Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/1429/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2019. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.

Номер судового провадження: 2/369/1967/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/1429/19
		Провадження № 2/369/1967/19
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		18.11.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді Пінкевич Н.С.,
		секретаря Середенко Б.С.
		за участі представника позивача: ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнених аліментів, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У лютому 2019 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що з відповідачем мають спільну дитину ОСОБА_4 , 2009 року народження. Подружнє життя не склалось, проживають окремо. Неповнолітня дитина залишились проживати разом з нею та перебуває на її утриманні. 27 червня 2013 року між ними був укладений договір про сплату аліментів в розмірі 10000 грн., що на час підписання становило 1000 євро. Також ними погоджені додаткові витрати на утримання дитини. У подальшому вони змінили розмір аліментів з 1000 євро на 10000 грн. (500 євро), про що ними заключено додаткову угоду. Вказала, що вона з дитиною проживає в ОСОБА_5 з 2014 року, де донька навчається в школі, а вона народила другу дитину та перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому її матеріальне становище погіршилось. В даний час вона не може забезпечити дитині повноцінне харчування, лікування, дозвілля та розвитку. В даний час аліменти не покривають і третину всіх витрат на дитину. Соломія займається музикою (1680 грн. на місяць), займається рідною мовою (2800 грн. на місяць), займається кульовою стрільбою та мультиспротом (6720 грн. на рік), відвідує зайняття з програмування (1400 грн. на місяць), річний внесок за членство в Бібліотеці-Ігротеки (625 грн.), займається тенісом (101640 грн. на рік, 1400-2240 грн. за кожне змагання, тенісні табори 13720 грн. на тиждень, річний молодіжний внесок 3080 грн.). Вартість обов`язкового медичного страхування становить 4676 грн. та плюс 10% від вартості кожного медичного страхування. Загальна сума витрат на дитину на рік на розвиток здібностей становить 10000 швейцар. Франків, що в еквіваленті становить 280177 грн. 
		За домовленістю з відповідачем він сплачував аліменти в гривнах через погіршення його матеріального становища. Зазначила, що нещодавно їй стало відомо про покращення матеріального стану відповідача, який не вказував їй про це. В даний час він працює та займає посаду фінансового директора ПрАТ «АТ Тютюнова компанія В. ОСОБА_6 -Прилуки». Але аліменти продовжує сплачувати в нижчому розмірі, ніж потрібно на утримання дитини. Для повноцінного та всебічного розвитку дитини є необхідним стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Вказала, що відповідач, як батько, має надавати матеріальну допомогу та обов`язки батьків по утриманню дитини є рівними.
		Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дитини, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття. 
		 
		15 квітня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_3 Вказав, що народження позивачкою другої дитини не може впливати на розмір погоджених аліментів, оскільки він не є батьком другої дитини. Подані чеки та квитанції не можуть бути підтвердженням понесених витрат, оскільки вони не підтверджують сам факт проплати позивачкою таких витрат. Вважає, що погоджений розмір аліментів в розмірі 500 євро та додаткові витрати, які він сплачує, є достатнім для повноцінного розвитку дитини. Позивачка не надала суду доказів того, що у сторін істотно змінилось матеріальне становище, змінився стан здоров`я. Також вказав, що у разі скрутного матеріального становища у позивача, він погоджується щоб з ним проживала дитина, він спроможний забезпечити належні умови проживання, не вимагаючи від позивача сплати аліментів на утримання дитини. В даний час максимальний розмір аліментів становить 20270 грн., він сплачує 15034,64 грн. та несе додаткові витрати на утримання дитини. Вважає дані витрати достатніми. Тому просив відмовити в задоволенні позову.
		 
		17 травня 2019 року представник позивача подала відповідь на відзив. Вказала, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання щодо сплати аліментів, довгий час сплачував лише 10000 грн., сплачені додаткові витрати не покривають всіх витрат на дитину. Покращення матеріального становища є підтверджено як офіційним пресрелізом компанії, де працює відповідач, так і його сторінками в соціальних мережах. Всі чеки, рахунки є дійсними та підтверджують реальність понесених витрат на утримання дитини. Просила задоволити позов у повному обсязі.
		 
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Суду пояснили, що позивачка кожного місяця витрачає кошти на утримання дитини. Відповідач працює, має дохід, тому зможе сплачувати аліменти у заявленому розмірі.
		У судове засідання представник відповідача не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. 
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		 
		При розгляді справи судом встановлено, що 24 вересня 2005 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2013 року шлюб між сторонами був розірваний.
		Батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
		 
		27 червня 2013 року між сторонами укладено договір про сплату аліментів на дитину.
		У п.2 договору сторони погодили, що за домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов`язок батька сплачувати на утримання дитини щомісячно аліменти в розмірі 10000 грн., що на дату підписання за комерційним курсом банків, погодженим сторонами, становить 1000 євро. Щомісячна сума не може бути зменшена батьком в односторонньому порядку в разі зменшення погодженого сторонами комерційного курсу. Суттєве збільшення погодженого сторонами комерційного курсу євро (більше 15%) є підставою для відповідного збільшення суми аліментів.
		Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 28 числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів безготівковим шляхом.
		П.3 договору передбачено, що крім сплати аліментів, зазначених в п.2 даного договору, батько зобов`язаний брати участь в додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). До цих витрат сторонами, зокрема, віднесено: щорічне медичне страхування з погодженою батьками програмою або щорічна виплата в сумі 15000 грн., що на дату підписання за комерційним курсом банків, погодженим сторонами, становить 1500 євро, шляхом перерахування суми додаткових витрат за реквізитами, вказаними в п.2. У разі виплати вище зазначено суми додаткові витрати на дитину сплачуються батьком не пізніше строку закінчення попереднього полісу медичного страхування за наступний період. 
		 
		27 березня 2014 року між сторонами укладено додатковий договір про зміни до договору про сплату аліментів на дитину.
		Так, у п.2 договору сторони внесли зміни та погодили, що за домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов`язок батька сплачувати на утримання дитини щомісячно аліменти в розмірі 10000 грн. Зазначена сума не може бути меншою суми, еквівалентній 500 євро на дату кожної виплати за офіційним курсом НБУ.
		Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 28 числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів безготівковим шляхом.
		П.3 договору сторони змінили та передбачили, що крім сплати аліментів, зазначених в п.2 даного договору, батько зобов`язаний брати участь в додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). До цих витрат сторонами, зокрема, віднесено: щорічне медичне страхування з погодженою батьками програмою або щорічна виплата в сумі 15000 грн. Зазначена сума не може бути меншою суми, еквівалентній 750 євро на дату кожної виплати за офіційним курсом НБУ. У разі виплати вище зазначено суми додаткові витрати на дитину сплачуються батьком не пізніше строку закінчення попереднього полісу медичного страхування за наступний період. 
		 
		Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.
		За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
		Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
		Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		За ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з неповнолітню ОСОБА_4 , 2009 року народження, в Швейцарії. 
		Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
		Відповідно до роз`яснень у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. 
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Відповідно до положень статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
		Обов`язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення ним повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов`язок батьків.
		Суд звертає увагу на те, що сам факт народження дитини покладає на батьків обов`язки, зокрема, щодо її утримання. Відмовки про недостатність коштів у платника аліментів не заслуговують на увагу. У батьків немає і не може бути більшої цінності за дитину, а тому її утримання має домінувати над усіма іншими витратами.
		Суди при вирішенні спорів також враховують приховані доходи платника аліментів при визначенні їх розміру і це має відбуватися шляхом врахування витрат, здійснених платником аліментів. Саме за цим показником має визначатися розмір аліментів. Різноманітні аргументи щодо браку коштів у платника аліментів мають сприйматися критично, а до уваги належить брати рівень життя платника аліментів, який слід оцінювати непрямими методами (зокрема, за його витратами та наявністю певного майна).
		Принцип врахування лише трудових доходів платника аліментів, не відповідає сучасним реаліям соціально-економічного розвитку суспільства. На даний час у платника аліментів основне джерело доходу не обов`язково пов`язане з працею і при стягненні аліментів слід виходити з оцінки майнового стану платника аліментів, а не з врахування його трудових доходів. Можливість другого з батьків утримувати дитину повинна тлумачитися розширено і не обмежуватися лише наявністю в нього офіційного доходу, але також враховувати фінансування витрат такого з батьків, наявність у нього рухомого і нерухомого майна, його можливість надавати утримання дитині.
		Встановлено, що ОСОБА_3 працює у ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейзл енд Маркетинг України» з 20 квітня 2018 року до теперішнього часу та займає посаду начальника відділу комерційних фінансів, розмір 145756 грн., щорічні бонуси відсутні.
		За ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка вказала, що в неї змінилось матеріальне становище: вона народила дитину та не має доходу.
		Так, встановлено, що ОСОБА_2 зареєструвала шлюбу з ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		ОСОБА_2 має малолітню дитину  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_11 вбачається, що позивачка була звільнена ще 29 травня 2015 року за угодою сторін. Будь-яких інших записів, доказів того, що позивачка працювала, мала інше джерело доходу, але через народження дитина не може працювати, матеріали справи не містять, не подані такі докази при розгляді справи, не заявлено клопотань про їх витребування, у разі складнощів в їх отриманні.
		Також позивачка не довела, що в неї відбулись зміни матеріального або сімейного стану, щоб давало підстави для визначення іншого розміру аліментів.
		З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ОСОБА_2 в середньому витрачає на утримання дитини близько 10000 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 280177 грн., на рік, тобто близько 23348 грн. на місяць. В даний час за договором відповідач сплачує аліменти в розмірі 500 євро на місяць, що за курсом НБУ на дату ухвалення рішення становить 13362,25 грн. Враховуючи рівність батьків в утриманні дітей, тому суд приходить до висновку, що позивач не надав суду доказів того, що погоджений розмір аліментів не відповідає інтересам дитини, не покриває щомісячних витрат на неї. При цьому також відповідач за умовами договору сплачує додаткові витрати по медичному страхування в розмірі 750 євро. Посилання позивача на те, що відповідач не сплачує або сплачує аліменти в нижчому розмірі не можуть бути підставою для зміни розміру, а у разі доведеності  стягнення заборгованості в судовому порядку, з можливістю нарахування пені, передбаченої умовами договору (п.9). 
		Оскільки позивач не надала суду доказів того, що розмір аліментів, визначений за домовленістю між батьками, не відповідає потребам дитини, відбулись зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, або інші обставини в розумінні ст.192 СК України, тому в задоволенні позову слід відмовити.
		Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд  
		 
		в и р і ш и в :
		 
		У задоволенні позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 прозміну розмірустягнених аліментіввідмовити.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2019 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...