Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/1282/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2019. Зареєстровано: 29.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2020.
Дата набрання законної сили: 05.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1282/19-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Анісімова О.В.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Кривохижі Н.В.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - Кусмарцева О.Б.,
		представників відповідача - Гроссу Д.М., Бадалія С.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		I. РУХ СПРАВИ
		 
		1.1. ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі  відповідач або ГУНП ), в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати винесений у відношенні до нього пункт 3 наказу ГУНП у Чернівецькій області №583 від 19.09.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким його звільнено з посади заступника начальника слідчого відділення Чернівецького міського відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області за порушення службової дисципліни та поновити його на вказаній посаді.
		1.2. Ухвалою суду від 08.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
		1.3. Ухвалою суду від 28.11.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в частині поновлення його на посаді заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишено без розгляду. 
		1.3. Ухвалою суду від 09.12.2019 року, занесеною до журналу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		2.1. 19.09.2019 року ГУНП в Чернівецькій області видано наказ №583 «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно пункту 3 якого, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
		2.2. З цим наказом відповідача позивач не згідний, вважає його протиправним, оскільки дисциплінарного порушення він не вчиняв, а дисциплінарне стягнення на нього накладено безпідставно.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН 
		 
		Аргументи позивача
		 
		3.1. У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, суду пояснив наступне. 
		3.2. В тексті оскаржуваного наказу не конкретизовано саме які дії чи бездіяльність позивача є неналежним виконанням ним посадових обов`язків. 
		3.3. Зокрема, згідно положень статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», - дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		3.4. Крім цього, представник позивача вважає, що призначення та проведення службового розслідування відбулось із значним порушенням вимог законодавства, прав та свобод осіб, що притягувались до відповідальності.
		3.5. Так, у відповідності до пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
		3.6. Оскільки на час призначення службового розслідування позивач проходив службу на посаді заступника начальника слідчого відділення Чернівецького міського відділу поліції ГУНП в Чернівецький області з моменту призначення 27.03.2017 року за наказом відповідача, то останньому було достеменно відомо прізвище, ім`я та по-батькові позивача і його посада, а також про той факт, що у підпорядкуванні позивача знаходяться поліцейські, по яких було призначено службове розслідування.
		3.7. Таким чином, в порушення вимог статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 Розділу І та пункту 4 Розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України відповідачем у відношенні до позивача не було призначено та проведено службове розслідування, а наказ про призначення службового розслідування №1087 від 30.08.2019 року, виходячи з його мотивувальної та наказової частин, стосується поліцейських ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були відсторонені на час його проведення від виконання службових обов`язків.
		Вказана бездіяльність відповідача щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення без призначення і проведення службового розслідування істотно обмежило його права як громадянина і поліцейського, визначені пунктами 5 та 6 частини 10 статті 62 Закону України «Про національну поліцію», статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		3.8. Також, звертаючись до змісту посадової інструкції заступника начальника слідчого відділення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецький області, з якою позивач був ознайомлений 25.02.2019 року, на нього покладено службові обов`язки у відношенні особового складу щодо контролю дотримання особовим складом трудової та виконавської дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку для чого позивачами наділено наступними правами: за дорученням начальника представляти інтереси відділення в інших установах та організаціях з питань, що належать до його компетенції; отримувати у визначеному законодавством порядку необхідну інформацію та документи, що стосуються його компетенції; вносити пропозиції керівництву щодо заохочення особового складі та накладання дисциплінарних стягнень на працівників відповідно до встановленого порядку; брати участь у нарадах, семінарах, інших заходах з питань, що належать до компетенції відділення.
		Наділений такими правами позивач безпосередньо приймав участь в 22 заходах, в тому числі з питань вивчення антикорупційного законодавства, з яких 15 заходів проводив особисто.
		3.9. Таким чином, беручи до уваги вчинення кримінального правопорушення підлеглими позивача в не робочий час, відсутність належного правового документу, який би встановлював винність підлеглих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , неодноразове проведення позивачем особисто, за участі останніх, заходів з питань запобігання корупції та заборони отримання неправомірної вигоди від учасників кримінального провадження та інших осіб, зокрема 15 таких заходів, представник позивача вважає, що позивачем були виконані всі покладені на нього посадові обов`язки і відсутній склад дисциплінарного правопорушення.
		 
		Аргументи відповідача
		 
		3.10. У судовому засіданні представники відповідача щодо задоволення позову заперечили, суду пояснили, що оскаржуваним наказом, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
		3.11. Підставою для прийняття вказаного наказу стали матеріали службового розслідування, згідно яких встановлено неналежне виконання позивачем вимог пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який несе персональну відповідальність за дотримання службової дисципліни підлеглими та зобов`язаний аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу щодо її зміцнення, та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
		3.12. Так, суду пояснили, що дисциплінарна комісія у результаті проведення службового розслідування дійшла висновку, що слідчі слідчого відділення Чернівецького ВП ГУНП Горбишен О. ОСОБА_4 . та ОСОБА_3 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище і зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, всупереч вказаному, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно протиправний характер своїх дій, їхні негативні наслідки для іміджу поліції в очах громадськості, у непередбачений процесуальним законом спосіб вступили у неділові стосунки з фігурантом у кримінальному провадженні - громадянином «А» та погодились вчиняти дії в його інтересах, що є ганебним для правоохоронців та свідчить про грубе порушення ними службової дисципліни.
		3.13. Вищевказані неправомірні дії отримали значний розголос у засобах масової інформації та мали негативний вплив на рівень довіри населення до поліції, який, у свою чергу, є основним критерієм оцінки ефективності її діяльності.
		3.14. Вказували, що службове розслідування проведено відповідно до вимог чинного законодавства України, а встановлені ним факти відповідають дійсності.
		3.15. При цьому, зазначали, що в наказі про призначення службового розслідування дійсно не було зазначено що воно проводиться, серед інших, і щодо позивача, оскільки на момент призначення не було відомо обставин щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Разом з цим, права позивача не були обмежені, останній міг безперешкодно ними скористатися, оскільки, частиною 1 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
		Своїм правом на захист позивач скористався та надав відповідні пояснення члену дисциплінарної комісії.
		3.16. Таким чином, стверджували, що звільнення з посади позивача було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службові розслідування; при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, та неможливість в подальшому виконувати обов`язки керівника внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків та відсутності контролю за дотриманням службової дисципліни підлеглим, а тому оскаржуваний наказ є законним, а позов - безпідставним.
		 
		IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 
		 
		4.1. Ухвалою суду від 28.11.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено заяву позивача щодо виклику для допиту як свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Разом з цим, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача щодо виклику для допиту як свідка ОСОБА_7 .
		4.2. Окрім цього, на вимогу суду позивачем 19.12.2019 року надано додаткові докази по справі, які ухвалою суду від 23.12.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи.
		 
		V. ПОКАЗАННЯ СВІДКІВ
		 
		5.1. Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що в період з 12.08.2018 року по 01.03.2019 року працював на посаді заступника начальника Чернівецького ВП  начальника слідчого відділення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області. Позивач працював у нього заступником. За період роботи ОСОБА_1 проявив себе як кваліфікований та дисциплінований працівник. ОСОБА_1 особисто неодноразово в рамках службової підготовки проводились навчання підлеглих слідчих, в тому числі з питань вивчення антикорупційного законодавства.
		5.2. Допитана в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що працює на посаді слідчого слідчого відділення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з 2016 року. Функціональну підготовку слідчих здійснював начальник слідства, за його відсутності ОСОБА_1 , який працював на посаді заступника начальника слідчого відділення. Така підготовка здійснювалась з січня по вересень поточного року. ОСОБА_1 неодноразово проводив навчання з питань вивчення антикорупційного законодавства. В поза робочий час будь-якого контролю за її життям керівництво слідчого відділення не здійснювало, оскільки цього не передбачене чинним законодавством України. 
		 
		VІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 
		 
		6.1. Так, позивач починаючи з 15.08.2003 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу в органах Національної поліції України. На посаді начальника слідчого відділення Чернівецького міського відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області перебуває з 27.03.2017 року(а.с.17). 
		6.2. За період проходження служби заохочувався 13 разів, до дисциплінарної відповідальності притягувався 9 разів (1 стягнення діюче, наказом ГУНП від 12.08.2019 року №508 «попереджений про неповну службову відповідність» (а.с.17).
		6.3. 30.08.2019 року на адресу начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області Дмитрієву Анатолію надійшла доповідна записка заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області Горбан Миколи по факту надзвичайної події за участю особового складу Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, в якій останній просив призначити за вказаним фактом службове розслідування (а.с. 55-56).
		6.4. Наказом начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області Дмитрієва Анатолія №1087 від 30.08.2019 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування, яке доручено провести дисциплінарній комісії в складі Горбана ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с. 54).
		Окрім цього, вказаним наказом відсторонено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на період проведення службового розслідування від виконання службових обов`язків за займаною посадою.
		6.5. 19.09.2019 року дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни слідчим СВ Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , який того ж дня затверджений начальником ГУ НП (а.с. 93-102).
		Відповідно до змісту висновку службового розслідування рекомендовано за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (а.с. 100-101).
		6.6. Згідно висновку службового розслідування обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не виявлено, а до обставин, що обтяжують його відповідальність віднесено вчинення дисциплінарного проступку повторно до знаття в установленому порядку попереднього стягнення. Крім цього, дисциплінарною комісією враховані вимоги Національної поліції України щодо відповідальності прямих (безпосередніх) керівників, підлеглі яких вчинили корупційні кримінальні правопорушення (а.с. 99).
		6.7. 19.19.2019 року начальником ГУНП видано наказ №583 «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно пункту 3 якого, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (а.с. 103).
		6.8. Окрім цього, судом дослідженні:
		- посадові інструкції працівників ГУНП, зокрема заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з якою ознайомлений ОСОБА_13 ; слідчого слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з якою ознайомлений ОСОБА_2 та ОСОБА_14 Р ОСОБА_15 ; заступника начальника Чернівецького ВП  начальника слідчого відділення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, з якою ознайомлений ОСОБА_16 .Т. (а.с. 70-71, 158-159);
		- функціональні обов`язки начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Олександра Любчинського (а.с. 72-74).
		6.9. Так, дослідженням вказаних матеріалів справи встановлено, що відповідальним за вжиття заходів щодо протидії корупційним проявам, порушенням службової дисципліни та законності з боку поліцейських у Чернівецькому відділі поліції ГУНП в Чернівецькій області є начальник сектору кадрового забезпечення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Олександр Любчинський, до якого оскаржуваним наказом №583 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 73-103).
		6.10. Про покладення на ОСОБА_17 обов`язків по реалізації антикорупційних заходів у Чернівецькому відділі поліції ГУНП в Чернівецькій області свідчить також наказ т.в.о. начальника ГУНП Ратушенка С.М. від 14.01.2019 року №33 «Про внесення змін до списку відповідальних осіб, затвердженого наказом ГУНП в Чернівецькій області від 12.02.2018 року №137» (а.с. 76-81).
		6.11. При цьому, під час відібрання в ході службового розслідування пояснень у ОСОБА_17 встановлено, що останній підтверджує те, що ним неодноразово проводилася робота щодо дотримання службової дисципліни та вимог антикорупційного законодавства. Також, з метою недопущення корупційних проявів серед поліцейських, проводилися додаткові заняття, на яких до поліцейських під підпис доводилися вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про запобігання корупції», виконувалися всі доручення та службові телеграми (а.с. 69).
		6.12. Окрім цього, наказом начальника ГУНП від 01.07.2019 року №92 о/с «По особовому складу» на підполковника поліції ОСОБА_18 з 01.07.2019 року покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 160). Згідно інструкції за вказаною посадою останній несе персональну відповідальність за виконавську та службову дисципліну, дотримання законності у службовій діяльності відділу (а.с. 158).
		6.13. Також, судом досліджено журнал обліку відвідування та успішності поліцейських зі службової підготовки №377, згідно якого ОСОБА_13 та підлеглі йому працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_2 безпосередньо приймали участь заходах зі службової підготовки, в тому числі з питань вивчення антикорупційного законодавства (а.с. 141-152).
		 
		VІІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
		 
		7.1. Предметом цього позову є наказ начальника ГУНП №583 «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 19.19.2019 року, який прийнятий за наслідками службового розслідування по факту надзвичайної події за участю особового складу Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області.
		7.2. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного наказу, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України).
		7.3. При цьому слід зазначити, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежну організацію роботи підпорядкованого особового складу слідчих підрозділів ГУНП, не забезпечення контролю за службовою діяльністю підлеглих, внаслідок чого останніми були вчинені неправомірні дії щодо отримання неправомірної вигоди.
		7.4. За таких обставин, суд має встановити, чи належить до посадових обов`язків позивача вжиття заходів щодо протидії корупційним проявам, порушенням службової дисципліни та законності з боку поліцейських у Чернівецькому відділі поліції ГУНП в Чернівецькій області, чи дотримана процедура службового розслідування та чи було воно об`єктивним.
		7.5. Так, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, №580-VIII (далі  Закон №580) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
		7.6. Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		7.7. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року, №2337-VIII (далі  Дисциплінарний статут) визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. 
		7.8. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, а згідно частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		7.9. Отже, підсумовуючи зазначене, слід прийти до висновку, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність саме його вини і така відповідальність носить індивідуальний характер.
		7.10. Дійсно відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
		7.11. Разом з цим такий контроль має бути можливим та розумним, а також не протиставлятись іншим обов`язкам керівника.
		При цьому варто зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.11.2019 року, №804/2828/19 такий факт як підлеглість не достатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. 
		 
		Щодо факту, по якому проведено службове розслідування суд зазначає наступне.
		 
		7.12. Як встановлено судом, 30.08.2019 року на адресу начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області надійшла доповідна записка заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області Горбан Миколи по факту надзвичайної події за участю особового складу Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, в якій останній просив призначити за вказаним фактом службове розслідування.
		7.13. Висновком службового розслідування встановлено наступне:
		« 30.08.2019 року, на перехресті вулиці Поштової  площі Центральної м. Чернівці, слідчими Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, спільно з поліцейськими Чернівецького управління ДВБ НП України, під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, в рамках розслідування кримінального провадження №62019240000000687, розпочатого 24.08.2019 за ч. 3 ст.368 КК України, було затримано слідчого СВ Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , який за матеріалами органів досудового розслідування, отримав від громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.309 КК України.
		Під час вказаної події ОСОБА_2 перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї.
		У подальшому, 31.08.2019 року слідчим Другого слідчого відділу СУ ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Горбишена О.А. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		01.09.2019 року, згідно ухвал слідчого судді Хмельницького міскрайонного суду Хмельницької області, ОСОБА_2 відсторонено від посади слідчого СВ Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було запропоновано ОСОБА_2 надати пояснення з приводу вчинених ним неправомірних дій. Однак, пославшись на ст.63 Конституції України, він від надання будь-яких пояснень відмовився.
		У ході службового розслідування встановлено, що 25.07.2019 року слідчим відділенням Чернівецького ВП ГУНП до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12019260020000985 за ч. 3 ст.309 КК України було внесено відомості щодо незаконного зберігання ОСОБА_7 психотропних речовин - амфетаміну. Досудове розслідування у даному провадженні, було доручено слідчому слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій обл. ОСОБА_3 , який 16.08.2019 року за результатами розслідування прийняв рішення про закриття провадження за п.2 ч.1 ст.284 КК України».
		7.14. Відповідно до своїх функціональних обов`язків позивач є відповідальною особою за організацію роботи особовим складом слідчого відділення в частині процесуальної діяльності, забезпечення контролю за службовою діяльністю підлеглих стосовно протидії корупційним проявам до його повноважень не відноситься.
		7.15. При цьому, службовим розслідуванням встановлено, що під час отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї.
		7.16. Водночас, як встановлено судом вище (дивись пункти 6.9-6.11 цього рішення) відповідальним за вжиття заходів щодо протидії корупційним проявам, порушенням службової дисципліни та законності з боку поліцейських у Чернівецькому відділі поліції ГУНП в Чернівецькій області є начальник сектору кадрового забезпечення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції Олександр Любчинський. 
		7.17. При цьому, згідно пункту 4 оскаржуваного наказу за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог наказу ГУНП в Чернівецькій області від 12.02.2018 року №137, що, у свою чергу, є невиконанням підпунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до начальника СКЗ Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Любчинського ОСОБА_19 Володимировича, застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
		7.18. Відповідно до частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
		7.19. У наданих в ході службового розслідування поясненнях ОСОБА_17 підтверджує той факт, що ним неодноразово проводилася робота щодо дотримання службової дисципліни та вимог антикорупційного законодавства. Також, з метою недопущення корупційних проявів серед поліцейських, проводилися додаткові заняття, на яких до поліцейських під підпис доводилися вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про запобігання корупції», виконувалися всі доручення та службові телеграми.
		7.20. При цьому, суд зазначає, що вказане підтверджується відомостями з журналу обліку відвідування та успішності поліцейських зі службової підготовки №377, згідно якого слідчі ОСОБА_2 , ОСОБА_2 безпосередньо приймали участь заходах зі службової підготовки, в тому числі з питань вивчення антикорупційного законодавства (а.с. 141-152).
		7.21. Таким чином, на переконання суду, здійснювати роботу щодо протидії в отриманні особовим складом Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області неправомірної вигоди має начальник сектору кадрового забезпечення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції Любчинський О.В.
		7.22. У свою чергу, судом також встановлено, що згідно інструкції за посадою начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області така посадова особа несе персональну відповідальність за виконавську та службову дисципліну, дотримання законності у службовій діяльності відділу. Наказом начальника ГУНП від 01.07.2019 року №92 о/с «По особовому складу» тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 01.07.2019 року покладено на підполковника поліції ОСОБА_20 Т. (а.с. 158, 160), а отже саме на нього покладено персональну відповідальність за виконавську та службову дисципліну у відділенні, однак за наслідками службового розслідування питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності не ставилось . 
		 
		Щодо процедури службового розслідування та його об`єктивності 
		 
		7.23. Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі  Порядок № 893).
		7.24. Пунктом 1 Розділу V вказаного Порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Отже, службове розслідування має об`єктивно з`ясувати всі обставин вчинення дисциплінарного проступку.
		7.25. При цьому під «об`єктивністю» розуміють: позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення; безсторонній, неупереджений (Словник української мови: в 11 томах.  Том 5, 1974.  Стор. 496).
		7.26. Згідно пункту 4 Розділу ІІ Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
		7.27. Однак, представник позивача стверджував, що в порушення вимог статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 Розділу І та пункту 4 Розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України відповідачем у відношенні до позивача не було призначено та проведено службове розслідування, а наказ про призначення службового розслідування №1087 від 30.08.2019 року, виходячи з його мотивувальної та наказової частин, стосується поліцейських ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були відсторонені на час його проведення від виконання службових обов`язків. Вказана бездіяльність відповідача щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення без призначення і проведення службового розслідування істотно обмежило його права як громадянина і поліцейського, визначені пунктами 5 та 6 частини 10 статті 62 Закону України «Про національну поліцію», статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		7.28. Стосовно вказаного суд зазначає, що службове розслідування проведене по факту надзвичайної події за участю особового складу Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а порушенням службової дисципліни тими чи іншими працівниками вставлено у ході проведення службового розслідування. На стадії ініціювання службового розслідування, на переконання суду, об`єктивно неможливим було визначити всіх осіб, які мають відношення до факту надзвичайної події.
		7.29. При цьому, в ході проведення службового розслідування позивач скористався наданим йому статтею 18 Дисциплінарного статуту правом та 09.09.2019 року надав письмові пояснення (а.с. 64).
		7.30. Таким чином, доводи представника позивача у цій частині є безпідставними.
		7.31. Відповідно до пункту 4 Розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		7.32. Згідно висновку службового розслідування обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не виявлено.
		7.33. Відповідно до частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
		7.34. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь заходах зі службової підготовки, в тому числі з питань вивчення антикорупційного законодавства, що свідчить про вжиття ним заходів щодо запобігання корупційних проявів.
		7.35. Однак зазначене, всупереч положень частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту, не було враховано при визначенні обставинами, що пом`якшують відповідальність позивача.
		7.36. Щодо обтяжуючих обставин, то відповідно до них згідно частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту віднесено: вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
		7.37. Згідно висновку службового розслідування до обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 віднесено вчинення дисциплінарного проступку повторно до знаття в установленому порядку попереднього стягнення. Крім цього, дисциплінарною комісією враховані вимоги Національної поліції України щодо відповідальності прямих (безпосередніх) керівників, підлеглі яких вчинили корупційні кримінальні правопорушення (а.с. 99).
		7.38. За наявності у ОСОБА_13 не знятого в установленому порядку попереднього стягнення така обставина за результатами службового розслідування правомірно віднесена до обтяжуючих.
		7.39. Разом з цим, представники відповідача також стверджували, що подія за участю підлеглого позивача набула широкого розповсюдження та обговорення у ЗМІ, однак, суд звертає увагу, що зазначених обставин, у висновку службового розслідування не зазначено.
		7.40. Отже, підсумовуючи зазначене, суд вважає, що службове розслідування по факту надзвичайної події за участю особового складу Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, проведено об`єктивно, склад дисциплінарної комісії сформований з відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, однак сформовані в результаті його проведення висновки стосовно ОСОБА_13 є помилковими, тому його реалізація не може створювати правомірні наслідки, в тому числі щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Щодо тяжкості дисциплінарного стягнення 
		 
		7.41. У цій справі, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, яким є звільнення з посади, застосовано один з найтяжчих заходів, при цьому застосування саме такого виду стягнення обґрунтовано зокрема тим, що враховані вимоги керівництва Національної поліції України, визначені у листі від 18.02.2019 року №1884/01/12-2-2019.
		7.42. Судом досліджено вказаний лист, згідно змісту якого визначено, що за результатами службового розслідування за фактами скоєння кримінальних корупційних правопорушень стосовно винних поліцейських вирішувати питання про накладення на них дисциплінарних стягнень аж до звільнення зі служби в поліції, на їх безпосередніх керівників  аж до звільнення з посади, а до їх прямих керівників уживати найсуворіших заходів дисциплінарного впливу (а.с. 74-75).
		7.43. Дійсно, при застосуванні до позивача дисциплінарного заходу відповідач наділений дискреційними повноваженнями. 
		7.44. Однак такі повноваження не перебувають поза межами судового контролю, оскільки це обумовлено сутністю верховенства права, обов`язковими елементами якого є заборонна свавілля та доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю (див. пункт 41 Доповідь Європейської комісії За демократію через право (Венеціанська Комісія) Верховенство права від 04.04.2011 року, №512/2009, яка схвалена Венеціанською Комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року).//Право України, 2011, №10, ст.168-184).
		7.45. При цьому відповідно до пункту 52 зазначеної Доповіді дискреційні повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
		7.46. Отже, дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень мають перебувати під судовим контролем, інакше така діяльність суб`єкта призведе до свавільності, що суперечить верховенству права.
		Втручання в право позивача на працю, поміж іншого має бути необхідним в демократичному суспільстві та відповідати балансу між приватним інтересом позивача та публічним інтересом.
		7.47. Вище судом встановлено, що позивач хоч і є безпосереднім керівником слідчих ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , однак не є відповідальним за вжиття заходів щодо протидії корупційним проявам у Чернівецькому ВП ГУНП в Чернівецькій області, при цьому ОСОБА_1 тривалий час працює в органах внутрішніх справ України та в органах Національної поліції України, бере участь у заходах щодо організації протидії корупційним проявам, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади є надмірним та не справедливим.
		7.48. ОСОБА_1 вчиняв всіх можливих заходів, в межах своїх посадових обов`язків щодо покращення службової дисципліни серед підлеглих слідчих, однак здійснювати за ними контроль в поза службовий час є не можливим та протиправним. 
		Наявність виключно факту підлеглості йому слідчих є не достатнім для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади та суперечить суті дисциплінарної відповідальності. 
		7.49. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що оскаржуваний наказ явно не відповідає елементу пропорційності, відповідно до якого рішення суб`єкта владних повноважень мають прийматись з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (пункт 8 частини 2 статті 2 КАС України) та суперечить засадам верховенства права, а тому підлягає скасуванню.
		 
		 
		VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
		 
		8.1 Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		8.2. У цій справі встановлено, що оскаржуваний ОСОБА_1 пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №583 від 19.09.2019 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
		8.3. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, а також пояснення, надані у судових засіданнях, вищезазначених висновків суду не спростовують.
		8.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		8.5. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		8.6. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		8.7. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		8.8. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		8.9. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		 
		IX. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ 
		 
		9.1. Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		9.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. що підтверджується квитанцією №0.0.1514816311.1 від 06.11.2019 року (а.с. 26).
		9.3. Оскільки цей позов судом задоволено у повному обсязі, слідує, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.
		 
		Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити у повному обсязі. 
		2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області №583 від 19.09.2019 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно якого до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.
		3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 24, код ЄДРПОУ 40109079) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого квитанцією №0.0.1514816311.1 від 06.11.2019 року судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. 
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 )
		Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул. Головна, 24,м. Чернівці,58002 ЄДРПОУ 40109079)
		 
		Суддя О.В. Анісімов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...