Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 215/5677/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2019. Зареєстровано: 29.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2020.
Дата набрання законної сили: 26.02.2020
Номер судового провадження: 2/215/2813/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
		Дніпропетровської області 
		 
		Справа № 215/5677/19
		Провадження 2/215/2813/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		27 грудня 2019 року             м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
		 
		Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 
		у складі:
		головуючої судді: Красюк К.І.
		секретар судового засідання: Паращенко В.Д.
		за участю: 
		представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача          Мордвінкіна С.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області за позовом  ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з нещасними випадками на виробництві, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		27 вересня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі  Відповідач) про відшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я внаслідоквиконання трудовихобов`язків в розмірі 140000 грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він працював на підприємстві відповідача за різними професіями у період з 31.08.1990 року по 11.03.2019 року, а саме:
		з 31.08.1990 року по 28.09.1998 року електрогазозварювальником ручного зварювання
		3-4-го розряду з безпосередньою зайнятістю повний робочий день на підземних роботах по видобутку руди на шахті ім. Леніна (Тернівська) ВО «Кривбасруда»
		(ПАТ «Кривбасзалізрудком»); з 29.09.1998 року по 11.03.2019 р. кріпильником 5-го розряду, зайнятим повний робочий день на підземних роботах по видобутку руди на шахті ім. Леніна (Тернівська) ВО "Кривбасруда» (ПАТ «Кривбасзалізрудком»).
		Під часроботи кріпильникомна шахтіім.Леніна ПАТ«Кривбасзалізрудком»,а саме 9 липня 2008 року та 07 вересня 2016 року, мали місце нещасні випадки на виробництві, в результаті яких ним отримано тілесні ушкодження, що призвели до стійкої втрати його професійної працездатності.
		Так комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві встановлено та відображено у Акті № 7 від 13 липня 2008 року «Про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом», що 9 липня 2008 року стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження у вигляді відриву голівки сухожилку двоголового м`язу праворуч. Травму отримано внаслідок докладання певних зусиль правої руки при закручуванні гайки кріплення провідника.
		Після отримання травми він лікувався у відділення травматології КЗ «Міська клінічна лікарня №8» де йому було проведено операцію по вшиванню м`язів.
		По завершеннюлікування,за результатамиогляду МСЕКйому первинновизначено стійкувтрату працездатностіу розмірі 15відсотків (довідка МСЕК від 05.11.2008 року
		№ 026330).
		За результатами повторних оглядів від 02.12.2009 року (довідка № 034679),
		від 08.12.2010 року (довідка № 003982), від 30.11.2011 року (довідка № 008282),
		від 31.10.2012року (довідка083445)стійка втратапрацездатності урозмірі 15 відсотків була підтверджена.
		За результатамиповторного оглядувід 06.11.2013року (довідка№ 0005210)розмір стійкоївтрати працездатностізменшено до 10 відсотків, та за результатами огляду від 29.10.2014 року (довідка № 002079) залишено в цьому ж розмірі.
		Надалі 07.09.2016 року під час виконання робіт на шахті ім. Леніна
		ПАТ «Кривбасзалізрудком» з ним повторно та за аналогічних обставин стався нещасний випадок на виробництві, що відображено у Акті № 30-21 від 12 вересня 2016 року «Про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом», Акті розслідування нещасного випадку від 12 вересня 2016 року, в результаті чого він був госпіталізований до відділення травматології, де йому встановлено діагноз - закритий травматичний відрив проксимального сухожилку довгої головки двоголового м`язу лівого плеча та проведено іммобілізацію лівої руки гіпсом.
		10.09.2016 року йому проведено операцію - пластика розриву лівого проксимального сухожилля довгої головки біцепса по Кюнею з наступною іммобілізацією лівої верхньої кінцівки гіпсовою стрічкою, після чого переведений у відділення травматології. Травмування виникло внаслідок докладання певних зусиль лівої руки при закручуванні гайки кріплення провідника.
		За результатамиогляду МСЕКвід 16.11.2016року (довідка№ 018714)йому визначено 25відсотків втрати професійноїпрацездатності,з яких 10 відсотків повторно
		(занещасним випадкомвід 9липня 2008року) та 15відсотків первинно(занещасним випадкомвід 07.09.2016pоку).Під часповторного оглядувід 29.11.2017року втратупрофесійної працездатностів розмірі 25 відсотків підтверджено.
		У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок нещасних випадків на виробництві та втратою працездатності він зазнав фізичного болю та страждань, змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральних страждань. Він постійно відчуває стійкий ниючий біль у плечах обох кінцівок, порушення функцій кінцівок навіть після помірного навантаження. Рух в ліктьових суглобах обмежений із-за болю. Біль посилюється при фізичному навантаженні. Такий стан не дає йому можливості спокійно спати по ночам, займатись фізичною роботою, відчувати повний смак життя. Через захворювання він не може виконувати чоловічу роботу по дому, тому вона лягла на плечі його дружини, що в свою чергу призводить до сварок та непорозуміння у сім`ї. Відповідно до довідки ОСОБА_3 він потребує постійного медикаментозного лікування. При цьому добре розуміє, що стан його здоров`я ніколи не відновиться навіть при лікуванні.
		27 листопада 2019 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд ухвалити рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки вимоги позивача є незаконними і необґрунтованими. Зокрема зазначив, що відповідно до висновків Актів від 13.07.2008 року та 12.09.2016 року комісією не встановлено вину
		ПАТ «Кривбасзалізрудком», а особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці відсутні. ПАТ «Кривбасзалізрудком» жодних прав позивача не порушувало, жоден працівник відповідача не завдавав позивачу шкоди, а тому визначених згідно зі
		ст. ст. 1167, 1172 ЦК України законних підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди немає. Також зауважив, що визначена позивачем сума витрат на правову допомогу є завищеною.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
		Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов. Також додав, що на його думку позивачем було порушено вимоги «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» щодо негайного повідомлення про нещасний випадок, позивач займається спортом (грає в теніс), а тому травма отримана ним через особливості його організму, оскільки жоден інший працівник (кріпильник) з такими випадками не звертався. 
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у період з 31.08.1990 року по 11.03.2019 року працював на шахті «ім. Леніна» (Тернівська) ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», та перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, що підтверджується трудовою книжкою та не оспорюється сторонами (а.с.5-6).
		09 липня 2008 року на підприємстві ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» проведено розслідування причин нещасного випадку з позивачем, що стався у стволі шахти імені Леніна, про що складено Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. У цьому Акті вказано, що травмування ОСОБА_2 виникло внаслідок докладання певних зусиль його правої руки при закручуванні гайки кріплення провідника (а.с. 7-8, 9-10).
		Згідно копії Довідки огляду МСЕК від 05.11.2008 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги позивачу ОСОБА_2 первинно встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності. Визначено потреби, забезпеченні лікарськими засобами
		(а.с. 15).
		Крім того, 07 вересня 2016 року на підприємстві ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» проведено розслідування причин нещасного випадку з позивачем, що стався у стволі шахти «Тернівська», про що складено Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. Вказано, що травмування ОСОБА_2 виникло внаслідок докладання певних зусиль його лівої руки при закручуванні гайки кріплення провідника (а.с. 11-12, 13-14).
		Згідно копії Довідки огляду МСЕК від 08.04.2019 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги позивачу ОСОБА_2 встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності. Визначено потреби, забезпеченні лікарськими засобами (а.с. 19).
		Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
		Доводи представника відповідача про те, що травмування позивача відбулося саме внаслідок його дій (умислу) та внаслідок особливостей його організму, а також щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов`язків, і як встановлено у Актах визнаний таким, що пов`язаний саме з виробництвом, а не із заняттями спортом чи побутовою травмою.
		Відповідно до ч. 2ст.153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Суд вважає, що зазначеного обов`язку відповідач не виконав.
		Частиною першоїст. 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Суд вважає, що в даному випадку саме відповідачПАТ «КЗРК» повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, астаттею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
		Як зазначено уРішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу IЗакону № 717-Vскасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакціїЗакону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількистаттею 1167 Цивільного кодексу Українитастаттею 237-1 Кодексу законів про працю Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогамстатті 22 Конституції України.
		Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої трудовим каліцтвом та хронічними професійними захворюваннями, повинен вирішуватися на підставі нормКЗпП Українипри доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах (ст. 153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.
		Пунктом 5Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до п.13 згаданої Постанови Пленуму Верховного суду України судам необхідно враховувати те, що відповідно дост.237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
		Враховуючи, що дії, а саме виконання трудових обов`язків позивачем є такими, що виконувалися в інтересах відповідача, суд розцінює їх як такі, що виконувалися потерпілим внаслідок сумлінного ставлення до своєї роботи та здійснювалися внаслідок добросовісної помилки щодо сприймання потерпілим в першу чергу інтересів виробництва та своїх обов`язків, ніж своєї безпеки.
		Факт заподіяння позивачу моральних страждань і обставини, якими вони заподіяні, підтверджено тим, що позивач у зв`язку з отриманими профзахворюваннями та тяжкою травмою від нещасного випадку на виробництві тривалий час змушений проходити чисельні медичні огляди і обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування.
		З врахуванням вищевикладених обставин справи суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати саме відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження його здоров`я на виробництві, виникнення хронічних професійних захворювань та моральних страждань потерпілого.
		Доводи представника відповідача про умисел позивача на заподіяння собі ушкоджень та про порушення ним трудового законодавства не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
		За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ «КЗРК» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.
		Разом зтим,суд вважає,що розмірморальної шкоди,що позивачпросить стягнути,необґрунтовано завищений.Тому вирішуючипитання пророзмір відшкодуванняморальної шкодизаподіяної позивачу,суд враховуючироз`яснення п.9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31березня 1995р.(зподальшими змінами)«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди»,характер таглибину йогофізичних,душевних стражданьвід одержаногопрофзахворювання,тривалість лікування,втрату можливостійого повноїтрудової тасоціальної реабілітації,що призвелодо значнихзмін йогожиттєвих зв`язків,що потребуєвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя, вважає,що для відшкодуванняморальної шкодина користьпозивача,виходячи зміркувань розумності, виваженості та справедливості потрібно стягнути з відповідача 37500 грн за встановлені 25 % втрати професійної працездатності, а також 3000 грн витрат на правову допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами (договір, розрахунок, акт, квитанція, а.с. 25-28).
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 205,81 гривень.
		На підставі викладеного, ст.ст. 237-1, 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного акціонерноготовариства «Криворізькийзалізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 37500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) гривень, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу, всього стягнувши 40500 гривень.
		Стягнути з Публічного акціонерноготовариства «Криворізькийзалізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 205,81 гривень.
		В іншій частині позову відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 .
		Відповідач: Публічне акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбирцева, 1, ЄДРПОУ 00191307).
		Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2019 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...