Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/3892/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2019. Зареєстровано: 22.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 03.03.2020
Результат оскарження 03.03.2020 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3892/19
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Костенко Г.В., 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  Ніценко А.О., 
		представника позивача  Пасюка В.В.,
		представника третьої особи  Муравйова О.В.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		15.10.2019 ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі  відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019 № 78 про відмову ОСОБА_1 - дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшини ОСОБА_2 у призначені одноразової грошової допомоги;
		- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшини ОСОБА_2 у призначені одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що відмова Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який з 12.03.2015 був призваний на службу до лав ЗС України та 21.08.2018 загинув під час виконання бойового завдання та обов`язків військової служби в рамках операції об`єднаних сил в Донецькій та Луганській областях. Згідно з Витягу із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 460 від 09.11.2018 встановлено, що захворювання старшини ОСОБА_2 , 1971 р.н., пов`язане із захистом Батьківщини. Тому, оскільки ОСОБА_1 перебувала на утриманні в свого батька, що підтверджується, зокрема, довідкою ОСББ та випискою по банківському рахунку, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/3892/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.11.2019.
		29.10.2019 до суду від Полтавського ОВК надійшло пояснення, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_1 спільно з батьком не проживала, не була пов`язана з ним спільним побутом, крім того, на момент його смерті досягла повноліття та працювала, тому ОСОБА_2 не мав обов`язку щодо її утримання, а отже позивач не може бути визнана членом сім`ї загиблого військовослужбовця, на якого розповсюджується норма Закону про право на отримання одноразової грошової допомоги /а.с. 38-39/.
		29.10.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення судового засідання та його подальше проведення в режимі відеоконференції /а.с. 36/.
		04.11.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому останній не погоджується з вимогами позивача, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач на момент смерті батька досягла повноліття та працювала, тому не може вважатися такою, що перебувала на утриманні /а.с. 60-62/.
		05.11.2019 розгляд справи відкладено до 21.11.2019 за клопотанням представника позивача.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		У судовому засіданні 21.11.2019 представник позивача позов підтримав. Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував. Розгляд справи відкладено до 16.12.2019 для надання додаткових доказів.
		25.11.2019 Полтавським окружним адміністративним судом напроавлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо отримання інформації стосовно звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника /а.с. 82/.
		02.12.2019 до суду надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та починаючи з 01.09.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян" отримує пенсію в разі втрати годувальника за батька, померлого під час проходження служби внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини /а.с. 86/.
		10.12.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача на відзив в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого батька, окрім того, вони фактично проживали за однією адресою, що підтверджується довідкою № 1/11 голови правління ОСББ № 73 та нотаріально засвідченою заявою свідків. Також ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що спростовує твердження відповідача про те, що позивач не перебувала на утриманні свого батька /а.с. 94-97/.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини. 
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 20.08.1999 /а.с. 15/.
		12.03.2015 ОСОБА_2 відповідно до Укразу Президента України "Про проведення часткової мобілізації" призваний Кременчуцьким об`єднаним міським військовим комісаріатом Полтавської області в Збройні Сили України, що підтверджується довідкою Кременчуцького об`єднаного міського військового комісаріату Полтавської області від 19.03.2015 № В5376 /а.с. 16/.
		Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.08.2018 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в Бахмутському районі Донецької області /а.с.18/.
		Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 23.08.2018 № 355 причиною смерті ОСОБА_2 є: набряк легенів, ішенічна хвороба серця, стенозуючий коронаросклероз /а.с. 19/.
		Відповідно до Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол № 460 від 09.11.2018) захворювання старшини ОСОБА_2  "Ішемічна хвороба серця: стенозуючий коронаросклероз", яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , так, пов`язане із захистом Батьківщини /а.с. 22/.
		29.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Кременчуцького об`єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю батька  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 40/.
		Листом Полтавського ОВК від 04.03.2019 № 12/598 позивача повідомлено, що для визначення права на отримання нею одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 пакет документів направлений на розгляд Юридичного департаменту Міністерства оборони України. Крім того, зазначено, що документи будуть подані на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум після отримання відповідного роз`яснення /а.с. 23/.
		Однак, за наслідками розгляду поданої позивачем заяви комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було зроблено висновок про відмову у призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, про що було складено протокол від 14.06.2019 № 78 /а.с. 49/.
		Зі змісту витягу протоколу від 14.06.2019 № 78 вбачається, що підставою для відмови позивачу у призначені одноразової грошової допомоги стало те, що ОСОБА_1 не має правового статусу дитини (досягла повноліття) та утриманця загиблого (на час смерті батька не навчалася, працювала (згідно даних трудової книжки), на навчання зарахована з 01.09.2018, тобто після смерті батька), а також не проживала з батьком і не вела з ним спільне господарство (проживала з матір`ю) /а.с. 38/.
		Зазначена відмова стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
		Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.
		Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Тобто, вищевказаний Закон пов`язує право на отримання одноразової допомоги з настанням певних обставин, а саме: у разі загибелі, у разі встановлення інвалідності, у разі встановлення ступеня втрати працездатності.
		Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		З аналізу зазначених норм вбачається, що ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім`ї є спільність їх проживання, пов`язаність спільним побутом та наявність у них по відношенню один до одного взаємних прав та обов`язків. При чому підставою для утворення сім`ї може бути, зокрема, кровне споріднення.
		Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї"), де суд вирішив: "До кола членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб`єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
		Членами сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші)."
		Статтею 151-2 Конституції України зазначено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
		Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 20.08.1999 /а.с. 15/.
		Згідно з довідкою про склад сім`ї № 6/09 від 09.09.2019 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 25/. Про реєстрацію ОСОБА_2 в даній довідці не зазначено, однак, зазначено, що позивач перебувала на його утриманні до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Крім того, згідно з довідкою № 1/11 від 27.11.2019, виданою головою ОСББ-73, ОСОБА_2 не був зареєстрований за однією адресою разом зі ОСОБА_1 , однак, фактично проживав з нею /а.с. 104/.
		Також в матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява, якою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засвідчили, що ОСОБА_2 майже весь час проживав разом зі своєю сім`єю в АДРЕСА_1 . Крім того, зазначили, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні в померлого /а.с. 105/.
		Разом з тим, відповідно до розписки б/н від 15.08.2018 позивачем подано документи до Регіонального центру професійно-технічної освіти № 1 м. Кременчука /а.с. 27/.
		Згідно з довідкою Регіонального центру професійно-технічної освіти № 1 м. Кременчука від 16.08.2019 № 95 позивач є ученицею РЦ ПТО № 1 м. Кременчука з 01.09.2018 /а.с. 28/.
		Також судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та, починаючи з 01.09.2018, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» отримує пенсію в разі втрати годувальника за батька, померлого під час проходження служби внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини /а.с. 86/.
		Крім того, в матеріалах справи наявне подання ІНФОРМАЦІЯ_5 про призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника від 03.01.2019 № УЧ57658 /а.с. 88/, що нівелює твердження відповідача про те, що позивач не перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 . 
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були членами однієї сім`ї, а також те, що позивач перебувала на у триманні в померлого військовослужбовця.
		Доказів протилежного, крім своїх суб`єктивних тверджень, сторона відповідача суду не надала.
		Таким чином, ОСОБА_1 є особою на яку поширюється дія статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ, оскільки вона, в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, є членом сім`ї загиблого військовослужбовця  ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
		Однак, як зазначалось, незважаючи на встановлені норми чинного законодавства, які визначають гарантії соціального забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, Міністерство оборони України відмовило позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону № 2011-ХІІ, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6,м.Київ,03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019 №78 про відмову ОСОБА_1 - дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшини ОСОБА_2 у призначені одноразової грошової допомоги.
		Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2018 щодо виплати одноразової грошової допомоги дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшини ОСОБА_2 у призначені одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року з урахуванням висновку суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне рішення складено 20 грудня 2019 року. 
		 
		 
		Головуючий суддя Г.В. Костенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...