Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/1236/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2019. Зареєстровано: 29.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2020.
Дата набрання законної сили: 13.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1236/19-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Лелюка О.П., 
		за участю:
		секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
		представника позивача Горлатого О.В.,
		представника відповідача Ходоби О.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція звернулось до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови №7/19/1024-63/1685/19 від 23 вересня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач, з урахуванням відповіді на відзив, зазначав, що не погоджується із прийнятою Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Вказував, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, що є достатньою підставою для скасування результатів перевірки. Зазначав, що складений відповідачем акт від 09 вересня 2019 року №223/19 не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, оскільки відповідачем порушено його право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу встановлених порушень. Вказував, що лист від 05 вересня 2019 року №1024-1.18/1566/19, в якому відповідач пропонував йому забезпечити особисту присутність керівника підприємства або уповноваженої ним належним чином особи 09 вересня 2019 року для ознайомлення, підписання та отримання акту та матеріалів, складених за результатами перевірки, отримав 10 вересня 2019 року. Крім того, щодо виявлених під час перевірки порушень вимог містобудівного законодавства зазначав, що із висновками відповідача, викладеними в акті перевірки не погоджується та вважає про відсутність порушень, встановлених відповідачем.
		Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечувало. У поданому до суду відзиві на позовну заяву, а також в запереченні на відповідь на відзив вказано, що оскаржувану позивачем постанову прийнято внаслідок виявлення під час проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю позивача порушень вимог чинного містобудівного законодавства, державних норм, стандартів і правил. Посилаючись на Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач зазначав, що головним інспектором будівельного нагляду було складено акт, протокол та припис, які, у зв`язку із відсутністю представника позивача під час складання вказаних документів, було направлено на адресу позивача. Вважає, що посадові особи Управління діяли виключно в межах наданих повноважень, підстави для визнання незаконною оскаржувану позивачем постанову відсутні. Жодних доказів необґрунтованості і незаконності дій та рішень органу державного архітектурно-будівельного контролю позивачем не надано. Зазначав, що Управлінням вжито ряд заходів щодо забезпечення присутності позивача під час проведення контроль-інспекційного заходу, зокрема на електронну та юридичну адресу позивача було направлено листи-запрошення на проведення перевірки №1024-1.18/1488/19 від 20 серпня 2019 року, №1024-1.18/1500/19 від 23 серпня 2019 року, №1024-1.18/1566/19 від 05 вересня 2019 року. Вказував, що всі ці листи було направлено на офіційну електронну адресу позивача та лист від 20 серпня 2019 року направлено в якості телефонограми, листи від 23 серпня 2019 року та від 05 вересня 2019 року направлено на юридичну адресу позивача за допомогою рекомендованих поштових повідомлень. Лист від 05 вересня 2019 року направлено як на поштову адресу, так й на електронну адресу. Відповідач наголошував на тому, що позивач був обізнаним з заходом державного архітектурно-будівельного контролю, однак не реалізував своє право на участь як під час проведення позапланової перевірки, так і під час складання процесуальних документів за результатами перевірки. Разом із цим, вказував, що про складання акту перевірки та процесуальних документів та можливість участі у їх складанні позивача було повідомлено. Оскільки позивач проігнорував запрошення Управління на складання акту перевірки, з метою забезпечення його права отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, акт, протокол та припис було направлено поштою листом від 11 вересня 2019 року. Вказував, що позивачем використано його право на подання заперечення на акт перевірки, яке враховувалось під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На думку відповідача, жодного права позивача не було порушено, а процедура проведення перевірки дотримана.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у поданих заявах по суті справи.
		Заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, звернення Громадської організації «Забудовам Ні» від 14 серпня 2019 року №129, доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16 серпня 2019 року №40-16772, наказу про проведення позапланової перевірки від 21 серпня 2019 року №14, направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 21 серпня 2019 року №210/19 посадовими особами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог містобудівного законодавства експертною організацією Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція на об`єкті будівництва: «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин  пам`ятки архітектури національного значення (охор. №803)» за адресою: вул. Фортечна, 1-А, м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області», замовник  державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».
		Вказана перевірка проводилась з 22 серпня 2019 року по 09 вересня 2019 року.
		 05 вересня 2019 року головні інспектори будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області звернулись до начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із службовою запискою №1024-24/156, в якій просили продовжити термін проведення позапланової перевірки Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція у зв`язку із виробничою необхідністю.
		На підставі наказу від 05 вересня 2019 року №16/19 строк проведення позапланової перевірки продовжено, про що видано направлення від 05 вересня 2019 року №223/19. 
		За результатами перевірки складено акт від 09 вересня 2019 року №223/19, в якому зафіксовано наступне.
		Так, в ході перевірки посадовими особами Управління було виявлено, що робочий проект та назва на об`єкт «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин - пам`ятки національного значення (охор. №803)» вул. Фортечна. І-А. м. Хотин, Хотинського району, Чернівецької області, який пройшов експертизу ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишуковальний інститут «НДІпроектреконструкія» і за результатами отримав позитивний експертний звіт не відповідає реставраційному завданню на розроблення науково-проектної документації, який визначає наступне найменування об`єкта - «Роботи з ліквідації аварійного стану, консервації, реабілітації та пристосування Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин» та інший обсяг реставраційних робіт, чим порушено статті 31 Закону України «про регулювання містобудівної діяльності», абзацу 1 підпункту 4.1 пункту 4 наказу №45 від 16 травня 2011 року Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.
		Крім того, згідно п. 4.8 ДБН А.2.2-14-2016 визначено, шо стадійність проектування визначається реставраційним завданням (додаток Е).
		Одночасно з цим, перевіркою встановлено, що на об`єкті: «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд Фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин - пам`ятки національного значення (охор. №803)» за адресою вул. Фортечна, 1-А, м. Хотин, Хотинського району, Чернівецької області (Далі - назва об`єкта) в реставраційному завданню на розроблення науково-проектної документації «Роботи з ліквідації аварійного стану, консервації, реабілітації та пристосування Комплексу споруд фортеці  XIII-XVIII в м. Хотин» передбачено три стадії проектування - ескізний проект (ЕП); проект (П); робоча документація (РП)проектним інститутом «Український державний науково-дослідний та проектний інститут «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» розроблена проектна документація в одну стадію - робочий проект (РП). 
		Вищевказані порушення вимог містобудівного законодавства не було виявлено експертною організацією під час проходження експертизи.
		Одночасно з цим, Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі - Порядок №560) передбачається механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.
		Відповідно до Порядку № 560 проектна документації на будівництво об`єктів та комплексів (будов) розроблена для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект, підлягає обов`язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними цим Порядком. 
		Пункт 6, 10 Порядку № 560 визначає, що метою проведення експертизи проектів будівництва (далі -експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
		Відповідно до інформаційного листа Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Чернівецькій області за результатом розгляду дозвільної документації в частині кошторисної документації та відповідності експертного звіту вихідним даним по об`єкту «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд Фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин - пам 'ятки архітектури національного значення (охор. № 803) виявлено наступні порушення:
		1.В експертному звіті від 13.11.2018 №1889/е/18, затвердженому директором інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКПІЯ» щодо розгляду проектної документації встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Серед відповідальних експертів, що підписали даний звіт відсутні сертифіковані експерти з пожежної та техногенної безпеки, охорони праці, енергозбереження.
		2. В додатку до експертного звіту не вказані зміни та доповнення, що були внесені до проектної документації в результаті її перевірки експертами.
		3. Назва об`єкту в експертному звіті від 13.11.2018, №1889/е/18 та п. 14 завдання на проектування не відповідає назві об`єкту в реставраційному завданні.
		4. п. 20 завдання на проектування не відповідає першій сторінці експертному звіту від 13.11.2018 №1889/е/18.
		5. В завданні на проектування не вказаний розмір заробітної плати для розряду 3,8 у будівництві.
		6. В завданні на проектуванні (п.3) вид будівництва не відповідає виду будівництва вказаному в експертному звіті.
		7. Розроблений робочий проект по даному об`єкту не відповідає стадійності проектування по п. 11 рестравраційного завдання.
		8. В експертному звіті не вказана повна адреса об`єкту (п. 8 наказу №45 від 16.05.2011 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). 
		По кошторисній документації:
		1.Зведений кошторисний розрахунок.
		1.1 Усереднений показник для визначення кошторисного прибутку повинен визначитися за додатком Е, ДСТУ Б.Д.1-1:2013 (зміна №2) та класом наслідків до якого відносяться види робіт.
		 1.2 Адміністративні витрати визначаються за усередненим показником згідно Додатку Д ДСТУ Б.Д.1-1:2013 (зміна №2) за класом наслідків до якого відносяться види робіт.
		2. Локальні кошториси №2-1-1,2-2-1.
		2.1 До витрат труда робітників-будівельників у кошторисних нормах (РЕКНр) (ДСТУ Б.Д.2.4) застосований коефіцієнт 1,25, що суперечить вказівкам щодо застосування (РЕКНр) (ДСТУ Б.Д.2.4) та п. 4.5 ДСТУ Б.Д.1-1:2013.
		4. Локальні кошториси №2-1-1, 2-2-1, 2-3-1, 2-4-1, 2-5-1.
		4.1 п.1  кошторисна норма В4-52-1 застосована невірно. Нормою передбачені витрати ресурсів на розчищення поверхні від забруднень, що важко видаляються і особливо міцних масляних фарбувань архітектурних деталей з дотриманням обережності або уникнути ушкодження каменю, гладенька прямолінійна. Очищення кам`яної кладки від нашарувань рослинного походження визначається за подібною нормою В4-54-1 «ручне розчищення поверхневих забруднень, що легко видаляються із слабких фарбувань (клейових і емульсійних) архітектурних деталей з дотриманням обережності аби уникнути ушкодження каменю, поверхня плоска і циліндрична». В іншому випадку складність роботи повинна бути обґрунтована у проекті.
		Таким чином, виявлено ряд порушень вимог чинного містобудівного законодавства, державних норм, стандартів і правил, які не було виявлено експертною організацією  ДП НДІпроектреконструкція  під час надання позитивного експертного висновку від 13.11.2018 №1889/е/18, що стало підставою для передачі замовнику будівництва проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Не погоджуючись із вказаним актом, 20 вересня 2019 року позивачем подано заперечення на такий акт.
		З метою усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, 09 вересня 2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області видано припис, яким приписано відповідачу усунути виявлені порушення під час перевірки до 09 жовтня 2019 року.
		09 вересня 2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким повідомлено про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 12 год. 30 хв. 23 вересня 2019 року у приміщенні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області за адресою: 58001, м. Чернівці, вул. Целана, 11.
		23 вересня 2019 року розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7/19/1024-63/1685/19, якою Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 36126 грн.
		Листом від 24 вересня 2019 року позивача повідомлено про проведення перевірки, складення за його результатами акту, протоколу та припису, а також про те, що справа розглядалась без його участі, оскільки він не з`явився на винесення постанови по справі. Разом із цим, повідомлено про направлення вказаної постанови на його адресу.
		Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Вирішуючи спір, варто зазначити наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI).
		Частиною першою статті 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком
		здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 (далі  Порядок №553).
		Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Згідно пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Судом встановлено, що позапланова перевірка здійснювалася стосовно додержання експертною організацією Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва: «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин  пам`ятки архітектури національного значення (охор. №803)» за адресою: вул. Фортечна, 1-А, м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області».
		Підставою для проведення перевірки було звернення Громадської організації "ЗАБУДОВАМ НІ" від 14 серпня 2019 року до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про порушення позивачем вимог чинного містобудівного законодавства.
		Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
		Згідно пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
		З аналізу вказаних норм, вбачається, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
		Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Згідно пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
		Таким чином, обов`язок надсилати повідомлення про проведення перевірки суб`єкту містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль покладається на орган державного архітектурно-будівельного контролю лише у випадку проведення планового заходу.
		При цьому варто зазначити, що положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попереджати суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу.
		Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №813/578/17.
		Відтак, посилання позивача на необхідність завчасного попередження суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу є необґрунтованими.
		Водночас, як вбачається із матеріалів справи, з метою забезпечення участі представника Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція у заході державного будівельного контролю, відповідачем направлялись на адресу позивача листи від 20 серпня 2019 року №1024-1.18/1488/19, від 23 серпня 2019 року №1024-1.18/1500/19 та від 05 вересня 2019 року №1024-1.18/1566/19.
		Так, листом від 20 серпня 2019 року №1024-1.18/1488/19 Управлінням повідомлено позивача про знаходження на розгляді доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України та звернення Громадської організації «Забудовам Ні» від 14 серпня 2019 року №129 з приводу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо додержання ним вимог містобудівного законодавства та просило направити його представників для участі в перевірці, яка розпочнеться 22 серпня 2019 року о 12-00 год. за адресою: вул. Фортечна, 1-А, м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області. Крім цього, просило забезпечити наявність у представників документів на об`єкт.
		Листом від 23 серпня 2019 року №1024-1.18/1500/19 Управлінням повідомлено позивача про проведення в період з 22 серпня 2019 року по 05 вересня 2019 року заходу державного будівельного контролю. Повідомлено про те, що на підставі телефонограми від 20 серпня 2019 року №1024-1.18/1488/19 його було повідомлено про проведення вказаного заходу, зокрема, щодо виїзду за місцезнаходженням об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . 22 серпня 2019 року було здійснено виїзд посадових осіб Управління за вказаною адресою з метою проведення позапланової перевірки та про те, що його представник був відсутній на об`єкті будівництва.
		Повідомлено, що процесуальні документи за результатами позапланової перевірки або процесуальні документи щодо оформлення факту недопущення посадових осіб Управління буде складено в останній день перевірки 05 вересня 2019 року о 11-00 год на об`єкті будівництва за адресою: вул. Фортечна, 1-А, м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області.
		Згідно листа від 05 вересня 2019 року №1024-1.18/1566/19 позивача повідомлено про продовження терміну проведення позапланової перевірки та про те, що черговий виїзд посадових осіб Управління за місцезнаходженням об`єкта буде здійснено 09 вересня 2019 року о 12-00 год. Разом із цим, повідомлено про те, що процесуальні документи за результатами позапланової перевірки буде складено в останній день перевірки у зв`язку із чим запропоновано забезпечити особисту присутність керівника підприємства або уповноваженої ним належним чином особи 09 вересня 2019 року о 12-00 год. для ознайомлення, підписання та отримання акту та інших матеріалів, складених за результатами перевірки.
		Дослідженням матеріалів справи встановлено, що вказані листи направлялись відповідачем на офіційну електронну адресу позивача.
		Крім того, лист від 20 серпня 2019 року направлявся в якості телефонограми, а листи від 23 серпня 2019 року та від 05 вересня 2019 року направлялись на адресу місцезнаходження позивача за допомогою рекомендованих поштових відправлень.
		Вказане свідчить про вжиття Управлінням всіх заходів щодо забезпечення участі представників позивача під час проведення позапланової перевірки.
		Поряд із цим, варто зазначити, що отримання позивачем листа від 05 вересня 2019 року №1024-.118/1566/19 після закінчення перевірки не свідчить про порушення відповідачем процедури проведення позапланового заходу щодо не повідомлення останнього про проведення позапланової перевірки та ознайомленням із актом такої перевірки. 
		Відтак, посилання позивача на порушення його права на особисту участь під час проведення перевірки, у зв`язку із отриманням 10 вересня 2019 року листа від 05 вересня 2019 року №1024-118/1566/19 про проведення перевірки 09 вересня 2019 року є безпідставним.
		Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. 
		Згідно пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
		Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
		Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю та подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
		Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки складено акт від 19 вересня 2019 року №223/19, про складання, можливість ознайомлення із ним та його підписання позивача повідомлено листом від 05 вересня 2019 року.
		Однак, позивач своїм правом на участь під час його складання, ознайомлення із ним, та відповідно, на його підписання не скористався.
		У зв`язку із цим, як вбачається із матеріалів справи, листом від 11 вересня 2019 року №1024-1.18/1602/19 відповідачем повідомлено позивача про складання акту, протоколу та припису, про направлення вказаних документів на його адресу, а також повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 23 вересня 2019 року о 12 год. 30 хв.
		Посилання позивача на те, що відповідачем порушено його право на подання заперечення на акт від 09 вересня 2019 року суд вважає безпідставними та не приймає до уваги, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що 20 вересня 2019 року позивачем подано до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області заперечення №328/К на акт від 09 вересня 2019 року №223/19. 
		Із указаного вбачається, що право позивача на подання заперечення на акт від 19 вересня 2019 року №223/19 відповідачем не порушено, оскільки заперечення на акт позивачем подавались.
		Судом встановлено, що заперечення на акт від 09 вересня 2019 року №223/19 були розглянуті Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області під час прийняття постанови №7/19/1024-63/1685/19 від 23 вересня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 
		Однак, такі заперечення не спростовують виявлені порушення чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області вжито всі вичерпні заходи з метою належного повідомлення позивача як про дату, час, місце проведення позапланової перевірки та складання за її результатами процесуальних документів, так і про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.
		Відтак, суд вважає, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області дотримано процедуру проведення позапланової перевірки додержання експертною організацією Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва: «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин  пам`ятки архітектури національного значення (охор. №803)» за адресою: вул. Фортечна, 1-А, м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області».
		Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Разом із цим варто зазначити, що не використання суб`єктом містобудування прав, передбачених пунктом 13 Порядку №553 не є підставою для визнання протиправним та скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення.
		При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року по справі №815/1540/14.
		Щодо оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд також зазначає наступне.
		Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94  ВР від 14 жовтня 1994 року (далі  Закон №208/94  ВР).
		Згідно частини першої статті 1 Закону №208/94  ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Відповідно до частини другої статті 1 Закону №208/94  ВР вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
		Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена статтею 2 Закону №208/94  ВР, відповідно до абзацу 2 частини першої якої суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Отже, встановивши за результатом проведеної перевірки відповідні порушення відповідачем правомірно притягнуто позивача як якспертну організацію до вказаної вище відповідальності.
		При цьому, як вбачається з обставин справи, в ході перевірки відповідачем встановлено, що робочий проект та назва на об`єкт «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин - пам`ятки національного значення (охор. №803)» вул. Фортечна. І-А. м. Хотин, Хотинського району, Чернівецької області, який пройшов експертизу ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишуковальний інститут «НДІпроектреконструкія» і за результатами отримав позитивний експертний звіт не відповідає реставраційному завданню на розроблення науково-проектної документації, який визначає наступне найменування об`єкта - «Роботи з ліквідації аварійного стану, консервації, реабілітації та пристосування Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин» та інший обсяг реставраційних робіт.
		В обґрунтування протиправності вказаних висновків, позивач зазначав, що назва об`єкту в завданні на проектування, в проектній документації, експертному висновку абсолютно ідентичні, що відповідає пункту 8 наказу №45 від 16 травня 2011 року. Вказував, що Реставраційне завдання розроблено на весь комплекс споруд Хотинської фортеці до складу якого входить 24 об`єкти різного періоду та технічного стану, тому назва невідкладних консерваційних робіт не повинна відповідати назві, що зазначена в реставраційному завданні.
		Однак, такі доводи позивача є безпідставними з огляду на наступне.
		Так, відповідно до пункту 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		Частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Згідно статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту. 
		Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
		16 травня 2011 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі  Порядок №45).
		Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
		Відповідно до пункту 8 Порядку №45 назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.
		Згідно пункту 4.3 Порядку №45 вимоги щодо складу та змісту науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, у тому числі складання реставраційного завдання, встановлено ДБН А.2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування.
		Пунктом 3.27 Державні будівельні норми України склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування ДБН А.2.2-14-2016 (далі - ДБН А.2.2-14-2016) передбачено, що реставраційне завдання-
		документ який фіксує цілі, завдання, напрями проведення науково-дослідних робіт, а також
		обсяги науково-проектної документації та є результатом виконання попередніх робіт.
		З аналізу вказаних норм вбачається, що назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування, відображати вид будівництва та його місце розташування.
		Дослідженням доданих до матеріалів справи матеріалів встановлено, що реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації, погоджене Українським Державним науково-дослідним та проектним інститутом НДІпроектреконструкція та затверджене державним історико-архітектурним заповідником «Хотинська фортеця» видано на «Роботи з ліквідації аварійного стану, консервації, реставрації, реабілітації та пристосування об`єктів Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин».
		Водночас, завдання на проектування, погоджене в.о. директора Українським Державним науково-дослідним та проектним інститутом НДІпроектреконструкція та затверджене директором Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» видано на «Невідкладні консерваційні роботи по об`єктах культурної спадщини, що входять до Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин».
		Вказане свідчить про порушення позивачем статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу 1 підпункту 4.1 пункту 4 наказу №45 від 16 травня 2011 року Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.
		Відповідно до пункту 4.8 ДБН А.2.2-14-2016 стадійність проектування визначається Реставраційним завданням (додаток Е). Проектування може виконуватись в: а) одну стадію  робочий проект (РП); б) дві стадії  проект (П), робоча документація (Р);
		в) три стадії  ескізний проект (ЕП), проект (П), робоча документація (Р).
		Як вбачається із реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації «Роботи з ліквідації аварійного стану, консервації, реставрації, реабілітації та пристосування об`єктів Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин» передбачено три стадії проектування, а саме: ескізний проект реставрації (затверджувальна частина); ескізні проекти реставрації та пристосування (в об`ємі стадії П) та робоча документація індивідуально для кожного об`єкту. 
		Однак, робоча документація розроблена в одну стадію - робочий проект (РП).
		Натомість позивач зазначав, що пунктом 7.1 ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на пам`ятці не є складовими ремонтно-реставраційних робіт і забезпечують безпечну експлуатацію пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт.
		Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту (пункт 7.2 ДБН А.2.2-14-2016).
		Позивач стверджував, що в реєстраційному завданні передбачено три стадійне проектування з розроблення проектної документації на ремонтно-реставраційні роботи до складу якої невідкладні консерваційні роботи не входять. Вважає, що проект на невідкладні консерваційні роботи розроблено згідно завдання на проектування, в якому згідно пункту 9 проектування зазначено одностадійним (Робочий проект).
		Так, відповідно до пункту 4.6 ДБН А.2.2-14-2016 до науково-проектної документації належать: а) протиаварійні роботи; б) невідкладні консерваційні роботи; в) ескізний проект (ЕП); г) проект (П); д) робочий проект (РП); е) робоча документація (Р).
		Згідно пункту 5.1 ДБН А.2.2-14-2016 попередні роботи є обов`язковим етапом науково-дослідних робіт на пам`ятці та включають вихідні дані для об`єкта реставрації та попередні дослідження. 
		Пунктом 5.1.2 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що попередні дослідження в залежності від стану пам`ятки передбачають: а) попереднє вивчення літературних і графічних джерел; б) попереднє архітектурне обстеження; в) попереднє обстеження конструкцій; г) попереднє інженерне обстеження; д) попереднє технологічне обстеження(в разі потреби); е) попереднє археологічне обстеження (в разі потреби); ж) фотофіксацію.
		Відповідно до пункту 3 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11 травня 2011 року № 560 при дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об`єкт або за чергами.
		У даному випадку об`єктом будівництва є «Роботи з ліквідації аварійного стану, консервації, реставрації, реабілітації та пристосування об`єктів Комплексу споруд фортеці XIII-XVIII ст. в м. Хотин».
		Як встановлено судом, поділу на черги не передбачено, а тому склад проектних робіт повинен відповідати пунктам 10-12 реставраційного завдання, які містять весь обсяг необхідних розділів проекту.
		Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача, що роботи з консервації не можуть бути розцінені як попередні роботи, а є будівельними роботами, які входять до комплексу реставрації об`єкта та є складовою частиною науково-проектної документації.
		Відтак, доводи позивача щодо розроблення проекту на невідкладні консерваційні роботи в одну стадію - робочий проект (РП) є безпідставними та необґрунтованими.
		Крім цього, варто зазначити таке.
		Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи №560 від 11 травня 2011 року (далі  Порядок №560) під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об`єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.
		Згідно пункту 6 Порядку №560 метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
		Пунктом 10 Порядку №560 визначено, що обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, що: за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності; споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва; підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
		Судом встановлено, що в доданому до матеріалів справи експертному звіті від 13 листопада 2018 року №1889/е/18, затвердженому директором інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКПІЯ» проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Серед відповідальних експертів, що підписали даний звіт відсутні сертифіковані експерти з пожежної та техногенної безпеки, охорони праці, енергозбереження.
		В додатку до експертного звіту не вказані зміни та доповнення, що були внесені до проектної документації в результаті її перевірки експертами.
		Назва об`єкту в експертному звіті від 13 листопада 2018 року №1889/е/18 та пункт 14 завдання на проектування не відповідає назві об`єкту в реставраційному завданні.
		Пункт 20 завдання на проектування не відповідає першій сторінці експертному звіту від 13 листопада 2018 року №1889/е/18.
		В завданні на проектування не вказаний розмір заробітної плати для розряду 3,8 у будівництві.
		В завданні на проектуванні (пункт 3) вид будівництва не відповідає виду будівництва вказаному в експертному звіті.
		Розроблений робочий проект по даному об`єкту не відповідає стадійності проектування по пункту 11 реставраційного завдання.
		В експертному звіті не вказана повна адреса об`єкту (пункт 8 наказу №45 від 16.05.2011 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).
		Також з обставин справи вбачаються наступні порушення позивачем містобудівних умов: по кошторисній документації - усереднений показник для визначення кошторисного прибутку повинен визначитися за додатком Е, ДСТУ Б.Д.1-1:2013 (зміна №2) та класом наслідків до якого відносяться види робіт; адміністративні витрати визначаються за усередненим показником згідно Додатку Д ДСТУ Б.Д.1-1:2013 (зміна №2) за класом наслідків до якого відносяться види робіт. По локальних кошторисах №2-1-1,2-2-1 - до витрат труда робітників-будівельників у кошторисних нормах (РЕКНр) (ДСТУ Б.Д.2.4) застосований коефіцієнт 1,25, що суперечить вказівкам щодо застосування (РЕКНр) (ДСТУ Б.Д.2.4) та п. 4.5 ДСТУ Б.Д.1-1:2013. По локальних кошторисах №2-1-1, 2-2-1, 2-3-1, 2-4-1, 2-5-1 - кошторисна норма В4-52-1 застосована невірно. Нормою передбачені витрати ресурсів на розчищення поверхні від забруднень, що важко видаляються і особливо міцних масляних фарбувань архітектурних деталей з дотриманням обережності або уникнути ушкодження каменю, гладенька прямолінійна. Очищення кам`яної кладки від нашарувань рослинного походження визначається за подібною нормою В4-54-1 «ручне розчищення поверхневих забруднень, що легко видаляються із слабких фарбувань (клейових і емульсійних) архітектурних деталей з дотриманням обережності аби уникнути ушкодження каменю, поверхня плоска і циліндрична». В іншому випадку складність роботи повинна бути обґрунтована у проекті.
		В ході судового розгляду справи позивачем не спростовано виявлені відповідачем під час проведення перевірки порушення.
		Натомість відповідач на підставі наданих пояснень та відповідних доказів в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України довів суду обґрунтованість оскаржуваного рішення. 
		Відтак, при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правові підстави для її скасування відсутні.
		Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно частин першої  третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення. Натомість доводи позивача, з огляду на вище викладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 28 грудня 2019 року.
		 
		Повне найменування учасників справи:
		Позивач  Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція ( м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, 01133), відповідач - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. П. Целана, 11, 58001).
		 
		 
		Суддя О.П. Лелюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...