Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4270/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 24.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 17.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/333/16/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014080000000116

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                    Справа № 333/4270/14-к 
		Номер провадження 1-кп/333/16/19
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		м. Запоріжжя 21 грудня 2019 р.
		 
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: суддя ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козачі Лагері, Цюрупинського району, Херсонської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2010 р. народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, не судимого, -
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин при таких обставинах.
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		ОСОБА_7 , працюючи з 25 вересня 2012 р. дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою правоохоронного органу.
		 
		В грудні 2013 р. ОСОБА_7 стало відомо, про те, що на території його обслуговування як дільничного інспектора по вул. 40 років Перемоги, 11-б, у м. Запоріжжі, ОСОБА_8 розпочала роботу кафе «Луксор» без відповідних дозвільних документів, у т.ч. на реалізацію алкогольних напоїв. 
		 
		Наприкінці грудня 2013 р. ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення повідомив ОСОБА_8 , що вона повинна сплачувати йому за не складення відносно неї протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, неправомірну вигоду в розмірі 1 000 грн. щомісяця.
		 
		10 квітня 2014 р. о 15 год. 15 хв. ОСОБА_7 , продовжуючи умисні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, на вул. Гаврилова, 16-а, у м. Запоріжжі зустрівся з ОСОБА_8 , яка сіла у його автомобіль «ДЄУ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В салоні вказаного автомобіля ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 3 000 грн. із розрахунку 1 000 грн. в місяць за лютий-квітень 2014 р. включно за те, що він, використовуючи надані владні повноваження дільничного інспектора міліції, не буде складати відносно неї протоколи про вчинення адміністративного правопорушення.
		 
		Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.) як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їм влади.
		 
		2.Пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 .
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчинені вказаного злочину не визнав, суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_8 , у грудні 2013 р. у неї була крадіжка, він приймав участь у роботі слідчо-оперативної групи. Він неодноразово зустрічався з ОСОБА_8 як дільничний інспектор. 10 квітня 2014 р. ОСОБА_8 неодноразово телефонувала йому, пропонувала зустрітись. У другій половині дня він під`їхав на своєму автомобілі ДЄУ до магазину АТБ. У автомобіль сіла ОСОБА_8 , вони розмовляли. ОСОБА_8 дістала з сумки грошові кошти, намагалась покласти їх у речовий ящик автомобілю. Він відштовхнув її руки від ящику, вона поклала гроші біля важеля коробки передач, де їх знайшли під час проведення обшуку. Відеозйомка, надана суду є неповною. На ній відсутні кадри, коли ОСОБА_8 намагається покласти гроші у речовий ящик, а він її відштовхує. 
		 
		3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення вказаного злочину.
		 
		Наказом начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 25 вересня 2012 р. ОСОБА_7 призначено дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комунарського районного відділу Запорізького міського управління. (а.с. 207 т.1)
		 
		За змістом функціональних обов`язків дільничного інспектора міліції СДІМ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_7 , затверджених 21 січня 2014 р. начальником Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с. 210-211 т.1), дільничний інспектор міліції відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою правоохоронного органу.
		 
		Відповідно до п.4 функціональних обов`язків дільничний інспектор міліції повинен попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати в межах своїх повноважень провадження у справах про адміністративні правопорушення. (а.с. 211 т.1)
		 
		Диспозицією ст. 164 КУпАП, яка діяла на час вчинення інкримінованого злочину, передбачалась адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
		 
		За змістом п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП у редакції, що діяла на час вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.
		 
		Відповідно до п.7 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 15 листопада 2011 р., міліції для виконання покладених на неї обов`язків надається право у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
		 
		7 квітня 2014 р. ОСОБА_9 звернулась до УВБ (Управління внутрішньої безпеки) у Запорізькій області із заявою про притягнення до відповідальності працівника Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_7 , який вимагає у неї грошові кошти у розмірі 3000 грн. за безперешкодне ведення господарської діяльності у орендованому нею кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташовано по адресу: м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, 11б. (а.с. 84-85 т.1)
		 
		Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 квітня 2014 р. (а.с. 82 т.1)
		 
		Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що у листопаді 2013 р. вона орендувала кафе «Луксор», яке розташоване по вул. 40 років Перемоги у м. Запоріжжі. В цьому кафе вона займалась реалізацією продуктів харчування та алкогольних напоїв. Однак дозвільних документів для здійснення цієї діяльності у неї не було. В грудні 2013 р. в приміщенні кафе відбулася крадіжка, вона викликала міліцію. Серед працівників, які прибули на виклик, був дільничний інспектор ОСОБА_7 . Вона йому сказала, що не має документів на ведення господарської діяльності. Через деякий час ОСОБА_7 зателефонував їй і запропонував прийти в Комунарський відділ міліції, кабінет 36. Наступного дня вона прийшла в райвідділ, де їй працівник міліції сказав, що треба заплатити за те, що працює без документів. Вона це зрозуміла як одноразову виплату. Однак грошей із собою в неї не було, тому вона сказала, що принесе гроші наступного дня. Цей працівник сказав, що не треба, запропонував передати гроші через ОСОБА_7 . Наступного дня вона зустрілись з ОСОБА_7 , вона передала йому 1000 грн. На початку січня 2014 р. ОСОБА_7 приїхав до неї в кафе, сказав, що платити потрібно щомісячно по 1000 грн. за те, що вона працює без документів, у разі перевірки він вирішить усі питання з цього приводу. Тоді вона заплатила йому 1000 грн. У лютому 2014 р. ОСОБА_7 автомобілем приїздив до неї додому, просив дати 100 грн. на бензин, вона дала. Після цього він неодноразово приїздив в кафе, говорив, що треба платити. Вона йому відповідала, що грошей немає. ОСОБА_7 погрожував, що складе відносно неї протокол. Потім він неодноразово телефонував їй, приїздив у кафе, питав, коли вона заплатить гроші. У квітні 2014 р. вона вирішила заявити про незаконні дії ОСОБА_7 в обласну міліцію. Наступного дня вона надала працівникам міліції свої грошові кошти в сумі 3 000 грн., які були оброблені і вручені їй у присутності понятих. Вона домовилась про зустріч з ОСОБА_7 біля магазину АТБ, щоб передати ці гроші. Вона підійшла до автомобіля ОСОБА_7 , сіла на переднє сидіння. Вони розмовляли, потім вона запитала, куди покласти гроші. ОСОБА_7 очами показав на панель між ними. Вона дістала з сумки гроші в сумі 3000 грн., поклала біля важеля коробки передач. ОСОБА_7 в руки гроші не брав. Через 10-15 сек. до автомобілю під`їхали працівники міліції, відкрили двері, вона вийшла з автомобілю.
		 
		Пояснення ОСОБА_8 узгоджуються з іншими доказами, наданими стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_10 у вчинені інкримінованого йому злочину.
		 
		Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 8 квітня 2014 р. за клопотанням слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України, а саме аудіо-, відео контролю відносно ОСОБА_7 , терміном на 2 міс., починаючи з 8 квітня 2014 р. (а.с. 170-171, 177-178 т.1)
		 
		Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 8 квітня 2014 р. за клопотанням слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 263 КПК України, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «МТС Україна» № НОМЕР_2 , який використовується ОСОБА_7 , терміном на 2 міс., починаючи з 8 квітня 2014 р. (а.с. 172-173, 179-180 т.1)
		 
		Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 8 квітня 2014 р. за клопотанням слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 269 КПК України, а саме спостереження за ОСОБА_7 , терміном на 2 міс., починаючи з 8 квітня 2014 р. (а.с. 181-182, 183-184 т.1)
		 
		Дорученням від 8 квітня 2014 р. проведення слідчих (розшукових) дій на підставі вказаних ухвал слідчого судді доручено працівникам УВБ в Запорізькій області. (а.с. 175-176 т.1)
		 
		Постановою прокурора прокуратури Запорізької області від 9 квітня 2014 р. призначено проведення спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_7 з метою перевірки спрямованості його намірів та спостереження за його поведінкою, строком не більше 60 днів, із застосуванням спеціальних ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів. Проведення спеціального слідчого експерименту доручено слідчому в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 (а.с. 98-99 т.1)
		 
		Постановою прокурора прокуратури Запорізької області від 9 квітня 2014 р. під час контролю за вчиненням злочину дозволено використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів; проведення огляду, помітки (ідентифікації) та вручення ОСОБА_8 грошових купюр доручено працівникам УВБ в Запорізькій області. (а.с. 104 т.1)
		 
		Протоколом від 10 квітня 2014 р. оперативним працівником УВБ в Запорізькій області оглянуто, помічено та вручено ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 3000 грн. купюрами по 200 грн.  4, по 100 грн.  8, по 50 грн.  28, які скопійовано та помічено за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника (порошку). (а.с. 106-118 т.1)
		 
		За змістомпротоколу прорезультати зняттяінформації зтранспортних телекомунікаційнихмереж (електронних інформаційнихсистем),складеному 10 квітня 2014р.оперативним працівником УВБ вЗапорізькій областіна підставіухвали слідчогосудді Апеляційногосуду Запорізької області від 8квітня 2014р., 10квітня 2014р. об 11год.16хв.зафіксовано телефоннурозмову міжабонентом ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 )та абонентом ОСОБА_13 ( ОСОБА_8 )щодо можливостізустрічі.10квітня 2014р.о 14год.44хв. зафіксованотелефонну розмову міжтими жабонентами Аі Б щодо зустрічібіля магазинуАТБ. 10 квітня 2014 р. о 14 год. 57 хв. зафіксовано телефонну розмову між тими ж абонентами А і Б щодо зустрічі. 10 квітня 2014 р. о 15 год. 03 хв. зафіксовано телефонну розмову між тими ж абонентами А і Б щодо зустрічі. (а.с. 124-128 т.1)
		 
		За змістомпротоколу прорезультати аудіо-,відеоконтролю місця(заособою),складеному 10квітня 2014р.оперативним працівником УВБ в Запорізькій області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 9 квітня 2014 р., 10 квітня 2014 р. о 15 год. 22 хв. фігурант А ( ОСОБА_8 ) сіла на переднє сидіння автомобілю «ДЄУ Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням фігуранта ОСОБА_13 ( ОСОБА_7 ). Між вказаними фігурантами відбулась розмова, в ході якої фігурант Б спитав: «Сколько тут?», фігурант А: «За три месяца, как и разговаривали… куда положить..» Фігурант А достала гроші з сумки, фігурант Б: «Спрячьте деньги…». Фігурант А поклала гроші за важіль коробки передач. (а.с. 133-135 т.1)
		 
		Висновком судової криміналістичної експертизи відео- звукозапису підтверджено, що слова (фрази, репліки) у наведених розмовах (фонограма № 1 записана на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інвентарний № 82 нт), вимовлені відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с. 68-78 т.2) 
		 
		Згідно висновку судової криміналістичної експертизи відео- звукозапису ознак переривання відеофонограми № 1, яка записана на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інвентарний № 82 нт), не виявлено. (а.с. 195-202 т.1)
		 
		За змістом протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 18 квітня 2014 р., складеному слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 , 10 квітня 2014 р. ОСОБА_8 вручені оглянуті надані заявницею грошові кошти у розмірі 3000 грн. купюрами по 50 грн.  28, по 100 грн.  8, по 200 грн.  4, які помічені спеціальним барвником і виготовлено ксерокопії купюр. 10 квітня 2014 р. у ранковий час ОСОБА_8 зі свого телефону зателефонувала ОСОБА_7 , який повідомив, що він зайнятий на роботі. О 14 год. ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_7 та домовилась про зустріч о 15 год. поблизу магазину АТБ по вул. Гаврилова у м. Запоріжжі. О 15 год. ОСОБА_7 за кермом автомобілю «ДЄУ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їхав до магазину АТБ. О 15 год. 15 хв. до цього автомобілю підійшла ОСОБА_8 , сіла на переднє пасажирське сидіння. В салоні автомобіля між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_8 запитала ОСОБА_7 , чи може вона спокійно працювати, на що той відповів так. ОСОБА_8 сказала, що принесла 3 000 грн. за лютий-квітень 2014 р., на що ОСОБА_7 сказав, що вона багато балакає. ОСОБА_8 запитала, куди їй покласти гроші, і поклала їх на панелі біля перемикача передач. О 15-25 год. автомобіль ОСОБА_7 був блокований автомобілями працівників УВБ в Запорізькій області та проведено обшук. (а.с. 100-102 т.1)
		 
		Згідно протоколу обшуку, складеному 10 квітня 2014 р. слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 , під час проведення обшуку в автомобілі «ДЄУ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , біля ручки перемикання передач виявлені грошові кошти в сумі 3000 грн., купюрами номіналом 50 грн.  28, номіналом 100 грн.  8, номіналом 200 грн.  4. При освітлені вказаних купюр ультрафіолетовою лампою виявлено освітлення жовто-зеленого кольору. Поверхні долонь ОСОБА_7 освітлені ультрафіолетовою лампою, освітлення не виявлено; з поверхні долонь його рук зроблено змиви; з пластикової панелі біля перемикача передач, у тому місці, де виявлено грошові кошти, зроблено змиви. (а.с. 136-139 т.1)
		 
		Обшук вказаного автомобіля проведено на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2014 р. (а.с. 142 т.1)
		 
		Обставини проведення обшуку автомобілю ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_14 , який працював оперуповноваженим УВБ в Запорізькій області.
		 
		Згідно висновку судово-хімічної експертизи на грошових коштах у сумі 3000 грн. встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором; на двох серветках білого кольору, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_7 спеціальних хімічних речовин не виявлено; на серветці білого кольору, якою проводився змив з панелі автомобілю «ДЄУ-СЕНС», д/н НОМЕР_1 , встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором; перелічені вище виявлені спеціальні хімічні речовини  люмінофори на грошових коштах та на змиві з панелі автомобілю, що люмінесціюють зелено-жовтим кольором, мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу. (а.с. 154-159 т.1)
		 
		Висновок вказаної експертизи про наявність на панелі автомобілю ОСОБА_7 слідів люмінофору та відсутність цих слідів на руках обвинуваченого свідчить про правдивість показань свідка ОСОБА_8 про те, що передача грошових коштів відбулась саме в автомобілі ОСОБА_7 , що обвинувачений грошові кошти в руки не брав, а лише вказав на місце, куди їх треба покласти. 
		 
		Вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 3000 грн. постановою слідчого від 29 квітня 2014 р. визнано речовими доказами та передано на зберігання до Запорізького відділення ДОФ АКБ «Укрсоцбанк». (а.с. 160-161 т.1)
		 
		Зазначення в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_8 є приватним підприємцем, суд виключає з обвинувачення, оскільки в судовому засідання цей факт не встановлено. Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що не була в установленому законом порядку зареєстрована як приватний підприємець. Ніяких доказів на підтвердження цього факту стороною обвинувачення не надано. 
		 
		Оцінюючи кожний із зазначених вище доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, судом враховується таке.
		 
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		За змістом ст. 84, 85, 86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		 
		Згідно з вимогами ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 р. у справі «Кобець проти України»). 
		 
		На думку суду досліджені у судовому засіданні докази, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому злочину, відповідають зазначеному критерію, оскільки кожен з них окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку беззаперечно вказують на винуватість обвинуваченого у вчиненні цього злочину.
		 
		З наведених підстав суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.).
		 
		4.Мотиви неврахування доводів сторони захисту.
		 
		Сторона захисту вважає, що докази, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), є недопустимими, оскільки в порушення вимог ст. 290 КПК України клопотання слідчого про надання дозволу на проведення НСРД та ухвали слідчого судді про надання такого дозволу стороні захисту не відкривались. 
		 
		Вказане ствердження суд вважає помилковим з огляду на таке.
		 
		За змістом ч. 1, 2 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта слідчий зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; слідчий зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		 
		Згідно протоколу доступ до матеріалів досудового розслідування стороні захисту надано 28 травня 2014 р. (а.с. 95 т.1)
		 
		За змістом реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 6-9 т.1) стороні захисту відкрито наступні докази, отримані в результаті проведення НСРД: протокол про результати спостереження за ОСОБА_7 № 18/7-109нт від 10 квітня 2014 р. (позиція 20, а.с. 122-123 т.1); протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_7 № 18/7-106нт від 10 квітня 2014 р. (позиція 21, а.с. 124-127 т.1); протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_7 № 18/7-104нт від 10 квітня 2014 р. (позиція 23, а.с. 133-135 т.1).
		 
		Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		 
		Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнаєтьсядопустимим,якщо вінотриманий упорядку,встановленому цимКодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		 
		За змістом ч.1 ст. 256 КПК України в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування використовуються протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		 
		В судовому засіданні встановлено, що клопотання слідчого про надання дозволу на проведення НСРД та ухвали слідчого судді про надання такого дозволу стороні захисту дійсно не відкривались, оскільки на час відкриття матеріалів досудового розслідування (28 травня 2014 р.) вони не були розсекречені, що унеможливлювало надання їх для ознайомлення стороні захисту.
		 
		На думку суду, процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД та не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, у зв`язку з тим, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, оскільки вони не були розсекречені, можуть бути відкриті іншій стороні і під час розгляду справи у суді першої інстанції. 
		 
		Вказаний висновок суду кореспондується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, що міститься в постанові від 16 жовтня 2019 р. у справі № 640/6847/15-к.
		 
		Дослідженням в судовому засіданні клопотання слідчого від 8 квітня 2014 р., ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 8 квітня 2014 р. (а.с. 170-171, 177-178 т.1); клопотання слідчого від 8 квітня 2014 р., ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 8 квітня 2014 р. (а.с. 172-173, 179-180 т.1); клопотання слідчого від 8 квітня 2014 р., ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 8 квітня 2014 р. (а.с. 181-182, 183-184 т.1); постанови прокурора прокуратури Запорізької області від 9 квітня 2014 р. про проведення спеціального слідчого експерименту (а.с. 98-99 т.1); постанови прокурора прокуратури Запорізької області від 9 квітня 2014 р. про здійснення контролю за вчиненням злочину (а.с. 104 т.1), встановлено законність і обґрунтованість проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, в зв`язку з чим суд визнає їх допустимими доказами. 
		 
		При цьому суд також приймає до уваги, що відповідно до вимог ст. 253 КПК України обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник письмово повідомлені про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. (а.с. 94 т.1)
		 
		В судовому засіданні сторона захисту поставила під сумнів відповідність відеозображення змісту протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 10 квітня 2014 р., згідно якому зафіксовано зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_7 , під час якої в салоні автомобіля ОСОБА_8 , знаходячись на передньому пасажирському сидінні, дістала із своєї сумки грошові кошти та поклала їх на панель автомобілю біля важелю коробки передач автомобіля.
		 
		Зокрема, захисником звернуто увагу на те, що цей відеофайл не містить чіткого зображення обличчя особи, яка знаходиться в салоні автомобіля; обвинувачений стверджує, що на цьому файлі відсутня частина зображення, де ОСОБА_8 намагається покласти гроші у речовий ящик, а він її відштовхує.
		 
		Оглядом вказаного відеофайла в судовому засіданні встановлено, що на ньому міститься зображення салону автомобіля, статури та одягу особи, яка сидить за кермом транспортного засобу.
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_8 показала, що за кермом автомобілю знаходився саме ОСОБА_10 , який очами показав їй куди покласти гроші.
		 
		Згідно висновку судової криміналістичної експертизи відео- звукозапису слова (фрази, репліки) у розмовах, записаних на досліджуваній фонограмі № 1 (лазерний компакт-диск DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інвентарний № 82 нт), вимовлені відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с. 68-78 т.2), що підтверджує пояснення свідка ОСОБА_8 про присутність в салоні автомобіля саме обвинуваченого, що він і сам підтвердив в судовому засіданні. 
		 
		Згідно висновку судової криміналістичної експертизи відео- звукозапису ознак переривання відеофонограми № 1, яка записана на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інвентарний № 82 нт), не виявлено (а.с. 195-202 т.1), що спростовує ствердження обвинуваченого про відсутність на відеофайлі частини зображання. 
		Вказані висновки експертиз дають суду підстави стверджувати, що досліджені в судовому засіданні електронні документи відповідають дійсності подій, які мали місце під час вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину. 
		 
		При цьому висновок судової криміналістичної експертизи відео- звукозапису про те, що файл відеофонограми № 1, який записаний на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» №2090609081359 (інвентарний № 82 нт), є копією, записаною за допомогою персонального комп`ютера (а.с. 201 т.1), не приймається до уваги, оскільки до такого висновку експерт прийшов внаслідок того, що досліджуваний компакт-диск записувався на персональному комп`ютері та піддавався обробці програмним продуктом «Virtualdub».
		 
		Відповідно до інформації ГУ Національної поліції в Запорізькій області від 10 грудня 2015 р. вказаний матеріальний носій інформації, який містив достовірну (аутентичну) відео-, аудіо- інформацію, після проведення НСРД був переданий до УВБ. Програма «Virtualdub», яка має відповідну ліцензію, використовувалась виключно для конвертації електронної інформації, що дозволить її відтворювати на звичайних пристроях платформи Windows. (а.с. 205-206 т.1) 
		 
		Ствердження сторони захисту про те, що свідок ОСОБА_8 раніше неодноразово судима за шахрайство, тому обмовила обвинуваченого, судом не приймаються до уваги, оскільки дані про особу цього свідка не можуть впливати на оцінку наданих стороною обвинуваченого доказів, а вина ОСОБА_7 підтверджується сукупністю вказаних вище доказів. 
		 
		В судовому засіданні сторона захисту заявила про невідповідність серій і номерів купюр, виявлених при обшуку в автомобілі ОСОБА_10 , зазначеним в протоколі огляду, помітки та вручення від 10 квітня 2014 р. 
		 
		При порівнянні у судовому засіданні серій та номерів вказаних грошових купюр встановлено, що 2 купюри номіналом по 50 грн. не відповідають купюрам, зазначеним в протоколі обшуку автомобіля ОСОБА_7 . 
		 
		Зокрема, одна купюра номіналом 50 грн., яка має серію та номер КБ 7918241, в описовій частині протоколу обшуку зазначена, як КВ 7918241, тобто має місце різниця в одній літері серії купюри. Друга купюра номіналом 50 грн., яка має серію та номер КК 7410352, в описовій частині протоколу обшуку зазначена, як КК 7410152, тобто має місце різниця в одному номері купюри. Дані щодо серії та номеру вказаних двох купюр в протоколі помітки грошових коштів та у висновку експерта № 170 від 17.04.2014. відповідають дійсності. Крім того, вказані грошові купюри відповідають додатку до протоколу огляду помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 10 квітня 2014 р., у якому містяться фотозображення грошових купюр.
		 
		Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про допущення органом досудового розслідування технічної помилки при складені протоколу обшуку, що не впливає на оцінку доказів вчинення правопорушення. 
		 
		5.Мотиви призначення покарання. 
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинення вказаного злочину, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, не знаходячи обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризувався за місцем служби, має малолітню дитину.
		 
		Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення ОСОБА_7 покарання у вигляду штрафу у мінімальному розмірі. 
		 
		При цьомувідповідно довимог ст.5КК Українищодо зворотноїдії законупро кримінальнувідповідальність учасі,суд вважаєза необхіднекваліфікувати діїобвинуваченого зач.2ст.368 КК України в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р., та призначити основне покарання відповідно до санкції цієї норми Закону, а також додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади, без застосування спеціальної конфіскації.
		 
		6.Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 не обрано.
		 
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України. 
		 
		Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. 
		 
		Згідно з ч.1, 2 ст. 532 КПК України вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Згідно з ч.6 ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Керуючись ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд
		 
		У х в а л и в :
		 
		Обвинуваченого ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.), та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривен, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади,строком на три роки.
		 
		Речові докази: серветку білого кольору зі змивом з панелі автомобілю, 2 серветки білого кольору зі змивами з рук ОСОБА_7  знищити; 2 DVD диски із записом обшуку автомобіля  зберігати в матеріалах кримінального провадження; блокнот з записами  повернути ОСОБА_7 за належністю; грошові кошти в розмірі 3 000 грн., передані на зберігання до Запорізького відділення ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»  повернути за належністю ОСОБА_8 .
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...