Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/10662/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: 61-22815ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Ухвала 
		23 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 766/10662/17
		провадження № 61-22815ск19
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про стягнення грошових коштів,
		ВСТАНОВИВ:
		У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними виогами до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про стягнення грошових коштів.
		Позовні вимоги, з врахуванням уточнень, мотивовано тим, що 13 грудня 2013 року сторони уклали договір, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати комплекс геодезичних робіт та робіт по розробленню землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
		Угодою обумовлено, що вартість робіт становить 1 622,19 грн, які ним сплачено на користь відповідача, що підтверджується чеком від 13 грудня 2013 року № 5938.
		При укладенні зазначеного договору кошторис на виконання робіт складений не був, а лише після підписання ним 25 червня 2014 року акта про виконані роботи відповідач на наступний день листом від 26 червня 2014 року № 1/310 надав йому кошторис від 18 листопада 2013 року на виконання робіт по прокладенню теодолітного ходу від пунктів державної мережі до земельної ділянки, яка відводиться у власність.
		Вважаючи такі дії відповідача незаконними, оскільки при укладенні договору кошторис в порушення пункту 3.3.2 ДБН Д1.1-1-2000 від 27 серпня 2000 року відповідачем не складався та ним, як замовником, не затверджувався, а також посилаючись на те, що зазначена в кошторисі вартість виконання робіт по прокладенню теодолітного ходу сформовані на підставі цін для капітального будівництва, а не на підставі наказу Держкомзему, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» та є завищеною, позивач просив суд стягнути з Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» зайво сплачені кошти у розмірі 3 321,13 грн, з яких:
		1 334,69 грн - сума переплати, 1 795,00 грн - інфляційні втрати, 191,35 грн -три відсотки річних за період з 01 липня 2014 року по 01 червня 2019 року.
		Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року (з урахуванням ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2019 року про виправлення описки) у задоволенні позовних вимог   ОСОБА_1 відмовлено.
		Постановою Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишено без задоволення.
		Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 
		2019 року залишено без змін.
		16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . 
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 
		01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).  
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн.
		Предметом позову у справі № 766/10662/17 є стягнення зайво сплачених коштів у розмірі 3 321,13 грн, з яких: 1 334,69 грн - сума переплати, 
		1 795,00 грн - інфляційні втрати, 191,35 грн - три відсотки річних за період з 01 липня 2014 року по 01 червня 2019 року.
		Ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн). Тобто справа № 766/10662/17 є малозначною в силу вимог закону.
		Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, 
		№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 зазначає, що справа 
		№ 766/10662/17 не є малозначною, оскільки була розглянута судами в порядку загального позовного провадження. Оскільки, законодавчим призначенням діяльності Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики, а тому потребує негайному усуненню явище повного різнобою при вирішенню. Справ нижчестоящими інстанціями, коли відповідно до предмету позову, в судових рішеннях застосовуються 
		статті 843, 844 ЦК України, у частині договорів підряду без кошторису, із вказанням ціни договору.
		Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
		Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої 
		статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
		Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
		Верховним Судом враховано, що оскаржувані судові рішення суду ухвалені після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року 
		№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року. 
		Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про  відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
		Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, 
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про стягнення грошових коштів.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                                               В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...