Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 532/2571/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.06.2020
Результат оскарження 18.02.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/545/76/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170190000427

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 532/2571/18 
		Провадження № 1-кп/545/76/19
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"23" грудня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі колегії суддів:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю
		секретаря  ОСОБА_4 ,
		прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Білики Кобеляцького району Полтавської області, українки, громадянки України, із неповною вищою освітою, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		 Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		ОСОБА_8 , у денний час 24.07.2018 року, разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у будинку за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом вживали алкогольні напої.
		Після спільного вживання алкогольних напоїв, у цей же день, у період часу між 19:00 та 21:00 годинами, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час якої у ОСОБА_8 виник прямий умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, близько 21:00 години, ОСОБА_8 , діючи умисно, взяла кухонний ніж та завдала ним ОСОБА_9 один удар у ділянку грудної клітини справа, чим спричинила останньому тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_9 помер на місці події.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 103-а від 23.08.2018, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок геморагічного шоку, який розвинувся на фоні гострої кровотечі, в результаті колото-різаного поранення грудної клітини справа з ушкодженням правої легені, навколосерцевої сумки та серця.
		 
		Кваліфікація дій обвинувачених судом
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині).
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена вину у інкримінованому їй умисному вбивстві, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, визнала частково, посилаючись на те, що нанесла удар ОСОБА_9 з метою захисту від його дій. Заперечуючи обставини заподіяння смерті потерпілому, які їй інкримінуються, обвинувачена в суді зазначила, що проживає у сусідньому селі і з дитинства знала потерпілого. З приводу того, коли саме стала проживати у ОСОБА_9 надала суперечливі пояснення, то вказуючи на досить тривалий (близько 2-х тижнів, то стверджувала, що приїхала вперше, то зазначала, що напередодні). Зранку 24.07.2018 року разом з ОСОБА_9 поїхали у Кобеляки на ринок, де купили продукти, цигарки та горілку. Повернулися близько 13-14 год і сіли обідати, при цьому вживали алкогольні напої. У цей час прийшов брат ОСОБА_9 , з яким останній почав сваритися і той через 10-15 хв пішов. Після цього ОСОБА_9 почав кричати на неї. Вона запропонувала лягти поспати, на що той почав вимагати, щоб вона лягла поруч з ним з метою вступити в інтимні стосунки. Вона відмовилася. ОСОБА_9 став хапати її за руки та шию, бити по обличчю, ображати нецензурною лайкою, штовхати та погрожувати вбити. У той момент, коли потерпілий схопив її за шию і штовхав у напрямку столу, вона, злякавшись, намацала наосліп позаду на столі кухонний ніж, схопила його, і, не прицілюючись, вдарила ОСОБА_9 . Потерпілий упав, вона схопила ножі, вибігла із хати і викинула їх. Потім повернулася, побачила, що потерпілий лежав на підлозі. Намагалася надати йому допомогу(лила воду), проте той не подавав ознак життя. Після цього вона залишила ОСОБА_9 та пішла додому. Наголосила, що до таких дій її спонукала протиправна поведінка потерпілого і вона нанесла удар з метою самозахисту.
		Суд бере до уваги показання обвинуваченої у тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження та їм не суперечать; у іншій частині суд розцінює показання як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене.
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченою, її вина в інкримінованому їй злочині повністю доводиться показаннями потерпілої, свідків, експерта та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
		 Так, свої показання про обставини умисного вбивства потерпілого ОСОБА_9 обвинувачена надала під час проведення слідчого експерименту 25.07.2018 року з її участю в ході досудового розслідування, протокол про що та відеозапис були досліджені в суді. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_8 вказала, що потерпілий лежав на ліжку, вона взяла зі столу кухонний ніж і нанесла йому удар (Т.2 а.п. 66-71)
		 Відповідно до висновку додатковоїсудово-медичноїекспертизи №103-бвід10.09.2018,  ОСОБА_8 у протоколі слідчого експерименту від 25.07.2018 вказала на механізм утворення, кількість, локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 в області грудної клітини та лівого вуха, що не суперечить об`єктивним судово-медичним даним, виявленим у процесі проведення судово-медичної експертизи трупу(Т.2 а.п. 114-115).
		Потерпіла ОСОБА_10 , яка доводиться рідною сестрою загиблому, повідомила, що її брат був неконфліктною людиною, іноді випивав, після смерті батька проживав сам. Приблизно за 1 місяць до вбивства до нього прийшла ОСОБА_8 та стала там проживати. Через деякий час брат її вигнав, а через тиждень вона повернулась. Про факт її проживання разом із братом знали всі рідні. Зі слів брата ОСОБА_11 відомо, що напередодні вбивства ОСОБА_8 побила ОСОБА_9 . Просить суворо покарати обвинувачену.
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_12 (брат загиблого), засвідчив суду, що ОСОБА_9 близько 1 місяця до вбивства почав проживати разом з ОСОБА_13 , яка була значно молодша за брата. У день вбивства о 14 год 15 хв побачив, що у брата в будинку відчинені двері і він зайшов всередину. Там побачив, що брат лежав на ліжку, а ОСОБА_8 сиділа і курила. Обоє були у нетверезому стані. У будинку більше нікого не було. Брат його прогнав і він пішов. Близько 21 год. 24.07.2018 зателефонувала сестра ОСОБА_14 та повідомила, що ОСОБА_15 мертвий.
		Свідок ОСОБА_16 (сестра загиблого) повідомила, що ОСОБА_17 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями. 24.07.2018 близько 20 год. ОСОБА_18 (дружина брата) сказала, щоб вона сходила до ОСОБА_15 подивитись, бо ОСОБА_8 пішла. Ввійшовши до будинку, побачила, що він сидить біля ліжка, блідий та не подає ознак життя. Зателефонувала фельдшеру ОСОБА_19 та сказала, що брат мертвий.
		Свідок ОСОБА_18 (дружина брата - ОСОБА_20 ) пояснила, що ввечері 24.07.2018 бачила, як ОСОБА_8 вийшла з двору ОСОБА_9 . Вона попросила ОСОБА_16 сходити до нього подивитися, чи все добре. Згодом вона повідомила, що ОСОБА_9 мертвий.
		Свідок ОСОБА_21 засвідчив, що 24.07.2018 року в обідню пору він підвозив з м. Кобеляк свого односельця ОСОБА_22 та молоду дівчину до будинку АДРЕСА_2 . Обоє були в нетверезому стані. ОСОБА_23 сварилась, вела себе агресивно. Раніше ОСОБА_15 показував синець на лобі та казав, що це його вдарила ОСОБА_23 ополоником.
		Свідок ОСОБА_24 (сусідка) підтвердила, що у проміжку часу між 20 і 21 год24.07.2018 року бачила ОСОБА_8 , яка проживала у ОСОБА_9 , навпроти двору ОСОБА_11 гукала « ОСОБА_25 , ОСОБА_25 », а потім пішла у напрямку траси.
		Свідок ОСОБА_26 (сусід) вказав, що в обідній час бачив, як ОСОБА_27 на автомобілі підвозив ОСОБА_28 та ОСОБА_8 додому. Також бачив близько 20 год. 30 хв. останню, яка була у стані сильного сп`яніння та йшла у бік траси.
		Свідок ОСОБА_29 пояснила, що близько 21 год 24.07.2018 року вїжджала автомобілем у село і бачила ОСОБА_8 , яка йшла із села.
		Свідок ОСОБА_19 повідомила, що працює завідуючою ОСОБА_30 . Близько 21 год 24.07.2018 року зателефонувала ОСОБА_31 та повідомила, що брат помер. По дорозі вона викликала поліцію. Коли зайшла до будинку побачила, що ОСОБА_32 сидів біля ліжка, зверху був прикритий сорочкою. Коли її підняли, то побачили, що сорочка, в яку він одягнений, вся в крові. Знявши сорочку, виявили колоту рану грудей вище соска. 
		    Аналізуючи та оцінюючи показання обвинуваченої у суді, суд констатує про їх непослідовність нелогічність та суперечливість з огляду на таке. 
		Так, обвинувачена непослідовно стверджуючи у своїх поясненнях про тривалість проживання у ОСОБА_9 , по різному описує як характер стосунків з потерпілим до моменту його вбивства, так і обставини його вбивства, намагаючись висвітлити свої дії як відповідь на протиправну поведінку останнього та стан захисту від цього. Так, обвинувачена вказує, що у день вбивства вжила близько 150 г горілки. Разом з тим, відповідно до медичного висновку від 25.07.2019 року, проведеним о 04-10 год. оглядом лікаря Кобеляцької ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_8 на момент огляду перебувала у стані алкогольного сп`яніння(Т.2 а.п. 76); згідно з даними алкотестера «DRAGER о 4-20 год. 25.07.2018 року у ОСОБА_8 виявлено 4,9 пром. (Т.2 а.п. 75), що відповідає тяжкому ступеню сп`яніння та свідчить про неправдивість свідчень обвинуваченої у цій частині.
		 
		 
		 
		Обвинувачена стверджувала у суді про те, що наступного дня після скоєння злочину, під час слідчого експерименту, їй працівники поліції дали випити 300 г горілки, тому покази під час слідчої дії вона надавала у стані алкогольного сп`яніння, не повністю розуміючи зміст запитань. Зокрема, тоді вона неправильно зрозуміла запитання слідчого і помилково показала місце нанесення нею удару ОСОБА_9 , який лежав на ліжку. 
		Такі твердження обвинуваченої суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за скоєне, тому до уваги не бере з огляду на наведене нижче.
		Як вбачається зі змісту судово-медичних експертиз трупу та пояснень експерта ОСОБА_33 , обвинувачена фактично нанесла удар ножем в ділянку серця потерпілого. Всі внутрішні органи розташовані в ділянці нанесення удару ножем є життєво важливими. Напрямок раньового каналу (зверху-вниз) та його глибина (9,5 см) вказує на нанесення обвинуваченою удару ножем із достатньою силою,з розмаху, у середню третину грудної клітини потерпілого, тобто в життєво важливий орган.
		Судом не встановлено обставин, які б свідчили про застосування тиску з метою примусити дати показання щодо обвинуваченої під час слідчого експерименту 25.07.2019 року.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказані слідчі дії було проведено відповідно до положеньст. 240 КПК Україниза участю обвинуваченої, захисника, та двох незаінтересованих осіб (понятих). Хід і результати проведення цих процесуальних дій було зафіксовано у протоколі, які після ознайомлення з їх змістом підписали всі особи, які брали участь у слідчих діях, та на відеозапису. Обвинуваченій було роз`яснено право не свідчити проти себе, передбаченестаттею 63 Конституції Українитастаттею 18 КПК, а також, зокрема, пунктами 4 та 5 частини 3статті 42 КПК, про що вона засвідчила своїм підписом у відповідній графі протоколу .
		Докази, зібрані під час досудового розслідування, були відкриті сторонам кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, про що свідчать їхні підписи.
		    Суд не вбачає будь-яких відомостей, які могли б свідчити, що засуджена під час досудового розслідування піддавалася поганому поводженню з метою отримання від неї зізнання у вчиненні злочину.
		Стороною захисту не заперечується, що обвинувачена була представлена захисником від самого початку досудового розслідування. З матеріалів справи вбачається, що обвинувачена вперше заявила про тиск на неї під час судового розгляду через декілька місяців від часу, коли, з її слів, відбулися стверджувані нею події. При цьому обвинувачена, не посилається на обставини, які заважали їй протягом цього часу повідомити компетентним органам самостійно або за допомогою свого захисника про стверджуване погане поводження з нею, надавши їм можливість провести належне розслідування її заяви. Оскільки обвинувачена заявила про тиск на неї лише через декілька місяців, то така спізніла заява практично не залишала можливості здійснити її перевірку. За таких обставин суд не вважає заяву обвинуваченою «небезпідставною» у значенні практики Європейського суду з прав людини і відхиляє доводи обвинуваченої щодо того, що докази, надані суду, отримано під примусом, і таким чином вони є недопустимими відповідно до вимогстатті 87 КПК.
		Отже, аналіз показань обвинуваченої свідчить саме про її причетність до скоєння умисного вбивства потерпілого за обставин, викладених в обвинувальному акті, факт чого воно визнає, викладаючи обставини його скоєння в своїй інтерпретації. 
		 
		 
		 
		Беручи до уваги показання обвинуваченої в частині визнання нею факту умисного вбивства потерпілого, суд вважає доведеною вину останньої, враховуючи при цьому ще й таке. 
		Під часобшуку  25.07.2018у будинку АДРЕСА_2 оглянутотруп ОСОБА_9 та виявленотілесне ушкодженняв областігрудної клітиниспереду,характерного дляножового поранення.У протоколізафіксовано наявність слідів РБК на наволочці та підодіяльниках, які знаходилися на ліжку, біля якого виявлений труп ОСОБА_9 . Будь-яких слідів боротьби ні з протоколу з фотографіями, ні з відеозапису слідчого експерименту не вбачається; зокрема, на кухонному столі, з якого ніби-то наосліп взяла ніж обвинувачена, порядок розміщення жодного із предметів не порушено, що детально демонструє фото №11, з якого видно, що всі предмети знаходяться у звичайному порядку(Т.2 а.п. 20-43).
		Відповідно до протоколу огляду від 25.07.2018 домогосподарства по АДРЕСА_2 , було вилучено 2 ножі, на які вказала ОСОБА_8 , один з яких  той, яким вона нанесла удар ОСОБА_9 (Т.2 а.п. 71-73).
		 Згідно з висновками судово-медичного експерта № 103-а від 23.08.2018, смерть ОСОБА_9 настала у період часу між 19-21 год. із-за геморагічного шоку, який розвинувся на фоні гострої кровотечі у результаті колото-різаного поранення грудної клітини справа з ушкодженням правої легені, навколосерцевої сорочки та серця. Після нанесення ушкодження ОСОБА_9 міг жити незначний проміжок часу, який вимірюється хвилинами. Характер рани: сліпе, проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа по навкологрудинній лінії на рівні 6 ребра з раньовим каналом в направленні спереду назад зверху вниз справа наліво під кутом 45 градусів довжиною 9,5 см. У момент отримання даних ушкоджень потерпілий, вірогідніше усього, міг знаходиться обличчям до обличчя по відношенню до нападника. Мається садно в області лівої вушної раковини та 4 садна в області верхньої третини правого передпліччя давністю 1-2 доби до смерті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_9 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння (концентрації спирту в крові - 2,9 проміле(Т.2 а.п. 106-109).
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 120 від 26.07.2018, у ОСОБА_8 виявлені легкі тілесні ушкодження: три синцяв областісередньої третиниправого плечапо внутрішнійповерхні,трисинця вобласті середньоїтретини правогопередпліччя повнутрішній поверхні,синець вобласті нижньоїтретини правогопередпліччя позовнішній поверхні,три синцяв областісередньої третиниправого передпліччяпо задній поверхні,синець вобласті середньоїтретини лівогоплеча повнутрішній поверхні,синець вобласті верхньоїтретини лівогопередпліччя позадній поверхні,синець вобласті нижньоїтретини лівогопередпліччя повнутрішній поверхні,два синцяв областінижньої третинигрудної кліткизліва позадньо-підмишечнійлінії,синецьв областіверхньої третиниправого стегнапо зовнішнійповерхні,синець вобласті верхньоїтретини лівогостегна попередній поверхні,синець вобласті правогоколінного суглобапо переднійповерхні утворилисьв результатідії тупихпредметів,які діялиу вищевказаніне меншевісімнадцяти разів.Дані ушкодження моглиутворитись встрок,вказаний вище,і усвоїй сукупності,як іокремо,за ступенемтяжкості відносятьсядо легкихтілесних ушкоджень (Т.2 а.п. 111-112).
		   Як пояснив у суді судово-медичний експерт ОСОБА_34 , усі виявлені при огляді ОСОБА_8 тілесні ушкодження в області плечей і передплічч характерні за механізмом утворення при захватах(ухватах) і за зовнішніми ознаками схожі на сліди пальців рук; кількість захватів установити неможливо, проте не виключається можливість одночасного утворення декількох тілесних ушкоджень від одного захвату.
		   
		   Наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 та частини тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 легкого ступеню тяжкості, на думку суду, лише підтверджують характер взаємовідносин між ними та існування конфліктів, які супроводжувалися штовханням та нанесенням один одному тілесних ушкоджень, які не становили загрози для життя. Так, обвинувачена зазначає, і це підтверджується об`єктивними даними судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 , що в процесі сварки напередодні вбивства вона нанесла удар ополоником ОСОБА_9 по вуху, спричинивши тому тілесне ушкодження.
		Згідно з висновками судово-імунологічної експертизи №1222 від 21.08.2018 кров ОСОБА_8 належить до А-бета (11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В(Т.2 а.п.149-150).
		Відповідно довисновків судово-імунологічних експертиз№1124від 14.09.2018,№1225від 14.09.2018та №1226 від 14.09.2018, на трьохфрагментах тканини(вухвалі виріз зпідодіяльника,з наволочкита зпідодіяльника покривала); нафрагменті тканинита трьохсорочках,якимибув накритий труп ОСОБА_9 ; на чорних лосинах, чорній майці, зеленій кофті, платті, рожевій кофті, рожевих капцях,які буливилучені підчас обшукувід 25.07.2018знайдено кровлюдини,яка можепоходити від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (Т.2 а.п.152-154, 156-159, 161-164).
		Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи № 258 від 12.09.2018, на клинку ножа з руків`ям, який був вилучений під час слідчого експерименту 25.07.2018, знайдено кров людини, яка може походити від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (Т.2 а.п. 166-171). 
		 
		Згідно з висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 175-МК від 13.09.2018, згідно якої колото-різана рана могла утворитись ножем з руків`ям, який був вилучений під час слідчого експерименту 25.07.2018(Т.2 а.п. 173-174).
		 
		Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи № 263 від 17.09.2018, надані на дослідження зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої кистей рук ОСОБА_8 виявлена кров людини, яка, у тому числі, може походити від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (Т.2 а.п. 176-180).
		Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину, а заперечення нею відповідності обставин його скоєння, що інкримінуються, тим, які мали місце в дійсності, суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за скоєне, а тому до уваги не бере.
		Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченої, суд вважає, як про це зазначено вище, що вона вчинила умисне вбивство потерпілого під час конфлікту, який виник між ними. 
		Тому суд критично оцінює і не приймає до уваги твердження обвинуваченої про те, що вона нібито діяла в стані необхідної оборони, захищаючись від протиправних дій потерпілого, який, можливо, і хватав за руки обвинувачену, проте це не становило загрози життю та здоров`ю обвинуваченої та не передувала безпосередньо нанесення нею удару потерпілому у той момент, коли той лежав на ліжку. Такий висновок суду ґрунтується на даних слідчого експерименту з обвинуваченою та підтверджується об`єктивними даними судово-імунологічної експертизи №1124 від 14.09.2018, згідно з якою на підодіяльнику, наволочці підодіяльника та покривалі, які знаходилися на ліжку, біля якого виявлений труп ОСОБА_9 , знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_9 . 
		 
		    У статті 36КК (необхідна оборона) йдеться про те, що дії з припинення суспільно-небезпечного посягання будуть правомірними, якщо вони зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання. Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи, і це випливає з матеріалів справи, такого посягання, яке б давало підстави обвинуваченій захищатись і діяти таким чином, як вона це здійснила, не було. Тому суд не вважає, що вона мала право, а тим більше, діяла в стані необхідної оборони або якому-небудь іншому стані, зокрема, стані сильного душевного хвилювання, який би давав їй підстави діяти подібним чином.
		 Такий висновок суду ґрунтується як на наведених вище доказах, які суд вважає достатніми та допустимими, так і на матеріалах комплексних психолого-психіатричних експертиз: амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 362 від 31 серпня 2018 року (Т. 2 а. п. 117-128), відповідно до висновків якої ОСОБА_8 «намагається показати себе з кращого боку, схильна приховувати деякі компроментуючі факти свого життя…. схильна повідомляти інформацію у вигідному для себе ракурсі…; на даний час виявляє ознаки синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю(хр. алкоголізм 2 ст.) з елементами симулятивної поведінки… для уточнення діагнозу та вирішення експертних питань потребує проведення стаціонарної судово-психіатричної екпертизи». 
		Відповідно до стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 193 від 08 листопада 2018 року (Т. 2 а. п. 131-135) ОСОБА_8 як у теперішній час, так і на період, до якого відноситься інкриміноване їй протиправне діяння, не страждала на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство чи інший хворобливий стан психіки; виявляла раніше і виявля в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості; психічні й поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; під час інкримінованоого їй діяння та в тепершній час вона може усвідомлювати свої дії і керувати ними. 
		При дослідженні особистісних особливостей обвинувачена ОСОБА_8 …егоїстична, егоцентрична, емоційно нестримана, схильна до реакцій роздратованості, брехлива….їй властиві такі індивідуально-психологічні особливості як нормальне функціонування пізнавальних процесів, активність при поверховості соціальних контактів, виражену егоцентричність, конфліктність, зовнішньообвинувальний стереотип реагування, нестійкість настрою й самооцінки, демонстративність, збудливість з легким виникненням дратівливих і запальних реакцій, вузьким колом інтересів; індивідуально-психологічні особливості істотно не вплинули на її свідомість і поведінку в досліджуваній ситуації.
		При дослідженні висновків психолого-психіатричних експертиз суд враховує і те, що під час проведення дослідження ОСОБА_35 з приводу інкримінованого їй діяння повідомляла експертам різні версії події злочину, які істотно відрізняться від тієї, яку вона повідомила у суді. 
		    Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої, не встановлено.
		 
		   Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		Отже, виходячи з наведеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину, а докази, які це підтверджують, такими, що отримані у передбаченому Кримінально-процесуальнимкодексом України порядку, а тому належними та допустимими, якими вона їх, керуючись статтями 84-86, 91-94КПК України і визнає та бере до уваги.
		Як вбачається з довідок лікувальних установ, ОСОБА_8 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (Т. 2 а. п. 94).
		 
		 
		 
		Обвинувачена ОСОБА_8 є особою несудимою (Т. 2 а. п. 92-93). 
		Вона неодружена, не працює(Т. 2 а. п. 77, 87-88). 
		За місцем проживання характеризується негативно( Т. 2 а. п. 91).
		Мотиви призначення покарання
		    При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогамистатей 65 - 67 КК Українита роз`ясненнямипостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення; особу винної, її поведінку як до вчинення кримінального правопорушення, так і після цього; відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність тієї, що його обтяжує; вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами; таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Зокрема, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості інкримінованого правопорушення, та його наслідків для суспільства; характеристику обвинуваченої, її поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, яка хоч і визнала вину під тягарем наявних доказів, але заперечувала обставини скоєння злочину, показання давала вибірково, на деякі питання суду давала непослідовні, суперечливі відповіді, посилаючись на те, що не пам`ятає окремих обставин вчинення злочину, що свідчить про відсутність у обвинуваченої усвідомлення протиправності своїх дій та щирого каяття у скоєнні злочину. 
		Судом не встановлено також інших обставин, які б можна було розцінити як такі, що пом`якшують покарання.
		    З урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до частини 5 статті 12КК України є особливо тяжким, наявності обставин, що обтяжують покарання та відсутності тих, які його пом`якшують, її поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та невідворотності покарання, а також ту обставину, що серед злочинів проти особи, вбивство становить особливу небезпеку, колегія суддів вважає, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
		Вирішення цивільного позову
		Цивільний позов не заявлений.
		Мотиви інших рішень
		Оскільки обвинувачена засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд, з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		 Процесуальні витрати на проведення судових експертиз становлять 1001 грн. та згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
		 
		    Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		 Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченій рахувати з 23 грудня 2019 року, зарахувавши в нього час її перебування під вартою в зв`язку з обранням щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по цій справі з 25.07.2019рокупо день ухвалення вироку.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1001 грн.
		Речові докази: лосини чорного кольору з білими смугами, майку чорного кольору, спортивну кофту зеленого кольору, кофту рожевого кольору, сукню білого кольору з візерунками, капці рожевого кольору - повернути обвинуваченій; диски звідеозаписамизберігати приматеріалах кримінальногопровадження;решту  знищити.
		До набрання вироком законної силиобраний щодо обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Суддя:  ОСОБА_1    
		 
		 
		  Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...