Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/12401/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2019. Зареєстровано: 27.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2019.

Номер судового провадження: 2-зз/756/3/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		15.08.2019 Справа № 756/12401/17
		УКРАЇНА
		 
		ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		______________________________________________________________________
		Унікальний 756/12401/17
		Провадження №2/756/615/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 серпня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
		головуючого судді                 Диби О.В.
		за участю секретаря                      Шпак І.О.,
		представника позивача адвоката Безпалюк Н.В.
		представника відповідачів
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Басараб Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталя Сергіївна про скасування рішення державного реєстратора, визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів та скасування записів про право власності, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що він є співвласником будинковолодіння по АДРЕСА_1 колишнього селища Пуща-Водиця).
		Позивач вказував, що дане будинковолодіння належить на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2000, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015, наступним особам: ОСОБА_3 (63/100 частин), спадкоємцю ОСОБА_9 - ОСОБА_5 (11/400 частин), ОСОБА_4 (11/400 частин), ОСОБА_6 (10/200 частин), спадкоємиці ОСОБА_10 - ОСОБА_7 (1/200 частин), спадкоємцю ОСОБА_11 - ОСОБА_8 (26/100 частин).
		Зі слів позивача, у судовому засіданні 04.09.2017 під час розгляду цивільної справи № 756/3358/15-ц за його позовом до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відновлення становища, яке існувало до порушення, де позивач намагається скасувати незаконно виготовлений на ім`я ОСОБА_2 технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , його представнику стало відомо, що на разі право власності на будівлі під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_2 , під адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договорів дарування, посвідчених 03.08.2017 та 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровими номерами 842 та 870. Зазначена інформація була перевірена представником позивача та підтверджена даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Вказані договори дарування не могли мати місце, оскільки будівлі під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» належать до будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , і згоди на їх виділення та передачу у власність стороннім особам всі співвласники цього будинковолодіння не давали й ніяких правочинів зі сторонніми особами щодо цього не укладали.
		Позивач посилався на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2015, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , - у задоволенні позову було відмовлено. Звертаючись до суду з вказаним позовом та просячи суд визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 надала суду технічний паспорт на цей будинок, складений 18.01.2013 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», з якого вбачалось, що приналежними будівлями до так званого будинку під літерою «К» є об`єкти під літерами «к», «И», «Л» та «л».
		Крім того вказував, з матеріалів інвентаризаційної справи № 42421 на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що мало місце незаконне виокремлення з цього будинковолодіння будівель під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л».
		Звертав увагу суду на те, що, поруч із цим, у вказаних судових рішеннях встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відноситься до самочинного будівництва та входить до складу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на підставі затвердженої судом мирової угоди ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 або їх спадкоємцям, а також, що житловому будинку окрема адреса: АДРЕСА_2 , не присвоювалась.
		Крім того, вже згаданою ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2000, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015, було затверджено мирову угоду, згідно з якою будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_3 (63/100 частин), ОСОБА_9 (11/400 частин), ОСОБА_4 (11/400 частин), ОСОБА_6 (10/200 частин), ОСОБА_10 (1/200 частин), ОСОБА_11 (26/100 частин). У подальшому частку ОСОБА_9 було успадковано ОСОБА_5 , частку ОСОБА_10 - ОСОБА_7 , ОСОБА_11 - ОСОБА_8 
		Позивач зауважив, що у даній ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015, якою було залишено без змін ухвалу про затвердження мирової угоди, було зазначено теж, що будівля під літерою «К» є самочинно переобладнаним з гаража будинком і відноситься до будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
		Позивач зазначав, що також згаданою вище ухвалою суду про затвердження мирової угоди не до кінця здійснено розподіл будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в частині господарських будівель і споруд та не визначено порядок користування земельною ділянкою, а тому будівлі під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» за цією адресою продовжують знаходитись у спільній частковій власності співвласників всього будинковолодіння, до числа яких відноситься і позивач, а земельна ділянка під цими об`єктами перебуває у їх спільному користуванні.
		На переконання позивача, мало місце незаконне вибуття з його власності та власності інших співвласників будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , будівель під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» за цією адресою, що змусило його звернутися до суду з позовом для захисту його прав на дане нерухоме майно.
		Позивач зазначав, що, будучи неодноразово учасником різних цивільних справ, у яких предметом розгляду було право власності на об`єкт нерухомого майна під літерою «К» за адресою: АДРЕСА_1 , достеменно знаючи позицію судів, що цей об`єкт не є окремим, а є частиною будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у спільній частковій власності позивача та третіх осіб, користуючись тим, що у даному випадку державний реєстратор не має можливості перевірити, чи являється об`єкт частиною іншого об`єкту нерухомого майна, та спрощеною процедурою реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, збудовані до 05.08.1992, ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора із заявою про реєстрацію на своє ім`я права власності на даний об`єкт, як на житловий будинок «К, к», та ще й з господарськими будівлями під літерами «И», «Л» та «л» з адресою: АДРЕСА_2  18-к.
		Згідно з наданими Департаментом з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації копіями матеріалів інвентаризаційної справи № 1294403780000 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 05.07.2017 звернулась до державного реєстратора державного підприємства «СЕТАМ» Хиби Анни Володимирівни із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому надавши наступні документи: рішення виконавчого комітету Пуща-Водицької селищної ради Подільського району м. Києва № 69/1 від 05.06.2001 «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку по АДРЕСА_2 , черговий кадастровий план (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 30.06.2017, довідку про показники, видану ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ», технічний паспорт на садибний житловий будинок за вказаною адресою, виготовлений 21.02.2017 ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ».
		На підставі вказаних документів державним реєстратором державного підприємства «СЕТАМ» Хибою Анною Володимирівною 07.07.2017 було прийнято рішення № 36031198 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_2 , за суб`єктом: ОСОБА_2 , податковий номер/ серія, номер паспорта НОМЕР_1 /НОМЕР_5, та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.
		Як вказано позивачем, з огляду на зазначене на підставі згаданого рішення державним реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок «К, к», 1980 року забудови, загальною площею 46,9 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, із сараями під літерами «И», «л» та «Л» за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, в результаті чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності № 21275691 від 05.07.2017.
		Позивач зазначав, що у подальшому ОСОБА_2 на підставі двох вище згаданих по тексту договорів дарування відчужила будинок за адресою: АДРЕСА_2 , своїй доньці ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду.
		Позивач вважав, що будівлі під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л», які на даний час мають адресу: АДРЕСА_2, та зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності на ім`я відповідача ОСОБА_1 , є складовими будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить йому та іншим співвласникам.
		Зі слів позивача, жодних дій щодо виділення в окремий об`єкт та відчуження іншим особам будівель під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» співвласники зазначеного будинковолодіння не вчиняли, а тому в особи, яка подарувала відповідачу ОСОБА_1 , спірний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у ОСОБА_2 , не могло виникнути права власності на нього.
		З урахуванням вказаного рішення державного реєстратора від 07.07.2017 про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_2 на спірний будинок повинно бути скасовано судом і, як наслідок, повинен бути скасований запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на цей об`єкт нерухомого майна, оскільки при зверненні до державного реєстратора з проханням зареєструвати об`єкт нерухомого майна, який фактично виділявся з вже існуючого об`єкту нерухомого майна (будинковолодіння), право власності на який вже було зареєстровано відповідно до чинного на той час законодавства, вона не надала йому: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу, письмову згоду всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, чи договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
		З огляду на це позивач стверджував, що ОСОБА_2 , яка ніколи не була законним власником спірного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не мала права дарувати даний об`єкт нерухомого майна відповідачу ОСОБА_1 , оскільки лише власник наділений правом розпоряджатись своїм майном.
		Позивач вважав спірні договори дарування, посвідчені 03.08.2017 та 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровими номерами 842 та 870, недійсними, оскільки їх зміст суперечить нормам ЦК України.
		При цьому позивач вказував, що для реального захисту його прав як співвласника будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , слід відповідно застосувати наслідки недійсності оспорюваних у даному позові правочинів, а саме: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номерами 21699815 та 21805932.
		Посилаючись на викладене вище та законодавство, позивач просив суд:
		- скасувати рішення № 36031198 державного реєстратора державного підприємства «СЕТАМ» Хиби Анни Володимирівни від 07.07.2017 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_2 , за суб`єктом: ОСОБА_2 , податковий номер/ серія, номер паспорта НОМЕР_1 /НОМЕР_5, та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна;
		- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номером 21275691, дата реєстрації: 05.07.2017;
		- визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідчений 03.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 842;
		- застосувати наслідки недійсності договору дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідченого 03.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 842, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номером 21699815, дата реєстрації: 03.08.2017;
		- визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідчений 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 870;
		- застосувати наслідки недійсності договору дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідченого 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 870, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номером 21805932, дата реєстрації: 10.08.2017.
		В судовому засіданні представник позивача, позов підтримала, просила суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову та доповнення підстав позову.
		Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, просила його залишити без задоволення, вказувала на необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та законність оспорюваних правочинів та реєстрації права власності на ім`я відповідача ОСОБА_2 .
		Відповідач державний реєстратор Хиба А.В. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки та свою позицію щодо вимог позивача суду не повідомила.
		Відповідач ДП «СЕТАМ» у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки представника та свою позицію щодо вимог позивача суду не повідомив.
		Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання теж не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки та свою позицію щодо вимог позивача суду не повідомили.
		Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталя Сергіївна у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, звернулась до суду із проханням слухати справу без її участі та вирішувати спір відповідно до вимог законодавства.
		Вислухавши думку осіб, які брали участь у судовому засіданні, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є співвласником будинковолодіння по АДРЕСА_1 колишнього селища Пуща-Водиця), що підтверджується реєстраційним посвідченням, копія якого міститься у матеріалах справи.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2000, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015, було затверджено мирову угоду, згідно з якою будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_3 (63/100 частин), ОСОБА_9 (11/400 частин), ОСОБА_4 (11/400 частин), ОСОБА_6 (10/200 частин), ОСОБА_10 (1/200 частин), ОСОБА_11 (26/100 частин). У подальшому частку ОСОБА_9 було успадковано ОСОБА_5 , частку ОСОБА_10 - ОСОБА_7 , ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину.
		У даній ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015, якою було залишено без змін ухвалу про затвердження мирової угоди, було зазначено, що будівля під літерою «К» є самочинно переобладнаним з гаража будинком і відноситься до будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2015, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , - у задоволенні позову було відмовлено.
		У вказаних судових рішеннях встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відноситься до самочинного будівництва та входить до складу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на підставі затвердженої судом мирової угоди ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 або їх спадкоємцям.
		Згідно з наданими Департаментом з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації копіями матеріалів інвентаризаційної справи № 1294403780000 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 05.07.2017 звернулась до державного реєстратора державного підприємства «СЕТАМ» Хиби Анни Володимирівни із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому надавши наступні документи: рішення виконавчого комітету Пуща-Водицької селищної ради Подільського району м. Києва № 69/1 від 05.06.2001 «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку по АДРЕСА_2 , черговий кадастровий план (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 30.06.2017, довідку про показники, видану ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ», технічний паспорт на садибний житловий будинок за вказаною адресою, виготовлений 21.02.2017 ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ».
		На підставі вказаних документів державним реєстратором державного підприємства «СЕТАМ» Хибою Анною Володимирівною 07.07.2017 було прийнято рішення № 36031198 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_2 , за суб`єктом: ОСОБА_2 , податковий номер/ серія, номер паспорта НОМЕР_1 /НОМЕР_5, та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.
		З огляду на зазначене на підставі згаданого рішення державним реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок «К, к», 1980 року забудови, загальною площею 46,9 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, із сараями під літерами «И», «л» та «Л» за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, в результаті чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності № 21275691 від 05.07.2017.
		03.08.2017 відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 842, було подаровано 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом з господарськими будівлями під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» відповідачу ОСОБА_1 .
		10.08.2017 відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 870, було подаровано іншу 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом з господарськими будівлями під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» відповідачу ОСОБА_1 .
		Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.09.2017, а також самими договорами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
		З наданих суду КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» матеріалів інвентаризаційної справи № 42421 на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , копія якої знаходяться у матеріалах даної справи, вбачається, що мало місце виокремлення з цього будинковолодіння будівель під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л».
		Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Як визначено ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		З огляду на ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Як визначено ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		З огляду на ст. 112 ЦК УРСР 1963 року майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
		Згідно з ч. 1 ст. 113 УРСР 1963 року володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.
		Статтею 15 ЦК України 2003 року визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до ст. 16 ЦК України 2003 року кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 203 ЦК України 2003 року передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		За правилами ст. 204 ЦК України 2003 року правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України 2003 року підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України 2003 року недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
		У статті 236 ЦК України 2003 року визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		З урахуванням вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України 2003 року власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		У відповідності до ст. 321 ЦК України 2003 року право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 328 ЦК України 2003 року право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		У ст. 355 ЦК України 2003 року визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
		У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України 2003 року власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		Зважаючи на ч. 1 ст. 364 ЦК України 2003 року співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
		Статтею 367 ЦК України 2003 року передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
		За правилами ст. 381 ЦК України 2003 року садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
		З огляду на ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України 2003 року держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Зважаючи на зміст ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Як визначено у ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
		1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
		2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
		3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
		4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
		5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
		6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
		7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
		8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
		9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
		10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
		11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
		12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;
		13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
		14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
		Як визначено у п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції на час здійснення на ім`я ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на спірний будинок 05.07.2017), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
		Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції на час здійснення на ім`я ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на спірний будинок 05.07.2017), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
		1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
		2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Згідно з п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції на час здійснення на ім`я ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на спірний будинок 05.07.2017), державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин. Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:
		документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
		документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
		технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;
		документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
		Відповідно до п. 55 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції на час здійснення на ім`я ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на спірний будинок 05.07.2017), для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності.
		За правилами п. 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції на час здійснення на ім`я ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на спірний будинок 05.07.2017), для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:
		1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;
		2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.
		Зважаючи на п. 2 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966 за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1966, під домоволодінням розуміється два і більше будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці , провулку , площі.
		З огляду на п.п. 2.5, 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 № 55 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за № 774/14041, при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально. Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані: а) кому належить об`єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).
		З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до висновку, що будівлі під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л», що на даний час мають адресу: м. Київ АДРЕСА_2, та зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності на ім`я відповідача ОСОБА_1 , є складовими будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить позивачу ОСОБА_3 та іншим співвласникам, які залучені до участі у справі у якості третіх осіб.
		Жодних дій щодо виділення в окремий об`єкт та відчуження іншим особам будівель під літерами «К», «к», «И», «Л» та «л» співвласники зазначеного будинковолодіння не вчиняли, а тому у ОСОБА_2 , яка подарувала відповідачу ОСОБА_1 , спірний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , не могло виникнути права власності на нього. Існування рішення виконавчого комітету Пуща-Водицької селищної ради Подільського району м. Києва № 69/1 від 05.06.2001 «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку по АДРЕСА_2 , черговий кадастровий план (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 30.06.2017, довідка про показники, видана ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ», та технічний паспорт на садибний житловий будинок за вказаною адресою, виготовлений в порушення вимог п.п. 2.5, 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 № 55 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за № 774/14041, на ім`я ОСОБА_2 21.02.2017 ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ», жодних прав на вказані об`єкти нерухомого майна їй не давали і не дають на даний час.
		Будь-яких правовстановлюючих документів на ім`я відповідача ОСОБА_2 на спірний житловий будинок у ході судового розгляду суду надано не було.
		Тобто, рішення державного реєстратора від 07.07.2017 про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_2 на спірний будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на цей об`єкт нерухомого майна повинні бути скасовані, оскільки при зверненні до державного реєстратора з проханням зареєструвати об`єкт нерухомого майна, який фактично виділявся з вже існуючого об`єкту нерухомого майна (будинковолодіння), право власності на який вже було зареєстровано відповідно до чинного на той час законодавства, вона не надала йому всупереч вимогам ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.п. 40, 54-56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції на час здійснення на ім`я ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на спірний будинок 05.07.2017): документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу, письмову згоду всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, чи договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
		З урахуванням зазначеного ОСОБА_2 , яка ніколи не була законним власником спірного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не мала права дарувати даний об`єкт нерухомого майна відповідачу ОСОБА_1 , оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України лише власник наділений правом розпоряджатись своїм майном.
		Зважаючи на вказане та на зміст ч. 1 ст. 215 ЦК України, спірні договори дарування, посвідчені 03.08.2017 та 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровими номерами 842 та 870, є з огляду на недотримання вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України недійсними, як такі, зміст яких суперечить нормам ЦК України.
		Разом із цим, для реального захисту прав позивача як співвласника будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , слід відповідно до вимог ст. 216 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» застосувати наслідки недійсності оспорюваних правочинів, а саме: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номерами 21699815 та 21805932.
		Враховуючи наведені обставини, керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 41, 58 Конституції України, ст.ст. 112, 113 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 15, 16, 203, 204, 215, 216, 236, 319, 321, 328, 355, 356, 364, 367, 381, 386 ЦК України 2003 року, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 40, 42, 54-56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (у редакції станом на 05.07.2017), п. 2 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966 за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1966, п.п. 2.5, 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 № 55 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за № 774/14041, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 18, 19, 23, 28, 81, 82, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ), державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни (остання відома робоча адреса: м. Київ, вул. Гоголівська, 6а) , державного підприємства «СЕТАМ» (м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500), треті особи:  ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_10 ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталя Сергіївна ( АДРЕСА_11 ) про скасування рішення державного реєстратора, визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів та скасування записів про право власності - задовольнити;
		Скасувати рішення № 36031198 державного реєстратора державного підприємства «СЕТАМ» Хиби Анни Володимирівни від 07.07.2017 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_2 , за суб`єктом: ОСОБА_2 , податковий номер/ серія, номер паспорта НОМЕР_1 /НОМЕР_5, та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.
		Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номером 21275691, дата реєстрації: 05.07.2017.
		Визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідчений 03.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 842.
		Застосувати наслідки недійсності договору дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідченого 03.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 842, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номером 21699815, дата реєстрації: 03.08.2017.
		Визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідчений 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 870.
		Застосувати наслідки недійсності договору дарування 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, посвідченого 10.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталею Сергіївною за реєстровим номером 870, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294403780000, за номером 21805932, дата реєстрації: 10.08.2017.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
		Повний текст рішення складено 15.08.2019
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: О.В. Диба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...