Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3111/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 24.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2019 року 
		м. Київ
		Справа №  910/3111/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С., 
		 
		секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
		 
		за участю представників:
		 
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ВВ» - Мотрука М.В.,
		 
		Київської міської ради - Гандзюк Т.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А. (головуючий), Разіна Т.І., Тарасенко К.В.)
		та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 (суддя Зеленіна Н.І.)
		 
		у справі № 910/3111/19
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ВВ»
		до Київської міської ради
		про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргумент ВВ» (далі - ТОВ «Аргумент ВВ») звернулося до суду з позовом до Київської міської ради, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ради від 20.09.2018 № 1518/5582 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.01.2005 щодо земельної ділянки площею 0,1942 га кадастровий номер 8000000000:72:101:0024, за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, наданої позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди є незаконним, прийнятим з порушенням Регламенту і таким, що порушує права позивача як орендаря земельної ділянки, оскільки правових підстав для такого рішення немає.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 20.09.2018 № 1518/5582  Київської міської ради VI сесії VIII скликання про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.01.2005 (06.04.2004) за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, площею 0,1942 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу (кадастровий номер 8000000000:72:101:0024), укладеного з ТОВ «Аргумент ВВ». Здійснено розподіл судових витрат.
		Судові рішення мотивовано невідповідністю рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки вимогам законодавства та порушенням у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2019 року Київська міська рада подала касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 
		Касаційну скаргу Київська міська рада обґрунтовує, зокрема, тим, що судами не надано належної оцінки тим обставинам, що позивачем порушено умови договору оренди у частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки з моменту укладення договору позивач не приступив до її використання, земельна ділянка вільна від забудови, будівельні роботи не проводяться, хоча дотримання відповідних обов`язків орендаря прямо передбачено умовами договору, положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі», статті 416 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 102-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК); чинним законодавством та умовами договору передбачено автоматичне припинення права землекористування у випадках невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд; будь-яких доказів порушення Регламенту Київської міської ради під час прийняття оспорюваного рішення матеріали справи не містять і при прийнятті відповідного рішення відповідач діяв у межах повноважень, визначених Регламентом; судами не враховано, що цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, визначено для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, тому прийняття Київською міською радо рішення від 24.09.2015 № 46/1949, яким затверджено детальний план територій, ніяким чином не впливає на використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/3111/19 та призначено до розгляду на 04.12.2019 касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019.
		У судовому засіданні 04.12.2019 протокольною ухвалою Суду було оголошено перерву до 11.12.2019.
		11.12.2019 ТОВ «Аргумент ВВ» подало заяву про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С., у розгляді справи № 910/3111/19.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2019 відвід колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С. у розгляді справи № 910/3111/19 визнано необґрунтованим, заяву ТОВ «Аргумент ВВ» про відвід зазначених суддів передано на розгляд в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). У справі було оголошено перерву до 18.12.2019.
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н.О. від 13.12.2019 у задоволенні заяви ТОВ «Аргумент ВВ» про відвід колегії суддів у складі: Берднік І.С., Мачульського Г.М., Міщенка І.С. у  справі № 910/3111/19 відмовлено.
		У судовому засіданні 18.12.2019 ТОВ «Аргумент ВВ» вдруге подало заяву про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С., у розгляді справи № 910/3111/19.
		Водночас депутатом Київської міської ради Назаренком В.Е. у судовому засіданні подано клопотання про залучення його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, обґрунтоване тим, що прийняття рішення у цій справі фактично вплине на права і обов`язки територіальної громади Солом`янського р-ну м. Києва, представником якої є заявник в розумінні Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2019 заяву ТОВ «Аргумент ВВ» про відвід суддям  Берднік І.С., Мачульського Г.М., Міщенка І.С. у  справі № 910/3111/19 залишено без розгляду, у зв`язку з визнанням дій ТОВ «Аргумент ВВ» зловживанням процесуальними правами.
		Одночасно, обговоривши клопотання про залучення до участі у справі як третю особу депутата Київської міської ради Назаренка В.Е., Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання як такого, що не ґрунтується на положеннях ГПК, главою 2 розділу IV якого не передбачено повноважень суду касаційної інстанції щодо залучення до участі в справі нових (інших) осіб.
		Разом із тим до Верховного Суду було подано від громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заяви-повідомлення про можливе умисне фальсифікування позивачем ТОВ «Аргумент ВВ» доказів у матеріалах справи № 910/3111/19 та введення суду в оману, а також звернення громадян Солом`янського р-ну м. Києва, поданих в електронній формі.
		З огляду на положення статті 300 ГПК щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, ці звернення Судом залучено до матеріалів справи до відома.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що 06.04.2004 між ТОВ «Аргумент ВВ» (орендар) та Київською міською радою (орендодавець), на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2003 № 558/718, укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, площею 0,1942 га кадастровий номер 8000000000:72:101:0024 з цільовим призначенням: для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, строком на 25 років.
		За змістом пунктів 1.3, 1.4 договору оренди передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору.
		Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис  від 25.01.2005 за № 72-6-00245 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		25.01.2005 сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у володіння і користування зазначену  земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.
		07.06.2006 і 08.06.2006 позивач отримав від АЕК «Київенерго» технічні умови № 40389 і № 71246 на приєднання об`єкта до теплових та електричних мереж, а 10.07.2006 -  технічні умови № 2093 на каналізування об`єкта від ВАТ «Акціонерна Компанія «Київводоканал».
		02.11.2006 на засіданні секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища схвалено та рекомендовано до подальшого розроблення і погодження в установленому порядку архітектурне рішення проекту будівництва торговельного комплексу за адресою: пр-т Повітрофлотський, 11-13 у Солом`янському р-ні м. Києва, з урахуванням наведених зауважень та рекомендацій.
		25.04.2007 на засіданні трьохсторонньої комісії з питань забудови при Солом`янській районній у м. Києві ради вирішено погодити замовнику будівництва ТОВ «Аргумент ВВ» проведення 15.05.2007 громадського обговорення будівництва торговельного комплексу за наведеною адресою.
		Відповідно до протоколу Громадського обговорення з мешканцями Солом`янського р-ну м. Києва будівництва торговельного комплексу за наведеною адресою    від 25.04.2007, надано згоду на проведення подальших робіт щодо проектування та будівництва торговельного комплексу за умови виконання забудовником всіх зобов`язань згідно з укладеними договорами та планами заходів щодо комплексного благоустрою у встановлені терміни з ініціативними групами будинків. 
		Згідно з листом від 26.09.2007 № 15-10263 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища погодило архітектурне рішення проекту будівництва торговельного комплексу по пр-ту Повітрофлотському, 11-13 у Солом`янському р-ні м. Києва для подальшої розробки та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
		У 2007 році на замовлення позивача ПП «Архітектурна майстерня» розроблено проект торговельного комплексу, у 2008 році позивачем отримано паспорт зовнішнього опорядження фасадів, а 20.11.2008 - дозвіл на виконання будівельних робіт № 0922-Сл/Т, строк дії якого встановлено до 20.06.2010.
		Протягом 2009-2011 років та у 2018 році позивач отримував листи від мешканців Солом`янського р-ну м. Києва з вимогами не проводити будівельні роботи, оскільки мешканці прилеглих будинків категорично проти забудови цієї земельної ділянки.
		Також судами встановлено, що 18.07.2017 ТОВ «Аргумент ВВ» звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) площею 0,1942 га в оренду для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом, однак відповідач у встановлений строк не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні.
		Згідно з актами обстеження земельної ділянки від 12.07.2017 № 17-1110-09 та від 14.05.2018, складених Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на земельній ділянці площею 0,1942 кадастровий номер 8000000000:72:101:0024 за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, ростуть зелені насадження (дерева), земельна ділянка вільна від забудов, згідно з договором оренди не використовується.
		Відповідно до рішення Київської міської ради від 20.09.2018 № 1518/5582 розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0,1942 (кадастровий номер 8000000000:72:101:0024), укладений між Київською міською радою і ТОВ «Аргумент ВВ» та зареєстрований 25.01.2005 за № 72-6-00245, для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу на пр-ті Повітрофлотському, 11-13 у Солом`янському р-ні м. Києва, з посиланням на положення статті 9 ЗК, частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 31 Закону України «Про оренду землі», пунктів 3.1, 7.3 зазначеного договору оренди.
		Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ТОВ «Аргумент ВВ» посилалося на незаконність такого рішення Київської міської ради та відсутність підстав для розірвання договору оренди.
		Суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дійшли висновку про невідповідність рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки вимогам законодавства, порушенням у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі та наявність підстав для задоволення позову.
		Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими з порушенням вимог чинного законодавства, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		За змістом статті 93 ЗК, статей    762, 792 ЦК, статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.
		Відповідно до положень статей 177, 181, 373, 374 ЦК земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.
		Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Наведені норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.
		Відповідно до статті 3 ЦК свобода договору, є однією із засад цивільного законодавства.
		Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
		З огляду на положення договору оренди від 06.04.2004, укладеного між Київською міською радою і ТОВ «Аргумент ВВ», земельну ділянку площею 0,1942 кадастровий номер 8000000000:72:101:0024 за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, надано в оренду ТОВ «Аргумент ВВ» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу. Орендар відповідно до пункту 4.5 договору зобов`язався, зокрема, приступити до використання цієї земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, виконувати встановлені цим договором обмеження, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
		Згідно з пунктом 3.1 цей договір встановлює такі обмеження, як завершення забудови земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з дня державної реєстрації цього договору; на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору.
		Відповідно до пункту 6.2 договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.
		У пункті 7.3 договору оренди сторони передбачили, що договір може бути розірваний, зокрема в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов цього договору.
		Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору, цей договір є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК  підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.
		Як установлено судами,  ТОВ «Аргумент ВВ», будучи обізнаним як з умовами договору оренди в частині існування у нього обов`язку закінчити забудову земельної ділянки у строки, встановлені у пункті 3.1 договору (не пізніше, ніж через три роки з дня державної реєстрації цього договору), так і з настанням наслідків, у разі його невиконання, шляхом реалізації орендодавцем права в односторонньому порядку розірвати договір оренди, позивач взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені договором строки, так і в подальшому не приступив до виконання такого обов`язку, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 12.07.2017 № 17-1110-09 та від 14.05.2018, складених Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та не заперечувалося самим позивачем.
		Однак, при вирішенні спору суди попередніх інстанцій, погодившись з доводами позивача про те, що він не міг розпочати будівельні роботи за відсутності містобудівної документації, передбаченої статтями 23, 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), належним чином не обґрунтували своїх висновків, за якими погодилися з такими доводами позивача, та не зазначили у судових рішеннях, яких саме документів, визначених наведеними нормами Закону, не було достатньо позивачу для початку виконання будівельних робіт протягом тривалого часу, з яких причин ним таку документацію отримано не було та якими доказами такі обставини підтверджуються.
		При цьому слід зауважити, що судами, у зв`язку з наведеним, не було досліджено наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі дозволу на виконання будівельних робіт від 20.11.2008 № 0922-Сл/Т (т.1 а.с. 110), виданому ТОВ «Аргумент ВВ» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, зі змісту якого слідує, що цей дозвіл надано позивачу на виконання будівельних робіт із будівництва торговельного комплексу за адресою: пр-т Повітрофлотський, 11-13 у Солом`янському р-ні м. Києва відповідно до проектної документації, затвердженої наказом ТОВ «Аргумент ВВ» від 11.09.2008 № 3-б, та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.09.2007 № 15-10263. Строк дії дозволу встановлено до 20.06.2010.
		Разом із тим, суди попередніх інстанцій, пославшись, зокрема на положення статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), не врахували що за наведеною нормою дозвіл на виконання будівельних робіт, наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт.
		Покладаючи в основу судових рішень висновок про невідповідність рішення відповідача про розірвання договору оренди вимогам чинного законодавства, обґрунтований обставинами протидії представників громадськості у забудові спірної земельної ділянки протягом 2009-2011 років, судами попередніх інстанцій не було зазначено, яким саме нормам законодавства суперечить оскаржений акт органу місцевого самоврядування; не було встановлено, чи звільняли наведені позивачем обставини від його обов`язків, передбачених умовами договору оренди (пункти 3.1, 4.5), належним чином виконувати умови договору щодо забудови земельної ділянки у визначені строки з огляду на державну реєстрацію цього договору 25.01.2005 і отримання дозволу на будівництво 20.11.2008, а також чи вживалися позивачем відповідні заходи для усунення порушень його права на користування земельною ділянкою. 
		При цьому суди попередніх інстанцій, обґрунтувавши судові рішення про задоволення заявленого позову про визнання протиправним і скасування рішення ради від 20.09.2018 № 1518/5582 про розірвання договору оренди земельної ділянки, обставинами протидії представників громадськості у забудові спірної земельної ділянки протягом 2009-2011 років, взагалі не надали правової оцінки умовам пункту 3.1 договору щодо обов`язку ТОВ «Аргумент ВВ» завершити забудову земельної ділянки не  пізніше, ніж через три роки з дня державної реєстрації цього договору, та причинам невиконання позивачем цих умов договору.
		Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази, а судами не встановлено обставин звернення позивача до відповідача з пропозицією продовжити строки здійснення забудови цієї земельної ділянки за обставин, які склалися, з метою використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
		Також не можна визнати обґрунтованими посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивачем вживалися всі необхідні дії спрямовані на виконання договору оренди земельної ділянки, такі як намагання позивача змінити цільове призначення земельної ділянки та отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку, замість будівництва торговельного комплексу, як було передбачено умовами договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004,  відповідно до рішень Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 та від 24.09.2015 № 46/1949, з огляду на таке.  
		Так, рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 затверджено програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві.
		Рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 № 46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва» внесено зміни до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006, якими позицію 125 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 (додатка до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викладено в редакції: «ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва»; цим же рішенням затверджено детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників з урахуванням рішення Київської міської ради від 02.06.2015 № 607/1471 «Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх (або права оренди на них) на земельних торгах».
		Пославшись на ці рішення Київської міської ради як позивач у позовній заяві, так і суди першої та апеляційної інстанції у судових рішеннях, не навели обґрунтування того, яким чином зазначені рішення органу місцевого самоврядування впливають на правовідносини сторін договору оренди земельної ділянки, рішення про розірвання якого є предметом спору у зазначеній справі, чи відбулася зміна цільового призначення спірної земельної ділянки на підставі зазначених рішень та якими доказами підтверджуються такі обставини, чи були зазначені рішення підставою для внесення змін до договору оренди спірної земельної ділянки та чи вносилися відповідні зміни до договору, чи є такі рішення відповідача тими обставинами, які перешкоджали позивачу належним чином виконувати умови договору оренди земельної ділянки та використовувати цю земельну ділянку за цільовим призначенням - будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.
		Разом із тим, обмежившись посиланням на порушення процедурних питань Регламенту при прийнятті рішення Київської міської ради від 20.09.2018 № 1518/5582 про розірвання договору оренди, погодившись з відповідними доводами позивача, суди попередніх інстанцій не встановили та у судових рішеннях не зазначили, чи вплинули ці обставини на законність прийнятого рішення органу місцевого самоврядування та чи є ці обставини підставою для визнання його протиправним і скасування.
		Крім того, без будь-якої оцінки судів попередніх інстанцій залишилися і обставини наявності рішення Київської міської ради від 31.01.2019 № 26/6682, яке наявне у загальному доступі на офіційному вебсайті відповідача, згідно з яким земельній ділянці орієнтовною площею 0,3 га, розташованій на пр-ті Повітрофлотському, 11-13 у Солом`янському р-ні м. Києва, надано статус скверу.
		З урахуванням наведеного, належним чином не дослідивши зібрані у справі докази, не встановивши обставини, які є достатньою підставою відповідно до норм матеріального права для визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про розірвання договору оренди земельної ділянки, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За змістом частини 1 статті 237 ГПК  при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		У зв`язку з наведеним, рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, судові рішення про задоволення позовних вимог не можна визнати законними і обґрунтованими. 
		Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК). 
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019  та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі № 910/3111/19 скасувати.
		 
		3. Справу № 910/3111/19 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий  суддя                                                                   І. С. Берднік
		 
		 
		Судді:                                                                                            Г.М. Мачульський
		 
		 
		                                                                                                     І. С. Міщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...