Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17750/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 19.12.2019
Номер судового провадження: 61-17987ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 640/17750/17
		провадження № 61-17987св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		третя особа - ОСОБА_5 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 04 квітня 2019 року у складі судді Золотарьової Л. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів Сащенка І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу, визнання та припинення права власності.
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті його рідної сестри - ОСОБА_6 . На час смерті його сестра була власницею квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 14 травня 1998 року. Вказана квартира входила до спадкової маси після смерті ОСОБА_7 Як єдиний спадкоємець другої черги, позивач прийняв спадщину після її смерті, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 лютого 2014 року. 
		В жовтні 2013 року йому стало відомо, що квартира, яка йому належить як спадкоємцю, зайнята невідомими особами, тому він звернувся до Червонозаводського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області, на підставі чого було зареєстровано кримінальне провадження № 112013220060003117 від 09 жовтня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального Кодексу України. В ході досудового розслідування було виявлено, що після смерті ОСОБА_6 спірну квартиру придбав ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 03 вересня 2013 року, який продав її ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 26 вересня 2013 року, а той в свою чергу теж продав вказану квартиру за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2013 року ОСОБА_3 .
		На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив: визнати недійсною довіреність, посвідчену 13 липня 2013 року приватним нотаріусом Міссіяж О. А., реєстраційний № 1723, видану від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03 вересня 2013 року, посвідчений 03 вересня 2013 року приватним нотаріусом Міссіяж О. А., реєстраційний № 2184, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 ; витребувати нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння у  ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 ; припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано недійсною довіреність, посвідчену 13 липня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Міссіяж О. А., реєстраційний № 1723, видану від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03 вересня 2013 року, посвідчений 03 вересня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Міссіяж О. А., реєстраційний № 2184, укладений між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якого діяв ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (продавцем (в особі представника), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (покупцем).
		Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
		Витребувано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння у  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 280 грн.
		Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 1 800,50 грн з кожного.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира вибула з володіння її законного володільця - ОСОБА_1 поза його волею, тому наявні підстави для витребування на користь позивача спірної квартири із чужого незаконного володіння, а саме у ОСОБА_3 , який є добросовісним набувачем.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Постановою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року рішення Київського районного суду міста Харкова від 04 квітня 2019 року змінено.
		В частині витребування нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - скасовано, в позові в цій частині відмовлено.
		В іншій частині рішення залишено без змін.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що такий спосіб захисту, як витребування майна у добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України, не може бути застосований до правовідносин, які виникли між сторонами, оскільки на час звернення із позовом до суду ОСОБА_1 не був власником спірної квартири, з його володіння вона не вибувала, а також, беручи до уваги те, що у зв`язку із визнанням права власності на спірну квартиру за позивачем ОСОБА_3 втратив право володіння спірним майном, що унеможливлює його витребування.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні  2019 року до Верховного Суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_5 просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що висновок експерта № 447 від 25 січня 2016 року не є належним доказом, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не було перевірено додержання норм законодавства при призначенні та проведенні вказаної експертизи. 
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано цивільну справу.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 14 травня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_6 .
		  ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 07 вересня 2013 року, актовий запис 11827.
		Згідно свідоцтвом про народження, витягу з Реєстру актового запису про народження від 24 вересня 2013 року, ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_6 .
		Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23 вересня 2013 року, після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено Шостою Харківською державною нотаріальною конторою (далі - Шоста ХДНК) спадкову справу № 562/2013.
		Згідно зі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шостою ХДНК від 24 лютого 2014 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_6 .
		Таким чином, встановлено, що позивач у встановленому законодавством порядку вступив у спадщину після смерті ОСОБА_6 
		Згідно з довіреністю, посвідченою 13 липня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Міссіяж О. А., реєстраційний № 1723, довіреність видана від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2 , представляти її інтереси з питань підготовки документів та продажу належної їй квартири АДРЕСА_1 .
		Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 447 від 25 січня 2016 року, проведеної на підставі постанови слідчого Червонозаводського відділення поліції Комінтернівського  відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в рамках кримінального провадження № 12013220060003117 від 09 жовтня 2013 року - встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 в рядку «Підпис» на довіреності від 13 липня 2013 про уповноваження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , представляти свої інтереси ОСОБА_2 в комунальних підприємствах (газо- ; тепло- ; енерго- ; водопостачання, водовідведення) м. Харкова, відповідній дільниці КП «Жилкомсервіс», в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», в органах незалежної експертної оцінки, в органах нотаріату, з питань підготовки документів та продажу належних їй квартир за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , а також з питань придбання на її ім`я житлового будинку у м. Харкові, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою. Рукописні записи: « ОСОБА_6 », що досліджуються в рядку «Підпис», в довіреності від 13 липня 2013 року виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою.
		Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Міссіяж О. А. за № 2184, ОСОБА_6 , від імені якої діяв ОСОБА_2 продала ОСОБА_4 належну їй квартиру АДРЕСА_1 . 
		Згідно з договором купівлі-продажу від 26 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Міссіяж О. А. за № 2424, ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 спірну квартиру АДРЕСА_1 .
		Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Міссіяж О. А. за № 2562, ОСОБА_5 ОСОБА_3 спірну квартиру АДРЕСА_1 .
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Прийнявши в установленому законом порядку спадщину, позивач з часу її відкриття набув речові права на успадковану квартиру право володіння та право користування нею і, відповідно, право на захист цих прав.
		Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Пунктом 3 частини першої статі 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
		Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Оскільки оформити право власності за позивачем на час звернення до суду не вбачалось можливим через укладення недійсного правочину та неодноразову перереєстрацію права власності на квартиру за третіми особами, висновок суду першої інстанції про захист права власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 шляхом його визнання за позивачем відповідає обставинам справи і вимогам закону.
		На підставі вищевикладеного суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок про задоволення вимог позивача про визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом.
		Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що зважаючи на те, що на час звернення із позовом до суду ОСОБА_1 не був власником спірної квартири, з його володіння вона не вибувала, а також беручи до уваги те, що у зв`язку із визнанням права власності на спірну квартиру за позивачем, ОСОБА_3 втратив право володіння спірним майном, що унеможливлює його витребування, вимога позивача про витребування майна у добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України не підлягає задоволенню, оскільки  вказаний спосіб захисту не може бути застосований до правовідносин, які виникли між сторонами.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної  інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду міста Харкова від 04 квітня 2019 року у та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                    І. М. Фаловська
		А. І. Грушицький
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...