Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/10386/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2020.
Дата набрання законної сили: 26.12.2019
Номер судового провадження: 51-4420км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017050510002328

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		26 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 243/10386/17
		провадження № 51-4420 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції:
		виправданого  ОСОБА_6 , 
		захисника  ОСОБА_7 ,
		законного представника ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 01 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017050510002328 від 12 вересня 2017 року за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Свердловська Луганської області, мешканця АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 08 вересня 2017року приблизно о 20:00, знаходячись на пустирі поблизу вул. Курчатова в м.Слов`янську Донецької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу  канабісу, для особистого вживання, без мети збуту, підійшов до дикорослої рослини коноплі та руками зірвав три кущі, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 62, 89 г., який в подальшому зберігав у своєму гаражі.
		Ухвалою Донецького апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задоволено, вирок місцевого суду скасовано та закрито кримінальне провадження у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпаністю можливостей їх отримання.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду, належним чином своє рішення не мотивував та безпідставно визнав протокол огляду місця події від 11 вересня 2017 року недопустимим доказом, посилаючись на те, що вказана слідча дія щодо неповнолітнього ОСОБА_6 проводилась без участі захисника.
		Крім того, прокурор вказує, що апеляційний суд не надав правової оцінки доводам сторони захисту щодо проведення процедури огляду особистих речей ОСОБА_6 за відсутності понятих.
		Також прокурор вказує, що апеляційним судом не було надано відповіді на доводи сторони обвинувачення, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу захисника.
		Одночасно прокурор вказує, що апеляційний суд безпідставно не викликав та не допитав свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , при цьому не обґрунтував свою позицію щодо відсутності підстав для допиту вказаних осіб.
		Також прокурор посилається на те, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду та приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, належним чином висновки не мотивував, пославшись лише на рішення ЄСПЛ та Верховного Суду, суть яких стосується обставин, які не можна застосувати у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 .
		Позиції інших учасників судового провадження 
		Захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких вказує на необґрунтованість доводів сторони обвинувачення та просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора  без задоволення.
		У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу. Виправданий, його захисник та законний представник заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно дост. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  із точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Доводи прокурора про те, що апеляційний суд належним чином не дослідив матеріали кримінального провадження та безпідставно визнав протокол огляду місця події від 11 вересня 2017 року недопустимим доказом, посилаючись на те, що вказана слідча дія щодо неповнолітнього ОСОБА_6 проводилась без участі захисника, що в свою чергу призвело до необґрунтованого виправдання останнього у пред`явленому обвинуваченні, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд на підставі аналізу досліджених всудовому засіданні доказів, зокрема показань обвинуваченого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також фактичних даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 11вересня 2017року, дійшов до висновку про можливість ухвалення обвинувального вироку щодо  ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.
		Апеляційний суд, перевіряючи вирок, з такими висновками місцевого суду не погодився.
		Допитавши в судовому засіданні самого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які були понятими при проведенні слідчої дії, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , а також дослідивши протокол огляду місця події від 11вересня 2017 року, суд апеляційної інстанції встановив, що під час проведення слідчих дій за участю неповнолітнього ОСОБА_6 , останньому не було надано захисника, участь якого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК України є обов`язковою, чим порушено його право на захист, а тому визнав такий протокол недопустимим доказом.
		При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що інші докази, які було надано стороною обвинувачення та досліджені судом, як кожен сам по собі, так і у їх сукупності з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, не доводять поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_6 вчинено злочин, який йому інкриміновано, оскільки вони є лише похідними доказами від доказу, здобутого з істотним порушенням вимог процесуального закону, та який визнано недопустимим.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду і вважає доводи касаційної скарги прокурора в цій частині безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
		Крім того, твердження прокурора про те, що апеляційним судом було залишено поза увагою доводи захисника про відсутність понятих під час проведення огляду особистих речей ОСОБА_6 , на переконання колегії суддів, є необґрунтованими з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з вироком, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, з поміж іншого, зазначив, що місцевим судом було залишено поза увагою те, що огляд особистих речей неповнолітнього ОСОБА_6 проводився без участі понятих. 
		Апеляційний суд, перевіряючи вирок та доводи сторони захисту, встановив, що в рамках кримінального провадження № 12017050510002328 було проведено огляд місця події 11 вересня 2017 року, в ході якого безпосереднім об`єктом огляду були добровільно видані ОСОБА_6 речі, а саме поліетиленовий пакет, в якому внаслідок візуального огляду виявлено речовину рослинного походження у засушеному стані. При цьому, вказана слідча дія проводилась у присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , що підтверджується відповідним протоколом, в якому зазначені учасники слідчої дії поставили свої підписи. 
		В ході касаційного розгляду Судом встановлено, що апеляційним судом зазначені особи були допитані в судовому засіданні, а їх пояснення викладені в ухвалі апеляційного суду.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання прокурора щодо залишення апеляційним судом поза увагою доводів сторони захисту про відсутність понятих під час слідчої дії, є необґрунтованими, оскільки апеляційним судом було встановлено, що під час проведення огляду речей ОСОБА_6 поняті залучались.
		Посилання прокурора про те, що апеляційним судом не було надано відповіді на всі доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу захисника, Суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, стороною обвинувачення було подано заперечення на апеляційну скаргу сторони захисту, в яких прокурор посилався на обставини, що, на його переконання, спростовують доводи захисника.
		В ході касаційного розгляду встановлено, що апеляційним судом зазначені заперечення було долучено до матеріалів провадження та відповідно до ухвали враховано при постановленні рішення, а тому доводи прокурора в цій частині є необґрунтованими. При цьому такі доводи сторони обвинувачення не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено обов`язок суду надавати відповіді на доводи, зазначені в запереченнях на апеляційну скаргу.
		Посилання прокурора на те, що апеляційний суд безпідставно не викликав та не допитав свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на переконання колегії суддів, є надуманими, виходячи з наступного.
		Як вбачається з ухвали, апеляційний суд, дослідивши всі письмові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, допитавши понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , та з огляду на визнання недопустимим первинного доказу  протоколу огляду місця події від 11 вересня 2017 року, керуючись принципом «плодів отруйного дерева», дійшов висновку про відсутність підстав для допиту інших свідків, про що заявляли учасники провадження.
		Крім того, доводи касаційної скарги прокурора про нерелевантність використаних в ухвалі апеляційного суду посилань на рішення ЄСПЛ та Верховного суду, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
		Як вбачається з ухвали, апеляційний суд, постановляючи рішення про закриття кримінального провадження, послався на рішення Верховного Суду (постанова №51-927 км 18 від 01 березня 2018 року) та рішення ЄСПЛ («Пантелеєнко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії», «Гефген проти Німеччини»).
		Вказані рішення стосуються дотримання норм матеріального та процесуального права, застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та принципу презумпції невинуватості, що в конкретному випадку в повній мірі співвідноситься з розглядом даного кримінального провадження, а тому, на переконання колегії суддів, доводи прокурора в цій частині є надуманими.
		Оскільки під час касаційного розгляду істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Судом не встановлено, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду  без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного суду від 01 липня 2019 року щодо ОСОБА_6  без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...