Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/321/18-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2019. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/8426/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №824/321/18-а
		адміністративне провадження №К/9901/8426/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
		суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
		за участю: 
		секретаря судового засідання:  Волощука В.В.,
		представника позивача:  Купіни В.Ю.,
		представника відповідача:  Новіцької О.А.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції адміністративну справу №824/321/18-а
		за позовом ОСОБА_1 до Хотинської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Левицького В.К., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Білої Л.М., суддів Граб Л.С., Гонтарука В.М.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Хотинської районної державної адміністрації (далі - відповідач) з вимогами стягнути з Хотинської районної державної адміністрації середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2017 року по 30 січня 2018 року в розмірі 64424,88 грн.
		2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що, з урахуванням постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в справі №824/369/17-а щодо змін підстави та дати звільнення, розпорядженням відповідача її було звільнено з 19 червня 2017 року з посади державної служби на підставі пункту першого частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (у зв`язку з реорганізацією державного органу) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.
		3. Як зазначає позивач, вихідну допомогу відповідач виплатив їй лише 30 січня 2018 року. На думку позивача, відповідач протиправно зволікав з виплатою вихідної допомоги, що є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, у вигляді стягнення з нього середнього заробітку за увесь час затримки в розрахунку при звільненні.
		4. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову зазначив, що позивач була звільнена з посади державної служби з підстав, що не передбачали виплату вихідної допомоги, тому підстав для виплати компенсації у зв`язку з затримкою її виплати немає.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		5. Розпорядженням Хотинської районної державної адміністрації від 30 травня 2017  року №27-ос ОСОБА_1 із 31 травня 2017 року звільнено з посади начальника Відділу молоді та спорту Управління освіти районної державної адміністрації за власним бажанням відповідно до статті 86 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статті 38 Кодексу законів про праці України.
		6. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017  року в справі №824/369/17-а визнано протиправним і скасовано розпорядження Хотинської районної державної адміністрації від 30 травня 2017 року №27-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » у частині формулювання підстав і дати звільнення ОСОБА_1 : «Звільнити 31 травня 2017 року з посади начальника Відділу молоді та спорту Управління освіти районної державної адміністрації за власним бажанням у зв`язку з поданою заявою відповідно до статті 86 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 38 КЗпП України». 
		7. Цією ж постановою зобов`язано Хотинську районну державну адміністрацію внести зміни до розпорядження Хотинської районної державної адміністрації від 30 травня 2017 року №27-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », якими змінити формулювання підстав і дати звільнення ОСОБА_1 із «Звільнити 31 травня 2017 року з посади начальника Відділу молоді та спорту Управління освіти районної державної адміністрації за власним бажанням у зв`язку з поданою заявою відповідно до статті 86 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 38 КЗпП України» на «Звільнити з посади начальника Відділу молоді та спорту районної державної адміністрації у зв`язку з припиненням юридичної особи - Відділу молоді та спорту районної державної адміністрації - шляхом приєднання до Управління освіти районної державної адміністрації відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Уважати датою звільнення ОСОБА_1 перший робочий день після виходу її з лікарняного».
		8. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2018 року апеляційну скаргу Хотинської районної державної адміністрації на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в справі №824/369/17-а повернуто особі, яка її подала.
		9. 18 січня 2018 року на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в справі №824/369/17-а відповідачем прийнято розпорядження №06-ос «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30 травня 2017 року №27-ос «Про звільнення ОСОБА_1 »., відповідно до пункту 2 якого вирішено викласти пункт 1 розпорядження від 30 травня 2017 року №27-ОС у такій редакції: «Звільнити 17  червня 2017 року ОСОБА_1 із посади начальника Відділу молоді та спорту районної державної адміністрації у зв`язку із припиненням юридичної особи - Відділу молоді та спорту районної державної адміністрації - шляхом приєднання до Управління освіти районної державної адміністрації відповідно до пункту 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України». 
		10. Пунктом 3 розпорядження від 18 січня 2018 року №06-ос вирішено доповнити розпорядження від 30 травня 2017 року №27-ос новим пунктом такого змісту: «Відповідно до частини 4 статті 87 Закону України «Про державну службу», статті 44 Кодексу законів про працю України Відділу фінансово-господарського забезпечення апарату районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати».
		11. 22 січня 2018 року Хотинською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №12-ос «Про виправлення технічної помилки в пункті 2 розпорядження голови районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року №06-ос». Вирішено виправити технічну помилку в пункті 2 розпорядження голови районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року №06-ос «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30 травня 2017 року №27-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », замінивши дату звільнення з 17 червня 2017 року на 19 червня 2017 року.
		12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що повний розрахунок із позивачем (у тому числі шляхом виплати вихідної допомоги в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати) проведено відповідачем 30 січня 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 26 січня 2018 року №1 та від 30 січня 2018 року №1.
		13. Стверджуючи про те, що період з 20 червня 2017 року по 30 січня 2018 року є періодом, протягом якого відповідач протиправно не проводив повного розрахунку, позивач звернулася до суду з цим позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		14. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено частково:
		14.1  стягнуто з Хотинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2018 року по 30 січня 2018 року в розмірі 3303,84 грн.
		14.2.  У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
		15. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, погодився з тим, що в спірних правовідносинах відповідач затримав виплату позивачеві вихідної допомоги, що є підставою для виплати позивачеві середнього заробітку за увесь час такої затримки.
		16. Водночас суди попередніх інстанцій не погодилися із запропонованим позивачем розрахунком належної до виплати середньої заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, зазначивши, що позивач помилково вважає, що виплату вихідної допомоги відповідач повинен був здійснити не пізніше 20 червня 2017 року.
		17. Суди попередніх інстанцій уважали, що правові підстави для виплати вихідної допомоги виникли тільки після внесення 18 січня 2018 року змін до розпорядження про звільнення від 30 травня 2017 року №27-ос, яким змінено підставу звільнення, а також доповнено це розпорядження новим пунктом про виплату відповідної допомоги та її розміру.
		18. Установивши, що в повному обсязі вихідну допомогу позивачеві було виплачено 30  січня 2018 року, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що середню заробітну плату за увесь час затримки розрахунку при звільненні потрібно стягнути за період з 19 січня 2018 року по 30 січня 2018 року, тобто з наступного дня після змін підстав звільнення позивача на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в справі №824/369/17-а.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
		20. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
		23. У касаційній скарзі позивач, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині відмови в адміністративному позові й прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
		24. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що правові підстави для виплати вихідної допомоги виникли після набрання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в справі №824/369/17-а законної сили та(або) внесення на його підставі змін до розпорядження про звільнення.
		25. Позивач уважає, що рішення суду, яким роботодавця зобов`язано виправити підставу звільнення, яку він при звільненні особи вказав незаконно, що, у свою чергу, позбавило особу права на виплату певних сум, не є підставою для зміни моменту, з якого в особи виникає право на одержання відповідних сум.
		26. На думку позивача, відповідач міг і повинен був звільнити її з тих підстав, що були визначені нею в заяві про звільнення, а протиправна зміна відповідачем на власний розсуд підстав звільнення, факт чого встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, не може бути підставою для уникнення від відповідальності за невиплату сум, які б він мав виплатити, за умови, що звільнив би її у чіткій відповідності до вимог закону.  
		27. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.
		28. У судовому засіданні представники сторін підтримали правові позиції, викладені ними в касаційній скарзі та відзиві на неї.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		29. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		30. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначено в Законі України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
		31. Відповідно до частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:
		1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі;
		2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
		3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності;
		4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
		32. Частиною четвертою статті 87 Закону №889-VIII передбачено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
		33. Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		34. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. 
		35. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
		36. Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 
		37. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		38. Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету  Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
		39. Згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
		40. Абзацом третім пункту 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		41. Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		VI. Позиція Верховного Суду
		42. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
		43. Ці норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними відповідно до законодавства усіх виплат у день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
		44. Ураховуючи те, що спеціальним законодавчим актом, який регулює оплату праці і порядок звільнення державних службовців, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність суб`єкта призначення за невиплату або несвоєчасну виплату державному службовцеві всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав і принципу недискримінації у трудових відносинах, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про можливість застосування до спірних правовідносин норм статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення з державної служби.
		45. Установивши, що відповідач несвоєчасно виплатив позивачеві вихідну допомогу, гарантовану положеннями частини четвертої статті 87 Закону №889-VIII, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивач має право на одержання середнього заробітку за весь час затримки такого розрахунку.
		46. Проте Суд не може погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах моментом, з якого у відповідача виник обов`язок виплатити таку допомогу, отож і моментом, з якого необхідно обчислювати строк затримки в остаточному розрахунку, є день унесення змін до розпорядження від 30 травня 2017  року №27-ОС у частині підстав звільнення ОСОБА_1 .
		47. Суд зазначає, що вихідна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати державним службовцям виплачується за умови їхнього звільнення з ініціативи суб`єкта призначення з причин скорочення штату/чисельності державних службовців, скорочення посади державного службовця або у випадку реорганізації державного органу.
		48. Отже, право державного службовця на вихідну допомогу і кореспондуючий йому обов`язок суб`єкта призначення щодо її виплати виникає у день звільнення держслужбовця з підстав, передбачених у пункті 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.
		49. Безпосередній зв`язок такої виплати з фактом звільнення державного службовця дає підстави стверджувати, що вона охоплюється поняттям «суми, які належить працівникові при звільненні», тому до порядку й строків її виплати, а також правових наслідків затримки у виплаті застосовуються положення статей 116 і 117 КЗпП України.
		50. З урахуванням вимог указаний статей, суб`єкт призначення зобов`язаний здійснити виплату вихідної допомоги в день звільнення, а за умови, що в день звільнення державний службовець не працював - не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим держслужбовцем вимоги про розрахунок. 
		51. Якщо суб`єкт призначення затримав виплату вихідної допомоги, одночасно з її виплатою він зобов`язаний сплатити середній заробіток за увесь час прострочення.
		52. Водночас у випадку спору між державним службовцем і суб`єктом призначення щодо розміру вихідної допомоги або підстав звільнення як умови її виплати, що вирішений на користь державного службовця, компенсація у розмірі середньомісячної заробітної плати за весь час затримки виплати вихідної допомоги виплачується з дня, наступного за днем звільнення, по дату фактичного розрахунку.
		53. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що між сторонами виник спір щодо підстав звільнення ОСОБА_1 , вирішивши який Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2017 року в справі №824/369/17-а зобов`язав Хотинську районну державну адміністрацію змінити формулювання підстав і дату звільнення ОСОБА_1 , указавши, що підставою її звільнення є пункт 1 частини першої  статті 87 Закону №889-VIII, а датою звільнення - перший робочий день після виходу її з лікарняного.
		54. На виконання вказаної постанови розпорядженнями Хотинської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року №06-ос, від 22 січня 2018 року №12-ос до розпорядження про звільнення ОСОБА_1 від 30 травня 2017 року №27-ОС унесено зміни, відповідно до яких позивач уважається звільненою з 19 червня 2017 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII з виплатою вихідної допомоги.
		55. Беручи до уваги, що спір щодо підстав звільнення, від якого залежала виплата вихідної допомоги, був вирішений на користь позивача, Суд погоджується з її аргументами про те, що в спірних правовідносинах передбачена статтею 117 КЗпП України компенсація мала виплачуватися з дня, наступного за днем звільнення, по дату фактичного розрахунку - з 20 червня 2017 року по 30 січня 2018 року.
		56. Таким чином, суди попередніх інстанцій безпідставно пов`язували початок перебігу строку затримки у виплаті вихідної допомоги з датою внесення змін до розпорядження про звільнення в частині підстави звільнення, у зв`язку з чим дійшли неправильних висновків про необхідність відмови в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Хотинської районної державної адміністрації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2017 року по 18 січня 2018 року.
		57. Як установлено судами попередніх інстанцій, середньоденна заробітна плата позивача становить 412,98 грн. Кількість робочих днів у період з 20 червня 2017 року по 18 січня 2018 року становить 147. З урахуванням викладеного розмір середньої заробітної плати, що має бути виплачений позивачеві у зв`язку із затримкою в остаточному розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2017 року по 18 січня 2018 року, становить 60708,06 грн (147х412,98).
		58. Пунктом 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		59. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		60. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		61. Таким чином, Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позову щодо вимог про стягнення з Хотинської районної державної адміністрації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2017 року по 18 січня 2018 року підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.
		62. В іншій частині висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень відсутні.
		VII. Судові витрати
		63. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		64. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		65. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		66. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2017 року по 18 січня 2018 року скасувати та прийняти у цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.
		67. Стягнути з Хотинської районної державної адміністрації (вул. О.Кобилянської, буд. 2а, м. Хотин, Чернівецька область, 6000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2017 року по 18 січня 2018 року в розмірі 60708,06 грн (шістдесят тисяч сімсот вісім гривень 06 коп).
		68. В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02   листопада 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року залишити без змін.
		69. Судові витрати не розподіляються.
		70. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		71. Повний текст постанови складений 19 грудня 2019 року.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...