Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/994/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2019. Зареєстровано: 22.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/994/19 
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Варняка С.О.,
		при секретарі: Нікітенко А.В.,   
		за участю:
		представника позивача - Білецького О.В.,
		представників відповідачів - Ткаченка Р.Є., Богдан С.А., Рябітченко Т.В.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Горностаївської селищної ради Херсонської області,  Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області   про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		встановив:
		 
		Звернувшись до суду, позивач зазначає, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2018 року виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Бережною І.О. належать права на земельні частки (паї) у загальній кількості 61,74 гектари.
		14.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Горностаївської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до заяви додавав копії відповідних документів.
		Листом від 25.02.2019 року № 02-20/111 позивачу  було відмовлено у надані даного дозволу, та повідомлено про те, що заява буде розглядатись після врегулювання питання передачі земельних ділянок з державної до комунальної власності.
		Згодом, 19.03.2019 року повторно звернувся з вказаного питання до відповідача, однак отримав листа від 15.04.2019 року №02-20/181 з відмовою у надані вказаного дозволу.
		Згідно вказаного листа від 15.04.2019 року №02-20/181, підставою для відмови у наданні зазначеного дозволу стала невідповідність прізвищ, вказаних у сертифікатах на право на земельну ділянку з наданими списками членів КСП "Дружба".
		З огляду на це представник позивача з метою уточнення вказаного питання звернувся до відділу у Горностаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з адвокатським запитом у відповідь, на який прийшов лист, яким було підтверджено, що особи зазначені у сертифікатах на право на земельну частку (паї), які позивач успадкував, перебувають у списках членів КСП "Дружба".
		Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Горностаївської селищної ради щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектари;
		- зобов`язати Горностаївську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектарах на території землі колишнього господарства "Дружба".
		Ухвалою суду від 17.05.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 05.07.2019 року.
		04.06.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що  у зв`язку з прийняттям Закону України від 10.07.2018 року № 2498-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 01.01.2019 року, заяву позивача від 14.01.2019 року було переадресовано 01.02.2019 року на адресу Горностаївської селищної ради Херсонської області.
		В подальшому, листом Горностаївської селищної ради Херсонської області № 02- 20/111 від 25.02.2019 року, позивачу було повідомлено, що наразі вирішується питання щодо передачі земельних ділянок з державної до комунальної власності.
		Згодом, 19.03.2019 року позивач повторно звернувся до Горностаївської селищної ради Херсонської області з вказаного питання.
		В подальшому, листом Горностаївської селищної ради Херсонської області № 02- 20/181 від 15.04.2019 року, у зв`язку з виявленими розбіжностями прізвищ вказаних у копіях сертифікатів на право на земельні частки (паї), доданих позивачем до заяви, з наданими списками членів КСП "Дружба", позивачу було запропоновано надати належним чином завірені копії сертифікатів на земельні частики (паї) з наданням їх оригіналів для порівняння Позивач проігнорував лист Горностаївської селищної ради Херсонської області № 02-20/181 від 15.04.2019 року. Позивач не надав Горностаївській селищній раді Херсонської області запитувані належним чином завірені копії сертифікатів на земельні частики (паї), оригінали сертифікатів на земельні частики (паї), свідоцтво про право на спадщину, а лише його копію, а також посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу сертифікатів на право на земельні частик (паї).
		Тому, посилання позивача на бездіяльність Горностаївської селищної ради Херсонської області є необґрунтованими та надуманими.
		Подання позивачем недостовірних документів, з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, вводить в оману депутатський корпус Горностаївської селищної ради Херсонської області VІІІ скликання та без належного опрацювання і всебічного вивчення поданих документів може призвести до прийняття незаконного рішення, що у свою чергу є порушенням ст. 19 Конституції України.
		05.07.2019 року розгляд справи відкладено на 17.07.2019 року за клопотанням представника відповідача.
		Ухвалою суду від 12.02.219 року вирішено адміністративну справу розглядати в режимі відеоконференції.
		Ухвалою суду від 17.07.2019 року вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.07.2019 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
		17.07.2019 року відкладено розгляд справи на 07.08.2019 року.
		07.08.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на  14.08.2019 року.
		Ухвалою суду від 14.08.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі до прийняття рішення за наслідками кримінального провадження № 12019230160000294.
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року про зупинення провадження  скасовано.
		Судове засідання призначено на 06.11.2019 року.
		06.11.2019 року  оголошено перерву у судовому засіданні до 27.11.2019 року.     
		27.11.2019 року  оголошено перерву у судовому засіданні до 03.12.2019 року.
		03.12.2019 року  оголошено перерву у судовому засіданні до 05.12.2019 року.
		У зв`язку з доводами представника відповідача про те, що земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств Горностаївська селищна ради не розпоряджається, ухвалою від 05.12.2019 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області та призначено судове засідання на 17.12.2019 року.
		17.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що Головне управління законодавчо не наділене повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, оскільки, це суперечить вимогам частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, а також з 1 січня 2019 року відповідними землями розпоряджаються сільські, селищні, міські ради.
		У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.
		Представники відповідачів у судовому засіданні по суті позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.
		 
		Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини. 
		14.01.2019 року   ОСОБА_1  звернувся до Горностаївської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 в умовних кадастрових гектарах на території земель колишнього господарства "Дружба". До заяви було додано:
		- копію коду та паспорту;
		- копію довіреності;
		- копію свідоцтво про право на спадщину;
		- копію паспорту, коду довіреної особи;
		- копії сертифікатів у кількості 7 шт.
		Листом Горностаївської селищної ради Горностаївського району Херсонської області від 25.02.2019 року № 02-20/111 ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до Закону України від 10.07.18 р. № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 01.01.2019 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками передано до органів місцевого самоврядування. Наданий час вищевказані земельні ділянки знаходяться в державній власності і не передані до Горностаївської селищної ради для права їх розпорядженням. На даний час провадиться роботи щодо їх передачі. Рішення про надання  вищевказаних земельних ділянок, часток (пай) може бути прийнято після врегулювання питання прийняття їх до комунальної власності Горностаївської об`єднаної територіальної громади.
		19.03.2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 в умовних кадастрових гектарах на території земель колишнього господарства "Дружба" на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 246 від 20.11.2018 року.
		Відповідно до листа Горностаївської селищної ради Горностаївського району Херсонської області від 15.04.2019 року № 02-20/181 ОСОБА_1 повідомлено про те, що при розгляді наданих документів, а саме: копій сертифікатів на право на земельну частку (пай), виявлено невідповідність щодо прізвищ, вказаних у вищеназваних документах, з наданими списками членів КСП "Дружба". Для уточнення розбіжностей даних відповідач просить позивача надати завірені належним чином копії сертифікатів на земельні частки (паї) з наданням їх оригіналів.
		З метою уточнення вказаного питання представник позивача  звернувся до відділу у Горностаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з адвокатським запитом у відповідь, на який прийшов лист у якому надано інформацію щодо видачі сертифікатів на право на земельні частки (паї), а саме:
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0152432 видавався на ім`я ОСОБА_2 ;
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0152931 видавався на ім`я ОСОБА_3 ;
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №01522965 видавався на ім`я ОСОБА_4 ;
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0157481 видавався на ім`я ОСОБА_5 ;
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0152354 видавався на ім`я ОСОБА_6 ;
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0157521 видавався на ім`я ОСОБА_7 ;
		сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0158746 видавався на ім`я ОСОБА_8 .
		За наявною у відділі Горностаївського району Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області інформацією, всі вище вказані особи перебувають у списках членів КСП "Дружба", Горностаївського району, Херсонської області.
		 
		Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
		Згідно ст.14 Конституції України кожному громадянину України гарантується право на землю.  
		Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. 
		Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. 
		Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). 
		Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч.7 ст.118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України. 
		Відповідач у листі від 25.02.2019 року № 02-20/111, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв), посилається на Закон України від 10.07.2018 року № 2498-VIII  та зазначає, що рішення про надання земельних ділянок, часток (паїв) може бути прийнято після врегулювання питання прийняття їх до комунальної власності Горностаївської об`єднаної територіальної громади. У листі від 15.04.2019 року № 02-20/181 відповідач зазначає про невідповідність щодо прізвищ, вказаних у сертифікатах, з наданими списками членів КСП "Дружба".
		Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Суд зауважує, що ці обставини не вказані у листах відповідача від 05.02.2019 року           № 02-20/111 та від 15.04.2019 року № 02-20/181 як підстави для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
		Окрім того, ЗК України визначає вичерпний перелік підстав відмови у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		Аналогічні висновки з цього питання викладено в постанові Верховного Суду від 28.10.2019 р. у справі № 183/4197/15 (2-а/183/6/16).
		Приписами ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Між тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність своєї позиції, таким чином суд визнає протиправною бездіяльність Горностаївської селищної ради щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектарах.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання Горностаївську селищну раду  надати ОСОБА_1  дозвіл на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектарів на території колишнього господарства "Дружба", то суд вважає, що вона є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, фактично позивач просить зобов`язати відповідача - надати такий дозвіл, суд дійшов до висновку, що ця вимога також підлягає задоволенню.
		Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що дискреційні повноваження - це   сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.
		Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені  статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 1 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
		Суд   може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити такі дії лише у випадку коли закон встановлює повноваження в імперативній формі, тобто коли його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), з урахуванням встановлених судом обставин.
		Суд керується принципом верховенства права, як інструментом протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом. Повноваження відповідача, які є предметом оскаржування в даному спорі, не є дискреційними. Особливістю дискреційних повноважень, яка випливає із рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 є право адміністративного органу на власний розсуд прийняти  одне з кількох можливих рішень, в залежності від певних обставин. В даному випадку, відповідач вибирає можливість прийняття одного із двох можливих рішень: надання дозволу або   відмова в його наданні. Право діяти на власний розсуд чітко пов`язано з можливістю прийняття одного рішення із декількох, а не із двох можливих.
		Таким чином відповідач зобов`язаний прийняти, фактично, єдине рішення - надати дозвіл на розробку проекту землеустрою за відсутності підстав у відмові. Якщо у наданні такого дозволу було відмовлено безпідставно і це визнано судом неправомірним, то в такому випадку ні про який власний розсуд відповідача не може йти мова і він може прийняти тільки одне  єдине рішення - надати такий дозвіл. Тому суд вважає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень до вчинення цих дій -  це єдино можливий спосіб відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
		Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною Законом N8475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб і юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було і вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку не виконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволенні позовних вимог звернених до Горностаївської селищної ради.
		Стосовно доводів відповідача - Горностаївського селищної ради про те, що позивач у своїй заяві запитував іншу землевпорядну документацію, ніж ту, про яку йшла мова у позовній заяві, суд зазначає наступне.
		Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
		Таким чином, іншого виду документації,  яка надасть в подальшому право виділити у власність земельні частки (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім проекту землеустрою не існує. Окрім того поняття "технічна документація" та "проект землеустрою" є тотожними, оскільки дані поняття означають певний вид документації, що дозволяє в подальшому виділити земельні ділянки у власність.
		У листах-відмовах, Горностаївська селищна рада не зазначала про ці обставини і мотивувала відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншими обставинами.
		Таким чином, відповідач сприймав вимоги викладені у заявах позивача, відповідно до норм земельного законодавства, в частині виду технічної документації, яку бажав отримати позивач.
		Щодо позовних вимог звернених до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, суд зазначає наступне.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 1 січня 2019 року, доповнено пункт 21 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
		Вищевказаним Законом внесено зміни до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", який є спеціальним в даних правовідносинах та визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).
		Згідно статті 1 право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
		Відповідно до статті 2 Закону документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
		Відповідно до статті 3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
		Згідно статті 5 вищезазначеного Закону, сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.
		До внесення змін до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", в редакції від 27 червня 2015 року, в статті 5 вищевказаного Закону, зазначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).
		Тобто, до внесення змін вищевказаного Закону виділення земельних часток (паїв) у натурі на місцевості також розпоряджались районні державні адміністрації та згідно статті 13 Закону в редакції від 27 червня 2015 року, якщо за відповідним колективним сільськогосподарським підприємством залишались нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки, за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватись в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власникам земельних часток (паїв) чи їх спадкоємців, які не взяли участь розподілі земельних ділянок, повідомляють про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
		Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не наділене повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, оскільки це суперечить вимогам частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, а також відповідно до вищевказаних Законів України з 1 січня 2019 року відповідними землями розпоряджаються сільські, селищні, міські ради.
		Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні  позовних вимог  до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
		Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).  
		За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Горностаївської селищної ради щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектари.
		Зобов`язати Горностаївську селищну раду (код ЄДРПОУ 04400788, вул. Покровська, 133, смт. Горностаївка, Херсонська область, 74601) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектарах на території землі колишнього господарства "Дружба".
		У задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний  21 грудня 2019 р. 
		 
		Суддя                                                                                                                  Варняк С.О. 
		 
		кат.  109020100

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...