Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 311/793/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2019.
Дата набрання законної сили: 03.12.2019
Номер судового провадження: 51-776км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012080190000243

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		03 грудня 2019року
		м. Київ
		справа № 311/793/14-к
		провадження № 51-776 км 19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 , 
		захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), 
		виправданої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Чигирин Черкаської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше судимої 21 грудня 2012 року вироком Вільнянського районного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням статей 69, 75, 76 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 рокувизнано ОСОБА_7 невинуватою та виправдано за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень. 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у тому, що вона 25 грудня 2012 року в період часу з 18.35 год до 21.05 год, знаходячись за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , незаконно виготовила, зберігала з метою збуту, а також незаконно, повторно, збула під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_8 за 100 грн психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,0153 г. 
		Крім того, 24 січня 2013 року в період часу з 15.37 год до 16.20 год ОСОБА_7 , знаходячись за вищевказаною адресою, незаконно виготовила, зберігала з метою збуту, а також незаконно, повторно, збула під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування злочину та закупки психотропних речовин, ОСОБА_9 за 100 грн психотропну речовину метамфетамін (первітин) масою 0,019 г.
		Вона ж, 31 січня 2013 року, в період часу з 12.01 год до 12.48 год, знаходячись за місцем свого проживання, незаконно виготовила, зберігала з метою збуту, а також незаконно, повторно збула під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропних речовин, ОСОБА_9 за 150 грн психотропну речовину метамфетамін (первітин) масою 0,0361 г.
		Крім того, в період часу з червня 2012 року по кінець січня 2013 року, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_10 вживає психотропні речовини, діючи повторно, неодноразово безкоштовно надавала останньому приміщення квартири АДРЕСА_2 для вживання психотропної речовини  метамфетамін.
		Також, ОСОБА_7 в період часу з березня 2013 року по 23 січня 2013 року достовірно знаючи про те, що ОСОБА_11 вживає психотропні речовини, діючи повторно, неодноразово, безкоштовно, надавала останньому квартиру АДРЕСА_2 , в якій вона мешкає, для вживання психотропної речовини  метамфетамін.
		Запорізький апеляційний суд ухвалою від 20 листопада 2018 року залишив вирок суду першої інстанції без змін. 
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд безпідставно виправдав  ОСОБА_7 в інкримінованих їй злочинах, залишивши поза увагою ряд доказів сторони обвинувачення, які не отримали належної оцінки. Також, зазначає про відсутність в судових рішеннях мотивів виправдання  ОСОБА_7 по епізоду від 24 грудня 2012 року. Стверджує, що у рішеннях не міститься аналізу досліджених доказів у їх сукупності та не спростовано поза розумним сумнівом твердження сторони обвинувачення про наявність факту збуту ОСОБА_7 наркотичних засобів. Вказує на порушення змагальності сторін кримінального провадження в суді першої інстанції, оскільки прокурору безпідставно відмовлено в підготовці до судових дебатів та позбавлено можливості належним чином виступити з промовою на підтримання висунутого обвинувачення. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки не містить всіх відповідей на доводи апеляції прокурора. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Виправдана ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення касаційної скарги і просили залишити судові рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин. Крім того, цей суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд. 
		Захищене ст. 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. 
		Провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. 
		Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, що означає надання кожній стороні можливості ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.
		Також, ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово наголошував на забезпеченні справедливого судового розгляду, у тому числі, з дотриманням принципу рівності сторін, що вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» та «Авотіньш проти Латвії»). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі «Беер проти Австрії»).
		У національному законодавстві ці принципи знайшли своє відображення в статті 7 КПК, відповідно до якої, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких  рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Реалізацій цих принципів здійснюється, зокрема через відсутність привілеїв чи обмежень у правах учасників процесу, самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК, а також через свободу сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК. При цьому, суд зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. 
		Викладені у касаційній скарзі прокурора доводи про порушення принципу змагальності та рівності сторін у суді першої інстанції, є обґрунтованими.
		Так, відповідно до положень Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН з профілактики злочинності і поводження з порушниками (27 серпня  07 вересня 1990 року), обвинувачі відіграють активну роль у кримінальному провадженні та здійсненні функцій, як представників інтересів держав. Обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно і швидко, поважають і захищають людську гідність і захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. 
		Відповідно до ст. 131-1 Конституції Україниоднією з функцій прокуратури є підтримання публічного обвинувачення в суді.
		Положеннями статей 3, 36 КПК визначено, що прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, що полягає у процесуальній діяльності прокурора щодо доведення перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Як визначено в кримінальному процесуальному законі, судові дебати  це важлива частина судового розгляду, коли прокурор, та інші, зазначені в ч. 1 ст. 364 КПК, учасники судового провадження виступають із промовами, в яких оцінюють обставини, установлені під час кримінального провадження, та досліджені докази, обґрунтовуючи свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення, з метою схиляння суду до прийняття позиції промовця. 
		Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що, у свою чергу, сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, постановою Енергодарської місцевої прокуратури від 24 травня 2017 року призначено групу прокурорів для здійснення повноважень прокурорів у кримінальному провадженні щодо  ОСОБА_7 у складі старшого групи -  ОСОБА_12 та прокурора ОСОБА_13 . 
		Згідно журналів судового засідання від 16, 24 червня, 23 вересня, 03, 18 жовтня, 11 листопада, 13 грудня 2016 року; 05, 31 січня, 16 лютого, 07 березня, 20 червня, 20 липня, 11 серпня, 09, 21 листопада 2017 року та 11 січня, 02 лютого 2018 року, державне обвинувачення в суді першої інстанції підтримував прокурор ОСОБА_13 , який в судовому засіданні 21 листопада 2017 року, 11 січня та 02 лютого 2018 року просив відкласти судовий розгляд кримінального провадження щодо  ОСОБА_7 через необхідність розсекречення ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій та відкриття їх стороні захисту.
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження, 15 лютого 2018 року в судове провадження суду першої інстанції вступив інший прокурор   ОСОБА_12 , який просив суд долучити до матеріалів провадження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій та заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і надання йому часу для підготовки до судових дебатів. 
		Втім, не дивлячись на те, що жоден із учасників судового провадження не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, суд безпідставно відмовив в його задоволенні та не надав прокурору можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження й перейшов до судових дебатів. 
		Після чого, прокурор ОСОБА_12 заявив суду про те, що раніше участі у даному кримінальному провадженні не приймав, тому не може належним чином брати участь у судових дебатах. 
		Незважаючи на це, надавши іншим учасникам судового провадження можливість виступити з промовами, вислухавши репліки та останнє слово обвинуваченої  ОСОБА_7 , судвидалився до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, після виходу з якої оголосив виправдувальний вирок. 
		Таким чином, суд першої інстанції у зв`язку з фактичним позбавленням прокурора можливості виступити в судових дебатах на підтримку висунутого обвинувачення не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що з огляду на практику ЄСПЛ, не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції щодо забезпечення справедливого судового розгляду. 
		Такі порушення, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законний і обґрунтований вирок, та такими, які згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування вироку суду першої інстанції.
		Оскільки апеляційний суд, перевіривши дане кримінальне провадження в апеляційному порядку, зазначених порушень вимог кримінального процесуального закону не виявив, скасуванню підлягає також й ухвала суду апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, перевірити інші доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року, 
		ухвалив: 
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції  задовольнити частково. 
		Вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2018 рокущодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...