Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/3277/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 24.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/22863/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №813/3277/18
		адміністративне провадження №К/9901/22863/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Блажівської Н.Є.,  Гусака М.Б., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротек", яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Євротек", на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (суддя Гулик А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року (головуючий суддя Гінда О.М., судді Заверуха О.Б., Ніколін В.В.) у справі №813/3277/18  за позовом Приватного акціонерного товариства "Євротек" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Євротек", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротек" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Євротек») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач), в якому просило:
		 
		- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0062101205 від 23 червня 2018 року про нарахування штрафу в сумі 27101,24 грн. за прострочення сплати орендної плати з юридичних осіб;
		 
		- визнати бездіяльність відповідача щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу ПрАТ «Євротек» в сумі 466320,54 грн. з плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку у м. Херсоні за адресою: проспект Будівельників, 15, 17 - протиправною;
		 
		- зобов`язати відповідача в особі керівника (заступника керівника) прийняти рішення щодо усунення перекручень (викривлень) показників стану розрахунків позивача - ПрАТ «Євротек» з бюджетом в інтегрованій картці платника податків, із списанням безнадійного податкового боргу і нарахованої на цю заборгованість суми пені і перенесенням раніше сплачених коштів згідно з їх призначенням, вказаним в платіжних дорученнях.
		 
		Позов мотивовано тим, що постановою господарського суду Львівської області від 16 січня 2013 року у справі № 914/105/13 ПрАТ «Євротек» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Надалі, в процесі ліквідаційної процедури ПрАТ «Євротек» досягнуто домовленість з кредиторами про укладення мирової угоди і з 6 серпня 2015 року платоспроможність позивача відновлено, а провадження у справі про банкрутство - припинене. В той же час, відповідач повинен був заявити свої конкурсні вимоги до позивача (зокрема, з орендної плати з юридичних осіб в сумі 466320,54 грн.) в строк до 24 лютого 2013 року. Не вчинення таких дій має наслідком безумовне припинення (погашення) таких вимог відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Внаслідок протиправних дій контролюючого органу щодо зарахування платежів за орендну плату на погашення неіснуючого, на думку позивача, боргу за податковим повідомленням-рішенням, прийнятим у 2012 році, та недотримання норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у позивача утворилась штучна заборгованість з орендної плати, на суму якої відповідач виніс спірне податкове повідомлення-рішення.
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0062101205 від 23 червня 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		 
		Вирішуючи спір, суди встановили, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено камеральну перевірку ПрАТ «Євротек» з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період 2015 - 2016 роки, визначеної податковими деклараціями з плати за землю за 2015 - 2016 роки від 26 вересня 2017 року №9276996620, № 9271125978, за наслідками якої складено акт від 6 червня 2018 року  №1860/21-22-12-05/23509930.
		 
		Перевіркою встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 ПК України, яке полягає в тому, що позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, а саме:
		 
		відповідно до податкової декларації з плати за землю від 26 вересня 2017 року №9271125978:
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 28 березня 2018 року, сума сплаченого боргу 7321,35 грн., кількість днів затримки - 183;
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 28 березня 2018 року, сума сплаченого боргу 37847,40 грн., кількість днів затримки - 183;
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 25 квітня 2018 року, сума сплаченого боргу 4764,60 грн., кількість днів затримки - 211;
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 25 квітня 2018 року, сума сплаченого боргу 40404,10 грн., кількість днів затримки - 211;
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 29 травня 2018 року, сума сплаченого боргу 2207,90 грн., кількість днів затримки - 245;
		 
		відповідно до податкової декларації з плати за землю від 26 вересня 2017 року №9276996620:
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 29 травня 2018 року, сума сплаченого боргу 24940,05 грн., кількість днів затримки - 245;
		- граничний термін сплати 27 вересня 2017 року, дата сплати 29 травня 2018 року, сума сплаченого боргу 18020,80грн., кількість днів затримки - 245.
		 
		Як установили суди, виникнення такого прострочення обумовлене наступним.
		 
		Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008421502 від 11 жовтня 2012 року Херсонською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області позивачу нараховано грошове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 466320,54 грн., що складалося з основного платежу - 384363,63 грн, та штрафних санкцій - 81956,91 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення набуло статус узгодженого 21 січня 2013 року.
		 
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 9 січня 2013 року у справі №914/105/13 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Євротек», та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16 січня 2013 року у цій же справі ПрАТ «Євротек» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та зобов`язано ліквідатора надати суду докази публікації в офіційних друкованих виданнях оголошення про визнання його банкрутом. У строк, встановлений нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме до 24 лютого 2013 року, відповідач не заявив конкурсні вимоги (з орендної плати з юридичних осіб в сумі 466320,54 грн.) до ПрАТ «Євротек».
		 
		В процесі ліквідаційної процедури ПрАТ «Євротек» досягнуто домовленості з кредиторами про укладення мирової угоди, що затверджена ухвалою Господарського суду Львівської області від 6 серпня 2015 року, і з цього дня платоспроможність позивача була відновлена, а провадження у справі про банкрутство - припинене.
		 
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі №813/3151/16, що набрала законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до ПрАТ «Євротек» про стягнення коштів у сумі 466320,54 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, для погашення податкового боргу.
		 
		В подальшому, позивач самостійно донарахував та сплатив за 2015-2017 роки орендну плату на загальну суму 929155,36 грн., а також штрафні санкції за такий період в сумі 27874,67 грн. 26 вересня 2017 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендної плати) за 2017 рік, в якій відобразив вказані донарахування орендної плати.
		 
		Відповідачем було прийнято та направлено позивачу податкову вимогу №7371-17 від 11 жовтня 2017 року на суму 821391,50 грн. та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №7371-17 від 11 жовтня 2017 року.
		 
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №813/3959/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними і скасовано зазначені податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу.
		 
		Не є спірним між сторонами, що станом на 31 грудня 2016 року відповідач відображає в якості негативного сальдо суму боргу 466320,54 грн., нараховану згідно з податковим повідомленням-рішенням №0008421502 від 11 жовтня 2012 року. У зв`язку із цим, оплата за поточні періоди відповідачем зараховувалась у рахунок погашення податкового боргу, на підставі чого були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату поточних зобов`язань.
		 
		На підставі вказаного акта перевірки від 6 червня 2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за землю від 23 червня 2018 року №0062101205 у розмірі 20% в сумі 27101,24 грн.
		 
		Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що оскільки відповідач не заявив конкурсні вимоги до позивача щодо боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 466320,54 грн. у визначені законом строки, то відповідні вимоги слід вважати припиненими (погашеними) в силу вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Судами були враховані обставини, встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі №813/3151/16, відповідно до якої було відмовлено контролюючому органу у стягненні з ТОВ «Євротек» коштів у сумі 466320,54 грн. з рахунків у банках для погашення податкового боргу. З огляду на вказане, зарахування відповідачем здійснюваних позивачем платежів з орендної плати на погашення вказаного податкового боргу було неправомірним, що призвело до протиправного прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		 
		Щодо решти позовних вимог, суди вказали, що списання безнадійного податкового боргу здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577). Положення вказаного Порядку передбачають необхідність звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про списання такого боргу, але позивачем ці дії вчинено не було. Також у відповідача відсутні і підстави для проведення відповідних коригувань в інтегрованій картці платника податків, оскільки питання списання безнадійного податкового боргу за встановленою Порядком №577 процедурою не вирішувалось.
		 
		Не погодившись з рішеннями судів, ТОВ «Євротек» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог із прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову. 
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник наголошує, що необхідність подання заяви платником податків про списання безнадійного податкового боргу  передбачена лише у разі настання форс-мажорних обставин відповідно до підпункту 4 пункту 2.1, пункту 4.1 Порядку №577. Натомість, відповідно до підпункту 3 пункту 2.1, абзацу 5 пункту 3.2 Порядку №577 дата виникнення безнадійного податкового боргу пов`язується із датою прийняття відповідного рішення про списання керівником органу доходів і зборів. На думку скаржника, подання заяви платником податків у такому випадку не вимагається. Щодо позовної вимоги про усунення перекручень (викривлень) показників стану розрахунків позивача в інтегрованій картці платника податку із списанням безнадійного податкового боргу та нарахованої на суму заборгованості пені скаржник вважає, що судовими рішеннями у справах №813/3151/16, №813/3959/17 встановлено протиправність заявлених контролюючим органом позовних вимог про стягнення податкового боргу та пені, враховуючи що контролюючий орган повинен був самостійно на їх підставі внести відповідне коригування. 
		 
		Відповідач відзив на касаційну скаргу до суду не надав.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Враховуючи положення частини першої статті 341 КАС України судові рішення не переглядаються в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0062101205 від 23 червня 2018 року.
		 
		Вирішенню в межах даної справи належить питання щодо того, яким чином відбувається списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог Порядку №577, стосовно якого сплив строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.
		 
		Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.
		 
		У пункті 101.2 цієї статті під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
		 
		Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
		 
		Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
		 
		Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком №577.
		 
		Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
		 
		Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
		 
		Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
		 
		При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
		 
		Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 9 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а), від 4 вересня 2018 року (справа №813/4430/16).
		 
		У справі №813/3151/16 Львівський окружний адміністративний суд, постановою якого від 2 листопада 2016 року було відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДФС у Херсонській області до ПрАТ «Євротек» про стягнення коштів, з-поміж іншого, встановив, що заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у ТОВ «Євротек» у розмірі 466320,54 грн. виникла 30 січня 2013 року, відповідна податкова вимога винесена контролюючим органом 31 березня 2016 року.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		 
		З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що спірний податковий борг слід кваліфікувати як безнадійний за ознакою збігу строку давності, протягом якого цей борг може бути стягнутий. Таким чином, з дня спливу 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу у відповідача виник обов`язок щодо порушення за власною ініціативою розгляду питання про списання безнадійного податкового боргу. Невчинення контролюючим органом таких дій свідчить про його протиправну бездіяльність.
		 
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до встановлених обставин та дійшли помилкового висновку про необхідність звернення позивача до контролюючого органу із заявою про списання такого боргу. 
		 
		Колегія суддів не бере до уваги висновки судів попередніх інстанцій про втручання у дискреційні повноваження відповідача у разі зобов`язання його списати податковий борг ТОВ «Євротек», виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
		 
		З наведеного вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
		 
		Колегія суддів звертає увагу на гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		 
		Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року.
		 
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
		 
		З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки борг ТОВ «Євротек» в сумі 466320,54 грн. є безнадійним, контролюючим органом була проявлена протиправна бездіяльність в частині своєчасного списання останнього відповідно до положень Порядку №577, можливість прийняття відповідачем альтернативного рішення у законодавстві відсутня, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
		 
		Щодо позовних вимог про здійснення коригування показників стану розрахунків позивача з бюджетом в інтегрованій картці платника податків, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Наказом Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 № 765 був затверджений Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (був чинним до 10 червня 2016 року, далі - Порядок №765).
		 
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
		 
		Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті інтегровані картки, враховується в оперативній звітності до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата (пункту 6 розділу ІІ Порядку №765).
		 
		У разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (пункту 1 розділу V Порядку №765).
		 
		Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку №765 списання безнадійного податкового боргу відображається в інтегрованих картках платників у порядку, визначеному чинним законодавством.
		 
		З 10 червня 2016 року набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 (далі - Порядок №422).
		 
		Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №442, зокрема, встановлено, що ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
		 
		У розділі VII Порядку №442 визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
		 
		Аналіз наведених правових норм свідчить про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків, а тому заявлені у цій частині позовні вимоги також є такими, що підлягають задоволенню.
		 
		Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року (справа №816/2042/16), від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Оскільки судами попередніх інстанцій неправильно були застосовані норми матеріального права в оскаржуваній частині судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу ПрАТ «Євротек» в сумі 466320,54 грн. та зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо усунення перекручень (викривлень) показників стану розрахунків ПрАТ «Євротек» з бюджетом в інтегрованій картці платника податків, із списанням безнадійного податкового боргу і нарахованої на цю заборгованість суми пені і перенесенням раніше сплачених коштів згідно з їх призначенням, указаним у платіжних дорученнях. Враховуючи принцип ефективного судового захисту, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача провести списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» у сумі 466320,54 грн. та зобов`язання відповідача здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу у сумі 466320,54 грн. В решті судові рішення слід залишити без змін.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, то поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за подання адміністративного позову, апеляційної та касаційної скарг підлягає сума у розмірі 15858 грн. ((1762 грн. х 2) + (1762 грн. х 2 х 150%) + (1762 грн. х 2 х 200%)).
		 
		Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» задовольнити.
		 
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у справі №813/3277/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині про задоволення позову.
		 
		Зобов`язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі провести списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» у сумі 466320,54 грн.
		 
		Зобов`язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу у сумі 466320,54 грн.
		 
		В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у справі №813/3277/18 залишити без змін.
		 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (просп. Ушакова, буд.75, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 39394259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» (вул. Городоцька, буд.359, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 23509930) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 15858 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім гривень).
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.М. Гімон
		Н.Є. Блажівська 
		 М.Б. Гусак ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...