Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/329/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про речові права на чуже майно, з них:; спори з приводу сервітутів.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/807/2558/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 18.12.2019 Справа № 325/329/19
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Запорізький Апеляційний суд
		 
		 
		 
		ЄУН 325/329/19Головуючий у 1-й інстанції Пантилус О.П. Повний текст рішення складено 20.05.2019 рокуПр. № 22-ц/807/2558/19Суддя-доповідач Гончар М.С.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2019 року                    м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді (судді-доповідача)    Гончар М.С. 
		суддів                    Подліянової Г.С., Кочеткової І.В.
		за участі секретаря                Путій Д.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішенняПриазовського районногосуду Запорізькоїобласті від08травня 2019року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморська вітроелектростанція-2» (надалі  ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2») до ОСОБА_1 , треті особи: Запорізька обласна державна адміністрація, Фермерське господарство «Родник-1» (надалі  ФГ «Родник-1») про встановлення земельного сервітуту
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2019 року позивач ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-12), який в подальшому уточнило (т.с. 1 а.с. 65-95) та в якому просило встановити ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» право земельного сервітуту щодо окремих земельних ділянок, які належать окремим фізичним особам, в тому числі відповідачу ОСОБА_1 , вимоги до яких ухвалою судді від 28.02.2019 року в підготовчому судовому засіданні були роз`єднані в окремі самостійні провадження.
		В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» було створене підприємством енергетичної галузі, яке планує реалізацію проекту будівництва об`єкту, що вироблятиме електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, зокрема: Приморської вітроелектростанції-2 потужністю 100 Мвт на території Приазовського району Запорізької області (далі  «ВЕС»). В рамках реалізації проекту будівництва ВЕС, товариством відповідно до вимог чинного законодавства України були вжиті заходи та отримані необхідні висновки, погодження та інші дозвільні документи. Товариство за власний рахунок забезпечило розробку відповідної землевпорядної документації та на сьогоднішній день уклало з власниками окремих земельних ділянок на території планованого будівництва більше 100 оплатних договорів про встановлення земельного сервітуту. В той же час, не звертаючи уваги на факт погодження громадськістю будівництва ВЕС на відкритому обговоренні (громадських слуханнях) оцінки впливу на навколишнє середовище будівництва та експлуатації ВЕС від 03.08.2017 року, а також засіданнях погоджувальної комісії від 11.08.2017 року та 14.09.2017 року, власник земельної ділянки площею 7,2800 га, з кадастровим номером 2324581400:01:006:0043, що розташована на території Ботіївської сільської об`єднаної територіальної громади Приазовського району Запорізької області  відповідач по справі ОСОБА_1 після звернення ТОВ з пропозицією про укладення договору про встановлення земельного сервітуту не погодився. Договір про встановлення земельного сервітуту, запропонований відповідачу, передбачає встановлення обмеженого платного сервітуту на період будівництва ВЕС площею 0,1675 га, а саме  для разового прокладання підземного кабелю через частину земельної ділянки відповідача та на період експлуатації та обслуговування об`єктів ВЕС  0,0000 га на 49 років. З метою вирішення питання укладення договору про встановлення земельного сервітуту в позасудовому порядку, позивач неодноразово намагався провести обговорення цього питання, зокрема: проведення зустрічей з власниками окремих земельних ділянок біля будівлі Ботіївської сільської ради та будинку культури, виїзд до місця проживання власників земельних ділянок, які відмовилися від підписання договору про встановлення земельного сервітуту з метою обговорення причин відмови від підписання договору, тощо. Відмова від підписання зазначеного договору унеможливлює виконання будівельних робіт, а також експлуатування вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування об`єктів ВЕС. Таким чином, з підстав передбачених ст.ст. 14,16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ч. 1, ч. 3 ст. 20, ст.ст. 98,100 Земельного кодексу України, ст. 402, ч. 5 ст. 403, ч. 2 ст. 638 ЦК України, позивач просив встановити ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» право земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,1675 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Ботіївська сільська об`єднана територіальна громада, загальна площа земельної ділянки складає 7,2800 га, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, власником якої є ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). Визначити наступні істотні умови сервітуту:
		Об`єкт сервітутного права (площа, на яку поширюється земельний сервітут) та строк сервітуту:
		- на період будівництва об`єктів ВЕС ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» (строковий сервітут)  0,1675 га в межах відповідно до Плану-схеми земельної ділянки з відображенням зони земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, що є додатком № 1 до проекту договору про встановлення земельного сервітуту між ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» та ОСОБА_2 ;
		- на період експлуатації та обслуговування об`єктів ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» (постійний сервітут)  0,0000 га в межах відповідно до Плану-схеми земельної ділянки з відображенням зони земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, що є додатком №1 до проекту договору про встановлення земельного сервітуту між ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» та ОСОБА_1 .
		Опис зони дії сервітуту згідно вказаного плану-схеми: частина ділянки площею 0,1675 га вздовж східної межі земельної ділянки, в тому числі частина земельної ділянки площею 0 кв. м, що використовується для забезпечення експлуатації та обслуговування об`єктів вітроелектростанції на постійній основі.
		Вид сервітуту: право будівництва, експлуатації, обслуговування та ремонту об`єктів ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» (Отримувача сервітуту), з правом встановлення будівельного риштування та складування будівельних матеріалів з метою будівництва, експлуатації, обслуговування та ремонту комплексу будівель та споруд ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2», правом проїзду та використання будівельної техніки для виконання робіт, проходу робітників та іншими правами, безпосередньо пов`язаними з будівництвом, експлуатацією, обслуговуванням та ремонту комплексу будівель та споруд ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2».
		Строк дії сервітуту  49 років.
		Плата за користування сервітутом визначається за наступною формулою:
		Пр = Пс*Уу *Цтз, де
		Пр - розмір плати за сервітут;
		Пс - площа частини земельної ділянки-1 (у гектарах), використання якої підлягає оплаті за умовами сервітуту. Її розмір визначається згідно з площею встановленого сервітуту;
		Уу = 35 ц/га - умовна урожайність пшениці;
		Цтз - середня ціна 1 центнера пшениці 3-го класу (гривень), визначена на 31 грудня року, за який здійснюється розрахунок плати за сервітут, відповідно до довідки Торгово-промислової палати у Запорізькій області (при розрахунку платежів на постійній основі згідно п. 1.4. Договору), або за останні три місяці періоду, у якому здійснюватимуться розрахунки (при розрахунку платежів в рамках здійснення будівництва/обслуговування та ремонту об`єктів ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2").
		Плата за користування сервітутом здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів отримувачу:
		- при виконанні будівельних робіт, а також робіт з ремонту об`єктів ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» - протягом 20-ти календарних днів з дати завершення виконання будівельних/ремонтних робіт;
		- при щорічних виплатах (в рамках експлуатації та обслуговування об`єктів ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» за умови, що на земельній ділянці розміщені об`єкти ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2», елементи дорожнього покриття під`їзних шляхів, інші споруди довготривалого використання) - один раз на рік до 01 березня року, що слідує за звітним роком».
		Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 1, 173) провадження у цій справі відкрито.
		Рішенням Приазовськогорайонного судуЗапорізької областівід 08травня 2019року (т.с. 2 а.с. 63-70) позов ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» у цій справі задоволено.
		Встановлено ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» (код ЕДРПОУ: 41310377) право земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0.1675 га, що розташована за адресою: Запорізька обл., Приазовський район, Ботіївська сільська об`єднана територіальна громада, загальна площа земельної ділянки складає 7,2800 га, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ).
		Визначено істотні умови сервітуту:
		Об`єкт сервітутного права (площа, на яку поширюється земельний сервітут) та строк сервітуту:
		- на період будівництва об`єктів ВЕС ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» (строковий сервітут)  0,1675 га в межах відповідно до Плану-схеми земельної ділянки з відображенням зони земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, що є додатком № 1 до проекту договору про встановлення земельного сервітуту між ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» та ОСОБА_1 ;
		- на період експлуатації та обслуговування об`єктів ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» (постійний сервітут)  0,0000 га в межах відповідно до Плану-схеми земельної ділянки з відображенням зони земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, що є додатком №1 до проекту договору про встановлення земельного сервітуту між ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» та ОСОБА_1 .
		Опис зони дії сервітуту згідно вказаного плану-схеми: частина ділянки площею 0,1675 га вздовж східної межі земельної ділянки, в тому числі частина земельної ділянки площею 0 кв. м, що використовується для забезпечення експлуатації та обслуговування об`єктів вітроелектростанції на постійній основі.
		Вид сервітуту: право будівництва, експлуатації, обслуговування та ремонту об`єктів ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2" (Отримувача сервітуту), з правом встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою будівництва, експлуатації, обслуговування та ремонту комплексу будівель та споруд ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2", правом проїзду та використання будівельної техніки для виконання робіт, проходу робітників та іншими правами, безпосередньо пов`язаними з будівництвом, експлуатацією, обслуговуванням та ремонту комплексу будівель та споруд ТОВ Приморська вітроелектростанція-2.
		Строк дії сервітуту  49 років.
		Плата за користування сервітутом визначається за наступною формулою:
		Пр = Пс*Уу *Цтз, де
		Пр - розмір плати за сервітут; 
		Пс - площа частини земельної ділянки-1 (у гектарах), використання якої підлягає оплаті за умовами сервітуту. Її розмір визначається згідно з площею встановленого сервітуту; 
		Уу = 35 ц/га - умовна урожайність пшениці; 
		Цтз -середня ціна1центнера пшениці3-гокласу (гривень), визначена на 31 грудня року, за який здійснюється розрахунок плати за сервітут, відповідно до довідки Торгово-промислової палати у Запорізькій області (при розрахунку платежів на постійній основі згідно п. 1.4. Договору), або за останні три місяці періоду, у якому здійснюватимуться розрахунки (при розрахунку платежів в рамках здійснення будівництва/обслуговування та ремонту об`єктів ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2").
		Плата за користування сервітутом здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів отримувачу:
		- при виконанні будівельних робіт, а також робіт з ремонту об`єктів ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2" - протягом 20-ти календарних днів з дати завершення виконання будівельних/ремонтних робіт;
		- при щорічних виплатах (в рамках експлуатації та обслуговування об`єктів ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2" за умови, що на Земельній ділянці розміщені об`єкти ТОВ "Приморська вітроелектростанція-2", елементи дорожнього покриття під`їзних шляхів, інші споруди довготривалого використання) - один раз на рік до 01 березня року, що слідує за звітним роком».
		Всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім відповідача ОСОБА_1 .
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1  усвоїй апеляційніскарзі (т.с.2а.с.78-81)просив рішення суду першої інстанції скасувати, винести інше рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на юридичну допомогу в сумі 1000,00 грн.
		Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.
		Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.
		В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (т.с. 2 а.с. 87).
		Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с. 2 а.с. 94).
		В автоматизованому порядку суддею Кухарем О.З. у цій справі замінено суддю Кочеткову І.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с. 96-97).
		Ухвалою апеляційного суду дану справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 98), із урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в апеляційному суді фактично працює 18 суддів замість 40 суддів за штатом), а також відпустки судді-доповідача (т.с. 2 а.с. 107-108).
		Третя особа - Запорізька обласна державна адміністрація подала пояснення на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (т.с. 2 а.с. 109-121).
		ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2» подало апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (т.с. 2 а.с. 122-137).
		В автоматизованому порядку суддями Подліяновою Г.С. та Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддів Кухаря С.В. та Маловічко С.В. у зв`язку із тривалими відпусткою та хворобою останніх (т.с. 2 а.с. 140-141).
		У судовому засіданні 18 вересня 2019 року апеляційним судом розпочато розгляд цієї справи по суті (т.с. 2 а.с. 145-146): заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2»  адвоката Мажара О.О. (т.с. 2 а.с. 127) та адвоката Андраш А.О. (т.с. 2 а.с. 142-144) і відповідача ОСОБА_1 , досліджено матеріали цієї справи та зокрема договір оренди земельної ділянки позивача строком на 7 (сім) років (т.с. 2 а.с. 2-4), в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України роз`яснено позивачу право заявити (не заявити) клопотання про надання апеляційному суду для долучення до матеріалів цієї справи додаткової угоди до вказаного договору оренди із строком оренди 49 років, а також наслідки незаявлення останнього: справа буде переглядатись апеляційним судом в межах наявних у цій справі матеріалів та доказів; у розгляді справи оголошено перерву в порядку задоволення клопотання представників позивача, які зазначали, що вважають за необхідне скористатись правом та заявити таке клопотання, надати вказану додаткову угоду апеляційному суду у цій справі. 
		Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 152) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання відповідача (т.с. 2 а,с. 151).
		Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 30.10.2019 року, не відбувся та був відкладений у зв`язку із перебуванням у цей день судді - члена колегії Кочеткової І.В. у відрядженні, яке не є підставою для заміни останньої у цій справі (т.с. 2 а.с. 167).
		Позивач надав апеляційному суду через канцелярію у матеріали цієї справи додаткову угоду від 28.01.2019 року до договору оренди земельної ділянки зі строком оренди 49 років (т.с. 2 а.с. 158-161). 
		У судове засідання 18 грудня 2019 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 174) представники третіх осіб - Запорізької обласної державної адміністрації та ФГ «Родник-1» не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
		Навпаки, третя особа - ФГ «Родник-1» раніше подавало апеляційному суду заяву про розгляд цієї справи за відсутності представника ФГ «Родник-1», повністю визнаєзаявлені донього вимогиі незаперечує протиухвалення судомрішення прозадоволення позовнихвимог (т.с. 2 а.с. 176).
		В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
		При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання представників третіх осіб - Запорізької обласної державної адміністрації та ФГ «Родник-1» і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив заяву ФГ «Родник-1» задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю представників третіх осіб за присутністю представників позивача ТОВ «Приморська вітроелектростанція-2»  адвоката Мажара О.О. (т.с. 2 а.с. 127) та адвоката Андраш А.О. (т.с. 2 а.с. 142-144) і відповідача ОСОБА_1 , присутнього в режимі відеоконференції.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, додаткові пояснення учасників цієї справи, що з`явились, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши додатковуугоду від28.01.2019року додоговору орендиземельної ділянкипозивача зістроком оренди49років (т.с.2а.с.158-161) та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
		В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
		Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі у цій справі, керувався ст. ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.
		Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає їх правильними, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є обґрунтованим та законним.
		Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України  питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
		Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
		Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька обл., Приазовський район, Ботіївська сільська об`єднана територіальна громада, загальна площа земельної ділянки складає 7,2800 га, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т.с. 1 а.с. 15).
		Згідно із наведеною вище інформацією право оренди земельної ділянки відповідача зареєстроване за фермерським господарством РОДНИК-1, обмеження у використанні землі не зареєстровані (т.с. 1 а.с. 15).
		Відповідно до договору оренди землі від 24.05.2018 року (т.с. 2 а.с. 2-3) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с. 2 а.с. 4) позивач прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,1400 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровим номером 2324581400:01:006:0169, яка розташована на території Ботіївської сільської територіальної громади Приазовського району Запорізької області, строком на 7 (сім) років, з правом пролонгації.
		В проекті нового будівництва Приморської ВЕС-2 потужністю 100 МВт в Приазовському районі Запорізької області (т.с. 2 а.с. 5-12) передбачена необхідність оформлення сервітуту на частини земельних ділянок, на території яких проходять траси кабельних ліній, а також території необхідні для організації будівельно-монтажних робіт і подальшого обслуговування об`єкту. Передбачено здійснити визначення і відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, компенсувати втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та встановлені інші застереження щодо дотримання прав власників і землекористувачів.
		Згідно із витягом публічної кадастрової карти України земельна ділянка відповідача є суміжною із земельною ділянкою, що орендована позивачем.
		Таким чином, із досліджених документів судом першої інстанції було правильно з`ясовано, що позивач повинен здійснити будівництво відповідно до затвердженого проекту і іншим чином, ніж як встановлення сервітуту земельної ділянки відповідача, яка є суміжною до тієї, що орендується позивачем виконати певні роботи є неможливим.
		Позивачем у цій справі заявлено, що для будівництва та обслуговування об`єктів (електростанції) потрібна земельна ділянка наступного розміру: на період будівництва об`єктів ВЕС (строковий сервітут)  0,1675 га; на період експлуатації та обслуговування об`єктів ВЕС (постійний сервітут)  0,0000 га. Межі сервітуту визначені на Плані-схемі земельної ділянки з відображенням зони земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки 2324581400:01:006:0043 (додаток № 1 до проекту договору з ОСОБА_1 ). Опис зони дії сервітуту згідно вказаного плану-схеми: частина ділянки площею 0,1675 га вздовж східної межі земельної ділянки, в тому числі частина земельної ділянки площею 0 кв. м, що використовується для забезпечення експлуатації та обслуговування об`єктів вітроелектростанції на постійній основі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб які не можуть бути задоволені іншим способом.
		Ч. 1 ст. 402 ЦК України передбачає можливість встановлення сервітуту договором, законом, заповітом або рішенням суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
		Ч. 1 ст. 404 ЦК України, встановлює способи встановлення, в тому числі, можливостей земельного сервітуту, серед яких: право проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
		Відповідно до вимог ст. 98 Земельного Кодексу (ЗК) України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Згідно ч. 4 цієї ж статті ЗК України, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
		Ст. 99 ЗК України визначено наступні види земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
		Відповідно до ст. 101 ЗК України, власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.
		Ст. 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» передбачено встановлення постійних або строкових земельних сервітутів для земельних ділянок всіх форм власності (без зміни цільового призначення земельних ділянок) за договором з власником чи користувачем земельної ділянки з метою будівництва, розміщення та експлуатації об`єктів передачі електричної або теплової енергії.
		Відповідно до ст. 16 вищенаведеного Закону підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки для розміщення об`єктів, на праві постійних або строкових земельних сервітутів.
		Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для: будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв; проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації ліній електропередачі; розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації ліній електропередачі; проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва ліній електропередачі.
		Земельні сервітути щодо права будівництва та обслуговування об`єктів передачі електричної енергії встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи постійними користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.
		Враховуючи наведені вимоги закону, а також встановлені із матеріалів справи обставини про те, що відповідач не надав згоди на укладення договору сервітуту, про свої інші умови сервітуту позивача чи суд не повідомив, а позивач не має можливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, як встановлення права користування чужим майном  сервітуту, оскільки план будівництва передбачає необхідність доступу до земельних ділянок відповідача з метою будівництва, експлуатації, обслуговування та ремонту комплексу будівель та споруд ВЕС, суд першої інстанції правильно встановив, що наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача у цій справі у повному об`ємі.
		При вищевикладених обставинах, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача у цій справі.
		Доводи апеляційноїскарги відповідача ОСОБА_1  є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він вважає єдино можливо та правильною.
		Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
		За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
		Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
		Відповідач ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову позивача та у спростування позову позивача у цій справі.
		Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
		В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Доказом, передбаченим ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, який на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі, є надана позивачем додаткова угода від 28.01.2019року (тобто ще до ухвалення рішення суду першої інтонації у цій справі 08.05.2019 року) до договору оренди від 24.05.2018 року, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Приморська вітроелектростанція -2», щодо земельної ділянки площею 0,1400 га кадастровий номер 2324581400:01:006:0169 (т.с. 2 а.с. 158-161), за змістом якої п.8 договору викладено в наступній редакції: «договір укладено на 49 років». 
		Цим доказом лише додатково підтверджується правильність висновків суду першої інстанції у цій справі.
		Встановлення вказаного сервітуту у цій справі направлено на забезпечення інтересів територіальної громади Приазовського району Запорізької області та не порушує прав відповідача ОСОБА_1 .
		Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні. 
		Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.
		В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
		Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
		При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
		Встановлено, що оскаржуємим рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Останнє може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.
		За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
		В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу тощо.
		Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 08 травня 2019 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
		Повний текст постанови апеляційним судом складений 24.12.2019 року.
		 
		Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С.Кочеткова І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...