Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/2500/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2019. Зареєстровано: 28.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: 2/537/929/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/537/929/2019
		Справа № 524/2500/19
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24.12.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючого судді - Фадєєвої С.О.,
		за участі секретаря  судових засідань - Герасименко Л.М.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,
		                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		       Позивач ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до відповідача  ОСОБА_2 , де просила визначити місце проживання малолітнього сина   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір`ю ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
		       На обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбу з 23.06.2012. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.09.2018 шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу вона змінила прізвище « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ». В шлюбі вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею. Зазначила, що тривалий час вона та відповідач не сперечалися щодо місця проживання сина саме з нею, однак відповідач почав їй погрожувати, що забере дитину до себе. Вказала на те, що відповідач не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання сина, не має власного житла та мешкає у квартирі, яка не облаштована у повному обсязі усім необхідним для розвитку дитини, не може забезпечувати умови для нормального розвитку та навчання дитини. Окрім того, зазначила, що відповідач постійно не перебуває на території України, досить тривалий час не спілкується з сином. Зазначила, що вона має можливість забезпечити належні умови проживання сина, повною мірою займатися його вихованням, тому просила позов задовольнити.
		       В ході розгляду справи позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 вказала, що після подачі позову до суду за згодою відповідача було змінено прізвище дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». З урахуванням викладеного просила визначити місце проживання малолітнього сина   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір`ю ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
		       Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у тексті позовної заяви, та просила позов задовольнити.
		       Відповідач у судове зсідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
		       Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у судове засідання не з`явився, надав суд, надав суду заяву, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує та просить розгляд справи проводити у його відсутність.
		Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.
		       Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що з 23.06.2012 по 04.09.2018 позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.09.2018, яке набрало законної сили. Згідно вищевказаного рішення після розірвання шлюбу позивач змінила шлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
		З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позивач ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи ( а.с.37, 39).
		Згідно характеристики, наданої вихователем дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Полтавської області   ОСОБА_7 ,  ОСОБА_3 відвідує садок з 2015-2016 року, характеризується позитивно, здоровий, активний, сором`язливий при спілкуванні з малознайомими людьми, привітний, веселий та ввічливий.
		Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.06.2019 за № 859 встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , у якої наявні всі умови для проживання сина та його гармонійного розвитку. 31.05.2019 до служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради був запрошений ОСОБА_2 , який після ознайомлення з заявою ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини надав письмову заяву, що не заперечує щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_9 разом з матір`ю. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .
		Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Відповідно до частин 2, 8, 9 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
		Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
		Конвенцією про права дитини, ратифікованою постановою ВР від 27.02.1991, встановлено, що держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Пунктом 1 ст.9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 конвенції). Частиною 2 статті 9 Конвенції також передбачено, що під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
		Аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові №756/2109/16-ц. 
		Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
		Згідно з ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. В силу ст.141 СК України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» сказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
		Судом встановлено, що батько та мати малолітньої дитини ОСОБА_3 проживають окремо, ОСОБА_1 працює, є приватним підприємцем, має дохід та постійне місце проживання, яке відповідає вимогам до житла дитини, здатна забезпечити рівень життя дитині, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. Відповідачем не подано відзиву на позов, не подано доказів доцільності постійного проживання дитини з батьком. Дитина сторін не досягла 10 річного віку, стан здоров`я задовільний, навчається у загальноосвітній школі, відвідує гурток.
		Отже, враховуючи вік дитини, задовільний стан її здоров`я, ставлення та участь у вихованні, наявність належних матеріально-побутових умов для проживання дитини у матері, яка має можливість утримувати малолітнього сина та забезпечувати його матеріальні і духовні потреби, відсутність належних заперечень батька щодо місця проживання дитини з матір`ю, прихильність дитини до кожного з батьків, з метою забезпечення інтересів дитини, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини з нею, що, на думку суду, якнайкраще забезпечить інтереси дитини. Суду також відповідачем не надано доказів того, що він зможе забезпечити належні умови та належний рівень життя, проживання, утримання, виховання сина.
		       Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 768 грн. 40 коп. 
		Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 7, 160,   Сімейного Кодексу України, суд,
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - задовольнити .
		Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                           С.О. Фадєєва 
		 
		Повний текст рішення виготовлено та проголошено о 09 год. 00 хв. 27 грудня 2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...