133410 грошові кошти в сумі 2 774 568.00 грн., безпідставно отримані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем за виконавчим провадженням ВП № 58289350 як основну винагороду на підставі Постанови від 05.02.2019 року за виконавчим провадженням ВП № 58289350 про стягнення з боржника основної винагороди за ВП № 58289350.
		У судовому засіданні представником відповідача, з урахуванням приписів ст.ст.122, 123, 287 КАС України, надано клопотання прозалишення позовної заяви ТОВ «Краматорський феросплавний завод» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди без розгляду у зв`язку зпропуском строку звернення до суду позивачем.
		Ухвалою суду від 11.12.2019 у задоволенні зазначеної заяви представника відповідача та залишенні позову без розгляду відмовлено, після чого, у судовому засіданні представник відповідача просив судпро відкладення судового засідання та надання можливості відповідачу підготувати відзив на позову заяву, та надати суду матеріали виконавчого провадження № 58289350, у зв`язку із знаходженням відповідача за межами території України, що, на думку представника відповідача є перешкодою для надання суду витребуваних матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з чим, у урахуванням строків розгляду цієї категорії справ, що визначені ч.4 ст.287 КАС України, у судовому засіданні оголошена перерва до 12.12.2019.
		До початку судового засідання 12.12.2019 представником відповідача через канцелярію суду 11.12.2019 надано дві ідентичні за змістом заяви про відкладення судового засідання з підстав знаходження відповідача за межами території України, що, на думку представника відповідача, унеможливлює надання матеріалів виконавчого провадження, що витребувані судом, та підготування відзиву на позовну заяву. Крім цього, представник відповідача просив повідомити його письмово засобами поштового зв`язку про дату та час наступного судового засідання у справі.
		У судове засідання 12.12.2019 відповідач та представник відповідача не з`явились.
		Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання 12.12.2019 за відсутності представника відповідача, суд виходить з наступного.
		Згідно ч.ч.2, 3 ст.223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
		Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Згідно ст.128 КАС України, у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
		Фактичні обставини свідчать, що представник позивача - адвокат Жук А.М. після оголошення перерви у судовому засіданні 11.12.2019 відмовився одержувати повістку про виклик у судове засідання на 12.12.2019, про що у встановленому порядку секретарем судового засідання зроблена відмітка на повістці, що її засвідчено власним підписом секретаря судового засідання та долучено до матеріалів справи.
		З огляду на наведене, суд вважає, що представник позивача повідомлений про дату та час судового засідання, що призначене на 12.12.2019, належним чином, а вимогу представника відповідача повідомити його про час та дату наступного судового засідання виключно шляхом засобами поштового зв`язку - такою, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що зазначені судом вище, отже, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача, що повідомлений належним чином.
		Щодо ненадання представником відповідача відзиву на позовну заяву, а також матеріалів виконавчого провадження з підстав знаходження відповідача за межами України, суд зазначає.
		Матеріали справи свідчать, що 10.12.2019 представником відповідача - адвокатом Жук А.М. видано ордер КВ № 462051 на надання правової допомоги відповідачу - приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва. Як на підставу видання ордеру, представником відповідача вказано договір про надання правової допомоги №1/12 від 02.12.2019, а також зазначено, що правова допомога відповідачу надається Донецькому окружному адміністративному суді, Першому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді.
		Суд констатує, що дата укладення договору про надання правової допомоги, що на його підставі було виписано ордер представником відповідача, 02.12.2019, відповідає даті надходження до суду позовної заяви позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (далі - ТОВ «КФЗ», позивач) до відповідача - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди від 05.02.2019 за виконавчим провадженням № 58289350 та стягнення безпідставно отриманої основної винагородиза виконавчим провадженням № 58289350.
		Як зазначено вище, ухвалою суду від 03.12.2019 відкрито провадження у справі, витребувані матеріали виконавчого провадження, відповідачу запропоновано надати відзив за позовну заяву, а про час та дату проведення судового засідання у справі позивача повідомлення належним чином (за наявності в особи офіційної електронної адреси  шляхом надсилання на офіційну електрону адресу).
		Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець має право мати помічників, які працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з приватним виконавцем.
		Згідно статті 29 зазначеного закону, помічник приватного виконавця працює під керівництвом приватного виконавця. Приватний виконавець відповідальний за діяльність помічника під час вчинення виконавчих дій, у тому числі за шкоду, завдану діями помічника сторонам виконавчого провадження і третім особам.
		Помічник приватного виконавця зобов`язаний виконувати свої професійні обов`язки відповідно до законодавства, умов трудового договору (контракту), вказівок та інструкцій приватного виконавця.
		Помічник приватного виконавця складає проекти документів виконавчого провадження, бере участь у прийомі відвідувачів, забезпечує ведення діловодства і архіву, без права підписання документів виконавчого провадження, подає їх та отримує за пред`явленням посвідчення, виконує інші доручення приватного виконавця у справах, що перебувають у провадженні, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов`язків) приватного виконавця.
		Відомості Єдиного реєстру приватних виконавців, що розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет (https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer) свідчать, що у відповідача є помічник - Савельєва А.М., яка, зокрема, отримала 07.12.2019 у відділенні пошти ухвалу про відкриття провадження в цієї справі з доданими до неї документами, як про це зазначає представник відповідача у своєї заяві від 11.12.2019.
		Суд приймає до уваги, що з 07.12.2019 до 11.12.2019 відповідач особисто був відсутній в Україні, але, надаючи оцінку наведеним обставинам в їх сукупності, а саме, на укладення відповідачем договору про надання правової допомоги з представником - адвокатом Жук А.М. 02.12.2019, безпосереднє оформлення ордеру на надання правової допомоги відповідачу його представником 10.12.2019, своєчасне повідомлення відповідача про відкриття провадження в адміністративній справі засобами телефонного зв`язку та електронною поштою 03.12.2019, а, згодом, отримання 07.12.2019 помічником відповідача ухвали суду про відкриття провадження в цієї справі та доданих до такої ухвали документів у відділенні пошти, відсутність в суду інформації про неможливість надання на адресу суду матеріалів виконавчого провадження саме помічником відповідача, у разі особистої його відсутності, та неможливості надати витребувані матеріали представником відповідача, приймаючи до уваги також те, що представник відповідача з`явився у судове засідання 11.12.2019, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем та (або) його представником ухвали суду від (дата) в частині надання відзиву на позовну заяву та матеріалів виконавчого провадження, та подальше посилання представника відповідача на неможливість надання таких матеріалів виконавчого провадження та відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, з урахуванням встановлених ч.4 ст.287 КАС України строків розгляду адміністративної справи, є зловживанням процесуальними правами представником відповідача, а можливе відкладення розгляду справи з зазначених представником відповідача підстав, порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що визначений статтею 8 КАС України, а тому протокольною ухвалою суду від 12.12.2019 у задоволенні заяв представника відповідача про відкладення судово засідання судом відмовлено.
		Оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на подану позовну заяву, що не завадило його представнику заздалегідь підготувати та надати суду декілька заяв, вимоги ухвали суду в частині надання матеріалів виконавчого провадження не виконав, з урахуванням фактичних обставин, доводів позивача, що викладені у його позовній заяві, та доданих до неї документів виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
		У судовому засіданні встановлені наступні обставини.
		Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2018 у справі N 905/277/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальність "Краматорський феросплавний завод" про стягнення 31 743 499 грн. 05 коп. задоволені частково. З Товариства з обмеженою відповідальність "Краматорський феросплавний завод" стягнуто заборгованість в загальному розмірі27 746 370 грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 416 195 грн. 57 коп.
		На виконання вказаного рішення був виданий наказ господарського суду Донецької області від 30.01.2019.
		31.01.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 11162 перераховано витрати по сплаті судового збору згідно рішення суду №905/277/18 в сумі 416 195,57 грн.
		05.02.2019 відповідачем - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем за наслідками розгляду заяви стягувачаПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відкрито виконавче провадження з виконання Наказу господарського суду Донецької області № 905/277/18від 31.01.2019 про стягнення з позивача на користьПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» суми у розмірі 28 162 565,98 грн., про що винесена відповідна постанова.
		У той же день, 05.02.2019, відповідачем винесена оскаржувана постанова про стягнення з боржника - відповідача основної винагороди у сумі 2 816 256,59 грн, винесена постанова про арешт коштів боржника, якою накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника - позивача ТОВ «КФЗ» у межах суми стягнення в урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 30 978 891,57 грн.
		Також, 05.02.2019 відповідачем внесені виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2019 в частині зазначення дати виконавчого документа, а саме, виправлена помилкова дата 31.01.2019 на вірну - 30.01.2019.
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2019 розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області у справі N 905/277/18 від 15.11.2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальність "Краматорський феросплавний завод" про стягнення 27 746 370 грн. 41 коп.; у задоволенні заяви відповідача про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду Донецької області від 30.01.2019 по справі N 905/277/18 до розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення відмовлено.
		06.02.2019 згідноплатіжного доручення № 905/277/18 відповідачу перераховано5 512,31 грн. у якості стягнення коштів за виконавчим провадженням, що відкрито на підставінаказу господарського суду Донецької області від 30.01.2019 по справі N 905/277/18.
		07.02.2019 відповідачем накладений арешт на кошти боржника - позивача, якою накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника - позивача ТОВ «КФЗ» у межах суми стягнення в урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2 828 157 053,67 грн.
		08.02.2019згідно меморіального ордеру № J020880F6I відповідачу перераховано4 689,20 грн. у якості часткової оплати виконавчого документу №905/277/18 від 31.01.2019.
		08.02.2019 відповідачем, з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 06.02.2019, якою розстрочене виконання рішення господарського суду Донецької області у справі N 905/277/18 від 15.11.2018 року, винесена постанова про розстрочення виконання рішення, якою відповідач прийняв рішення розстрочити виконання наказуНаказу господарського суду Донецької області № 905/277/18від 30.01.2019, що за сумами, що підлягають сплаті боржником та встановленими датами сплати відповідає зазначеній ухвалі господарського суду Донецької області від 06.02.2019.
		12.02.2019 позивачем направлено клопотання про списання грошових коштів, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ «КФЗ» в розмірі 2 052 694,47 грн, та, з урахуванням розстрочки згідноУхвали господарського суду Донецької області від 06.02.2019, можуть бути направлені відповідачем на погашення наявного боргу.
		13.02.2019 позивачем повторно направлено зазначене клопотання.
		14.02.2019згідно меморіального ордеру № J02114VDJR7 відповідачу перераховано1 875 633,48грн. у якості часткової оплати виконавчого документу №905/277/18 від 31.01.2019.
		15.02.2019 позивачем направлено клопотання про списання грошових коштів з арештованого рахунку в сумі 1 176 467,26 грн з урахуванням розстрочки згідноУхвали господарського суду Донецької області від 06.02.2019 та 10% винагороди приватного виконавця - відповідача.
		У той же день, 15.02.2019, згідно меморіального ордеру № J021590D35 відповідачу перераховано1 176 467,26грн. у якості часткової оплати виконавчого документу №905/277/18 від 31.01.2019.
		27.02.2019 позивачем направлено аналогічне клопотання щодо списання грошових коштів в рахунок погашення боргу з урахуванням розстрочки згідноУхвали господарського суду Донецької області від 06.02.2019 в сумі 1 495 017,19 грн.
		04.03.2019 згідно меморіального ордеру № J0304FORY4відповідачу перераховано 1 497 446,39грн. у якості часткової оплати виконавчого документу № 905/277/18 від 31.01.2019.
		12.03.2019 згідноплатіжного доручення № 532 відповідачу перераховано 1 568 308,80грн. як сплата за березень 2019 суми грошових коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду Донецької області по справі №905/277/18 від 15.11.2018.
		04.04.2019 відповідачем, у зв`язку з добровільним погашенням боржником - ТОВ «КФЗ» до відкриття виконавчого провадження, внесені зміни до процесуальних документів, а саме, встановлено, що сума, яка підлягає стягненню, становить 27 746 370,41 грн., внесені зміни в частині суми основної винагороди, що підлягає стягненню з боржника за оскаржуваною постановою від 05.02.2019, 2 774 637,04 грн, внесені зміни в частині, що стосується суми, в межах якою накладений арешт постановою від 05.02.2019, 30 521 076,45 грн., а постановою від 07.02.2019 - 30 506 185,74 грн.
		11.04.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 1323 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за квітень 2019 з урахуванням розстрочки.
		16.05.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 1946 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за травень 2019 з урахуванням розстрочки.
		16.05.2019 відповідачем, у зв`язку з несплатою позивачем суми основної винагороди приватного виконавця за 2 місяця накладений арешт коштів боржника в межах суми стягнення 554 927,40 грн.
		У той же день,16.05.2019 р., платіжним дорученням №2047 позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за квітень-травень 2019 р. в розмірі 554 927,40 грн, та накладений постановою від 16.05.2019 арешт коштів боржника скасований.
		13.06.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 2423 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за червень 2019 з урахуванням розстрочки.
		У той же день, 13.06.2019, платіжним дорученням № 2424позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за червень 2019 р. в розмірі 277 463,70 грн.
		10.07.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 2644 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за липень 2019 з урахуванням розстрочки.
		У той же день, 10.07.2019, платіжним дорученням № 2643 позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за липень 2019 р. в розмірі 277 463,70 грн.
		13.08.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 2917 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за серпень 2019 з урахуванням розстрочки.
		У той же день, 13.08.2019 платіжним дорученням № 2916 позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за серпень 2019 р. в розмірі 277 463,70 грн.
		12.09.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 3065 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за вересень 2019 з урахуванням розстрочки.
		У той же день, 12.09.2019 платіжним дорученням № 3064 позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за вересень 2019 р. в розмірі 277 463,70 грн.
		11.10.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 3121 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за жовтень 2019 з урахуванням розстрочки.
		У той же день, 11.10.2019 платіжним дорученням № 3129 позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за жовтень 2019 р. в розмірі 277 463,70 грн.
		14.11.2019 боржником - позивачем на адресу стягувача ПАТ НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 3207 перераховано грошові кошті в сумі 2 774 637,04 грн. згідно рішення суду №905/277/18 за листопад 2019 з урахуванням розстрочки.
		У той же день, 14.11.2019 платіжним дорученням № 3206 позивачем сплачена сума грошових коштів, що стягнуті за рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/277/18 за вересень 2019 р. в розмірі 277 463,70 грн.
		18.11.2019 постановою відповідача з позивача - боржника стягнуто витрати виконавчого провадження на проведення виконавчих дій у сумі 1 419,00 грн.
		У той же день, 18.11.2019 у зв`язку зі стягненням з боржника боргу з урахуванням основаної винагороди та витрат виконавчого провадження, знятий арешт з рахунків боржника - позивача, що накладений 05.02.2019 та 07.02.2019, платіжним дорученням № 1800 від 18.11.2019 відповідачем частково повернута отримана сума основної винагороди в розмірі 22 505,96 грн, та виконавче провадження з виконанняНаказу господарського суду Донецької області № 905/277/18від 30.01.2019 закінчене, про що відповідачем винесена відповідна постанова.
		Вважаючи дії відповідача з утримання (стягнення) з позивача суми основної винагороди такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а безпосередньо стягнення - таким, що відбулося без належних підстав, позивачем направлена вимога про повернення коштів, стягнутих у вигляді основної винагороди за ВП № 58289350 в сумі 2 747 637,04 грн та скасування постанови від 05.02.2019 про стягнення з боржника (позивача) основної винагороди заВП № 58289350, яка, як зазначив представник позивача, залишена без уваги відповідача та будь-якої відповіді.
		З урахуванням викладених обставин, вважаючи що такі дії відповідача порушують права позивача, останній звернувся до суду з цією позовною заявою.
		Як випливає зі змісту поданої заяви, доданих до неї документів та додаткових пояснень представника позивача, в тому числі письмових, не є спірним факт наявності боргу позивача перед НАК «Нафтогаз України», стягнення якого було предметом розгляду в Господарському суді Донецької області, а також факт погашення такої заборгованості, що виникла, позивачем.
		Спірним у цієї адміністративній справі є стягнення та отримання відповідачем суми основної винагороди приватного виконавця з урахуванням того, що погашення заборгованості позивача передНАК «Нафтогаз України» відбувалось на підставі та в порядку, що визначений ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18, отже, надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно ч.1 ст.5 зазначеного закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
		Статтею 10Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, такими заходами є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
		Відповідно до ч.ч. 1-5 Закону України«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
		Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
		Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
		1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
		2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
		Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		Пунктом 19 Порядкувиплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643, встановлено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
		Наведені норми законодавства дозволяють суду зробити висновок, що, для отримання відповідачем - приватним виконавцем спірної основної винагороди необхідна сукупність таких обставин: виконання судового рішення має бути примусовим, приватним виконавцем мають бути вжиті заходи з такого примусового виконання рішення та, як результат, внаслідок дій приватного виконавця з примусового виконання рішення має відбутися повне або часткове виконання рішення (відповідно, сума основної винагороди визначається пропорційно до фактично стягнутої суми).
		Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2018 у справі N 905/277/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальність Краматорський феросплавний завод про стягнення 31743499 грн. 05 коп. задоволені частково. З Товариства з обмеженою відповідальність Краматорський феросплавний завод стягнуто заборгованість в загальному розмірі 27746370 грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 416195 грн. 57 коп.
		04.12.2018 на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в який заявник просить суд: розстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 15.11.2018 по справі N 905/277/18 про стягнення з ТОВ КФЗ на користь ПАТ НАК Нафтогаз України коштів в сумі 28162565, 98 грн. шляхом його виконання (сплати) рівними частинами протягом 24 місяців, починаючи з січня 2019 року і по грудень 2020 року включно: з січня 2019 року по листопад 2020 року в сумі 1173440,25 грн. щомісячно та в сумі 11743440,23 грн. за грудень 2021 року.
		05.02.2019 відповідачем відкрито виконавче провадження з виконання Наказу господарського суду Донецької області № 905/277/18від 31.01.2019 про стягнення з позивача на користьПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» суми у розмірі 28 162 565,98 грн, накладений арешт на рахунки боржника ТОВ «КФЗ», та винесена оскаржувана постанова про стягнення з боржника - відповідача основної винагороди у сумі 2 816 256,59 грн.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальність Краматорський феросплавний завод про розстрочення виконання судового рішення у справі N 905/277/18 шляхом його виконання (сплати) рівними частинами залишку заборгованості в сумі 27 746 370 грн. 41 коп. протягом 24 місяців, починаючи з березня 2019 року і по лютий 2021 року включно: з березня 2019 року по січень 2021 року в сумі 1 156 098 грн. 75 коп. щомісячно, та в сумі 1 156 099 грн. 16 коп. за лютий 2021 року - задоволено частково, розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області у справі N 905/277/18 від 15.11.2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальність Краматорський феросплавний завод про стягнення 27 746 370 грн. 41 коп. за наступним графіком: 1) до 15.02.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 2) до 15.03.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 3) до 15.04.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 4) до 15.05.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 5) до 15.06.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 6) до 15.07.2019 2 774 637 грн. 04 коп.; 7) до 15.08.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 8) до 15.09.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 9) до 15.10.2019 2 774 637 грн. 04 коп; 10) до 15.11.2019 2 774 637 грн. 05 коп.
		Ухвала набирала чинності з моменту її оголошення 06.02.2019.
		Суд критично відноситься до постанови відповідача про розстрочення виконання рішення від 08.02.2019, якою на підставі зазначеної вище ухвали Господарського суду Донецькою області повторно розстрочене виконання рішення у виконавчому провадженні № 58289350 на той же строк з такими само місячними платежами, як зазначено в ухвалі Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18, оскільки ця постанова не відповідає ч.ч.1, 2 ст.33Закону України«Про виконавче провадження», згідно яких, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням; за заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.
		За період часу з дати відкриття виконавчого провадження відповідачем 05.02.2019 по дату набрання чинності ухвалоюГосподарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 про розстрочення виконання судового рішення у справі N 905/277/18 відповідач не здійснював дій, що потягли за собою повне або часткове виконаннярішення Господарського суду Донецької області від 15.11.2018 по справі N 905/277/18, виходячи з чого могла б бути розрахована сума основної винагороди відповідача за період з 05.02.2019 по 06.02.2019.
		Фактичні обставини свідчать, що, незважаючи на наявність виконавчого провадження, що відкрите відповідачем, та в межах якого відбулося стягнення (перерахування відповідачу) спірної суми основної винагороди, погашення суми заборгованості позивача перед НАК «Нафтогаз України» здійснювалося позивачем самостійно згідно встановленого ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 графіку, що об`єктивно підтверджено інформацією про здійснені позивачем платежі як на адресу відповідача, так й на адресу НАК «Нафтогаз України».
		Про нездійснення відповідачем заходів з примусового виконання рішення суду може, зокрема, свідчити той факт, що, після відкриття виконавчого провадження, винесення спірної постанови про стягнення основної винагороди 05.02.2019 та накладання арешту на рахунки боржника - позивача ТОВ «КФЗ» 05.02.2019 та 07.02.2019, перерахування суми заборгованості позивача на адресу НАК «Нафтогаз України» відбувалося на підставі клопотань позивача - боржника ТОВ «КФЗ» в розмірі та в строк, що встановленийухвалоюГосподарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 про розстрочення виконання судового рішення у справі N 905/277/18.
		Так, згідно платіжного доручення № 905/277/18 від 06.02.2019, меморіальних ордерів №№ J020880F6I від 08.02.2019, J02114VDJR7 від 14.02.2019, J021590D35 від 15.02.2019, J0304FORY4 від 04.03.2019 та платіжного доручення № 532 від 12.03.2019 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 6 128 057,44 грн, з яких5 549 274,08 грн - це сума заборгованості перед НАК «Нафтогаз України», що дорівнює погашенню суми заборгованості згідно графіку встановленому ухвалоюГосподарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 в розмірі 2 774 637,04 грн за лютий 2019 та2 774 637,04 грн за березень 2019 р., та 578 783,36 грн - це часткова спірна сума основної винагороди відповідача, яка самостійно утримувалася відповідачем із зазначених сплачених позивачем в рахунок погашення боргу сум.
		У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що позивач був позбавлений можливості самостійно перераховувати наведену суму заборгованості за вказані періоди згідно графіку розстрочення за лютий та березень 2019 р., оскільки на рахунки ТОВ «КФЗ» було накладено арешт, отже, позивач був вимушений звертатися до відповідача з клопотаннями про здійснення дій з перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ «КФЗ» на адресу НАК «Нафтогаз України».
		Також, представник позивача пояснив, що, у подальшому, починаючи з квітня 2019 р., позивачем був відкритий, зокрема, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в Краматорської філії АТ КБ «Приватбанк», з якого позивачем самостійно, без участі відповідача, згідно встановленогоухвалоюГосподарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 графіку, здійснювалося перерахування сум заборгованості за період з квітня по листопад 2019 р. в сумі 22 197 096,33 грн.
		Щодо обставин перерахування позивачем відповідачу спірних сум основної винагороди за період з квітня по листопад 2019 р., представник позивача пояснив, що, після відкриття, зокрема, розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в Краматорської філії АТ КБ «Приватбанк»у квітні 2019 р., позивач, самостійно перерахував, згідно встановленого Господарським судом Донецької області графіку, заборгованість на адресу НАК«Нафтогаз України» без участі відповідача - приватного виконавця Пишного А.М.
		Представник позивача пояснив, що, у зв`язку із тим, що відповідачем не було отримано спірну суму основної винагороди за квітень-травень 2019 р., 16.05.2019 відповідачем було накладено арешт, зокрема, на зазначений рахунок відповідача, з якого позивач здійснював перерахування сум заборгованості на адресу НАК «Нафтогаз України», а після сплати позивачем суми основної винагороди в розмірі 554 927,40 грн, що складає 10% від сплачених позивачем сум згідно графіку розстрочення в розмірі 2 774 637,04 грн за квітень 2019 р. та2 774 637,04 грн за травень 2019 р., у той же день, 16.05.2019, арешт з вказаного рахунку відповідачем був знятий шляхом скасування відповідної постанови.
		Суд не може надавати оцінку змісту телефонної розмови, що відбулася між позивачем та відповідачем щодо примушування в зазначений вище спосіб шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок позивача, з якого останній самостійно перераховував суми заборгованості на адресу НАК «Нафтогаз України» згідно встановленого графіку, до перерахування відповідачу сум основної винагороди відповідно до кожного щомісячного платежу згідноухвали Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18, що їх було здійснено позивачем, але, зазначає, що наведені представником позивача факти цілком відповідають постанові відповідача про накладення арешту на рахунки від 16.05.2019, платіжному дорученню від 16.05.2019 на перерахунок суми основної винагороди відповідача, та постанові про скасування арешту від цієї ж дати - 16.05.2019.
		Виходячи з зазначених обставин, суд приймає до уваги доводи представника позивача про те, що останній був вимушений перерахувати щомісячно суми основної винагороди відповідачу з метою уникнення блокування роботи підприємства ТОВ «КФЗ», а після закінчення виконавчого провадження, одразу звернувся до суду з цією позовною заявою.
		Виходячи з того, що, як вказав представник позивача, платіжним дорученням № 1800 від 18.11.2019 позивачу частково повернута сума отриманої основної винагороди в розмірі 22 505,96 грн, суд робить висновок, що у відповідача наявні передбачені законом можливості для повернення позивачу сум основної винагороди, що отримана відповідачем без достатніх на то підстав.
		Судом встановлено, що всі платежі, що їх перераховано позивачем на адресу відповідача на підставі платіжних доручень та меморіальних ордерів, що наведені судом вище, у тому числі щодо перерахування спірної суми основної винагороди, здійснені на депозитний рахунок відповідача - приватного виконавця Пишного А ОСОБА_1 . № НОМЕР_2 у Філії «Київсіті» АТ КБ «Приватбанк» у м. Київ, що не повною мірою відповідає вимогам ч.2 ст.32Закон України«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», згідно якої, приватний виконавець для здійснення діяльності зобов`язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для: 1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам; 2) зарахування коштів виконавчого провадження; 3) зарахування винагороди.
		Суд зазначає, що матеріали виконавчого провадження, що їх надано представником позивача та знаходяться в автоматизованій системі виконавчого провадження в мережі інтернет, свідчать, що відповідачем не здійснено будь-яких дій саме з примусового виконання рішення суду стосовно позивача, оскільки виконання рішення суду на користь НАК «Нафтогаз України» відбувалося та відбулося позивачем добровільно самостійно у відповідності до вимогухвали Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 у справі N 905/277/18 згідно встановленого Господарським судом Донецької області графіку.
		Суд також вважає за необхідне звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 04.06.2019 по справі № 916/190/18, відповідно до якої, згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
		Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
		Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
		Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
		Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
		Приймаючи до уваги наведені обставини, з урахуванням думки представника позивача щодо заявлених останнім позовних вимог та наданих пояснень, суд дійшов висновку про задоволення позову.
		Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспаніївід 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно положеньст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положеньст.76 КАС Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
		Відповідно дост.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. 
		Позивачем при поданні позовної заяви сплачено суму судового збору в загальному розмірі 21 131,00 гривень, відповідно до платіжних доручень від 29 листопада 2019 року № 3255 та 3256.
		Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок відповідача судового збору у розмірі 21 131,00 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України Про судовий збір.
		Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди та стягнення грошових коштів  задовольнити повністю.
		Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 05.02.2019 року за виконавчим провадженням ВП № 58289350 про стягнення з боржника основної винагороди за ВП № 58289350 в сумі 2 747 637,04 грн.
		Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод грошові кошти в сумі 2 774 568,00 грн., безпідставно отримані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем за виконавчим провадженням № 58289350 як основну винагороду на підставі Постанови від 05.02.2019 року за виконавчим провадженням № 58289350 про стягнення з боржника основної винагороди.
		Стягнути за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод суму судового збору в розмірі 21 131 (двадцять одну тисячу сто шістдесят одну) гривня 00 копійок.
		Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 грудня 2019 року.
		Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 грудня 2019 року.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		Суддя Л.В. Арестова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...