Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/1595/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2019. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2020
Результат оскарження 12.11.2020 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		Кіровоградської області
		вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
		тел/факс: 22-09-70/24-09-91E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2019 рокуСправа № 912/1595/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1595/19
		за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави, вул.Є Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006 
		до відповідачів: 1. Міської ради міста Кропивницького, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006
		2. Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4", бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012
		провизнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання повернути земельну ділянку
		 
		Представники сторін:
		від прокуратури - Володіна А.Г. прокурор відділу, посвідчення № 042574 від 30.03.2016; 
		від відповідача 1 - Бардиш Є.М., довіреність № 263-мр/з від 28.12.18; 
		від відповідача 2 - участі не брали; 
		В засіданні присутній слухач - ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіроовградській області 12.12.1998; 
		 
		У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури до Міської ради міста Кропивницького та Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" про 
		- визнання недійсним додаткової угоди від 20.04.2017 за №9 укладеної між Міською радою міста Кропивницький та ПП "Кіровоград-АЗС-4" про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 №240 щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., розташованої по вул. Короленка (біля аеропорту) в місті Кропивницькому, яка зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. за індексним номером 20499655 від 19.05.2017;
		- зобов`язання приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кропивницькому територіальній громаді міста Кропивницький в особі Міської ради міста Кропивницький;
		- покладення на відповідачів судового збору.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що орендар фактично спірну земельну ділянку не використовує за цільовим призначенням. Службові особи Міської ради міста Кропивницький зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ПП "Кіровоград-АЗС-4", з метою отримання останніми неправомірної вигоди у вигляді продовження дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001, загальною площею 0,56 га, яка розташована у м. Кропивницькому по вул. Короленка (біля Аеропорту) без прийняття відповідного рішення сесією міської ради та без проведення земельних торгів уклали додаткову угоду №9 від 20.04.2017, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та якою посвідчено право оренди вказаного суб`єкта господарювання на зазначену земельну ділянку строком на 10 років, починаючи з 20.04.2017, чим спричинено істотної шкоди охоронюваним законом інтересам територіальної громади міста Кропивницький. 
		Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в незаконному наданні в користування земельної ділянки комунальної власності суб`єкту господарювання, а міською радою, попри наявність повноважень, не вживаються заходи до усунення вказаних порушень.
		Ухвалою від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1595/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2019 о 09:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
		27.06.2019 Міською радою міста Кропивницького подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 зазначає, що доводи прокурора про неналежне виконання зобов`язань за договором оренди від 21.09.2005 №240 в частині сплати орендної плати, підтверджено належними доказами, та в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є підставою для визнання недійсною додаткової угоди.
		Ухвалою суду від 05.07.2019 зупинено провадження у справі №912/1595/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
		06.09.2019 та 29.10.2019 Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" подано через канцелярію суду клопотання про поновлення провадження у справі №912/1595/19.
		Ухвалою від 01.11.2019 господарським судом поновлено провадження у справі № 912/1595/19; підготовче засідання призначено на 12.11.2019. 
		За положеннями ст. ст. 165, 166, 167 Господарського процесуального кодексу України позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач відзив та заперечення щодо викладених позивачем у відповіді на відзив пояснень.
		За приписами частин 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Відповідач 2 своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
		12.11.2019 Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" подано до суду клопотання про надання доказів щодо сплати орендної плати за договором оренди без наведення та обґрунтування поважності причин неподання вказаних доказів в межах встановлених ухвалою суду від 18.06.2019 про відкриття провадження у справі процесуальних строків.
		Примірники ухвал суду від 18.06.2019, від 05.07.2019, та від 01.11.2019, що надсилались на адресу Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4", повернуті органом поштового зв`язку до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання", "неправильно зазначена адреса" та ін.
		Поряд з цим, суд враховує, що 06.09.2019 Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі, із змісту якого вбачається обізнаність відповідача 2 про наявність та стан судового провадження у справі №912/1595/19.
		Будь яких заяв та/або клопотань щодо продовження процесуальних строків від відповідача 2 до суду не надходило.
		Крім того, 12.11.2019 відповідач 2 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відсутні підстави для представництва прокурором законних інтересів держави у даній справі.
		25.11.2019 Кіровоградською місцевою прокуратурою подано до суду пояснення щодо права та підстав звернення прокурора з позовом у справі № 912/1595/19.
		Також, 25.11.2019 прокурор подав до суду письмові пояснення по суті поданого відповідачем 2 клопотання від 12.11.2019 та доданих доказів сплати останнім орендної плати за договором оренди спірної земельної ділянки.
		Ухвалою від 27.11.2019 господарським судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 2 про долучення доказів від 12.11.2019. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/1595/19 до судового розгляду по суті на 12.12.2019.
		В судовому засіданні 12.12.2019 господарський суд розпочав розгляд справи по суті. Прокурор підтримав позовні вимоги, відповідач 1 визнав позовні вимоги з підстав викладених у відзиві. Відповідач 2 своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноваженого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Так як від представника відповідача 2 надійшло клопотання про проведення засідання 12.12.2019 в режимі відеоконференції, в задоволенні якого ухвалою від 09.12.2019 відмовлено через технічну неможливість, тому суд вважає відповідача 2 належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення засідання.
		Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 12.12.2019 за відсутності представника відповідача2.
		На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем2 відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
		В судовому засіданні господарським судом досліджено докази.
		Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників учасників справи, господарський суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		21.09.2005 між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" (орендар) укладено договір оренди землі №240 (а.с. 25-29, далі - Договір) строком на 10 років починаючи з дати прийняття рішення міськради (п. 3 Договору). 
		Відповідно до розділів 1 та 2 Договору оренди землі орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 19.10.2004 №1271 "Про регулювання земельних відносин", надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5600,0 кв. м. (землі вулиць, набережних, площ), яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кіровограді для розміщення адміністративно-комерційного комплексу.
		Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідок земельного кадастру про грошову оцінку земельної ділянки від 25.05.2005 №2070 та від 31.08.2005 №2168 складала 222 376,00 грн до введення об`єкта в експлуатацію, та 1 111 824 грн після введення в експлуатацію (п. 2 Договору).
		Розділом 4 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та у розмірі 185,31 грн на місяць, до введення в експлуатацію об`єкта, та 926,52 грн на місяць після введення об`єкта в експлуатацію, що становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до категорії земель житлової та громадської забудови (п. 5 Договору).
		При цьому, сторони у абз. 5 розділу 4 Договору оренди землі від 21.09.2005 погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
		Розділом 13 Договору визначено, що договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. За приписами розділу 3 Договору оренди землі передбачено, що після закінчення строку Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		Договір підписано сторонами, зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах від 06.10.2005 за №209. 
		Тобто, строк дії договору оренди становив до 06.10.2015.
		06.10.2005 між сторонами підписано Акт приймання-передачі об`єкта оренди (а.с. 41). 
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кадастровий номер земельної ділянки за адресою вул. Короленка м. Кропивницький - 3510100000:06:072:0001.
		20.04.2017 між Кіровоградською міською радою, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Грабенка О.В. та приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" укладено додаткову угоду №9 про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 за №240, за умовами якої поновлено термін дії договору оренди землі на 10 років (а.с.43). При цьому, п.2 зазначено, що всі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними. Вказана додаткова угода зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2017 за №20499655 (а.с. 47-48).
		Додаткова угода укладена на підставі листа - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.04.2017 надісланого ПП "Кіровоград-АЗС-4" на адресу Кіровоградського міського голови Райковича А.П. Даний факт підтверджується відтиском печатки вхідної кореспонденції міської ради від 11.04.2017 за №2527/05-22-1602 (а.с. 44).
		Однак, прокурор просить визнати вказану додаткову угоду недійсною, та посилається на те, що останню укладено без дотримання вимог ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", без прийняття уповноваженим органом рішення, без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та земельних торгів, що є обов`язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
		При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницький від 19.02.2019 за №829/52-05-24, питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 на постійну комісію міської ради з питань архітектури, будівництва, реклами, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища та на сесію міської ради міста Кропивницького не виносилось (а.с.56). Відповідно, рішення Міської ради міста Кропивницький про продовження (поновлення) дії договору оренди земельної ділянки від 21.09.2005 за №240 по вул. Короленка (біля Аеропорту) з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 не приймалось.
		Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та протоколу огляду місця події від 23.06.2019 (а.с. 70-74) встановлено, що спірна земельна ділянка вільна від забудови, будь-які тимчасові споруди, огорожі та будівельні матеріали відсутні.
		Відповідно до інформації Управління ДАБІ в Кіровоградській області від 03.04.2019 за №1011-1.30/2/1.15/634 встановлено, що в Управлінні не обліковуються документи реєстраційно-дозвільного характеру щодо будівництва чи прийняття в експлуатацію об`єкта за адресою: м. Кропивницький, вул. Короленка (біля Аеропорту) на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001, замовником якого виступає ПП "Кіровоград-АЗС-4" (а.с. 59).
		Отже, суд приходить до висновку, що орендар фактично спірну земельну ділянку не використовує за цільовим призначенням.
		За приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону, чинній на час укладення спірної додаткової угоди, визначено наступне.
		По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). 
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. 
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
		власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); 
		уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). 
		Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. 
		Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. 
		У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.
		З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.
		Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. 
		У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
		10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIVврегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 цього Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді».
		Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18 зробила висновок про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
		Таким чином, Перша судова палата Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.
		З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду прийняла до провадження справу № 320/5724/17.
		Однак, в обох зазначених справах, Верховним Судом чітко вказано, що важливим моментом продовження дії договору на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" є продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди і необхідність повідомлення про намір скористатися переважним правом.
		Враховуючи вищевикладене, лист  повідомлення (а.с. 44) про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ПП "Кіровоград-АЗС-4" направлено відповідачу1 - 10.04.2017 (а.с. 44), тобто з порушенням строків визначених Договором та нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Такий лист орендар в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" мав надіслати у строк до 06.09.2015.
		Окрім того, прокурором зазначено, що ПП "Кіровоград-АЗС-4" неналежно виконував свої обов`язки за договором оренди, в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати. Так, за інформацією ГУ ДФС в Кіровоградській області від 04.12.2018 за №670/10/11-28-12-02-17 та 24.01.2019 за №928/10/11-28-12-02-17 встановлено, що відповідач у 2015 році сплатив плату за землю (орендної плати) у сумі 15,9 тис.грн, у 2016 році  орендна плата не сплачувалася (при цьому, плата мала складати в розмірі 77 470, 36 грн, оскільки нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складала 2 583 012,91грн), у 2017 році - 76,1 тис.грн (при цьому, плата мала складати в розмірі 82 139,81 грн, оскільки нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складала 2 739 993,68 грн), у 2018 році - 38,7 тис.грн (при цьому, плата мала складати в розмірі 82 139,81 грн, оскільки нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складала 2 737 993,68 грн).
		Також відповідачем не подано доказів того, що він продовжив після 06.09.2015 користуватися земельною ділянкою.
		Отже, ПП "Кіровоград-АЗС-4" (орендарем) не подано суду доказів належного виконання своїх обов`язків по Договору, зокрема сплати орендної плати у 2016 році, а також не подано суду доказів повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору - 06.09.2015, про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.
		Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.04.2019 №4375 виданого відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області встановлено, що вартість спірної земельної ділянки станом на 01.01.2019 складає 8 977 250,24 грн.
		У статті 289 Податкового кодексу України зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
		Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (застосовується з 1 січня 2017 року), яким змінено коефіцієнти, що застосовуються для обрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		У зв`язку з прийняттям вказаного Порядку, суттєво змінено коефіцієнти, що застосовуються для обрахунку нормативної грошової оцінки землі. Так, скасовано різницю, згідно якої до 2017 року для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є базою визначення розміру орендної плати, для об`єктів незавершеного будівництва застосовувався коефіцієнт 0,5, тоді як для об`єктів, що введені в експлуатацію та використовуються для комерційної діяльності відповідний коефіцієнт становив 2,5. З 01.01.2017 даний коефіцієнт для таких випадків є єдиним і становить 2,5.
		У п. 1 розділу 3 Порядку зазначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
		Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		При цьому, таким центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 1 р. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15), яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).
		Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати (правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 08.04.2015 у справі №916/2439/14), а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція, викладена в постанові ВСУ від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12 (3-34гс13).
		Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, або в інших випадках, передбачених законом (розділ 4 Договору).
		За приписами ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
		При цьому, з аналізу укладеної додаткової угоди №9 встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була врахована та, яка діяла на час укладення договору оренди - на 2005 рік, тобто до 2017 року нова нормативна грошова оцінка не розроблялася.
		Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		Відповідно до п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		У відповідності до рішення Кіровоградської міської ради від 14.07.2015 №4416, затверджено ставки земельного податку по м. Кіровограду, яке є чинним на даний час. Так, відповідно до пункту 5.2. додатку до вказаного рішення затверджено ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), які перебувають в користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної власності) встановлено в розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
		Пунктом 13.5 додатку до вказаного рішення встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків від нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.
		Рішенням Міської ради міста Кропивницький від 12.07.2018 за №1750 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області. Вказане рішення оприлюднено у офіційному віснику Міської ради міста Кропивницького "Вечірня газета".
		З огляду на зазначене, мінімальний річний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,56 га в межах населеного пункту повинен становити в 2017 році - 82 139,81 грн., у 2018 році - 82 139,81 грн.
		Отже, орендна плата, яка передбачена в додатковій угоді №9 від 20.04.2017 до договору оренди землі від 21.09.2005 №240 (яка залишена без змін), є такою, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки є значно меншою, ніж передбачено нормами чинного законодавства.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України,
		Частинами 1, 2 ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, обов`язково повинна здійснюватися за результатами земельних торгів, порядок та умови проведення яких регулюються положеннями глави 21 ЗК України. За приписами ст.ст.134, 135 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
		Таким чином, господарський суд погоджується з доводами прокурора, що службові особи Міської ради міста Кропивницького зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ПП "Кіровоград-АЗС-4", а не територіальної громади міста Кропивницького, з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді продовження дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001, загальною площею 0,56 га, яка розташована у м. Кропивницькому по вул. Короленка (біля Аеропорту), без прийняття відповідного рішення сесією міської ради та без проведення земельних торгів уклали додаткову угоду №9 від 20.04.2017, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та якою посвідчено право оренди вказаного суб`єкта господарювання на зазначену земельну ділянку строком на 10 років, починаючи з 20.04.2017.
		Таким чином, прокурором, встановлено порушення інтересів держави через штучне створення відповідачами умов до виникнення у держави зобов`язання по передачі земельної ділянки в користування приватному підприємству на пільгових умовах, без проведення земельних торгів.
		Формальний підхід до вирішення листа-повідомлення, укладення додаткової угоди без прийняття відповідного рішення Міської ради міста Кропивницького та передача спірної земельної ділянки у користування з порушенням вимог діючого законодавства, створили передумови для невиправданого, штучного використання процедури отримання у користування земельної ділянки.
		Прокурором встановлено, що орган контролю - Міська рада міста Кропивницького, яка є стороною спірної додаткової угоди №9 від 20.04.2017, бездіє, що виражається у невжитті відповідних заходів, щодо розірвання вказаної додаткової угоди, повернення спірної земельної ділянки територіальній громади. Так, про факт порушення вимог земельного законодавства міській раді міста Кропивницького стало відомо з листа Департаменту захисту економіки УЗЕ в Кіровоградській області від 02.08.2018 за №6385/39/110/01018, тобто ще у серпні 2018 року, в якому зазначено про можливе порушення допущене під час надання в оренду ПП "Кіровоград-АЗС-4" земельної ділянки з кадастровим номером №3510100000:06:072:0001. Однак, жодних заходів відповідачем 1 не вжито.
		Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено достатньо підстав для звернення прокурора з зазначеним позовом.
		Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частина 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
		Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
		Згідно із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.
		З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Таким чином, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно зі ст.ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; справляння плати за землю; здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам міст належить право комунальної власності нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.
		Ця норма є похідною від закріпленого принципу рівності права власності перед законом, визначеним статтею 13 Конституції України, якою передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		За статтею 5 Основного Закону визначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		На думку Конституційного Суду України, положення статті 5 Конституції України треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні (Рішення Конституційного Суду за № 6-рп/2005 від 05.10.2005).
		Пунктом 4.2. мотивувальної частини вказаного вище рішення Конституційного суду України визначено, що "Воля народу, - наголошується в Загальній декларації прав людини - повинна бути основою влади; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування".
		Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними (Офіційне тлумачення положень статті 144 визначено в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009).
		Отже, Міська рада міста Кропивницького є представницьким органом місцевого самоврядування, яка виконує повноваження, передбачені ст. ст. 140-143 Конституції України та вирішує інші питання, віднесені законом до її компетенції, а тому повинна діяти виключно в межах, засобом та на підставі Конституції та законів України.
		Одночасно, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.
		Таким чином, всупереч вимог статей 116, 124, 134, 135 ЗК України, ст.289 Податкового кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", розглядаючи лист - повідомлення Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" по суті, Міська рада міста Кропивницького не надала належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у листі, доводам заявника, в тому числі, що строк дії договору оренди від 21.09.2005 №240 закінчився 06.10.2015, відповідачем2 фактично спірна земельна ділянка не використовується, плата за землю справляється не в повному обсязі.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення Інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Водночас, Міською радою міста Кропивницького, як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, що підтверджується листом виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького від 12.04.2019 №1929/52-05-24. Так, відповідно до вказаного листа вбачається, що міська рада заходи претензійно-позовного характеру щодо розірвання договору оренди укладеного з ПП "Кіровоград-АЗС-4" та повернення земельної ділянки не вживалися, позовні заяви про розірвання вказаного договору оренди, повернення земельної ділянки до суду не подавалися, а тому зазначений позов самостійно пред`являється керівником Кіровоградської місцевої прокуратури на захист порушених інтересів держави.
		Пунктом 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № її "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.
		З огляду на вказане, прокурором з об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу пред`явлено позов в інтересах держави, при цьому захист цих інтересів не здійснює та допускає порушення саме судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Господарське зобов`язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення (частина 3 статті 207 Господарського кодексу України).
		Пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № її "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, бо у стані, який було обумовлено в договорі.
		Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.
		Як визначено статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Відповідно до абзаців першого та другого пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури про визнання недійсним додаткової угоди від 20.04.2017 за №9 укладеної між Міською радою міста Кропивницького та ПП "Кіровоград-АЗС-4" про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 №240 щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., розташованої по вул. Короленка (біля аеропорту) в місті Кропивницькому, яка зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. за індексним номером 20499655 від 19.05.2017 та зобов`язання приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м, яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кропивницькому територіальній громаді міста Кропивницький в особі Міської ради міста Кропивницького, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
		Як вже зазналось вище, Міською радою міста Кропивницького (відповідачем 1), у відзиві на позов визнано позовні вимоги прокурора.
		Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 Господарського процесуального Кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позовну заяву є заявою по суті справи, в даному випадку у відзиві відповідач 1 зазначив про обґрунтованість вимог прокурора, що не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем1.
		Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу Українипередбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Згідно частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір"у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Таким чином,50% судового збору у розмірі 960,50 грн покладаються на відповідача1, інші 50% судового збору у розмірі 960,50 грн, за наявності відповідного клопотання прокурора, підлягають поверненню останньому з Державного бюджету України.
		Судовий збір в розмірі 1921,00 грн покладається на Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4".
		Керуючись 53, 74, 76, 77, 129, 130, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		 
		Визнати недійсною додаткову угоду від 20.04.2017 за №9 укладену між Міською радою міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, і.к. 26241020) та Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" (бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012, і.к. 32967900) про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 №240 щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., розташованої по вул. Короленка (біля аеропорту) в місті Кропивницькому, яка зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. за індексним номером 20499655 від 19.05.2017.
		Зобов`язати Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" (бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012, і.к. 32967900) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кропивницькому територіальній громаді міста Кропивницький в особі Міської ради міста Кропивницький.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Стягнути з Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, і.к. 26241020) на корить прокуратури Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025, банк  Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 960,50 грн.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Стягнути з приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" (бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012, і.к. 32967900) на корить прокуратури Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025, банк  Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повне рішення складено 21.12.2019
		 
		Суддя В.Г. Кабакова 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...