Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/5487/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2019. Зареєстровано: 27.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2019.
Дата набрання законної сили: 24.03.2020
Результат оскарження 24.03.2020 Донецький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/233/1940/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233 № 233/5487/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 грудня 2019 року                         м.Костянтинівка
		Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді         Бєлостоцької О.В.,   
		за участі секретаря         Теліціній О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,- 
		 В С Т А Н О В И В:
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доАТ «Українська залізниця» простягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якому зазначила, що з 11 липня 2016 року по 17 липня 2017 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем по справі, працювала оглядачем вагонів 4 розряду виробничого підрозділу «Дебальцевське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». З березня 2017 року відповідач припинив виплачувати заробітну плату. На день звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 24703 гривні 66 копійок. 
		Позивач просить:
		-стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 19706 гривень 64 копійки (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів).
		В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності (а.с.3). 
		Представник АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву (а.с.22-23), в якому просив розглянути справу за його відсутності та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
		З наданого представником АТ «Українська залізниця» відзиву вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та просить відмовити їх задоволенні в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступними обставинами:
		- за першу половину березня 2017 року позивачу нараховано та сплачено аванс в сумі 1721 грн 91 коп; 
		- місце роботи позивача знаходилось на території проведення антитерористичної операції, з огляду на що та у зв`язку з відсутністю доступу до первинних документів (зокрема, до табелів обліку робочого часу) нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року не здійснювалось;
		- АТ «Українська залізниця» підлягає звільненню від відповідальності за невиконання обов`язків, передбачених законодавством про працю у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин на підставі Науково-правового висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2; - надана позивачем довідка не є належним доказом, оскільки виготовлена на непідконтрольній українській владі території, не містить дати її видачі, підписана особами, повноваження яких не визначені, оформлена з порушенням вимог чинного законодавства.
		З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах із відповідачем по справі, працювала оглядачем вагонів 4 розряду виробничого підрозділу «Дебальцевське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-12).
		17 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.9-12).
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 змінено тип та найменування відповідача по справі на акціонерне товариство «Українська залізниця».
		Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		 Відповідно дост.1Закону України«Про оплатупраці»,ст.94Кодексу законівпро працюУраїни заробітнаплата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Частиною першою статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		На підтвердження заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 надала копію довідки (а.с.8), виготовлену на аркуші паперу, а не на бланку структурного/виробничого підрозділу, за підписом, як в ній зазначено, начальника ВП Дебальцевське вагонне депо Левицького Р.В. та головного бухгалтера ОСОБА_2 , із змісту якої вбачається, що сума нарахованої позивачці заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року становить 24703 грн 66 коп (за березень  4412грн 05коп, квітень  2343грн 27коп, травень  2451грн 18коп, червень  2435грн 77коп, липень  13061грн 39коп); сума до виплати за цей період часу складає 19707 грн 64коп. Відсутнє документальне підтвердження про виплату заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року із структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
		Як вбачається із змісту відзиву, АТ «Укрзалізниця» не визнає обставини, зазначені у вказаній довідці та посилається на її невідповідність вимогам діючого законодавства щодо оформлення документів. 
		Відповідно до пункту 11 параграфу1 "Загальні вимоги до створення управлінських документів" розділу II "Документування управлінської інформації"Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5, оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55.
		Відповідно до пунктів 1, 2 параграфу 2 "Бланки документів" розділу II "Документування управлінської інформації"цихПравил організаційно-розпорядчі документи оформляють на бланках. Розміщення реквізитів на бланку повинно відповідати ДСТУ 4163-2003. Зразки бланків затверджуються розпорядчим документом установи. Установи розробляють бланки документів структурних підрозділів, відокремлених підрозділів та бланки документів посадової особи в тому разі, якщо керівник структурного підрозділу, відокремленого підрозділу чи посадова особа мають право підписувати документи в межах їх повноважень.
		Згідно пунктів 1, 2 параграфу 3 "Печатки" зазначених Правил право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).
		В установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів.
		Проте, надана позивачкою ОСОБА_1 на підтвердження заявлених позовних вимог копія довідки про розмір заборгованості по заробітній платі наведеним вище вимогам Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 не відповідає, оскільки виготовлена не на бланку відповідача чи його структурного підрозділу, не містить зазначення підприємства, яке її видало, дати її видачі, не засвідчена печаткою, зважаючи на що не є належним, достовірним та достатнім доказом. 
		На виконання ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2019 року відповідачем надано довідку від 18 вересня 2019 року № 999/2 (а.с.25), з якої вбачається, що ОСОБА_1 за березень 2017 року нараховано заробітну плату в розмірі 2169 грн 20коп, до виплати належить 1727 грн 91 копійок (за вирахуванням податків та обов`язкових платежів у розмірі 441 грн 29коп); в період часу з квітня по липень 2017 року заробітна плата не нараховувалась.
		Відповідно до видаткового касового ордеру від 22 серпня 2017 року № 794 ОСОБА_1 22 серпня 2017 року отримала заробітну плату за першу половину березня 2017 року у розмірі 1727 грн 91 коп (а.с.26).
		З індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб, сформованих станом на 11 вересня 2019 року, страхувальником якого зазначено регіональну філію «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» вбачається, що заробітна плата позивачки по справі в березні 2017 року склала 4412грн 05коп, з квітня по липень 2017 року  відомості про заробітну плату відсутні (а.с.36-37). 
		Відповідно до статті 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
		Відповідно до пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує, в тому числі, облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до пункту 2 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" зазначеного Положення до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:
		персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;
		відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
		Згідно правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця.
		Отже, відомості про заробітну плату, що подаються роботодавцями до Реєстру застрахованих осіб, є офіційними відомостями, а тому індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) є належним доказом, що містить інформацію щодо предмету доказування у цій справі - розміру нарахованої позивачці ОСОБА_1 заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року.
		Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року у відповідача по справі було витребувано докази стосовно нарахування ОСОБА_1 заробітної плати.
		Листом від 13 грудня 2019 року АТ «Українська залізниця» повідомило суд про неможливість виконання зазначеної ухвали через відсутність оригіналів первинних документів. 
		Інших доказів, окрім довідки від 18 вересня 2019 року № 999/2 та видаткового касового ордеру № 794 від 22 серпня 2017 року про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2017 року відповідачем суду не надано.
		Враховуючи, що згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб, які сформовані станом на 11 вересня 2019 року, ОСОБА_1 за березень 2017 року була нарахована заробітна плата у сумі 4412 грн 05 коп, виплачено - 2169грн 20коп (за вирахуванням податків 1727 грн 91коп), невиплачена заробітна плата за березень 2017 року складає 2242грн 85коп (4412грн 05коп- 2169грн 20коп), яка підлягає стягненню з відповідача.
		Заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року в сумі 2242грн 85коп підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
		Зважаючи на те, що ОСОБА_1 до 17 липня 2017 року знаходилась у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця», майнові вимоги позивачки щодо оплати її праці, зокрема в доведеній частині заборгованості, відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського суду з прав людини.
		Враховуючи, що згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб, які сформовані станом на 11 вересня 2019 року та довідки відповідача від 18 вересня 2019 року № 999/2, в період з квітня по липень 2017 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалася, інших доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності щодо нарахованої заробітної плати, позивачем суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2017 року по липень 2017 року у зв`язку з їх недоведеністю.
		Згідно висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 унеможливлення виконання ПАТ «Українська залізниця» регіональною філією «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, ст.ст.115,116 КЗпП Україниспричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області; тривалими перервами в роботі транспорту, регламентованими умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою є ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», вони об`єктивно впливають на її обов`язки, передбачені законодавством України про працю, зокрема ст.ст.115,116 КЗпП Українита унеможливлюють їх виконання. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов`язальної сторони, якою є ПАТ «Українська залізниця регіональна філія «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» за невиконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема ст.ст.115,116 КЗпП України, враховуючи субсидіарне застосуванняст.4 КЗпП Українита ст.ст.9,263,617ЦК України (а.с.27-31).
		Зазначений висновок свідчить про відсутність вини АТ «Українська залізниця» у невиконанні своїх обов`язків перед працівниками, проте, на переконання суду, не звільняє відповідача від обов`язку виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за другу половину березня 2017 року. 
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		 Керуючись ст.ст. ст.ст.4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року в розмірі 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) гривні 85 копійок.
		Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року в розмірі 2242 гривні 85 копійок утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 87 (вісімдесят сім) гривень 44 копійок.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення суду виготовлений 23 грудня 2019 року.
		 
		 Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...