Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4539/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.

Результат оскарження 04.08.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		11 грудня 2019 року                               м. Київ                              № 640/4539/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Громадської організації "Ініціативи майбутнього" до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участі третіх осіб Громадської спілки "Федерація футболу України", народного депутата України VIII скликання ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за участю представників сторін: від позивача Цвєткової К.В., від відповідача Добролюбова В.І.,         від третіх осіб Бєлкіна М.Л., Тимошенка В.М., - 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли позовні заяви, у яких громадська організація «Ініціативи майбутнього» (далі - позивач) просила суд визнати протиправними та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) від 29 грудня 2018 року №3302, 3303,3304 та зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017 роки, подані  народним депутатом України VIII скликання ОСОБА_1 .
		Дані позовні заяви були прийняті судом до розгляду, ухвалою від 10 травня 2019 року було задоволено клопотання представника Громадської організації «Ініціативи майбутнього» та об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 640/4539/19, №640/4532/19 та №640/4534/19, присвоєно об`єднаним справам загальний №640/4539/19.
		Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем, на думку позивача, прийняті протиправні рішення щодо перевірки декларацій, оскільки підготовлені проекти рішень не відповідали прийнятим рішенням.
		Зазначене, на думку позивача, є порушенням приписів розділу VII Регламенту відповідача, оскільки, внесення змін до проекту рішення відповідача під час засідання не передбачено.
		При цьому, позивач посилався на оприлюднені у мережі Інтернет проекти рішень, які не відповідали прийнятим відповідачем. 
		Також позивач посилався на те, що відповідачем не було перевірено обставин, наведених у скаргах позивача, а повідомлена позивачем інформація, як і відомості про її перевірку, не відображена у оскаржуваних рішеннях.
		Відповідачем 19.04.2019р., 25.04.2019р., 06.05.2019р.  було подано відзиви на позов, за змістом яких позовні вимоги заперечувались повністю з підстав відсутності порушення прав та інтересів позивача та відповідності дій відповідача вимогам Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням відповідача від 10.02.2017р.
		В процесі розгляду справи позивачем було надано копії проектів рішення від 29.12.2018 № 3304, рішення від 29.12.2018 № 3303, рішення від 29.12.2018 № 3302, та копії аркушів погодження до вказаних рішень, які були направлені супровідним листом Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя, підписаним Керівником Департаменту Ігорем Степановим на адвокатський запит Грабового Анатолія від 12 липня 2019 року № 12-07-2019/169.
		З огляду на те, що зазначені проекти не були засвідчені належним чином, дані документи судом неодноразово витребовувалися у відповідача.
		12 листопада 2019 року судом було отримано засвідчені відповідачем копії проектів рішень від 29.12.2018р., а 26 листопада 2019 року - заяву відповідача про визнання позову.
		Представником третьої особи -  народного депутата України VIII скликання Павелка Андрія Васильовича позовні вимоги заперечуються.
		При цьому, третя особа посилається на відсутність порушення прав позивача, дотримання відповідачем норм чинного законодавства під час проведення  перевірки та відсутності належних доказів наявності проектів рішень, з огляду на неналежність джерела походження, відсутність обставини засвідчення та відсутність аркушу погодження, а також - подання доказів несвоєчасно.
		Представником громадської спілки "Федерація футболу України" крім наведеного,  позовні вимоги заперечуються з огляду на відсутність юридичного спору між сторонами, з огляду на що представник третьої особи просить закрити провадження у справі.
		Крім того, треті особи просять не приймати визнання позову відповідачем з огляду на порушення прав третіх осіб вказаним визнанням та відсутність, на думку  представників, повноважень виконуючого обов`язки голови Національного агентства з питань запобігання корупції на право представлення інтересів в судах.
		Представником третьої особи -  народного депутата України VIII скликання Павелка Андрія Васильовича було заявлено клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, з мотивів запобігання розголошення таємниці приватного життя третьої особи.
		Судом дане клопотання було відхилене з огляду на відсутність ризику розголошення. Під час розгляду справи та дослідження доказів позивачем, відповідачем, та судом не оголошувалися дані щодо особистого та сімейного життя третьої особи, тому потреби у проведенні закритого судового засідання, на думку суду, не виникало. 
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, Національним агентством з питань запобігання корупції 11.05.2018 були прийняті рішення:
		№902 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення»;
		№903 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення»;
		№904 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення».
		При цьому, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивачем було направлено відповідачу :
		звернення від 27.06.2018, від 02.08.2018р. з повідомленням інформації, яка може свідчити про порушення третьою особою законодавства про запобігання корупції;
		повідомлення про можливе порушення третьою особою Закону України «Про запобігання корупції» від 15.08.2018.;
		лист про долучення документів до матеріалів повної перевірки електронних декларацій від 25.09.2018.
		Судом встановлено, що під час проведення повної перевірки декларацій третьої особи структурним підрозділом Національного агентства, відповідальним за здійснення повної перевірки декларації було оформлено та передано на розгляд Національного агентства документи за результатами повної перевірки декларації третьої особи за 2015, 2016, 2017 роки, в яких містилися пропозиції щодо визнання підтвердженими в ході проведення перевірки фактів вчинення третьою особою порушення обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».
		Суд вважає доведеною в процесі розгляду справи обставину винесення на розгляд саме такої редакції проектів рішень, виходячи з того, що зазначену обставину підтверджено відповідачем, саме такі проекти рішень надано відповідачем для залучення до матеріалів справи  (а.с. 12-47, т.8).
		При цьому, відповідачем у наданих 19.04.2019р., 25.04.2019р. та  06.05.2019р. відзивах  не спростовувалась обставина наявності таких проектів рішень.
		Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору( ч.1).
		Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2).
		Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. (ч.5 ст.94 КАС України).
		Відповідачем - Національним агентством з питань запобігання корупції було подано письмовий доказ - копії проектів рішень Національного агентства, засвідчені належним чином.
		Дані докази витребовувалися за ініціативою суду в процесі підготовчого провадження по справі, представники третіх осіб були повідомлені про їх наявність у справі до закінчення підготовчого провадження.
		З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати копії проектів рішень, наданих відповідачем, неналежним доказом.
		При цьому, наявність чи відсутність аркуша погодження проекту, на думку суду, не впливає на обставину наявності у відповідача певного проекту рішення, станом на момент розгляду питання.
		Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується учасниками справи, за результатами проведеної повної перевірки 29.12.2018 НАЗК було прийняті оскаржувані рішення:
		№3302, яким вирішено, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванню, за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про: право користування ним об`єктами нерухомості, дохід, нарахований/отриманий ним протягом звітного періоду, розмір здійсненого правочину у звітному періоді, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 7, 10 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. Ознак незаконного збагачення не встановлено.
		№3303 яким вирішено, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначив недостовірні відомості про право користування ним об`єктами нерухомості, дохід, нарахований/отриманий ним протягом звітного періоду,  чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 7, 9 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції». Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. Ознак незаконного збагачення не встановлено.
		№3304 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи,  уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання», яким вирішено, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про: право користування ним об`єктом нерухомості, дохід нарахований/отриманий ним протягом звітного періоду, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 7, частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366 і Кримінального кодексу України, не виявлено. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. Порушень вимог статті 36 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.
		В текстах зазначених рішень наведено посилання на те, що під час проведення перевірки використовувалась інформація, зазначена в повідомленнях громадської організації "Ініціативи майбутнього" від 27.06.2018 (вх. № С-5879/18 від 03.07.2018), від 02.08.2018 (вх. № 07/37319/18 від 02.08.2018), від 17.08.2018 (вх№ 07/39193/18 від 29.10.2018), від 26.10.2018 (вх. № 07/50139/18 від 29.10.2018).
		Щодо посилань третіх осіб на відсутність порушеного права позивача та клопотань про закриття провадження у справі, суд висловлює наступну правову позицію.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Отже, вищезазначеними правовими нормами обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. В рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2002 "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)" вказав, що положення ч.2 ст.124 Конституції України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч.5 ст.55 Конституції України). Тобто, кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.
		При цьому, офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" надано в рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)", в якому зафіксовано тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес". Зокрема, в даному рішенні Конституційного Суду України вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Так, відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		Згідно з практикою ЄСПЛ, Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32).
		Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві, зокрема, «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)).
		Отже, з огляду на практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних так і не матеріальних.
		Громадська організація «Ініціативи майбутнього» є юридичною особою і діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом №1 від 16.04.2018 установчих зборів засновників ГО «Ініціативи майбутнього». Відповідно до п. 1.1. Статуту, ГО «Ініціативи майбутнього» є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб. Згідно п. 3.1. Статуту, головною метою ГО «Ініціативи майбутнього» є сприяння розвитку інститутів демократії та громадянського суспільства в Україні. За змістом п. 3.2. Статуту, одним з основних напрямів діяльності ГО «Ініціативи майбутнього» є сприяння виявленню та припиненню корупційних та інших правопорушень з боку посадових і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, притягненню винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності. Положеннями п. 2.4. Статуту визначено, що ГО «Ініціативи майбутнього» для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань має право, зокрема:
		представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування;
		звертатися у порядку, визначеному законодавством, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
		Таким чином, зважаючи на вищезазначені положення Статуту позивача, суд  приймає до уваги твердження позивача його право на звернення до суду про оскарження дій відповідача, з огляду на теоретично ймовірне порушення прав членів даної громадської організації.
		Також суд приймає до уваги те, що при прийнятті оскаржуваних рішень, була використана інформація надана позивачем, що вбачається з текстів оскаржуваних рішень. Тобто рішення відповідача, є рішеннями, прийнятими на підставі звернень позивача, що, на думку суду, порушує права позивача.
		Крім того, суд враховує наступні положення спеціальних норм законодавства. Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що громадські об`єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право, зокрема, повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості.
		Згідно п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції», громадські об`єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.
		Щодо процедури прийняття оскаржуваних рішень, суд висловлює наступну правову позицію.
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
		Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженим рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56, за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
		Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: 
		вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації;
		описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб`єкта декларування, назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; Таке рішення повинно містити мотивувальну частину із зазначенням встановлених Національним агентством обставин та резолютивну частину із зазначенням висновку за результатами проведеної повної перевірки декларації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про запобігання корупції», основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством.
		За змістом п. 7.1 розд. VII Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Регламент), затвердженим рішенням Національного агентства від 12.04.2016 № 1, основною формою роботи Національного агентства як колегіального органу є засідання.
		Положеннями п. 7.8. розд. VII Регламенту передбачено, що самостійний структурний підрозділ, відповідальний за підготовку питання для розгляду на засіданні Національного агентства, подає у друкованому та електронному вигляді до самостійного структурного підрозділу, відповідального за організацію засідань Національного агентства, такі документи, зокрема:
		проект рішення Національного агентства, завізований відповідно до вимог Регламенту;
		пояснювальну записку з необхідним обґрунтуванням і прогнозом очікуваних наслідків від реалізації рішення.
		За змістом п. 7.11 розд. VII Регламенту, у разі коли питання вноситься на розгляд Національного агентства керівником самостійного структурного підрозділу, проект рішення Національного агентства візується керівником самостійного структурного підрозділу Національного агентства, відповідального за підготовку питання; керівниками інших самостійних структурних підрозділів Національного агентства, які брали участь у підготовці питання (за наявності); керівником юридичної служби. Проект рішення візується на зворотній стороні останнього аркуша із зазначенням посади і прізвища особи, яка його візує.
		Отже, рішення з питань реалізації повноважень приймаються Національним агентством на засіданнях. Відповідальний структурний підрозділ Національного агентства готує проекти рішень, які виносяться на розгляд Національного агентства. Такий проект рішення повинен бути належним чином завізований.
		Відповідно до абз. 2, 3 п. 7.2 розд. VII Регламенту, перед черговими засіданнями Національного агентства проводиться погоджувальна нарада за участю членів Національного агентства для формування проекту порядку денного засідання Національного агентства. Погоджувальна нарада проводиться щотижня у день, що передує засіданню Національного агентства. На погоджувальній нараді розглядаються пропозиції щодо включення проектів рішень Національного агентства до проекту порядку денного засідання Національного агентства, розглядаються питання щодо необхідності присутності працівників апарату під час засідань Національного агентства, за необхідності вирішуються організаційні питання проведення засідання Національного агентства.
		Тобто, за день до проведення чергового засідання Національного агентства проходить погоджувальна нарада, на якій розглядаються питання про включення проектів рішень до порядку денного.
		Згідно п. 7.26 розд. VII Регламенту, розгляд питання порядку денного починається з доповіді особи, яка ініціювала розгляд питання на засіданні Національного агентства. Доповідач викладає підстави для винесення питання на розгляд Національного агентства, мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; доповідає суть питання, надає пропозиції щодо прийняття відповідного рішення та відповідає на поставлені запитання.
		Положеннями п. 7.27 розд. VII Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні у разі потреби надає право висловити свої пропозиції та зауваження по суті питання, що розглядається, та пропозиції до проекту рішення всім присутнім на засіданні особам. Після обговорення питання головуючий оголошує про закінчення його розгляду та перехід до голосування.
		Відповідно до п. 7.27 розд. VII Регламенту, перед кожним голосуванням головуючий формулює назву та зміст рішення, що ставиться на голосування, та пропонує провести голосування щодо нього.
		Отже, пропозиції до проектів рішень Національного агентства, в тому числі щодо внесення змін до них (доопрацювання), може бути висловлено під час розгляду відповідних питань порядку денного на засіданні Національного агентства.
		Відповідно до п. 7.29 розд. VII Регламенту, рішення Національного агентства приймаються відкритим поіменним голосуванням. У голосуванні беруть участь Голова та члени Національного агентства. Вони мають по одному голосу кожен. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу Національного агентства. Члени Національного агентства не мають права утримуватись від голосування.
		Згідно п. 7.30 розд. VII Регламенту, після закінчення голосування по кожному питанню головуючий оголошує його результати та прийняте рішення. Результати голосування заносяться до протоколу засідання Національного агентства.
		За змістом п. 7.33 розд. VII Регламенту, за наявності обставин, за яких рішення Національного агентства з питання, включеного до порядку денного, не може бути прийняте по суті на засіданні, розгляд питання за рішенням Національного агентства відкладається.
		Такими обставинами можуть бути, зокрема:
		відсутність письмового проекту рішення та/або необхідних матеріалів до проекту рішення;
		необхідність отримання додаткових матеріалів (інформації) до проекту рішення;
		призначення відповідної експертизи;
		необхідність доопрацювати проект рішення;
		необхідність залучення до участі в розгляді питання інших заінтересованих осіб або їх представників;
		інші обставини, що перешкоджають прийняттю рішення по суті питання.
		З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що прийняте рішення Національного агентства повинно відповідати за своїм змістом його проекту.
		Під час розгляду питань порядку денного члени Національного агентства мають повноваження голосувати тільки «за» або «проти» прийняття рішення. Чинним законодавством не передбачено можливості внесення змін до запропонованого проекту рішення безпосередньо під час засідання. Якщо рішення не може бути прийняте по суті на засіданні Національного агентства, розгляд питання відкладається.
		З огляду на наявні в матеріалах справи проекти рішень відповідача, в мотивувальних частинах було описано факти допущення третьою особою порушень законодавства про запобігання корупції, а резолютивні містять визначення, що за результатами проведених перевірок виявлено ознаки правопорушень.
		Натомість, 29.12.2018 відповідачем прийнято оскаржувані рішення №№3302, 3303, 3304 протилежного змісту без підготовки, візування та погодження проекту.
		Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи проектами рішень та  відсутністю проектів оскаржуваних рішень, з огляду на що суд доходить висновків про те, що посилання позивача на порушення відповідачем норм  Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженим рішенням Національного агентства від 12.04.2016 № ,1 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
		З огляду на викладене, вимоги про скасування оскаржуваних рішень та зобов`язання відповідача прийняти рішення за результатами перевірок декларацій вбачаються обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо посилання третіх осіб на відсутність повноважень на подання заяви про визнання позову.
		Так, повноваження Голови Національного агентства, його заступників визначені ч. 1 статті 7 Закону України «Про запобігання корупції», яка має назву «Повноваження Голови Національного агентства, його заступників». П.8 ч.1 ст. 7 Закону України «Про запобігання корупції», передбачає, що Голова Національного агентства, зокрема, представляє Національне агентство у відносинах із судами, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами і організаціями, а також органами іноземних держав, міжнародними та іноземними організаціями тощо.
		Повноваження Тимчасово виконуючого обов`язки Голови НАЗК визначені в пункті 3 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції». Вказаних пунктом зобов`язано Кабінет Міністрів України упродовж п`яти робочих днів з дня набрання чинності цим Законом призначити особу, яка тимчасово здійснює такі обов`язки Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, та, зокрема, представляє Національне агентство з питань запобігання корупції у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами і організаціями, а також органами іноземних держав, міжнародними та іноземними організаціями тощо.
		З огляду на те, що слово «тощо» уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження, суд вважає, що до повноважень тимчасово виконуючого обов`язки Національного агентства з питань запобігання корупції віднесено повноваження представлення відповідача в судах, зокрема, право тимчасово виконуючого обов`язки Голови визнати позов.
		Щодо клопотань третіх осіб про відхилення заяви про визнання позову, то суд зазначає, що, враховуючи стан розгляду справи на момент отримання заяви відповідача, витребовування та отримання судом доказів, необхідних для вирішення справи по суті, справу розглянуто з проведенням всіх стадій судового розгляду, без будь - яких скорочень.
		Тобто подання відповідачем заяви про визнання позову не призвело до пропуску стадій судового розгляду, визнання встановленими обставин, або інших процесуальних дій, якими могли порушуватися права третіх осіб, порівняно з ситуацією, в якій би таку заяву не було подано.
		В даній ситуації прийняття чи не прийняття заяви про визнання позову судом не має жодного правового значення. 
		З огляду на  викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		                                                  В И Р І Ш И В:
		1.Позов  Громадської організації "Ініціативи Майбутнього" задовольнити повністю.
		2.Визнати протиправними  та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 грудня 2018 року №3302, 3303,3304.
		3.Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017 роки, подані  народним депутатом України VIII скликання ОСОБА_1 .
		          
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		Повний текст рішення складено 23.12.2019.
		 
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...