Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/23451/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2019. Зареєстровано: 27.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.01.2020
Номер судового провадження: 2-а/127/417/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа № 127/23451/19
		   Провадження № 2-а/127/417/19
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24.12.2019                               м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді Бессараб Н.М.,
		при секретарі Сегеді Т.Й.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці адміністративну справу за заявою представника позивача ФОП Канської ОСОБА_1 - адвоката Слізяка Назарія Романовича про ухвалення додаткового рішення за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні суду знаходилась вказана вище адміністративна справа.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2019 року по даній справі визнано протиправною і скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради у справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2019 року №755 про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладення на неї стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. Провадження в адміністративній справі про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 152 КУпАП закрито (а.с. 87-88). 
		Під час розгляду даної справи до судових дебатів представником позивача  адвокатом Слізяком Н.Р. було повідомлено про те, що докази в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, тому просив вирішити питання про розподіл витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення. 
		28.11.2019року досуду звернувсяпредставник позивача-адвокат СлізякН.Р. із заявою про ухвалення додаткового рішення по даній справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6791,00 грн. та надав докази в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу. 
		Крім того, 24.12.2019 року на адресу суду представник позивача - адвокат Слізяк Н.Р. надав суду заяву про уточнення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просив стягнути з виконавчого комітету ВМР в особі Адміністративної комісії, на користь ФОП ОСОБА_2 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 6791 грн. 
		До судового засідання представник позивача - адвокат Слізяк Н.Р. не з`явився, але подав заяву про розгляд питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу здійснювати без участі представника позивача.
		Представник відповідача Никонюк О.В. до судового засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду питання щодо розподілу судових витрат.
		Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність сторін, на підставі наявних в справі доказів.
		Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
		Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд вважає за можливе ухвалити додаткове судове рішення, з огляду на таке.
		Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
		Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини Рішення зазначено, що «закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин».
		Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
		Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
		Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
		Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Судом встановлено, що 22.08.2019 року між адвокатським об`єднанням «ВІНПАРТНЕРС», в особі керуючого партнера Слізяка Н.Р. та ФОП ОСОБА_3 Т.В. укладено договір про надання правничої допомоги №LE-46 з додатками №1, №2 до нього, умовами якого передбачено, що виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання наступної правничої (правової) допомоги Замовнику - захисту прав і охоронюваних законом інтересів замовника в органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування, в цивільних (адміністративних, господарських) судах усіх рівнів та інстанцій, що включає: складання та подання до суду (органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) процесуальних документів; надання запитів для одержання інформації; представництво і захист інтересів замовника з правами сторони та повноваженнями передбаченими ЦПК України, КАС України, КУпАП.
		Замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 1000 гривень. Остаточний розмір вартості надання послуг правничої допомоги (гонорару), буде визначений додатково, відповідно до мінімальної заробітної плати на час підписання акту виконаних робіт виходячи із погодинної оплати. Сторони погоджуються, що вартість 1 години робити адвоката становить 500 гривень. Сторони погоджуються, що у випадку позитивного вирішення справи замовник сплачує виконавцю гонорар успіху в розмірі еквівалентному 4 годинам роботи адвоката, з розрахунку вартості 1 години роботи адвоката - 500 гривень.
		Згідно наданого адвокатом Слізяком Н.Р. акту №1 здачі-приймання робіт (надання послуг) у даній справі від 27.11.2019 року, загальна вартість наданих адвокатом послуг по даній справі (юридичний аналіз документів замовника та надання консультацій замовнику  2,5 год. 1500 грн.; підготовка адвокатського запиту від 23.08.2019  30- хв. 250 грн.; аналіз судової практики  2 год.  1000 грн.; підготовка позовної заяви  3 год. 1500 грн.; підготовка клопотання про долучення письмових доказів  30 хв.  250 грн.; участь у судових засіданнях 26.09.2019, 21.10.2019, 05.11.2019  35 хв.  291 грн., гонорар згідно п.4 договору  4 год. 2000 грн., всього складає 6791 грн. (а.с. 93).
		Платіжними дорученнями №1066 від 23.08.2019 року та №1157 від 28.11.2019 року підтверджується сплата позивачем ФОП ОСОБА_2 адвокатському об`єднанню «ВІНПАРТНЕРС» 6791 грн. за юридичні послуги за договором №LE-46 від 22.08.2019 року (а.с. 94-95).
		   Проаналізувавши надані докази, акт №1 здачі-приймання робіт (надання послуг) у даній справі від 27.11.2019 року, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на за юридичні послуги за договором №LE-46 від 22.08.2019 року з таких підстав.
		   Щодо витрат на юридичний аналіз документів замовника та надання консультацій замовнику щодо спірних правовідносин, а також аналіз судової практики, суд зазначає, що дані питання є аспектом підготовки позовної заяви до суду з приводу визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, сума правничої допомоги в частині юридичного аналізу документів замовника та надання консультацій замовнику щодо спірних правовідносин, а також аналізу судової практики не є співрозмірною до предмету спору, оскільки справа є малозначною. Відповідно до акту №1 здачі-приймання робіт (надання послуг) у даній справі від 27.11.2019 року підготовка позовної заяви в даній справі склала 3 години вартістю 1500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		   Суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 291 грн. за участь адвоката Слізяка Н.Р. в загальному 35 хвилин в судових засіданнях 26.09.2019р., 21.10.2019 р., 05.11.2019р., 14.11.2019р., а також 250 грн. за підготовку адвокатського запиту від 23.08.2019р., 250 грн. за підготовку клопотання про долучення письмових доказів по справі.
		   Всього слід стягнути з відповідача на користь позивача 2291 грн. судових витрат за правову допомогу адвоката.
		Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
		Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно угод в яких виплачується гонорар успіху. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
		Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., що відповідно до акту №1здачі-прийманняробіт (наданняпослуг)у данійсправі від27.11.2019року тап.4договору №LE-46про наданняправничої допомогивід 22.08.2019року єгонораром успіхув разі позитивного для позивача вирішення справи, суд враховує наступне.
		В п. 4 договору №LE-46 про надання правничої допомоги від 22.08.2019 року визначено, що у випадку позитивного вирішення справи (що підтверджується судовим рішенням або іншим документом) замовник сплачує виконавцю гонорар успіху у розмірі еквівалентному чотирьом годинам роботи адвоката, з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката  500 грн.
		А тому суд кваліфікує заявлену до стягнення суму в розмірі 2000 грн. саме як премію за позитивне для позивача рішення. 
		При цьому суд вважає, що передбачена п. 4 договору №LE-46 про надання правничої допомоги від 22.08.2019 року премія у разі позивного вирішення справи за своїм змістом є винагородою адвоката за досягнення позитивного рішення у справі (гонорар успіху).
		Гонорар успіху за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), розглядаючи аналогічне питання щодо стягнення гонорару за досягнення позитивного рішення прийшов наступних висновків: свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес). 
		Судове рішення не належить до об`єктів цивільних прав (ч.1 ст.177 ЦК України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (ч. 1 ст. 638 цього Кодексу). 
		Включення в умови договору про надання юридичних послуг пункту про винагороду адвокату за досягнення позитивного рішення суду суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги судочинства відповідно до норм законодавства України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно, а також правильно витлумачив ці норми.
		Норми КАС України передбачають, що, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право кожному на справедливий суд.
		З огляду на вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для відшкодування витрат у розмірі 2000 грн. гонорару за позитивний результат, а тому відмовляє в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині. 
		Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		Стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради в особі Адміністративної комісії, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 2291 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто одну грн.).
		В задоволенні решти суми позовних вимог - відмовити.
		Апеляційна скаргана додатковерішення судуподається протягомдесяти днівз дняскладення повногосудового рішеннядо Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Згідно вимог ст. 246 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
		Позивач:фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
		Відповідач: Виконавчий комітеті Вінницької міської ради в особі Адміністративної комісії, код ЄДРПОУ 03084813, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
		Повний текст додаткового рішення суду складено 24.12.2019 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...