Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/2370/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 24.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 16.12.2019
Номер судового провадження: 11-сс/807/1231/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 32016080280000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 16.12.2019 Справа № 320/2370/16-к
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		_______________________________________________________________________________
		 
		Провадження № 11-сс/807/1231/19 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1 
		Єдиний унікальний № 320/2370/16-к Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 грудня 2019 року                     м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
		головуючого ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі ОСОБА_5 
		за участі:
		прокурора ОСОБА_6 
		підозрюваного ОСОБА_7 
		адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах ОСОБА_7 ,
		 
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_11 та накладений арешт, шляхом заборони відчуження, на майно ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; транспортний засіб ЗАЗ TF698К СПГ, державний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, сірого кольору; транспортний засіб ВАЗ 21070 СПГ, державний номер НОМЕР_3 , 2005 року випуску, синього кольору; транспортний засіб ВАЗ 21070 СПГ, державний номер НОМЕР_4 , 2005 року випуску, зеленого кольору.
		 
		Не погодившись з прийнятим слідчим суддею рішенням, адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_11 залишити без задоволення.
		 
		Проте, до початку розгляду апеляційної скарги по суті, адвокат ОСОБА_9 подав суду апеляційної інстанції заяву про відвід судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , посилаючись на те, що раніше стороною захисту було оскаржено ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2019 року про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, при цьому, основним мотивом апеляційної скарги було те, що слідчий суддя прийняв рішення з порушенням правил підсудності. Колегія суддів апеляційного суду, головуючим якої був суддя ОСОБА_2 , в ухвалі від 25 листопада 2019 року дійшла висновку про неспроможність цих доводів апелянта, тобто, в цій ухвалі суддя ОСОБА_2 вже висловив свою позицію щодо законності та належної підсудності розгляду Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області клопотань слідчого СУ ФР ДФС в Запорізькій області, незважаючи на те, що такі висновки суперечать нормативним документам. Захисниками ОСОБА_7 зібрані додаткові докази на підтвердження позиції щодо непідсудності розгляду клопотань слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області слідчими суддями Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, які, у тому числі, є доводами апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року, що наразі оскаржується. Виходячи з того, що суддя ОСОБА_2 вже висловив свою позицію з даного питання, захисник вважає, що сприйняття ним нових доказів сторони захисту щодо порушення правил підсудності, може бути об`єктивно упередженим з питань його особистих переконань.
		 
		У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 , адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які діють в інтересах ОСОБА_7 , підтримали заяву про відвід, просили задовольнити її з наведених у ній підстав. 
		Прокурор проти задоволення заявленого відводу заперечував, посилаючись на його безпідставність.
		 
		Дослідивши наявні в матеріалах провадження докази, вислухавши думку учасників провадження, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
		Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, у п. 4 ст. 75 КПК України зазначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
		Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. 
		Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
		Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
		Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
		Із заяви про відвід вбачається, що заявник не згоден з певним процесуальним рішенням колегії суддів апеляційного суду, головуючим якої був суддя ОСОБА_2 , за наслідками розгляду апеляційної скарги. 
		Так,дійсно,ухвалою колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Запорізькогоапеляційного судувід 25листопада 2019 рокуу складі:головуючого судді ОСОБА_2 ,суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_12 ,апеляційна скаргуз доповненнямдо неїзахисника підозрюваного ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_13 була залишенабез задоволення, аухвала слідчогосудді Мелітопольськогоміськрайонного судуЗапорізької областівід 28жовтня 2019року,якою щодопідозрюваного ОСОБА_7 було задоволеноклопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_11 та застосований запобіжний захід у вигляді застави  залишена без змін.
		Одним з доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_13 було посилання на порушення правил підсудності при розгляді зазначеного клопотання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
		Разом з цим, наявність правової позиції, висловленої колегією суддів, головуючим якої був суддя ОСОБА_2 , в ухвалі від 25 листопада 2019 року стосовно певного правового питання, не може вважатись проявом безсторонності та неупередженості судді, а незгода захисника підозрюваного з такою позицією, не передбачена КПК України як підстава для відводу судді.
		Сумніви заявника щодо наявності у судді ОСОБА_2 можливості неупереджено розглянути зазначену вище апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді від 01 листопада 2019 року, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, крім як фактом висловленої колегією суддів позиції в ухвалі апеляційного суду від 25 листопада 2019 року, що не може бути, в даному випадку, розцінено як обставина, що свідчить про упередженість судді. 
		Отже, у заяві захисника ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає обставин, які б викликали сумнів у неупередженості цього судді при розгляді апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_11 та шляхом заборони відчуження, накладений арешт на майно ОСОБА_7 , зазначене в оскаржуваній ухвалі.
		Враховуючи викладене вище, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу судді, вивчивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що доводи захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 слід відмовити. 
		Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Заяву про відвід судді ОСОБА_2 захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...