Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11259/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2019. Зареєстровано: 22.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		19 грудня 2019 року                                                    № 826/11259/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах зв`язку та інформатизації
		до приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві
		про зобов`язання вчинити дії,
		 
		За участю представників: 
		від позивача - Сінгур О.В.,
		від відповідача - Павлік І.П.
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обставини справи.
		Представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах зв`язку та інформатизації (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - третя особа) та просить суд:
		Анулювати ПАТ «Київпорт» дозволи на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) № МС-80-0015072, МС-800015076, МС-80-0015078, МС-80-0015082, МС-80-0015084, МС-80-0015086, МС-80-0015090 від 12 квітня 2013 року, № МС-80-0016201, МС-80-001204 від 04 липня 2013 року, № МС-80-0198433, МС-800198434 від 17 травня 2016 року, № МС-80-0198999, МС-80-0199000 від 01 червня 2016 року, № МС-80-0202162 від 10 червня 2016 року, № МС-80-0202762, МС-80-0202763, МС-80-0204502 від 29 червня 2016 року, № МС-80-0211506, МС-80-0214617, МС-80-0214618 від 07 вересня 2016 року, № МС-80-0216510 від 19 вересня 2016 року. \
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснює користування радіочастотним ресурсом на підставі виданих дозволів на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції). Проте, за інформацією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відповідачем не сплачується рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України з 06 січня 2017 року та розмір заборгованості станом на 13 липня 2017 року становить 18  375,64 гривень. На звернення позивача про вирішення порушеного контролюючим органом питання, відповідач не повідомив про погашення заборгованості. За таких обставин, позивач вважає що вказане свідчить про наявність підстав для анулювання виданих дозволів. 
		Ухвалою суду від 15 вересня 2017 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання відповідної ухвали на усунення недоліків. 
		Зважаючи на усунення позивачем 04 жовтня 2017 року недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 05 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі №826/11259/17 та призначено судовий розгляд справи на 07 грудня 2017 року. 
		27 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшли письмові заперечення відповідача, які долучено до матеріалів справи та які обґрунтовано тим, що позивачу не надано жодних радіочастот та не зазначено регіон використання, а тому відповідач не підпадає під поняття платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, у зв`язку із відсутністю об`єкта оподаткування, що є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог. 
		07 грудня 2017 року у відповідному судовому засіданні судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження. 
		Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
		Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу. 
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
		28 грудня 2017 року позивачем подано відзив на заперечення відповідача, який обґрунтовано тим, що відповідач є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, що є підставами для задоволення позовних вимог. 
		11 травня 2018 року через канцелярію суду надійшла заява про зміну позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог), яку обґрунтовано тим, що на момент подачі позовної заяви та під час розгляду справи дозволи, які позивач просить анулювати, були чинні, однак на сьогоднішній день термін їх дії закінчився та їх було переоформлено. 
		За таких обставин, відповідач просить анулювати публічному акціонерному товариству «Київський річковий порт» дозволи на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) № МС-80-0308750, МС-80-0308751 від 01 лютого 2018  року терміном дії до 24 січня 2023 року, № МС-80-001201, МС-80-0016202, МС-80-0016203, МС-80-0016204 від 04 липня 2013 року терміном дії до 11 червня2018 року, № МС-80-0198433, МС-80-0198434 від 17 травня 2016 року терміном дії до 27 квітня 2021  року, № МС-80-0198999, МС-80-0199000 від 01 червня 2016 року терміном дії до 10  травня 2021 року, № МС-80-0202762, МС-80-0202763 від 29 червня 2016 року терміном дії до 07 червня 2021 року, № МС-80-0204502 від 29 червня 2016 року терміном дії до 16 червня 2021 року, № МС-80-0214618 від 07 вересня 2016 року терміном дії до 25 серпня 2021 року, №  МС-80-0216510 від 19 вересня 2016 року терміном дії до 07 вересня 2021 року. 
		Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
		 
		Обставини, встановлені судом.
		Відповідач здійснює користування радіочастотним ресурсом на підставі виданих дозволів на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) № МС-80-0308750, МС-80-0308751 від 01 лютого 2018  року терміном дії до 24 січня 2023 року, № МС-80-001201, МС-80-0016202, МС-80-0016203, МС-80-0016204 від 04 липня 2013 року терміном дії до 11 червня2018 року, № МС-80-0198433, МС-80-0198434 від 17 травня 2016 року терміном дії до 27 квітня 2021  року, № МС-80-0198999, МС-80-0199000 від 01 червня 2016 року терміном дії до 10  травня 2021 року, № МС-80-0202762, МС-80-0202763 від 29 червня 2016 року терміном дії до 07 червня 2021 року, № МС-80-0204502 від 29 червня 2016 року терміном дії до 16 червня 2021 року, № МС-80-0214618 від 07 вересня 2016 року терміном дії до 25 серпня 2021 року, №  МС-80-0216510 від 19 вересня 2016 року терміном дії до 07 вересня 2021 року. 
		За інформацією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17  липня 2017 року №10134/9/26-15-12-05-16 відповідач не сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України з 06 січня 2017 року та розмір заборгованості станом на 13 липня 2017 року становив 18  375,64 гривень. 
		З метою вирішення порушеного контролюючим органом питання, та в порядку досудового врегулювання спору, позивачем направлено відповідачу лист від 09 серпня 2017 року № 01-5435/144 з пропозицією щодо сплати заборгованості в добровільному порядку та із попередженням про наслідки несплати заборгованості - анулювання дозволів на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) у судовому порядку. Однак, відповідачем не було повідомлено про погашення заборгованості. 
		Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про несплату відповідачем заборгованості через несплату рентної плати за користування радіочастотним ресурсом Україні, а тому відповідні дозволи на експлуатацію РЕЗ та дозволи на експлуатацію абонентських РЕЗ відповідача мають бути анульованими. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд прийшов до наступних висновків.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов`язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, визначені Законом України «Про радіочастотний ресурс України» від 1 червня 2000 року № 1770-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон). 
		Відповідно до статті 1 Закону радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.
		Частиною другою статті 12 Закону встановлено, що органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунації». 
		Згідно з частиною першою статті 14 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, здійснює свої повноваження у смугах радіочастот загального користування.
		За приписами пункту 1 частини другої статті 14 Закону передбачено, що повноваженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону.
		Відповідно до підпункту 1 та 3 частини другої статті 30 Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб`єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, а також дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.
		Згідно зі статтею 1 Закону дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.
		Підпунктом 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. 
		Згідно з підпунктом 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. 
		Відповідно до статті 42 Закону користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону. Перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, на експлуатацію яких потрібен дозвіл, визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Дозволи на експлуатацію у смугах загального користування видаються на бланках, зразки яких затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот спеціального користування видає Генеральний штаб Збройних Сил України.
		Термін дії дозволу на експлуатацію не може бути меншим за термін дії відповідної ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або відповідної ліцензії на мовлення чи дозволу на тимчасове мовлення. Для загальних користувачів, яким не потрібна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, термін дії дозволу на експлуатацію не може бути меншим за п`ять років, якщо інше не передбачено Планом використання радіочастотного ресурсу України або не заявлено суб`єктом господарювання.
		Юридична та/або фізична особа, яка має намір здійснювати експлуатацію радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до УДЦР. Форма заяви встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Заява повинна містити позиції щодо радіочастот (смуг радіочастот), необхідних для експлуатації радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, термінів проведення приймальних випробувань радіоелектронних засобів на місці експлуатації, а також термінів початку та повного освоєння замовлених радіочастот (смуг радіочастот).
		До заяви про видачу дозволу на експлуатацію заявник додає:
		1) для радіоаматорів - копію документа, що посвідчує особу;
		2) копію висновку щодо електромагнітної сумісності;
		3) для радіоелектронних засобів мовлення - копію ліцензії на мовлення (або копію рішення про дозвіл на тимчасове мовлення) або копію ліцензії оператора багатоканальної телемережі, або подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України;
		4) документ, що підтверджує оплату за висновок щодо електромагнітної сумісності.
		Забороняється вимагати від заявників на отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів інші документи, не передбачені цим Законом.
		Усі подані заявником документи після реєстрації заяви формуються в окрему справу.
		Заява про видачу дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів залишається без розгляду, якщо:
		1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
		2) документи оформлені та подані з порушенням вимог цієї статті.
		У разі залишення заяви про видачу дозволу на експлуатацію без розгляду УДЦР протягом тижня від дати реєстрації заяви інформує заявника в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.
		У разі усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу дозволу на експлуатацію.
		Дозвіл на експлуатацію видається на кожний окремий радіоелектронний засіб або випромінювальний пристрій.
		УДЦР та Генеральний штаб Збройних Сил України ведуть реєстр присвоєнь радіочастот та несуть відповідальність за його достовірність.
		Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, публікує інформацію щодо процедур видачі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у своєму офіційному бюлетені та на веб-сайті.
		Відповідно до статті 57 Закону користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.
		Відповідно до підпункту 254.1.4 пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
		Пунктами 254.2 та 254.3 Податкового кодексу України передбачено, що не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
		Об`єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
		Відповідно до пункту 254.5 Податкового кодексу України порядок нарахування податкових зобов`язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
		Перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, із зазначенням виду зв`язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
		Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
		У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
		Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
		Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
		Згідно з підпунктом 258.2.4 пункту 258.2 статті 254 Податкового кодексу України у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до НКРЗІ для вжиття до них заходів згідно із законодавством. 
		Відповідно до частини третьої статті 58 Закону у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.
		Згідно з підпунктом 10 пункту 6 Положення про Національну комісії що здійснює державне регулювання у сферах зв`язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1067 НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань та функцій має право звертатися до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб`єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв`язку, законів про телекомунікації, інформатизацію, користування радіочастотним ресурсом та поштовий зв`язок, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до пунктів 41.2, 41.4 статті 44 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. 
		Таким чином, власники суднових станцій відносяться до технологічних користувачів радіочастотного ресурсу України, а тому при обчисленні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України необхідно враховувати абзац третій пункту 254.5.3 Податкового кодексу України. 
		Відсутність у дозволах на експлуатацію РЕЗ інформації щодо загальної «ширини смуги» і «регіону користування» обумовлено специфікою користування радіочастотним ресурсом України власниками суднових станцій, а саме через наступне:
		-          Суднова станція - це комплекс окремих РЕЗ різних радіо технологій, видів радіозв`язку (зокрема обов`язків склад радіообладнання суднової станції і режими його роботи визначаються відповідними нормативними документами: Регламентом Радіозв`язку МСЕ, Конвенцією СОЛАС-47);
		-          Використання смуг (номіналів) частот здійснюється без їх формального присвоєння (призначення конкретного номіналу або каналу) РЕЗ, що входить до складу суднової станції;
		-          Радіообладнання рятувальних засобів (радіолокаційні відповідачі, аварійні радіобуї тощо) призначене лише для використання у випадках лиха і використовується виключно за надзвичайних обставин;
		-          Декілька РЕЗ одного виду зі складу суднової станції використовують, як правило, той самий радіочастотний ресурс в різні проміжки часу. 
		З наведеного вбачається, що визначити ширину смуги радіочастот та регіон користування радіочастотного ресурсу України у розумінні пункту 254.3 Податкового кодексу України може лише користувач радіочастотного ресурсу в залежності від конкретних умов користування РЕЗ зі складу суднових станцій. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815 затверджено План використання радіочастотного ресурсу України, в якому наведено перелік радіотехнологій, що використовуються в Україні, з визначенням смуг радіочастоти та служб радіозв`язку. 
		Згідно з Переліком користувачів радіочастотного ресурсу-платників рентної плати за користування радіокористувачів радіочастотного ресурсу України, які протягом шести і більше місяців не сплачували до бюджету рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України по місту Києву станом на 13 липня 2017 року, відповідачем не сплачено рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України за період з 06 січня 2017 року по 13 липня 2017 року.
		Разом з цим, суд зазначає, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
		Згідно зі статтями 57, 86 Конституції України кожному гарантується право знати свої права та обов`язки, кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		З матеріалів справи вбачається, що в дозволах на експлуатацію, які було видано відповідачу у встановленому законодавством порядку, визначені радіо технології: радіозв`язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб, радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби. Таким чином, у дозволах на експлуатацію РЕЗ встановлено види радіо технології, які достатні для визначення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, відповідно до пункту 254.4 статті 254 Податкового кодексу України (а.с. 0 15-39, 64-88). 
		В дозволах, які отримано відповідачем визначено типи РЕЗ, які застосовуються, їх кількість, дозволений для використання діапазон радіочастот, ширина смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ, Мгц., а Податковим кодексом України визначено ставки рентної плати (збору) за 1 Мгц смуги радіочастот на місяць у гривнях. 
		В примітці до вказаних дозволів на експлуатацію РЕХ визначено, що згідно з Законом користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на платній основі з моменту надання дозволу на експлуатацію РЕЗ. При цьому, платники рентної плати, відповідно до Податкового кодексу України обчислюють суми рентної плати виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот. 
		Відповідачем, як доказ того, що він не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, надано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 826/11295/17, якою позовні вимоги задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 05  вересня 2017. У вказані постанові зазначається про те, що ПАТ «Київський річковий порт» не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а тому не має здійснювати її декларування та, відповідно, застосування штрафних санкцій щодо ПАТ «Київський річковий порт» є протиправним (а.с. - 122-130). 
		Однак, судом також встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Київський річковий порт» про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1612140305, 1616140305, 1617140305 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що: «Дослідивши видані ПАТ «Київський річковий порт» дозволи на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції), копії яких приєднані до матеріалів справи, колегія суддів встановила, що у них зазначені такі дані про призначення радіообладнання: назва, модель (тип), клас випромінювання, потужність, діапазон радіочастот.
		Також у зазначених дозволах на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) вказана ширина смуги радіочастот, яка у різних дозволах коливається від 0,025 до 0,1 МГц.
		Таким чином, доводи про те, що ширина смуги радіочастот, зазначена у дозволах, є технічною характеристикою радіоелектронного засобу є припущенням позивача, яке не ґрунтується на вимогах закону.
		Колегія суддів враховує, що визнання переліку платників користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Згідно з листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 25 квітня 2018 року № 01-2907/144 за інформацією ДП «Український державний центр радіочастот» у період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року ПАТ «Київський річковий порт» включене до Переліку користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 05 листопада 2015 року № 994.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві під час проведення перевірки обґрунтовано виходила з того, що ПАТ «Київський річковий порт» є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду від 28 листопада 2017 року у частині задоволення позовних вимог ПАТ «Київський річковий порт» про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1612140305, № 1616140305, № 1617140305 є незаконною та підлягає скасуванню (а.с. - 163-183).
		Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Окрім того, суд приймає до уваги те, що згідно з листом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17 липня 2017 року № 10134/9/26-15-12-025-16 за відповідачем рахується заборгованість з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з 06 січня 2017 року. Разом з тим, дозволи відповідачу видано у 2013, 2016  роках (а.с. -9-14). 
		З наведеного вбачається, що відповідачем сплачувалась рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України з моменту отримання дозволів на експлуатацію РЕЗ до 06  січня 2017 року, тим самим відповідач розраховував ренту плату з тими складовими, які зазначались в дозволах. 
		Таким чином, відповідач є користувачем радіочастотного ресурсу України та платником рентної плати. Вказані обставини підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 826/11295/17. 
		Отже, враховуючи несплату відповідачем щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України (рентної плати) за період більше ніж шість місяців, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для анулювання відповідних ліцензій та дозволів, а відтак задоволення позовних вимог.
		Доказів протилежного відповідачем до суду не було надано.
		Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 
		1)  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 
		3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 
		4) безсторонньо (неупереджено); 
		5) добросовісно; 
		6)  розсудливо; 
		7)  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
		Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Частиною другою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Зважаючи на те, що матеріали справи жодних відомостей про понесення позивачем судових витрат, які пов`язано із залученням свідків та проведенням експертиз не містять, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Задовольнити адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах зв`язку та інформатизації (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ: 37994258) до приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04070, місто Київ, вулиця Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ: 03150071), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) про зобов`язання вчинити дії.
		 
		Анулювати публічному акціонерному товариству «Київський річковий порт» дозволи на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) № МС-80-0308750, МС-80-0308751 від 01 лютого 2018  року терміном дії до 24 січня 2023 року, № МС-80-001201, МС-80-0016202, МС-80-0016203, МС-80-0016204 від 04 липня 2013 року терміном дії до 11 червня2018 року, № МС-80-0198433, МС-80-0198434 від 17 травня 2016 року терміном дії до 27 квітня 2021  року, № МС-80-0198999, МС-80-0199000 від 01 червня 2016 року терміном дії до 10  травня 2021 року, № МС-80-0202762, МС-80-0202763 від 29 червня 2016 року терміном дії до 07 червня 2021 року, № МС-80-0204502 від 29 червня 2016 року терміном дії до 16 червня 2021 року, № МС-80-0214618 від 07 вересня 2016 року терміном дії до 25 серпня 2021 року, №  МС-80-0216510 від 19 вересня 2016 року терміном дії до 07 вересня 2021 року.
		 
		Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
		 
		 
		Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		 
		Суддя                                                                                      В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...