Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/6406/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Номер судового провадження: 61-34162ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		11 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 761/6406/16-ц
		 
		провадження № 61-34162св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),               Хопти С. Ф., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		представник позивача - ОСОБА_2 , 
		відповідач - приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз»,
		представник відповідача - Голіченко Микола Володимирович,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2         на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада  2016 року у складі судді Волошина В. О. та ухвалу Апеляційного суду              м. Києва від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Кирилюк Г. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2017 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз»          (далі - ПрАТ «Європейський страховий союз») про стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 10 серпня 2015 року у с. Згорани Любомльського району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi 100, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , власником якого є ОСОБА_5 .
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
		Відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу Волинської області                     09 вересня 2013 року та зареєстрованої у реєстрі за № 1372, ОСОБА_5 уповноважив його, серед іншого у разі необхідності здійснювати ремонт транспортного засобу та у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримати грошові страхові відшкодування, а також вчиняти інші юридичні значимі дії, що стосуються автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 .
		Постановою Турійського районного суду Волинської області від 02 вересня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз».
		Відповідно до звіту про оцінку автомобіля від 17 серпня 2015 року                       № 1537/15, складеного на замовлення ПрАТ «Європейський страховий союз», вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 42 390,90 грн.
		04 грудня 2015 року ПрАТ «Європейський страховий союз», вирахувавши франшизу і податок на додану вартість, виплатило йому страхове відшкодування у розмірі 34 325,75 грн.
		Разом з тим, згідно зі звітом від 20 серпня 2015 року № Ю-00497 вартість відновлювальних робіт, необхідних для усунення пошкоджень транспортного засобу, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 серпня 2015 року, становить 48 416,83 грн, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування податку на додану вартість.
		Таким чином, невідшкодованою (з урахуванням франшизи) залишається матеріальна шкода у розмірі 13 091,08 грн, яку ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз».
		 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 26 травня 2016 року у справі призначено проведення судової автотоварознавчої експертизи.
		 
		Згідно з висновком експерта від 07 липня 2016 року № 373/16 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , у цінах станом                             на 10 серпня 2015 року без урахування податку на додану вартість становить 45 500,84 грн.
		 
		15 вересня 2016 року ОСОБА_1 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній, з урахуванням вищевказаного висновку експерта, просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз» недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 10 175,09 грн та у зв`язку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування пеню у розмірі 2 659,19 грн, три проценти річних у розмірі 591,97 грн, інфляційні втрати у розмірі 492,85 грн та судові витрати.
		 
		Короткий зміст судових рішень
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада             2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва             від 24 травня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 10 175,09 грн, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 000,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 2 160,60 грн та судовий збір у розмірі 551,20 грн.
		У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що з урахуванням висновку експерту від 07 липня 2016 року № 373/16 і положень статей 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 10 175,09 грн. Разом з тим, відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки вини страховика у невиплаті вищевказаної суми немає. Страхове відшкодування у розмірі 34 325,75 грн було обраховане страховиком на підставі звіту про оцінку автомобіля від 17 серпня 2015 року № 1537/15, з вирахуванням франшизи і податку на додану вартість.
		 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втратскасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних вимог.
		 
		Судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У червні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року № 680/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня     2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2019 року справу призначено             до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що відповідач при виплаті страхового відшкодування незаконно та безпідставно зменшив його суму на суму податку на додану вартість, яка не була включена оцінювачем у вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 . Незаконність вирахування відповідачем податку на додану вартість свідчить про наявність вини страховика у несвоєчасній виплаті страхового відшкодування, тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
		 
		Заперечення на касаційну скаргу відповідачем не подано
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		10 серпня 2015 року у с. Згорани Любомльського району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi 100, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , власником якого є ОСОБА_5 .
		 
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
		 
		Відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу Волинської області                     09 вересня 2013 року та зареєстрованої у реєстрі за № 1372, ОСОБА_5 уповноважив його, серед іншого у разі необхідності здійснювати ремонт транспортного засобу та у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримати грошові страхові відшкодування, а також вчиняти інші юридичні значимі дії, що стосуються автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 .
		 
		Постановою Турійського районного суду Волинської області від 02 вересня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз».
		 
		Відповідно до звіту про оцінку автомобіля від 17 серпня 2015 року                       № 1537/15, складеного на замовлення ПрАТ «Європейський страховий союз», вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 42 390,90 грн.
		 
		04 грудня 2015 року ПрАТ «Європейський страховий союз», вирахувавши франшизу і податок на додану вартість, виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 34 325,75 грн.
		 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 26 травня 2016 року у справі призначено проведення судової автотоварознавчої експертизи.
		 
		Згідно з висновком експерта від 07 липня 2016 року № 373/16 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , у цінах станом                             на 10 серпня 2015 року без урахування податку на додану вартість становить 45 500,84 грн.
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  підлягає задоволенню. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають.
		 
		Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
		 
		Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		 
		Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. 
		Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
		 
		Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (стаття 990 ЦК України).
		 
		Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		 
		Так, у статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
		 
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		 
		Згідно з пунктом 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
		 
		Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
		 
		Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (стаття 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		 
		Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. 
		Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
		Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
		У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
		 
		Так, встановивши, що ПрАТ «Європейський страховий союз» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 34 325,75 грн, а згідно з висновком експерта від 07 липня 2016 року № 373/16 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Fiat Scudo, номерний знак НОМЕР_3 , становить 45 500,84 грн, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі               10 175,09 грн.
		 
		Разом з тим, встановивши, що ПрАТ «Європейський страховий союз» належним чином не виконало зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
		 
		Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		 
		Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір               страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
		 
		За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
		 
		Отже, грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
		 
		Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
		 
		З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. У зв`язку з чим доводи страхової компанії в цій частині є безпідставними.
		 
		Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року № 6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).
		 
		При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня                   2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
		 
		У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
		 
		Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
		 
		Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		 
		Таким чином, у межах позовних вимог з відповідача на користь позивача за період з 08 січня 2016 року до 12 вересня 2016 року (249 днів) підлягають стягненню: три проценти річних у розмірі 591,97 грн, інфляційні втрати у розмірі 492,85 грн та пеня згідно з пунктом 36.5 статті 36 зазначеного Закону у розмірі 2 659,19 грн.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий союз» про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення        вказаних вимог.
		Судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий союз» про стягнення страхового відшкодування не були предметом перегляду, оскільки в касаційному порядку в цій частині учасниками справи не оскаржувалися.
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Щодо судових витрат 
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Таким чином, документально підтверджені судовівитрати у розмірі             606,33 грн за поданняапеляційної скарги та 661,44 грн за подання касаційної скарги необхідно компенсувати відповідачу за рахунок позивача.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  задовольнити.
		 
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада         2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» про стягнення пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення.
		 
		Стягнути з приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь  ОСОБА_1 три проценти річних у розмірі 591,97 грн (п`ятсот дев`яносто одна гривня дев`яносто сім копійок), інфляційні втрати у розмірі 492,85 грн (чотириста дев`яносто дві гривні вісімдесят п`ять копійок), пеню у розмірі 2 659,19 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень дев`ятнадцять копійок) та судовий збір у розмірі 1 267,77 грн (одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сімдесят сім копійок).
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...