Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/956/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА
		 
		"17" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/956/17 
		 
		за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка (Кутузова), буд. 131; код ЄДРПОУ 03391260)
		до відповідача Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, буд. 90, оф. 19; код ЄДРПОУ 35611745)
		про визнання недійсним правочину та стягнення 876186,85 грн.
		 
		у відокремленому провадженні в межах справи № 911/956/17
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексвінхаус», м. Київ (код ЄДРПОУ 36538792) - Кредитор
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій», Київська обл., м. Бровари (код ЄДРПОУ 03391260) - Банкрут 
		про банкрутство
		Суддя Наріжний С.Ю.
		За участю секретаря Абрамової В.Д.
		За участю представників учасників у справі:
		від ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»: ліквідатор арбітражний керуючий Бахматський О.О.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/956/17 за заявою ТОВ «Лексвінхаус» про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» за загальною процедурою банкрутства у порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І.; призначено попереднє засідання суду на 30.05.2017; вирішено інші процедурні питання у справі.
		Постановою господарського суду Київської області від 12.06.2018 визнано банкрутом ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Буличова С.О.; вирішено інші процедурні питання у справі.
		На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.
		06.09.2019 до суду надійшла заява ліквідатора ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» від 05.09.2019 № 172 (вх. № 17011/19) до відповідача ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» про спростування майнових дій Боржника (стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 842086,85 грн).
		В позовній заяві ліквідатор просив суд спростувати майнові дії Боржника щодо перерахування на рахунки Відповідача грошових коштів на загальну суму 576000,00 грн; стягнути з Відповідача на користь Боржника безпідставно набуті кошти в сумі 576000,00 грн, інфляційні нарахування в сумі 216930,20 грн та 3% річних в сумі 49156,65 грн.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2019 відкрито провадження щодо розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» від 05.09.2019 № 172 (вх. № 17011/19) до ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» про спростування майнових дій Боржника (стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 842086,85 грн), за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»; підготовче засідання призначено на 15.10.2019; встановлено процесуальні строки сторонам для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
		Ухвалою суду від 15.10.2019 підготовче засідання відкладено на 05.11.2019.
		04.11.2019 до суду надійшов відзив Відповідача від 01.11.2019 б/№ (вх. № 20900/19) на заяву ліквідатора, з доданими доказами.
		Ухвалою суду від 05.11.2019 поновлено Відповідачу строк на подачу відзиву; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 26.11.2019.
		19.11.2019 до суду надійшла заява ліквідатора ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» від 15.11.2019 № 188 (вх. № 22111/19) про збільшення позовних вимог та приведення її у відповідність до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
		Крім цього 19.11.2019 до суду надійшла відповідь ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» від 15.11.2019 № 187 (вх. № 22112/19) на відзив Відповідача.
		Ухвалою суду від 26.11.2019 підготовче засідання відкладено на 10.12.2019; в судовому засіданні 26.11.2019 також постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України, відповідно до якої суд прийняв до розгляду подану ліквідатором заяву від 15.11.2019 № 188 про збільшення позовних вимог; встановлено, що в подальшому заява ліквідатора від 05.09.2019 № 172 (вх. № 17011/19) до ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» про спростування майнових дій Боржника здійснюється з урахуванням заяви від 15.11.2019 № 188 про збільшення позовних вимог та в редакції заявлених вимог останньої.
		09.12.2019 до суду надійшов відзив Відповідача від 07.12.2019 б/№ (вх. № 24420/19) на уточнену позовну заяву.
		В судовому засіданні 10.12.2019 судом виконано завдання підготовчого провадження, передбачені ч. 1 ст. 177 ГПК України, та вирішено питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, а також враховуючи подання сторонами заяви про згоду розпочати розгляд справи по суті 10.12.2019 після закінчення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.
		В судовому засіданні 10.12.2019 щодо розгляду справи по суті судом оголошено перерву до 17.12.2019.
		17.12.2019 в судове засідання з`явився ліквідатор ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій». Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою сторін від 10.12.2019 про оголошення перерви до 17.12.2019.
		Детально розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення ліквідатора ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій», проаналізувавши подані докази, судом встановлено наступне.
		11.07.2014 між ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» (виконавець) в особі представника директора Тартичної Марії Андронівни та ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (замовник) в особі директора Бєліка Володимира Івановича, укладено договір № 1420/1504 (надалі також: «Договір»), відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2.) виконавець зобов`язується передати у власність замовника партію путівок у Дитячий оздоровчий табір «Меркурій», що знаходиться в с. Богатир Якимівського району Запорізької області, в обсягах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти путівки і сплатити їх повну вартість на умовах цього договору. Вартість договору визначається в п. 3 договору.
		Пунктом 2.2.1. Договору встановлено, що замовник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити вартість путівок визначених відповідно до цього договору.
		Згідно п. 3.1.-3.3. Договору, розрахунок вартості путівок проводиться до укладання договору. Вартість однієї путівки складає 3000,00 грн (в т.ч. ПДВ).
		Виконавець передає замовнику 260 путівок на загальну суму 780000,00 грн з таким графіком відвідування: 2014 рік - 100 путівок, 2015 рік - 80 путівок, 2016 рік - 80 путівок.
		Замовник зобов`язується оплатити вартість путівок до завершення строку дії договору, визначену в п. 5.1. даного договору.
		Відповідно до п. 4.1. Договору, виконавець не несе відповідальності за невикористані замовником путівки та кошти за них не повертаються.
		Пунктом 5.1. Договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2017, а в частині умов оплати, до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
		Згідно Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 11.07.2014, сторонами Договору складено даний Акт про те, що виконавець здійснив передачу путівок в кількості 260 шт., путівки передані та отримані в повному обсязі, сторони претензій одна до другої не мають.
		В подальшому, згідно Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 22.08.2016, сторонами Договору складено даний Акт про те, що виконавець здійснив надання послуг в повному обсязі на суму 780000,00 грн згідно Договору, послуги надані та отримані в повному обсязі, сторони претензій одна до другої не мають.
		В заяві від 15.11.2019 № 188 ліквідатор Банкрута просить суд: визнати недійсним договір № 1420/1504 від 11.07.2014 та стягнути з Відповідача на користь Банкрута борг у сумі 610100,00 грн, інфляційні нарахування за період з 21.10.2016 по 02.09.2019 у сумі 216930,20 грн та 3% річних за період з 21.10.2016 по 02.09.2019 у сумі 49156,65 грн.
		В обґрунтування заяви ліквідатор посилається на положення ст. 42 КУзПБ і зазначає наступні підстави: 
		- 1) за вказаним договором № 1420/1504 від 11.07.2014 ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» виконав свої майнові зобов`язання раніше встановленого п. 3.3. та п. 5.1. строку - 31.03.2017; 
		- 2) ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (п. 3.4., 4.1.);
		- 3) ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» уклав договір із заінтересованою особою, оскільки керівником, власником і кінцевим бенефіціарним власником обох сторін договору є одна і та ж фізична особа: ОСОБА_1 .
		Щодо першої підстави визнання Договору недійсним ліквідатор зазначає, що пунктами 3.3., 5.1. Договору визначено, що строк дії Договору і відповідно строк виконання зобов`язань щодо оплати путівок визначено до 31.03.2017, однак Боржником було виконано зобов`язання щодо оплати путівок протягом 2014-2017 років, останній платіж здійснено 13.03.2017, отже раніше встановленого строку (31.03.2017).
		Щодо другої підстави визнання Договору недійсним ліквідатор зазначає, що відповідні зобов`язання щодо оплати путівок здійснені Боржником без відповідних майнових дій Відповідача, зокрема докази використання путівок працівниками Боржника відсутні, також Боржником не відображено використання вказаних путівок у податковій звітності ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
		Зокрема, згідно Наказу Міністерства доходів і зборів № 49 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) - вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування (підпункт 165.1.35 пункту 165.1. статті 165 розділу IV ПК України) вказується податковим агентом (у даному випадку ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій») щоквартально за ознакою доходу « 156».
		Ліквідатор зазначає, що з 3 кварталу 2014 року по 4 квартал 2016 року, тобто у період дії Договору та до підписання Акту про надання послуг в повному обсязі, відповідно до поданої Боржником до ДФС інформації, ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» путівки жодній особі не надавав.
		Щодо третьої підстави визнання Договору недійсним ліквідатор зазначає, що протягом 2014-2017 років керівником і ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» і ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» була одна і та ж особа - ОСОБА_1 . 
		Він же володіє 100% статутного капіталу ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» та 99,932% статутного капіталу ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій», отже ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» є заінтересованою особою щодо Боржника в розумінні ст. 1 КУзПБ, а згідно ч. 2 ст. 42 КУзПБ вказані обставини є самостійною підставою для визнання договору недійсним.
		Таким чином ліквідатор зазначає, що оспорюваний договір № 1420/1504 від 11.07.2014 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ, а Відповідач зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно (грошові кошти), які він отримав від Боржника.
		Заперечуючи проти заяви Відповідач у відзиві від 07.12.2019 зазначає наступне.
		Щодо першої підстави визнання Договору недійсним Відповідач зазначає, що за умовами п. 3.3. Договору ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» зобов`язаний здійснити оплату до закінчення строку дії Договору (31.03.2017), тобто у будь-який момент впродовж дії Договору, але не пізніше 31.03.2017.
		При цьому Відповідач зазначає, що ліквідатором на доведено наявність збитків Боржника внаслідок укладення оспорюваного Договору, наявність яких є обов`язковою складовою визнання недійсним правочину боржника в порядку ч. 1 ст. 42 КУзПБ.
		Щодо другої підстави визнання Договору недійсним Відповідач зазначає, що факт виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується Актами від 11.07.2014 приймання-передачі путівок та від 22.08.2016 приймання-передачі послуг в повному обсязі.
		При цьому Відповідач посилається на ст. 903 ЦК України, згідно якої передбачено, що у разі неможливості виконання договору з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, а також ст. 20 Закону України «Про туризм», згідно якої туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста.
		Щодо третьої підстави визнання Договору недійсним Відповідач зазначає, що ліквідатором не надано доказів того, що ОСОБА_1 є заінтересованою особою, був керівником позичальника та відповідача на час укладення Договору.
		Крім цього Відповідач заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вказані фінансові санкції застосовуються за порушення грошового зобов`язання, однак у правовідносинах, що склались між сторонами у Відповідача були відсутні грошові зобов`язання та лише у разі визнання судом Договору недійсним і зобов`язання Відповідача повернути відповідні грошові кошти та невиконанням Відповідачем рішення суду можливе подальше застосування індексу інфляції та нарахування 3% річних.
		Також Відповідач зазначає, що у даному випадку підлягають застосуванню норми ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, оскільки справу про банкрутство Боржника порушено 18.04.2017 року, а згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		Суд зазначає, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII та згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації. Таким чином в подальшому під час провадження у даній справі про банкрутство підлягають застосуванню норми Кодексу України з процедур банкрутства.
		Частиною 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
		Згідно ч. 2 ст. 42 КУзПБ, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
		За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 42 КУзПБ).
		Щодо першої підстави заяви про визнання Договору недійсним (Боржник виконав зобов`язання раніше встановленого строку) суд зазначає наступне.
		За змістом умов п. 3.3., 5.1. Договору, ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» взяв на себе зобов`язання здійснити оплату путівок до закінчення строку дії Договору (31.03.2017).
		Тобто Боржник міг здійснювати оплати за Договором у будь-який момент впродовж дії Договору, але не пізніше 31.03.2017.
		Отже твердження ліквідатора в заяві про те, що Боржник виконав зобов`язання раніше встановленого строку є необґрунтованими.
		Відтак вказана підстава заяви про визнання Договору недійсним визнається судом необґрунтованою і недоведеною.
		Щодо другої підстави заяви про визнання Договору недійсним (Боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони) суд зазначає наступне.
		Умовами Договору передбачено, що Боржник бере на себе зобов`язання здійснити оплату путівок у визначеному розмірі, а ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» зобов`язується передати Боржнику відповідні путівки в кількості 260 шт., приймати відпочиваючих, надавати в повному обсязі послуги з тимчасового проживання, харчування, дозвілля та відпочинку.
		Як вбачається з наданих Відповідачем Актів від 11.07.2014 приймання-передачі путівок та від 22.08.2016 приймання-передачі послуг, передбачений Договором обов`язок передачі путівок Відповідачем виконано.
		Згідно ч. 2 ст. 903 ЦК України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 20 Закону України «Про туризм» визначено, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста.
		Суд зазначає, що фактичне невикористання Боржником путівок, отриманих за Договором, не свідчить про відсутність майнових дій з боку Відповідача, оскільки вказаним вище Актом від 11.07.2014 ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» було передано Боржнику обумовлені Договором путівки.
		Таким чином вказана підстава заяви про визнання Договору недійсним визнається судом необґрунтованою.
		Щодо третьої підстави заяви про визнання Договору недійсним (Боржник уклав Договір із заінтересованою особою) суд зазначає наступне.
		Як вже вказано вище, частиною 2 статті 42 КУзПБ передбачено підставу для визнання недійсним правочину боржника, укладеного протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство - якщо такий правочин укладено із заінтересованою особою.
		При цьому, вказана в ч. 2 ст. 42 Кодексу підстава є самостійною та достатньою для визнання правочину недійсним, зокрема на відміну від підстав, передбачених частиною 1 тієї ж статті, укладення боржником договору із заінтересованою особою не вимагає доведення наявності чи відсутності збитків боржника або кредиторів, внаслідок укладення такого правочину.
		Статтею 1 КУзПБ встановлено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
		Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником і ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» і ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» значиться ОСОБА_1 . 
		Він же володіє 100% статутного капіталу ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» та 99,932% статутного капіталу ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
		Спірний Договір підписано від імені ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» директором Бєліком Володимиром Івановичем, а від імені ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» представником директора Тартичною Марією Андронівною.
		Як вбачається з наданої Відповідачем довіреності від 10.07.2014, посвідченої приватним нотаріусом Броварського МНО Дядюк Г.Д., вказаною довіреністю ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» в особі директора Бєліка Володимира Івановича уповноважує Тартичну Марію Андронівну бути представником ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» в органах державної влади та управління, установах, організаціях усіх форм власності, Запорізькому обласному відділенні ФСС з тимчасової втрати працездатності з питань, пов`язаних з укладанням договорів про фінансування послуг оздоровлення. Для цього їй надано право: подавати необхідні заяви, розписуватись на документах, подавати та отримувати необхідні довідки та документи, підписувати договори, сплачувати необхідні платежі, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з цією довіреністю.
		Таким чином поданими сторонами доказами підтверджується факт того, що станом на дату укладення оспорюваного Договору (11.07.2014) ОСОБА_1 був одночасно керівником і Боржника ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» і Відповідача ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій». 
		Також ОСОБА_1 є учасником одночасно ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (100% статутного капіталу) і ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» (99,932% статутного капіталу), отже ОСОБА_1 є особою, під контролем якої станом на 11.07.2014 перебували і Боржник і Відповідач.
		У зв`язку з викладеними обставинами суд дійшов висновку, що ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» є заінтересованою особою щодо ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Враховуючи вищезазначене, оскільки провадження у даній справі про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» відкрите згідно ухвали господарського суду Київської області від 18.04.2017, а оспорюваний Договір № 1420/1504 укладено 11.07.2014, отже менше ніж за три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (у підозрілий період), та судом встановлено, що Договір укладено із заінтересованою особою, зазначені обставини в сукупності свідчать про наявність самостійної підстави для визнання недійсним Договору № 1420/1504 від 11.07.2014 в порядку ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Отже вимога ліквідатора Банкрута в заяві від 15.11.2019 № 188 про визнання недійсним Договору № 1420/1504 від 11.07.2014 підлягає задоволенню.
		Згідно ч. 3 ст. 42 КУзПБ, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
		Як вбачається з наданих ліквідатором Банкрута банківських виписок, матеріалами справи підтверджується перерахування Боржником протягом 2014-2017 років на користь ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» грошових коштів за путівки за Договором у сумі 610100,00 грн, що Відповідачем не заперечується.
		Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 42 КУзПБ суд дійшов висновку, що вимога ліквідатора Банкрута про стягнення з ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» на користь ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» грошових коштів у сумі 610100,00 грн, сплачених на виконання Договору, підлягає задоволенню повністю.
		Крім цього заявник також просить суд стягнути з ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» на користь Боржника 216930,20 грн інфляційних втрат та 49156,65 грн 3% річних.
		Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Суд зазначає, що сплата інфляційних втрат та відсотків річних в порядку ст. 625 ЦК України передбачена за прострочення виконання грошового зобов`язання, однак умовами Договору № 1420/1504 від 11.07.2014 не передбачалось виконання ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» саме грошового зобов`язання, відтак відсутні підстави для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді сплати інфляційних втрат та 3% річних за період з 21.10.2016 по 02.09.2019.
		Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги ліквідатора про стягнення з ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» на користь Боржника 216930,20 грн інфляційних втрат та 49156,65 грн 3% річних у зв`язку з необґрунтованістю.
		Відносно доводів Відповідача про те, що у даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає, що дані доводи спростовуються пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, згідно якого установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ліквідатора ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій», в частині визнання недійсним договору № 1420/1504 від 11.07.2014, укладеного між ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» та стягнення з Відповідача на користь Банкрута сплачених за Договором грошових коштів у сумі 610100,00 грн. В частині стягнення 216930,20 грн інфляційних втрат та 49156,65 грн 3% річних суд відмовляє.
		Судовий збір у сумі 3842,00 грн відповідно ст. 129 ГПК України покладається судом на Відповідача та підлягає стягненню з Відповідача на користь ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
		Керуючись ст. 129, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1.Заяву ліквідатора ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про визнання недійсним правочину та стягнення 876186,85 грн задовольнити частково.
		2.Визнати недійсним договір № 1420/1504 від 11.07.2014, укладений між ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та ПП «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій».
		3.Стягнути з Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, буд. 90, оф. 19; код ЄДРПОУ 35611745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка (Кутузова), буд. 131; код ЄДРПОУ 03391260) 610100 (шістсот десять тисяч сто) грн 00 коп. заборгованості та 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору.
		4.Видати наказ.
		5.В частині стягнення 216930,20 грн інфляційних втрат та 49156,65 грн 3% річних відмовити.
		6.Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати виготовлення і підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
		Повний текст ухвали виготовлено і підписано 23.12.2019.
		 
		 
		Суддя С.Ю. Наріжний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...