Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/10489/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 21.12.2019
Номер судового провадження: 61-46423ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                                            
		 
		21 грудня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 243/10489/17-ц
		провадження № 61-46423св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонної суду Донецької області від 24 липня 2018 року у складі судді Проніна С. Г., ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Дундар І. О., Будулуци М. С., Жданової В. С., постанову Донецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Біляєвої О. М., Папоян В. В.,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки. 
		 
		Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона до 17 березня 2017 року працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді провідного спеціаліста служби експлуатації приладів обліку у м. Горлівка Донецької області. Незважаючи на Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, керівництвом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» прийняте рішення про продовження здійснення своєї господарської діяльності на непідконтрольній території України, а саме у місті Горлівка Донецької області із залишенням відповідної частини працівників для нормального функціонування підприємства. 17 березня 2017 року вона звільнена за угодою сторін. Відповідач у порушення норм трудового законодавства не виплатив їй заборгованість із заробітної плати за період із                  01 по 17 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, а також не видав трудову книжку. Її письмові вимоги щодо проведення з нею розрахунку при звільнені, надання їй копії наказу про звільнення, довідки про заборгованість по заробітній платі та іншим компенсаційним виплатам, а також вимоги щодо пересилання трудової книжки на зазначену нею адресу відповідачем проігноровані. Жодних перешкод, які унеможливлюють здійснення відповідачем зазначених дій не існує, оскільки заробітну плату вона отримує через банківську установу, яка розташована на підконтрольній Україні території, керівництво підприємства, у тому числі працівники, які ведуть кадровий та бухгалтерській облік, знаходяться у містах Краматорську та Маріуполі, відповідно до місця реєстрації підприємства. Працівникам, які здійснюють свої трудові обов`язки на території, підконтрольній Україні, заробітна плата за вказаний період виплачена, із 15 березня 2017 року на підприємстві виник простой не з вини працівника, оскільки структурні підрозділи підприємства, які знаходились у місті Горлівка, захоплені. 
		 
		Із урахуванням наведеного, позивач просила суд стягнути із відповідача заборгованість із заробітної плати за період із 01 по 17 березня 2017 року у сумі 4 392,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 7 844,46 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 59 658,00 грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 550,00 грн.
		 
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем із заробітної плати за березень 2017 року та вини відповідача у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, видачі позивачеві належно оформленої трудової книжки.  
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , у частині оскарження рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у розмірі 59 658,00 грн, повернуто позивачу. 
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач у встановлений строк не виконала вимоги ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху, а саме не сплатила судовий збір за оскарження рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.
		 
		Постановою Донецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року залишено без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у трудових відносинах між ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та його працівниками, зокрема позивачем, із 13 березня 2017 року виникли, і станом на момент розгляду справи судами, існують обставини непереборної сили, пов`язані із захопленням невстановленими особами виробничих та адміністративних будівель підприємства, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству у цілому, так і його працівникам, у період існування яких ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» об`єктивно, з незалежних від нього причин, позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами трудового договору та інші обов`язки, встановлені чинним законодавством. На день звільнення позивача за згодою сторін 24 березня 2017 року відповідач вже втратив контроль над підприємством та не мав доступу до документації, отже, висновки суду про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку є правильними, оскільки наявність та розмір заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку не підтверджено належними доказами.
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг
		 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Донецької області 
		від 20 вересня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просять скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.  
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого останній був позбавлений можливості працювати з вини роботодавця, а тому у разі пред`явлення вимог про стягнення такого заробітку позивачі звільненні від сплати судового збору. 
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що наданий відповідачем Науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України не може бути належним доказом у справі, оскільки згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним доказом настання обставин непереборної сили (форс-мажору) та звільнення відповідача від відповідальності є сертифікат Торгово-промислової палати України. Надані відповідачем докази не є належним підтвердженням того, що кадрові та бухгалтерські документи втрачені.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 не підлягають задоволенню із таких підстав.
		 
		Встановлені судами обставини
		 
		20 квітня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» назву відповідача змінено на АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в зв`язку з чим до Статуту відповідача внесено відповідні зміни, а 24 травня 2018 року йому державним реєстратором видано нову Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.
		 
		Згідно з наказом від 17 березня 2017 року № 209-к ОСОБА_1 звільнено із ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на підставі пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за угодою сторін 22 березня 2017 року.
		 
		Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014 розпочато проведення антитерористичної операції.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операції та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Горлівка.
		 
		Місто Горлівка також включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який є додатком № 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07 листопада 2014 року № 1085.
		 
		18 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 12017100000000150 за фактом вчинення 13 березня 2017 року невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 206 Кримінального кодексу України, яке виявилося у блокуванні законної господарської діяльності розташованих у місті Донецьку структурних одиниць ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».
		 
		ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державну інспекцію енергетичного нагляду України, Державну інспекцію з експлуатації електричних станцій і мереж, Державну службу України з питань праці, Головне управління з Держпраці у Донецькій області, Державну аудиторську службу України, Державну регуляторну службу України, Міністерство соціальної політики України, Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Міністерство інфраструктури України, Антимонопольний комітет України, Державну екологічну інспекцію України, Міністерство оборони України, а також Дніпропетровське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про те, що внаслідок захоплення невідомими особами нерухомого та рухомого майна відповідача та його первинної, бухгалтерської й іншої документації, баз даних і облікової системи, які знаходяться на території Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції та які є необхідними для здійснення ним господарської діяльності, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з 13 березня 2017 року втратило контроль над здійсненням своєї господарської діяльності у таких населених пунктах, а представники товариства з цього часу не мають доступу до кадрового діловодства та не контролюють схоронність всіх особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності співробітників товариства.
		 
		Листом від 20 березня 2017 року № 68/1742/ис ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» повідомило Дніпропетровське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про те, що станом на 20 березня 2017 року вивезення первинних документів товариства, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції, є неможливим у зв`язку з ризиками, пов`язаними з блокуванням невідомими особами із 13 березня 2017 року господарської діяльності тих структурних одиниць товариства, які знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній владі України.
		14 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за частиною першою статті 361 Кримінального кодексу України за фактом втручання 27 червня 2017 року невстановленої особи за допомогою електронної обчислювальної техніки та шкідливої програми в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп`ютерних мереж ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що призвело до втрати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» інформації.
		 
		Актом перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проведеної 03 серпня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області встановлено, що здійснити нарахування заробітної плати за березень 2017 року та здійснити розрахунок компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток неможливо у зв`язку із втратою контролю над всім майном, документацією, архівом, комп`ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні Антитерористичної операції.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Щодо перегляду оскаржуваних судових рішень, якими вирішено спір по суті
		 
		Зважаючи на вимоги позивача - виплата заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсацію за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.
		 
		Статтею 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		 
		У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.
		 
		Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.
		 
		Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		 
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
		 
		Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
		 
		Відповідно до Науково-правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 24 липня 2017 року за № 2370/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі територій міст: Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Харцизьк, Ясинувата Ясинуватського району Донецької області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.
		 
		Зважаючи на те, що на момент звільнення позивача і дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені законом щодо проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні.
		 
		Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Об`єднаною палатою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18. 
		 
		Щодо перегляду оскаржуваної ухвали апеляційного суду, якою апеляційну скаргу повернуто заявнику 
		 
		Підпунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		 
		Згідно з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
		Відповідно до частини 1 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
		 
		Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Щодо перегляду оскаржуваних судових рішень, якими вирішено спір по суті
		 
		Встановивши, що з березня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» фактично втратило контроль над своїми ресурсами, потужностями та документацією, відповідно до узагальнених висновків науково-правового висновку, складених Торгово-промисловою палатою України від 24 липня 2017 року, дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за надзвичайних обставин, які спрямовані, насамперед, на захист життя і здоров`я його працівників в умовах терористичної загрози з боку незаконних збройних формувань, відсутності контролю та управління майном, не можуть бути регламентовані строками, суд зробив обґрунтований висновок про відсутність під час дії невідворотних обставин підстав для задоволення позову.
		 
		Висновки судів про відмову в задоволенні позову є обґрунтованими та такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
		 
		Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Щодо перегляду оскаржуваної ухвали апеляційного суду, якою апеляційну скаргу повернуто заявнику 
		 
		Враховуючи те, що у встановлений строк позивач не виконала вимоги ухвали апеляційного суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху, а саме не сплатила судовий збір за оскарження рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, суд апеляційної інстанції правильно застосував наведені вище положення процесуального законодавства та обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику у зазначеній частині. 
		 
		Доводи касаційних скарг не спростовують висновків апеляційного суду та зводяться до неправильного тлумачення заявниками норм процесуального права. 
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги є необґрунтованими, а тому підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги  ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2  залишити без задоволення.
		 
		Рішення Слов`янського міськрайонної суду Донецької області від 24 липня 2018 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року, постанову Донецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		      Судді:      О. В. Ступак   І. Ю. Гулейков   Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...