Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/24096/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 24.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/21972/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		24 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №686/24096/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/21972/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції у м.  Хмельницькому Уланівського Андрія Валерійовича, Управління патрульної поліції у м.  Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22.03.2017 (суддя Карплюк О. І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (колегія суддів у складі: Смілянця  Е.  С., Сушка О. О., Залімського І. Г.),
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Уланівського А. В. (далі - відповідач-1) Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2, УПП у м. Хмельницькому ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 22.03.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 22.06.2017, у задоволенні позову відмовлено.
		Судові рішення мотивовано тим, що з відеозапису, здійсненого з нагрудної камери інспектора поліції встановлено, що позивач 25.11.2016 близько 12 години 23 хвилин, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Хмельницькому, по провулку. Кам`янецькому, 4, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34. «Зупинку заборонено». Крім того, підтвердженням вказаного правопорушення є наявна в матеріалах справи дислокація технічних засобів регулювання дорожнім рухом по провулку Кам`янецькому в м. Хмельницькому, з якої чітко видно наявний дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено». У зв`язку з чим, суди дійшли висновку, що відповідачем доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		В обґрунтування вимог касаційної посилається на те, що суд апеляційної інстанції виніс судове рішення без залучення УПП у м. Хмельницькому та ДПП НП України. Вважає, що суд необґрунтовано послався на відеозапис серії ДМ № 4277. Також наголошує на тому, що самостійно автомобіль він не зупиняв. Причиною зупинки автомобіля слугувала неможливість продовжити рух у зв`язку із рухом зустрічного транспорту.
		Позиція інших учасників справи
		Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Відповідач-1 заяви про приєднання до касаційної скарги або відзиву на неї не надав.
		Рух касаційної скарги
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.07.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 22.06.2017. 
		14.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шарапа  В.  М., судді Бевзенко В. М., Данилевич Н. А. для розгляду судової справи №  686/24096/16-а.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 № 705/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 686/24096/16-а, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи №  686/24096/16-а.
		Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою інспектора роти № 4 УПП у м. Хмельницькому ДПП Уланівського А.В. від 25.11.2016 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
		Відповідно до змісту постанови, позивач 25.11.2016 близько 12 години 23 хвилини, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Хмельницькому, по провулку Кам`янецькому, 4, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34. «Зупинку заборонено», чим допустив порушення вимог пункту 8.4. (в) Правил дорожнього руху України.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції 
		За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Згідно з частиною першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		Відповідно до розділу 33 ПДР України знак 3.34 «Зупинку заборонено» відноситься до групи заборонних знаків.
		Дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» додатку № 1 ПДР України передбачає заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
		Як зазначено в підпункті «в» пункту 8.4. ПДР України заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
		Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, що передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
		Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю.
		Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
		Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом  про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Отже, для того, що притягнути особу до адміністративної відповідальності необхідна наявність вини відповідної особи у вчиненому правопорушенні, яка підтверджена належними доказами.
		Одними із таких доказів, відповідно до статті 251 КУпАП є, зокрема, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
		З наявного в матеріалах справи відеозапису, здійсненого з нагрудної камери інспектора поліції серії ДМ № 4277, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 25.11.2016 близько 12 години 23 хвилин, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Хмельницькому по провулку Кам`янецькому, 4 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34. «Зупинку заборонено».
		Крім того, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до дислокації технічних засобів регулювання дорожнім рухом по провулку Кам`янецькому в м. Хмельницькому, у зазначеному місці встановлений дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено», що свідчить про безпідставність доводів скаржника про те, що рух по вказаному провулку не можливий, а тому він є прилеглою територією, на якій вимоги ПДР України стосовно заборони зупинки не діють.
		Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.
		Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
		За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову.
		Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції виніс судове рішення без залучення відповідачів (УПП у м. Хмельницькому ДПП та ДПП НП України), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи, судова повістка про виклик до суду разом із примірником апеляційної скарги ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції були надіслані на адресу УПП у м. Хмельницькому ДПП. Крім того, в запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача зазначав про розгляд справи без участі представника.
		Виходячи з приписів статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, інакше, аніж на підставі встановлених ними фактичних обставин справи. При цьому будь-яких обставин, які б свідчили про допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, що дозволяли б суду вийти за межі доводів касаційної скарги та слугували обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, судом не встановлено.
		Доводи касаційної скарги, фактично зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи та висновку судів попередніх інстанцій не спростовують.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на наведене, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 22.06.2017 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко
		А.В. Жук ,
		Н.М. Мартинюк
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...