Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5869/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 24.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: А/855/22586/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 359/5869/19                                                                    Суддя першої інстанції - Муранова-Лесів І.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді                    - Кобаля М.І.,
		суддів                               -  Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
		при секретарі                              - Горяінова Н.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на проголошене о 16 годині 16 годин рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року, повний текст якого складено 07 листопада 2019 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Відповідач, ГУ Держгеокадастру у Київській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №307-ДК/0056По/08/01/-19 від 27.06.2019 року, яка винесена державним інспектором головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель в Баришівському, Бориспільському, Згурвському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та місті Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Богданом Івановичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, фактичного обстеження земельної ділянки не було з огляду на відсутність можливості потрапити на неї, а відтак в акті обстеження не зазначено фактичну площу земельної ділянки, яка використовується під автостоянку, по-друге, викладена в оскаржуваній постанові суть правопорушення не відповідає зафіксованим у протоколі обставинам, по-третє, у протоколі відсутні посилання на відомості Державного земельного кадастру, до нього не додано розрахунок матеріальної шкоди, а також час вчинення правопорушення та опис дій, які вчинив правопорушник, по-четверте, належними і допустимими доказами не підтверджено обставин вчинення правопорушення, по-п`яте, цільове призначення земель житлової і громадської забудови дозволяє їх використання для будівництва і обслуговування парківнків та автостоянок. Разом з тим, судом відхилені доводи Позивача про недотримання Відповідачем строків накладення адміністративного стягнення, оскільки датою виявлення правопорушення є момент надходження повідомлення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, викладені у листі від 11.05.2019 року.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, по-перше, приписами чинного законодавства не передбачено вимог щодо обов`язкового повідомлення та присутності власника при обстеженні земельної ділянки, по-друге, зафіксовані у протоколі правопорушення відповідають змісту прийнятої на його підставі постанови, адже суть правопорушення залишається незмінною незалежно від форми її викладення, по-третє, у протоколі зазначено час вчинення правопорушення - 11.06.2019 року, а розрахунок матеріальної шкоди був отриманий представником Позивача у день його складання - 27.06.2019 року, по-четверте, визначене у державному акті цільове призначення земельної ділянки не передбачає можливість влаштування на ній автомобільної стоянки.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.12.2019 року.
		Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
		Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
		Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що 31.05.2019 року головними спеціалістами відділу державного контролю за використанням та охороною земель в Баришівському, Бориспільському, Згурвському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та місті Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголем Б.І. та Прилєпком О.П. на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.05.2019 року №307-ДК (а.с. 40-41) здійснено обстеження земельної ділянки з кадастровим №3210500000:05:0001:0253, загальною площею 1,6810 га, у зв`язку з необхідністю здійснення державного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, що зафіксовано в акті від 31.05.2019 року №307-ДК/27/10/10/01/-19 (а.с. 16-17).
		Крім того, 11.06.2019 року головними спеціалістами відділу державного контролю за використанням та охороною земель в Баришівському, Бориспільському, Згурвському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та місті Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголем Б.І. та Прилєпком О.П ., відповідно до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та на підставі вже згаданого наказу проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:05:001:0253 в м. Борисполі Київської області.
		У результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим №3210500000:05:001:0253, площею 1,6810 га житлової і громадської забудови перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . На вказаній земельній ділянці розміщено автостоянку, надаються платні послуги зі зберігання автомобілів. Разом з тим, дана земельна ділянка під розміщення автостоянки не відводилася, проект землеустрою щодо відведення земель автомобільного транспорту не затверджувався, у зв`язку з чим остання використовується не за цільовим призначенням. Висновки перевірки викладено в акті від 11.06.2019 року №307-ДК/259/АП/09/01-19 (а.с. 18-20).
		Судом першої інстанції поряд з іншим встановлено, що 14.06.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області Прилєпком О.П. було складено протокол про адміністративне правопорушення №307-ДК/0053П/07/01/-19 стосовно ОСОБА_1 (а.с. 6-9), відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим №3210500000:05:001:0253 під розміщення автостоянки не відводилася, проект землеустрою щодо відведення земель автомобільного транспорту не затверджувався, у зв`язку з чим остання використовується не за цільовим призначенням, що є порушенням п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачено 53 КпАП України. примірник протоколу ОСОБА_1 отримав особисто.
		За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області Шмиголя Б.І. №307-ДК/0056По/08/01-19 від 27.06.2019 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 10-12)
		Крім того, у постанові зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:05:001:0253 площею 1,6810 га, використовується ОСОБА_1 не за цільовим призначенням. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду, внаслідок використання зазначеної земельної ділянки не за цільовим призначенням, у розмірі 76  218,62 грн.
		На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 91, 188, 211 Земельного кодексу України та ст.ст. 9, 38, 53, 245, 251, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 2, 9, 10 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та ряду підзаконних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність належних і допустимих доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, а також порушення Відповідачем порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
		З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, ст. 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		У відповідності до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
		Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		У силу приписів ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Приписи п. «а» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України визначають, що власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.
		З аналізу змісту ст. 211 Земельного кодексу України вбачається, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
		Положення ст. 53 КпАП України передбачають адміністративну відповідальність громадян за використання земель не за цільовим призначенням у вигляді штрафу від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:05:001:0253 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №544399 (а.с. 13). При цьому, згідно даного акту цільове призначення земельної ділянки визначено як землі житлової та громадської забудови.
		Згідно класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, землі житлової та громадської забудови належать до секції «В», яка передбачає, зокрема, землі житлової забудови для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови (02.09), землі громадської забудови: для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС (03.14); для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).
		Судовою колегією враховується, що згідно даних Публічної кадастрової карти України цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:05:001:0253 визначено: «для будівництва об`єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад». Водночас, підрозділ коду класифікації видів цільового призначення земель щодо вказаної земельної ділянки визначено 03.14, яким, як вже було зазначено вище, передбачено інше цільове призначення.
		З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:05:001:0253 передбачається можливість її використання для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок, що виключає підстави стверджувати про порушення Позивачем вимог п. «а» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України. Разом з тим, Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, що згадана земельна ділянки використовується за іншим, ніж передбачено у державному акті серії ЯМ №544399, цільовим призначенням. Крім того, дані Публічної кадастрової карти України містять суперечливі відомості щодо цільового призначення спірної земельної ділянки.
		У контексті наведеного посилання Апелянта на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 3210500000:05:001:0253 може використовуватися під влаштування автомобільної стоянки виключно у випадку застосування до неї коду цільового призначення 12.04 (землі транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), не узгоджується з приписами чинного законодавства.
		Викладене, на думку судової колегії, свідчить про необґрунтованість твердження Апелянта щодо наявності доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП України.
		Водночас, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням норм чинного законодавства, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. 
		Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
		Згідно п. 1 розділу II Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 року № 6, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.
		За правилами п. 5 розділу II Інструкції у протоколі зазначаються, зокрема, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол; нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.
		При цьому, Додатком 1 до Інструкції затверджено бланк протоколу про адміністративне правопорушення, який заповнюється державними інспекторами державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель при виявленні правопорушення. 
		З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення від 14.06.2019 року №307-ДК/0053П/07/01/-19 наведеним вище вимогам КпАП України та Інструкції відповідає, оскільки у ньому, зокрема, вказано час вчинення правопорушення - 11.06.2019 року, викладено суть вчинення правопорушення з посиланням на норми чинного законодавства - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в порушення п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК України. Натомість, як вірно зауважено судом першої інстанції, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам.
		Надання Відповідача до суду апеляційної інстанції розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (для земель житлової та громадської забудови) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 90-92) в якості додатку до повідомлення від 27.06.2019 року №307-ДК/0036ШК/11/01/-19 (а.с. 88-890 не спростовує правильності висновків Бориспільського міськрайонного суду Київської області про відсутність відомостей про заподіяну шкоду у протоколі від 14.06.2019 року №307-ДК/0053П/07/01/-19, однак свідчить про передчасність твердження суду про відсутність таких розрахунків взагалі.
		Крім того, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що положеннями Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, не передбачено обов`язку контролюючого органу попереджати суб`єкта перевірки про початок її проведення, а також запрошувати власника земельної ділянки на проведення обстеження.
		За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            М.І. Кобаль 
		 
		 
		Судді                                                                                  Н.П. Бужак
		 
		                                                                                          
		                                                                       Л.О. Костюк
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено « 23» грудня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...