Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/36804/18-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2019. Зареєстровано: 25.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2019.

Номер судового провадження: 1-кп-192/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018101070000120

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/36804/18-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12.12.2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		   головуючого судді ОСОБА_1 
		   при секретарях  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		   за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		   захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
		   обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження відносно,
		ОСОБА_8 ,уродженця Хмельницькоїобласті,громадянина України,не працевлаштованого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,засудженого 27.06.2018 вироком Дарницького районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку 2 роки 6 місяців, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_8 , 12.07.2017, будучи обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 42017100000000755 від 15.06.2017, обвинувальний акт у якому 09.08.2018 скеровано до Дарницького районного суду міста Києва, упродовж часу з 02.05.2018 по 10.05.2018, на шлях виправлення не став, діючи повторно, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
		Так, ОСОБА_8 стало відомо про те про те, що ОСОБА_9 здійснює підприємницьку діяльність, у тому числі шляхом роздрібної торгівлі алкогольними напоями на території Хмельницької області та окремі його місця торгівлі алкогольними напоями не володіють ліцензіями на здійснення такої торгівлі.
		Вирішивши використати цю ситуацію з метою протиправного збагачення, ОСОБА_8 02.05.2018 близько 13 год. Зателефонував ОСОБА_10 та повідомив про необхідність їхньої зустрічі, наголошуючи при цьому, що така зустріч є в інтересах ОСОБА_10 .
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, 03.05.2018 близько 10.40 год. ОСОБА_8 під час зустрічі з ОСОБА_10 , яка відбулась у приміщенні кафе «L. Kaffa» за адресою: м. Київ, вул. Михайла Гришка, 3, повідомив останньому, що він є довіреною особою першого заступника Голови Служби безпеки України  начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією Центрального апарату Служби безпеки України ОСОБА_11 , від якого отримав відомості щодо порушення вимог законодавства ОСОБА_10 під час здійснення господарської діяльності.
		При цьому ОСОБА_12 , продовжуючи діяти умисно, під час цієї ж розмови повідомив ОСОБА_10 , що останній може уникнути того, щоб правоохоронними органами було розпочато досудове розслідування та проведення стосовно останнього комплексу слідчих дій, у тому числі із залученням спеціальних підрозділів, шляхом передачі ОСОБА_8 для подальшої передачі ним ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 25000 доларів США.
		У подальшому, 06.05.2018 ОСОБА_8 , отримавши відповідь ОСОБА_10 про відсутність у нього такої суми грошових коштів, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та бажаючи заволодіти грошовими коштами останнього, під час телефонної розмови з ОСОБА_10 , повідомив останньому про зменшення суми, яку він нібито повинен передати ОСОБА_11 , до 16000 доларів США.
		Бажаючи уникнення негативних наслідків для себе у виді перешкоджання своїй господарській діяльності, вважаючи повідомлені ОСОБА_8 неправдиві відомості дійсними, ОСОБА_10 погодився передати ОСОБА_8 обумовлену ним суму грошових коштів в розмірі 16000 доларів США.
		10.05.2018 ОСОБА_8 , продовжуючи діяти умисно, вирішив залучити до вчинення злочину раніше знайомого йому ОСОБА_13 , якому до цього не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_8 , та домовився про зустріч з останнім у приміщенні кафе «gaga» за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 37.
		У подальшому, ОСОБА_8 , 10.05.2018 близько 15.25 год., перебуваючи у приміщенні кафе «gaga» за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 37, під час зустрічі з ОСОБА_10 повідомив останнього про необхідність передачі грошових коштів ОСОБА_13 , якого представив своїм помічником по роботі в Службі безпеки України.
		Діючи на виконання вказівки ОСОБА_8 , 10.05.2018 близько 15.25 год., перебуваючи у салоні автомобілю по вул. І. Кудрі в м. Києві поблизу будинку № 36 ОСОБА_10 передав ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 16000 доларів США.
		Таким чином, ОСОБА_8 , діючи повторно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 16000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України станом на 10.05.2018, становить 419504, 608 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить великий розмір, таким чином виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте не мав змоги розпорядитись цими грошовими коштами у зв`язку з тим, що був викритий оперативними працівниками СБ України.
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_8 , які виразились у виконанні ним усіх дій, які він вважав необхідними для заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_10 у великих розмірах, вчиненого повторно без попередньої змови групою осіб, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
		Під час досудового слідства 16.07.2018 між прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42018101070000120 від 07.05.2018, з одного боку та підозрюваним у цьому ж провадженні ОСОБА_8 з іншого боку, за участю захисника  адвоката ОСОБА_7 на підставі статей 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. 
		З урахуванням тієї обставини, що на час призначення справи до розгляду вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 753/14618/17, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку 2 роки 6 місяців у кримінальному провадженні № 42017100000000755 від 15.06.2017 набрав законної сили, а обвинувачення за вказаною угодою про визнання винуватості містить в собі кваліфікуючу ознаку - повторність саме у зв`язку з вчиненням ОСОБА_8 кримінального правопорушення, за яке його цим вироком засуджено, що ніяким чином не змінює суттєвих умов угоди, а саме: умов щодо призначення остаточного покарання з підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КПК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, а також того, що інших недоліків угоди немає, прокурором під час підготовчого судового засідання подано уточнену угоду про визнання винуватості.
		Суд прийняв до розгляду уточнену угоду про визнання винуватості, в зв`язку наявністю недоліків, які за своїм змістом не є суттєвими, враховуючи позицію висловлену в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», де зазначено що якщо в угоді наявні недоліки, які за своїм змістом не є суттєвими, зокрема угода вміщує суперечності, неточності, що обумовлено, переважно, правовою необізнаністю сторін, з огляду на заборону, передбачену ч. 8ст. 474 КПК, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні правильним видається надання судом можливості сторонам уточнення укладеної угоди, внесення відповідних змін до її змісту, при цьому такі зміни мають бути погоджені між сторонами, відображені в журналі судового засідання, технічному записі та судовому рішенні, ухвалою суду, постановленою в порядку ч. 4ст. 371 КПК України.
		Згідно уточненої угоди ОСОБА_8 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України та сторонами узгоджено його покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 11 місяців, згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Дарницького районного суду міста Києва від 27.06.2018, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_8 призначити у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ч. 2, ч. 4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробовуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю три роки та на підставі ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, передбаченіст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. В угоді зазначено дату її укладення та вона скріплена підписами сторін.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди з уточненнями дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в них міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив суду, що угода з прокурором про визнання винуватості від 16.07.2018 з уточненнями до неї були укладені добровільно, просив їх затвердити та призначити узгоджену в них міру покарання, при цьому він беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
		Захисник підтримав позицію свого підзахисного.
		Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про те, що не заперечує проти затвердження угоди й просив суд розглядати справу без його участі. 
		Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Дослідивши угоду про визнання винуватості від 16.07.2018 року, зміни до угоди про визнання винуватості від 20.03.2019 року, переконавшись, що укладені угоди є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого - чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши його право на справедливий судовий розгляд, встановивши його правильне розуміння змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, вислухавши сторони та роз`яснивши їм обмеження права, щодо оскарження вироку, згідно положень ст.ст.394,424 КПК України, та відмову від здійснення прав передбаченихст. 473 ч. 4 п. 1 КПК України, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості від 16.07.2018 та зміни до угоди про визнання винуватості від 20.03.2019 року, укладені між ОСОБА_8 та прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва ОСОБА_6 відповідають вимогамКПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначенихст. 65 КК України, у зв`язку із чим підлягає затвердженню.
		Також судом, встановлено, що на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 12.05.2018 в даній справі про застосування запобіжного заходу батьком ОСОБА_8  ОСОБА_14 згідно квитанції від 13.05.2018 за № 26 внесено заставу в розмірі 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень за реквізитами: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089, яка підлягає поверненню заставодавцю.
		Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст.374,473 - 475 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 16.07.2018 року укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_8 .
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України та призначити йому покарання покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 11 місяців, згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Дарницького районного суду міста Києва від 27.06.2018 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_8 призначити у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі ч. 2, ч. 4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробовуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Заставу, внесену ОСОБА_14 за квитанцією від 13.05.2018 за № 26 в розмірі 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень за реквізитами: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089, повернути заставодавцю  ОСОБА_14 .
		Речові докази:
		-    мобільний телефон «Apple iphone», IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою номер: НОМЕР_2 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»;
		-    мобільний телефон «Nokia E52», IMEI: НОМЕР_3 з сім-картою номер: НОМЕР_4 , оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл»
		повернути власнику  ОСОБА_8 
		-    мобільний телефон «Samsung», IMEI: НОМЕР_5 з сім-картою номер: НОМЕР_6 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»;
		-    мобільний телефон «Fly», IMEI 1 НОМЕР_7 з сім-картою номер: НОМЕР_8 , оператора мобільного зв`язку «ВФ Укріїна»;
		-    мобільний телефон «Samsung», IMEI НОМЕР_9 з сім-картою номер: НОМЕР_10 , оператора мобільного зв`язку «ВФ Укріїна»
		повернути власнику  ОСОБА_13 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...