Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/31330/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Номер судового провадження: 61-33367ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                      
		Іменем України
		 
		11 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 761/31330/15-ц
		 
		провадження № 61-33367св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,                Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду 
		м. Києва у складі судді Волошина В. О. від 13 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., 
		Пікуль А. А., Ратнікової В. М., від 03 жовтня 2017 року,
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»), комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району» 
		(далі - КП «ЖЕК «Ярославська»), комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району 
		м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»), комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр») про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги, зобов`язання надати довідку.
		 
		Позов мотивовано тим, що він є власником квартири 
		АДРЕСА_1 . З 01 грудня 2006 року по 30 червня 
		2014 року йому надходили рахунки для сплати за надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, центрального опалення і холодного водопостачання за завищеними тарифами, які у судовому порядку визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття. Позивач просив зобов`язати відповідачів здійснити щомісячний перерахунок платежів за вказаний період за послуги із утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві», за послуги центрального опалення та центрального водопостачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року (з урахуванням змін від 14 жовтня 2013 року) «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги», зобов`язати КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «ЖЕК «Ярославська» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» надати йому довідку про стан рахунків на 01 липня 2014 року за вказані послуги, з урахуванням проведених перерахунків.
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що послуги з надання централізованого опалення будинку, в якому знаходиться належна позивачу квартира надаються ПАТ «Київенерго», а з централізованого водопостачання холодної води - ПАТ АК «Київводоканал», клопотання щодо залучення до участі у справі яких позивач не заявляв, а тому в цій частині слід відмовити у задоволенні позову за неналежністю відповідачів. Щодо вимог про здійснення перерахунку за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються КП «ЖЕК «Ярославська», то суд вважав їх необґрунтованими, оскільки надані позивачем судові рішення, якими визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття тарифи, встановлені Київською міською державною адміністрацією, належним чином не завірені та відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 рокузалишено без змін.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що надані позивачем судові рішення про визнання нечинними правових актів, якими були встановлені тарифи на послуги з централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, лише констатують нечинність певних розпоряджень КМДА. Однак у цих рішеннях не визначено способу, строків і порядку їх виконання, а також наслідків визнання незаконними розпоряджень КМДА, тому вони не можуть бути підставою для перерахунку комунальних послуг, розрахованих на підставі встановлених КМДА тарифів. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.  
		 
		 
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що належними відповідачами повинні бути ПАТ «Київенерго» та ПАТ АК «Київводоканал», оскільки між ним та цими товариствами не існувало жодних правовідносин, на їх користь кошти за надані послуги не сплачувалися взагалі, ці підприємства є лише виробниками продукції, однак послуги за спірний період надавалися саме відповідачами у справі. Не відповідає дійсності посилання суду на відсутність рішень судів, якими було визнано нечинними розпорядження КМДА у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, зазначені рішення були опубліковані у газеті «Хрещатик», а тому ця інформація є доступною для загального перегляду. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, зробив інші правові висновки щодо відмови у задоволенні позову та безпідставно вдався до аналізу судових рішень, якими було визнано нечинними розпорядження КМДА.
		 
		Відзив (заперечення) на касаційну скаргу
		 
		У грудні 2017 року від КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшли заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких підприємство посилається на необґрунтованість скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_1 є власником квартири 
		АДРЕСА_1 , що до 01 січня 2013 року перебував на балансі КП «ЖЕК «Ярославська», а після закріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва - дільниця по санітарно-технічному обслуговуванню «Софіївська», яка є структурним підрозділом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». 
		 
		Позивач є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення та послуг централізованого водопостачання холодної та гарячої води і водовідведення. 
		 
		Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 року здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, які були дійсними на момент відповідних нарахувань, прийнятих розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
		 
		Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761/8760/14-а (2-а/761/220/2014), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; 
		від 30 травня 2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня      2000 № 748»; від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».
		 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 
		2014 року у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 31 серпня 2009 року № 978
		«Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; від 31 серпня 
		2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; 
		від 30 вересня 2009 року № 1141 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980 та №981»; № 1192 від 15 жовтня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; 
		від 15 жовтня 2009 року № 1193 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980»; 
		від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 
		2009 року № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, 
		№ 979»; від 30 березня 2010 року № 191 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року N 978, N 979»; № 392 від 31 травня 
		2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 24 грудня 2010 року № 1164 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, від 14 серпня 2009 року № 902, від 02 березня 2010 року № 114»; № 1221 від 29 грудня 2010 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; від 29 грудня 2010 року № 1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; від 30 грудня 2010 року № 1241 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 № 978 та 
		від 31 серпня 2009 року № 979»; від 25 січня 2011 року № 75 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 № 1221»; № 80 
		від 25 січня 2011 року «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 № 758 та від 29 грудня 2010 року 
		№ 1220»; від 27 січня 2011 року № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 101 від 27 січня 2011 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); № 857 від 31 травня 2011 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 858 від 31 травня 2011 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; № 859 від 31 травня 2011 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами».
		 
		Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-1888/10, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року після скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року, визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень № 1332 від 30 листопада 2009 року (далі - розпорядження № 1332) про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, № 1333 від 30 листопада 2009 року (далі - розпорядження № 1333) щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, № 1335 від 30 листопада 2009 року (далі - розпорядження № 1335) про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (далі - виконавчий орган КМР) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30 березня 2010 року (далі - розпорядження № 191) щодо подовження дії розпоряджень КМР № 978 та 
		№ 979 від 31 серпня 2009 року, № 392 від 31 травня 2010 року (далі - розпорядження № 392) про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення; визнано зазначені розпорядження незаконними та нечинними  з моменту прийняття. 
		 
		Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-166/07, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року , скасовано розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 641, а постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 06 березня 2007 року у справі 
		№ 2а-412/07 скасоване розпорядження КМДА від 30 жовтня 2006 року № 1574.
		 
		Також встановлено, що дію розпоряджень голови КМДА від 29 квітня          2009 року № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 842-р від 17 липня 2009 року, а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 
		від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-9705/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		 
		Згідно із частиною третьою статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		 
		Частинами першою та другою статті 32 цього Закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		 
		Частиною першою статті 7 Закону № 1875-IV визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
		 
		Згідно статті 13 Закону № 1875-IV  залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		 
		Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які затверджують органи місцевого самовряднування для надання  на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
		 
		Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами, внесеними Законом № 1198-VII від 10 квітня 2014 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону № 1875-IV виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		 
		Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 у спірний період (з 01 грудня 2006 року по           30 червня 2014 року) здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, прийнятих розпорядженнями КМДА за 2007-2011 роки, які в подальшому були скасовані постановами Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня та 30 вересня 2014 року.
		 
		Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що оскільки в момент нарахування плати за житлово-комунальні послуги тарифи були чинними, незважаючи на те, що в подальшому їх було скасовано, позивач не має права на здійснення перерахунку нарахованих йому платежів. При цьому висновок суду про те, що у судових рішеннях не визначено способу, строків і порядку їх виконання, а також наслідків визнання незаконними розпоряджень КМДА є безпідставними, оскільки саме по собі визнання нечинними нормативних актів КМДА з моменту їх прийняття свідчить про те, що вони не породили жодних правових наслідків і не можуть бути підставою для нарахування плати на підставі цих нормативних актів.
		 
		Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц (провадження № 14-285цс18), Верховного Суду, викладеним у постанові 
		від 13 лютого 2019 року у справі № 752/14341/15-ц (провадження 
		№ 61-24428св18).
		 
		Вищеперелічені порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягаю скасуванню на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити вказані в даній постанові докази в сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року скасувати, 
		а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                 Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...