Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/2110/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2019. Зареєстровано: 28.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2020.
Дата набрання законної сили: 17.01.2020
Номер судового провадження: 2/554/3042/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 18.12.2019 Справа № 545/2110/19 
		 
		 
		 
		Номер провадження 2/554/1848/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У К Р А Ї Н И
		 
		(заочне)
		 
		18 грудня 2019 року. м. Полтава
		 
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі : головуючого судді  Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання  Сорока Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зняття арешту з банківського рахунку ,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зняття арешту з банківського рахунку, в якій просив стягнути зняти арешт із банківського ( зарплатного) рахунку 5168 7573 3159 4616 відкритого в ПриватБанк, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ банку 14360570, КОД ЄДРПОУ одержувача 14360570, рахунок отримувача 29244825509100, та судові витрати 9789 грн. 
		Позивач, обгрунтовуючи позов вказує, що 17.03.2019 року головним державним виконавцем Опанасенко Ю. В., було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з нього соціального внеску в сумі 37579,04 грн. Постанова ВП № 58625294 про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі вимоги ГУ ДФС у Полтавській області, а не судового рішення.
		02.05.2019 року головним державним виконавцем Тихоміровою Ю. В., було винесено постанову ВП № 58625294 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на його банківський рахунок ПриватБанк, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ банку 14360570, КОД ЄДРПОУ одержувача 14360570, рахунок отримувача 29244825509100, поточний рахунок 5168 7573 НОМЕР_1 . Цей рахунок було відкрито виключно для отримання заробітної плати.
		02.07.2019 року він припинив свою підприємницьку діяльність про що внесено запис до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 25770060003011211. На даний час він працює двірником в КП «Комунальник» с. Щербані.
		У зв`язку з тим, що зазначений вище рахунок заблоковано, він не може отримати заробітну плату яка являється єдиним джерелом його існування та позбавляє можливості розрахуватися за комунальні послуги (електроенергію, газопостачання), чим порушує мої права та обов`язки, а заме: ч. 6 ст. 43 Конституції України, ч.ч. 1, 2 ст. 128 КЗпП України, ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ч. б ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ч. 4 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України.
		12.08.2019 року, він звернувся з заявою до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зняття арешту з його банківського рахунку. До цього часу заява розглянута не була, арешт коштів накладений на зарплатний рахунок не знятий.
		Відповідно до ч. 2-6ст. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
		Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
		Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Відповідно дост.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно правового змісту положень ст.ст.12,81,82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
		Перевіряючи обґрунтованість пред`явлених вимог позивача, суд виходить з наступного.
		Згідност. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідност. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		З матеріалівсправи вбачається,що 17.03.2019 року головним державним виконавцем Опанасенко Ю. В., було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з нього соціального внеску в сумі 37579,04 грн. Постанова ВП № 58625294 про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі вимоги ГУ ДФС у Полтавській області ( а.с. 6).
		02.05.2019 року головним державним виконавцем Тихоміровою Ю. В., було винесено постанову ВП № 58625294 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на його банківський рахунок ПриватБанк, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ банку 14360570, КОД ЄДРПОУ одержувача 14360570, рахунок отримувача 29244825509100, поточний рахунок 5168 7573 НОМЕР_1 . ( а.с.7).
		Як передбачено п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
		Відповідно до ч. 2ст. 30 ЦПК Українипозови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна.
		Відповідно дост. 319 Цивільного Кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Згідно ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ст. 1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, ратифікованого Україною 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Стаття 391 ЦК Українипередбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях3та43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положенняхстатей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
		Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
		Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
		Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19 та в постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі 916/1572/19.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що ВДВС накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 , на який останньому зараховується заробітна плата, чим порушено його конституційне право на оплату праці.
		Підсумовуючи викладене, керуючись принципами законності та справедливості, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності та, співставивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємний зв`язок,заслухавши також пояснення свідків, суд приходить до переконливого висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
		Відповідно дост. 41 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі.
		Керуючись ст. ст.1,2,4,12,263-268,354,355 ЦПК України, ст. ст.317,319,321,391 ЦК України, ст.50,59,70 Закону України "Про виконавче провадження"суд 
		 
		У ХВ АЛ ИВ :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зняття арешту з банківського рахунку задовольнити.
		Зняти арешт з банківського ( зарплатного) рахунку 5168 7573 НОМЕР_2 4616 відкритого в ПриватБанк, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ банку 14360570, КОД ЄДРПОУ одержувача 14360570, рахунок отримувача 29244825509100.
		Стягнути з Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 9789 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Учасники справи: 
		Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Полтавського районного відділу державної виконавчої державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, 36000, Полтавська обл., м.Полтава, вул. Стешенка, 6. 
		 
		Суддя  В.М.Бугрій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...