Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/10153/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2019. Зареєстровано: 27.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2019.
Дата набрання законної сили: 15.07.2020
Результат оскарження 15.07.2020 Верховний Суд: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: 240/10153/19/10312/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		26 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10153/19 
		категорія 112030500
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		судді Токаревої М.С., 
		розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить:
		- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства Оборони України про відмову мені у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням мені з 17 травня 2019 року інвалідності 2 групи, внаслідок травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання № 90 від 12 липня 2019 року комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
		- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити мені одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням мені інвалідності війни 2 групи, внаслідок поранення і захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини, під час виконанням мною обов`язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців.
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з тих підстав, що зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін. 
		Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
		У встановлений судом строк відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що оскільки позивачу при первинному огляді 19.06.2015 було встановлено 3 групу інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, а 17.05.2019 при повторному огляді було встановлено 2 групу інвалідності, то у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Позивач помилково ототожнює встановлення за результатами чергового огляду вищої групи інвалідності, із самостійним правом на отримання одноразової грошової допомоги.
		Третьою особою до суду були подані письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог за змістом яких просив відмовити у задоволенні позову.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
		ОСОБА_1 , проходив службу в Збройних Силах України до 22 червня 2015.
		19.06.2015 під час первинного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено 3 групу інвалідності з 19.0.2015 , яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, у зв`язку з чим була виплачена допомога в розмірі 182700 грн. 
		01.07.2016 під час повторного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено також 3 групу інвалідності з 01.07.2016, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.
		21.05.2019 під час повторного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено 2 групу інвалідності з 17.05.2019, яка пов`язана із із виконанням обов`язків військової служби.
		ОСОБА_2 звернувся із заявою (рапортом) про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.
		Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №90 від 12 липня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплачених раніше сум, оскільки встановлення 2 групи інвалідності відбулось у понад 2 річний термін з первинного встановлення інвалідності, а тому я не маю право на отримання доплати страхової суми за державним обов`язковим особистим страхуванням при зміні групи інвалідності.
		Позивач вважає таку відмову протиправною, тому звернувся до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Згідно ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності.
		Позивач вважає, що зміна групи інвалідності відбулася у межах дворічного терміну, отже він має право на отримання одноразової грошової допомоги.
		Суд вважає такі доводи помилковими, з огляду на таке.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		Так, 19.06.2015 під час первинного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено 3 групу інвалідності з 19.06.2015.
		19.07.2016 під час повторного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено також 3 групу інвалідності з 01.07.2016.
		21.05.2019 під час повторного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено 2 групу інвалідності з 17.05.2019.
		Згідно із п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим, який передбачає, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
		Отже, обидві норми п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII (абзаци 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.
		При цьому, норма ст.16-3 чітко вказує на зміну групи інвалідності протягом двох років після саме первинного встановлення інвалідності.
		Суд відмічає, що позивач помилково ототожнює підтвердження МСЕК 21.05.2019 2 групи інвалідності з первинним встановленням інвалідності, оскільки таке підтвердження відбулося за результатами повторного розгляду, що є різними поняттями.
		Отже, дворічний строк у межах спірних правовідносин обчислюється саме з 19.06.2015 - з часу первинного встановлення інвалідності позивачу.
		Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (2015) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.
		Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності Законом, тому п.4 ст. 16-3 Закону №2011-XII застосовується до позивача.
		З аналізу наведених норм Закону №2011-XII та Порядку №975 вбачається, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності протягом двох років з моменту її первинного встановлення.
		Зазначеного правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18.
		Таким чином, оскільки дворічний строк позивачем з часу первинного встановлення інвалідності до встановлення 2 групи інвалідності, передбачений п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII, не було додержано, тому суд дійшов висновку, що спірне рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, прийняте у відповідності до вимог Закону №2011-XII.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів, що приймаючи оскаржуване рішення, він діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		 
		Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		 
		вирішив:
		У задоволенні  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ 168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		Суддя М.С. Токарева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...