Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/5424/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2019. Зареєстровано: 26.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 грудня 2019 року 
		 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/5424/18 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець О.А. - головуючий,  Губенко Н.М., Мамалуя О.О.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузича Сергія Васильовича
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019
		(головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Чорногуз М.Г., Коробенко Г.П.)
		та рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019
		(суддя Кирилюк Т.Ю.)
		у справі №904/5424/18
		за позовом Фізичної особи-підприємця Кузича Сергія Васильовича
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртафт"
		про стягнення 380 830,24 грн,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1. Фізична особа-підприємець Кузич Сергій Васильович (далі - ФОП Кузич С.В.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртафт" (далі - ТОВ "Укртафт") про стягнення 380 830,24 грн. 
		2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не оплачено простій транспортного засобу  за договором № 13-17/3 від 22.09.2017 транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів  автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях (далі - договір № 13-17/3 ) . 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2019 позовну заяву ФОП Кузича С.В. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва. 
		4. Рішенням Господарського суду міста Києва 18.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019, у задоволенні позову відмовлено.
		5. Рішення і постанову мотивовано тим, що затримка транспортного засобу відбулась не з вини відповідача, оскільки транспортний засіб, на якому здійснювалось перевезення вантажу позивача,  перебував в зоні митного контролю  і Одеська митниця ДФС протиправно не здійснювала митне оформлення товару.
		6. Зазначені обставини підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 у справі № 804/670/18, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018,   за позовом ТОВ "УКРТАФТ" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Одеська митниця), третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Зазначеним судовим рішенням позов задоволено, визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС, щодо призначення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару, за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 року №UA500010/2018/000279 за відсутності        вмотивованого письмового рішення. Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо нездійснення митного контролю та митного оформлення за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 року №UA500010/2018/000279. Зобов`язано Одеську митницу ДФС вчинити дії по митному контролю та митному оформленню товарів за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 року №UA500010/2018/000279.
		7. Умовами договору сторонами передбачено, що  в разі виникнення простоїв транспортного засобу при завантаженні та/або розвантаженні вантажу (понад нормативів, вказаних у заявці згідно п.п.1.5., 2.1., договору, замовник сплачує експедитору штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожну добу простою, якщо інше не встановлено в заявці(п.4.2.2 договору).
		8. З врахуванням умов договору, судами відхилено доводи позивача, що заявлена до стягнення  заборгованість є сумою боргу за надані послуги перевезення вантажу, оскільки нарахована позивачем заборгованість є фактично сумою штрафу, розрахована на підставі  п.4.2.2 договору. Отже,  з врахуванням положень ст. 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та зважаючи на те, що затримка транспортного засобу відбулась не з вини відповідача, суди дійшли висновків, про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій зважаючи  відсутність у його діях складу правопорушення, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ФОП Кузича С.В.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та  узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		9.  Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій ФОП Кузич С.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій  норм матеріального та процесуального права, просить  скасувати рішення Господарського суду міста Києва 18.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та прийняти нове рішення про задоволення позову. 
		10. На думку скаржника,  судами неправильно визначено характер спірних правовідносин та неправильно застосовані норми матеріального права, саме, ст.ст. 173, 174, 181, 193, 307, 310, 315, 316  Господарського кодексу України  (далі - ГК України).
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		11. Відповідач  суду касаційної інстанції не надав відзив на касаційну скаргу. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		12.  Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ФОП Кузичем С.В. (Експедитор) та ТОВ "Укртафт" (Замовник) було укладено договір-доручення № 13-17/З на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях, за умовами якого Замовник доручив Експедитору організувати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, наданих ним для перевезення автомобільним транспортом згідно із заявкою (п. 1.1 Договору).
		13. Відповідно до п. 1.4 договору конкретні обсяги вантажів, терміни та норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою, яка подається відповідачем у письмовій формі.
		14. Згідно з п. 1.5. договору Замовник зобов`язаний вказувати в заявці найменування вантажу, адреси завантаження та розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, вагу, упаковку вантажу, строки завантаження та розвантаження, розміри і форми оплати за перевезення.
		15. Розділом 4 договору визначено відповідальність сторін. Пунктами 4.1.1.- 4.1.2.  договору визначено, що сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов`язків за даним договором. У випадку нанесення збитку з вини однієї з сторін, винна сторона повинна відшкодувати збиток іншій стороні в повному обсязі. Пунктом 4.2. підпунктами 4.2.1.- 4.2.2. встановлено відповідальність Замовника. Замовник несе матеріальну відповідальність за збитки, нанесені Експедитору внаслідок неналежного ним виконання умов даного Договору чи неналежного оформлення транспортних документів. В разі виникнення простоїв транспортного засобу при завантаженні та/або розвантаженні вантажу (понад нормативів, вказаних у заявці згідно п.п.1.5., 2.1. даного договору, Замовник сплачує Експедитору штраф у розмірі 1000,00 грн за кожну добу простою, якщо інше не вказано у Заявці. 
		16. На виконання договору № 13-17/З  відповідно до заявки ТЕО № 6 б/н від 15.11.2017 позивачем та відповідачем  погоджено перевезення -  цигарок; місце завантаження - місто Тбілісі, місце розвантаження - місто Одеса; вартість перевезення - 71 486,30 грн. Перевезення здійснювалось транспортним засобом модель DAF державний номер   НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
		17. Судами встановлено, що транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , з вантажем,  прибув у зону митного контролю Одеської митниці.
		18. Відповідно до листа Одеської митниці від 08.11.2018 № 5706/10/15-70-61 транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 надійшов до зони митного контролю митного поста "Одеса-центральний" Одеської митниці -23.11.2017, та перебував на території вантажного комплексу ТОВ "Євротермінал" до 07.09.2018. Митне оформлення товару "Цигарки з фільтром, виробництва Грузія" за електронною митною декларацією № UA500010/2018/000279 завершено - 03.09.2018.  
		19. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 у справі № 804/670/18, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2018, визнано протиправними дії Одеської митниці щодо призначення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 № UA500010/2018/000279 за відсутності вмотивованого письмового рішення. Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці  щодо нездійснення митного контролю та митного оформлення за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 № UA500010/2018/000279. Зобов`язано Одеську митницю вчинити дії по митному контролю та митному оформленню товарів за вказаною декларацією.
		20. Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2018 відмовлено Одеській митниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 804/670/18.
		21.  Як вбачається з судових рішень  у справі № 804/670/18, під час розгляду справи, судами встановлено, що Одеською митницею, з 23.11.2017 до 07.09.2018,  без відповідного вмотивованого рішення, не здійснювалось митне оформлення товару, за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 № UA500010/2018/000279, який прибув до пункту митного контролю, транспортним засобом  DAF державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2 .
		22.  У зв`язку з виникненням під час доставки вантажу за маршрутом місто Тбілісі - місто Одеса простою транспортного засобу позивача марки DAF державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2 на території відділу митного оформлення № 1 митного поста  "Одеса-центральний" Одеської митниці (період простою склав 286 діб з 25.11.2017 по 07.09.2018), позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 308 830,24 грн за простій транспортного засобу. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		23. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм матеріального та  процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		24.  Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11  ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		25. Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		26. Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		27. Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором         або законом. 
		28. Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері перевезенням вантажу, на підставі договору № 13-17/З,  за яким  ФОП Кузич С.В. зобов`язався перевести товар на підставі заявки  ТОВ "Укртафт", а останній зобов`язався своєчасно оплатити виконане перевезення, згідно з п. 3 даного договору.
		30.   Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, яка узгоджується із положеннями статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
		31. Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		32. Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. 
		33.    Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
		34. За приписами ч. 2 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. 
		35. Згідно ст. 919 ЦК України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
		36. Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		37. Судами встановлено, що пунктами 1.4-1.5. сторонами погоджено, що конкретні обсяги вантажів, терміни та норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою, яка подається відповідачем у письмовій формі. Замовник зобов`язаний вказувати в заявці найменування вантажу, адреси завантаження та розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, вагу, упаковку вантажу, строки завантаження та розвантаження, розміри і форми оплати за перевезення. Відповідно до заявки ТЕО № 6 б/н від 15.11.2017 позивачем та відповідачем  погоджено перевезення -  цигарок; місце завантаження - місто Тбілісі 17.11.2017, місце розвантаження - місто Одеса 23.11.2017; вартість перевезення - 71 486,30 грн, автомобіль перевізника - транспортний засіб модель DAF державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2 . Крім того, у заявці встановлено, що у разі виникнення  простоїв транспортного засобу викликаних порушенням строків завантаження та/або розвантаження та митного оформлення вантажу з вини експедитора, Експедитор сплачує Замовнику штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожну почату добу простою на території країн Євросоюзу та 500 грн на території країн СНД.
		38.   Судами встановлено, що транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_1/ НОМЕР_2 , з вантажем,  прибув у зону  митного контролю Одеської митниці  23.11.2017.
		39. Разом з цим, судами встановлено, що митне оформлення товару "Цигарки з фільтром, виробництва Грузія", який прибув 23.11.2017 на вказаному транспортному засобі, за електронною митною декларацією № UA500010/2018/000279, завершено 03.09.2018.
		40.  Зважаючи на зазначене, позивач вказуючи на простій автомобіля з 25.11.2017 по 07.09.2018, звернувся з вимогою до відповідача про стягнення     308 830,24 грн за простій транспортного засобу. 
		41. Як вказувалось, судами встановлено, що підпунктами 4.2.1.- 4.2.2. визначено відповідальність Замовника, а саме, що Замовник несе матеріальну відповідальність за збитки, нанесені Експедитору внаслідок неналежного ним виконання умов даного Договору чи неналежного оформлення транспортних документів. В разі виникнення простоїв транспортного засобу при завантаженні та/або розвантаженні вантажу (понад нормативів, вказаних у заявці згідно п.п.1.5., 2.1. даного договору, Замовник сплачує Експедитору штраф у розмірі 1000,00 грн за кожну добу простою, якщо інше не вказано у Заявці. Штраф за простій транспортного засобу передбачено і у заявці на перевезення.
		42.   Проаналізувавши вказані підпункти договору та заявку на виконання перевезення вантажу, суди дійшли правильних висновків, що сторонами погоджено, що в разі виникнення простоїв транспортного засобу при завантаженні та/або розвантаженні вантажу замовник сплачує експедитору  саме штраф. Судами вірно зазначено, що  положеннями договору не передбачено, що оплата за простій транспортного засобу є складовою вартості послуг з організації перевезення вантажів, а є саме відповідальністю, у вигляді штрафу, за порушення строків перевезення. 
		43.   Отже, судами правомірно відхилено доводи позивача, що грошові кошти, заявлені до стягнення позивачем, є сумою боргу за надані позивачем послуги.
		44. Разом з цим, відповідно до положень статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		45. Згідно  ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		46. Статтею 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
		47.   Штрафними санкціями, за приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		48.  Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
		49.  Цивільно-правова відповідальність    - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов`язків, зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних цивільних прав другої сторони. 
		50. Цивільно-правова відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника (боржника) в інтересах другої сторони (кредитора) установлених законом або договором правових заходів впливу, що несе для нього негативні, економічно невигідні наслідки    майнового характеру, а саме: відшкодування збитків; виплата неустойки (штраф, пеня); відшкодування шкоди; виконання основних обов`язків.
		51.   Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Тобто неустойка належить до заходів цивільно-правової, договірної відповідальності. 
		52.  Разом з тим, згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		53. Аналіз  зазначених положень дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання .
		54. Судами встановлено, що судовими рішеннями у адміністративній  справі № 804/670/18, визнано протиправними дії Одеської митниці щодо призначення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 № UA500010/2018/000279 за відсутності вмотивованого письмового рішення. Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо нездійснення митного контролю та митного оформлення за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 № UA500010/2018/000279. Зобов`язано Одеську митницю вчинити дії по митному контролю та митному оформленню товарів за вказаною декларацією. У цій справі встановлено, що Одеська митниці протиправно, з 23.11.2017 до 07.09.2018,  без відповідного вмотивованого рішення, не здійснювала митне оформлення товару, за електронною митною декларацією (ЕМД) від 18.01.2018 № UA500010/2018/000279, транспортного засобу  DAF державний номер                 НОМЕР_1 / НОМЕР_2.
		55. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		56. Здійснивши системний аналіз встановлених обставин справи,  врахувавши положення вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору перевезення погодженого сторонами,   колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що умовами договору за простой транспортного засобу передбачався штраф, а зважаючи, що затримка транспортного засобу відбулась не з вини відповідача, суди дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для застосування до відповідача штрафу та стягнення 308 830,24 грн за простій транспортного засобу. 
		57.   Таким чином, суд касаційної інстанції констатує, що суди надавши повну та всебічну оцінку обставинам справи з правильним застосуванням положень матеріального права з дотриманням процесуальних норм, дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		58.   Отже, вищезазначеним відхиляються доводи касаційної скарги визначені у п. 10 цієї постанови.
		59.  Відповідно до частин 1, 2 статті  300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		60.   Поряд з тим інші аргументи касаційної скарги, стосуються питань, пов`язаних або із встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній. Проте згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка зазначених аргументів перебуває поза межами розгляду даної справи судом касаційної інстанції.
		61.  Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. 
		62.   Наведене знаходить підтвердження за практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою, зокрема: - одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення; відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99);
		-  принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicate, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього порядку можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі і непереборні обставини (рішення зі справ "Понамарьов проти України", заява № 3236/03; "Христов проти України", заява № 24465/04; "Устименко проти України", заява № 32053/13; "Желтяков проти України, заява № 4994/04).
		63. Водночас зі змісту касаційної скарги та інших матеріалів справи не вбачається і скаржником не наведено особливих і непереборних обставин, що могли б бути підставою для відходу від згаданого принципу, як одного з аспектів верховенства права.
		64. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається,  отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		65. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу -  без задоволення.
		66. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		67. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову,  у зв`язку з чим, суд касаційної інстанції касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін.
		Розподіл судових витрат
		68. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень  немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.  Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузича Сергія Васильовича залишити без задоволення.
		2.  Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №904/5424/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                         О.А. Кролевець
		 
		Судді                                                                                                         Н.М. Губенко 
		 
		                                                                                                                    О.О. Мамалуй

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...