Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 729/1387/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2020. Зареєстровано: 05.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2020
Номер судового провадження: 2/729/2/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа № 729/1387/17
		                                                                       2/729/2/19 р.
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		   24 грудня 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: 
		судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.
		представника позивача Бушмич І.І. ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом Бобровицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання посадових обов`язків у порядку регресу,-
		в с т а н о в и в:
		Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з неї заподіяної матеріальної шкоди в сумі 64 000 гривень та суму судового збору в розмірі 3 524 грн  на користь Бобровицької районної державної адміністрації,обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  ОСОБА_2 працювала державним реєстратором відділу державної реєстрації Бобровицької районної державної адміністрації з 28.03.2016 (розпорядження від 28.03.2016 №65-ос) до 09.08.2017 (розпорядження від 09.08.2017 № 158-ос ). Постановами Чернігівського окружного адміністративного суду за позовами ПП «Агропрогрес» до Бобровицької районної державної адміністрації про скасування реєстрації права користування земельними від 28.11.2017 № 825/1629/17, 24.11.2017 № 825/1546/17, від 18.05.2017 № 825/371/17, від 17.05.2017 № 825/546/17 району державну адміністрацію зобов`язано відшкодувати судовий збір на користь позивача на загальну суму  64 000   гривень. Зазначену суму відшкодовано ПП «Агропрогрес» у встановленому порядку. Скасовану державну реєстрацію прав користування земельними ділянками здійснено державним реєстратором  ОСОБА_2 самостійно, незалежно від думки з цього приводу державного органу, посадовою особою якого вона була. Тобто, на момент завдання шкоди відповідач перебуваючи на посаді державного службовця, тобто була посадовою особою, несумлінно виконувала свої посадові обов`язки, внаслідок чого поновлюючи свої права ПП «Агропрогрес» понесло матеріальну шкоду, сплативши відповідний судовий збір. Закон України «Про державну службу» також передбачає матеріальну відповідальність державного службовця.Райдержадміністрація відшкодувала ПП «Агропрогрес» шкоду, завдану неправомірними діями гр. ОСОБА_2 . Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
		Відповідач надала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Не є суб`єктом повної матеріальної відповідальності, як працівник - державний реєстратор нерухомого майна. Обмежена матеріальна відповідальність є основним видом відповідальності працівника за трудовим правом України. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі завданої прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених в законодавстві (ст. 132 КЗпП). Середньомісячний заробіток є максимальною межею обсягу відповідальності працівника. При заподіянні працівником шкоди у меншому розмірі обсяг відповідальності визначатиметься розміром такої шкоди. Якщо ж завдана дійсна шкода перевищує заробіток працівника, відповідальність настає в межах заробітку. Середньомісячний заробіток визначається як максимальна межа обсягу відповідальності працівника лише у тому разі, якщо працівник відповідає за шкоду, завдану одним трудовим правопорушенням. Обсяг відповідальності працівника визначається середньомісячним заробітком, який обчислюється з розрахунку заробітної плати за останніх 2 календарних місяці роботи, які передували місяцю, коли була завдана шкода, а якщо шкода завдана незаконним звільненням, то за останні 2 місяці, які передували місяцю, в якому працівник звільнився. 09 серпня 2017 року її було звільнено з посади державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Бобровицької РДА за її заявою про звільнення. З урахуванням вищезазначеного позивач повинен довести обставини заподіяння йому шкоди, час її заподіяння, час коли він виявив факт заподіянні шкоди, та навести підстави для застосування до неї повної матеріальні відповідальності. Всі реєстраційні дії, які була оскаржені ПП "АГРОПРОГРЕГ здійснювалися нею у листопаді 2016 року, а судові рішення, ухвалені адмінсудом, датовані 17 та 18 травня 2017 року. Якщо позивач доведе факт заподіяння нею, як працівником шкоди, то вона не заперечує проти її стягнення у розмірі середньомісячного заробітку.
		Представник позивача надав відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відзив на позовну заяву є невмотивованим з наступних причин. Так відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві не довів обставини заподіяння йому шкоди, час їй заподіяння, час виявлення шкоди та не навів підстави повної матеріальної відповідальності. Зокрема, відповідач стверджує, що вона проводила реєстраційні дії у листопаді 2016 року, а судові постанови прийнято 2017 року. Тобто відповідач неналежним чином виконувала свої обов`язки 2016 року, а їх результат - стягнення судового збору з позивача відбулося у 2017 році. Так, дійсно, постанови суду, що стали підставою для позову, видано 2017 року, а також їх виконання здійснено 2017 року, а отже і шкода позивачеві завдана у 2017 році, у тому числі і коли відповідач вже була звільнена з посади. Проте між неналежним виконанням відповідачем своїх посадових обов`язків і шкодою завданою позивачеві наявний причинно - наслідковий зв`язок, що полягає у наступному. Неналежне виконання гр. ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків виявлено внаслідок звернення ПП «Агропрогрес» до Чернігівського окружного суду. У постановах суду чітко зазначено, що державний реєстратор при реєстрації договорів оренди земельних ділянок не перевірила у встановленому порядку наявність прав користування ними у третіх осіб. Скасовану Чернігівським окружним адміністративним судом державну реєстрацію прав користування земельними ділянками здійснено державним реєстратором ОСОБА_2 , що зазначено безпосередньо у постановах суду. Посада, яку займала відповідач є посадою державного службовця. Порядок відшкодування збитків державі, юридичним та фізичним особам визначено Законом України «Про державну службу». Так відповідно до статті 80 цього закону: матеріальна та моральна шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави. У свою чергу держава в особі суб`єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених законом, до державного службовця, який заподіяв шкоду. Названий закон встановлює і повну матеріальну відповідальний державних службовців, а саме відповідно до статті 81 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов`язків. Шкодою, заподіяною державним службовцем державі, є також виплачене державою відшкодування шкоди, заподіяної державним службовцем третій особі внаслідок неналежного виконання ним посадових обов`язків. Перераховані законодавчі норми було зазначено у позовній заяві у якості обгрунтовання відповідних вимог. Райдержадміністрація відшкодувала ПП «Агропрогрес» шкоду, завдану неправомірними діями гр. ОСОБА_2 , виконавши відповідні судові рішення з дотримання порядку, визначеного Законом України «Про
		державну службу».Твердження заявника про те, що її матеріальна відповідальність визначається статтею 132 КЗпП також є необгрунтованим. Необґрунтованість цього твердження відповідача підтверджується також тим, що правовий статус державного службовця, а отже і його трудові
		відносини з державним органом, у якому вони працюють, у першу чергу визначаються Законом України «Про державну службу», і лише в питаннях, неврегульованих цим законом - трудовим законодавством.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити.
		Відповідачка у судове засідання не з"явилася неодноразово , належним чином повідомлена про розгляд справи.
		Заслухавши представника позивача , дослідивши  матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
		ОСОБА_2 працювала державним реєстратором відділу державної реєстрації Бобровицької районної державної адміністрації з 28.03.2016 (розпорядження від 28.03.2016 №65-ос) до 09.08.2017 (розпорядження від 09.08.2017 № 158-ос ). Постановами Чернігівського окружного адміністративного суду за позовами ПП «Агропрогрес» до Бобровицької районної державної адміністрації про скасування реєстрації права користування земельними від 28.11.2017 № 825/1629/17, 24.11.2017 № 825/1546/17, від 18.05.2017 № 825/371/17, від 17.05.2017 № 825/546/17 району державну адміністрацію зобов`язано відшкодувати судовий збір на користь позивача на загальну суму 48 000 (сорок вісім тисяч) гривень. Зазначену суму відшкодовано Райдержадміністрацією на користь ПП «Агропрогрес» у встановленому порядку.
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.
		За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.
		Відповідно до положення ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
		Регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове пов`язане саме з регресною вимогою.
		Відповідно до п.п. 10 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.
		У разі встановлення в діях посадової, службової особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) в установленому законодавством порядку реалізовують право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством.
		Органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у випадках, визначених цим пунктом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу злочину.
		За результатами службового розслідування органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами Державної казначейської служби України у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), з пред`явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб цих органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.
		Орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звертається до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету.
		Державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу кримінального правопорушення в діях зазначених осіб.
		За результатами службового розслідування державні органи та органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, з пред`явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб таких органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
		Після виконання рішень суду відповідно до цього Закону за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, державний орган, до сфери управління якого належить державне підприємство, забезпечує проведення службового розслідування щодо службових осіб державного підприємства, дії яких призвели до збитків державного бюджету, якщо рішенням суду в діях зазначених осіб не встановлено складу кримінального правопорушення.
		За результатами службового розслідування органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за поданням відповідних матеріалів державними органами в місячний строк можуть звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, з пред`явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до службових осіб державних підприємств, винних у завданні збитків.
		За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Разом з тим, жодних належних, допустимих доказів на підтвердження визнання вини саме ОСОБА_2 у заподіянні майнової шкоди Бобровицькій районній державній адміністрації у встановленому законом порядку позивачем суду не надано.
		Матеріали справи не містять доказів щодо наявності всіх складових цивільно-правової відповідальності саме ОСОБА_2 у завданні позивачу шкоди.
		Так, підставою застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків є наявність повного складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; 4) вина правопорушника.
		Судові рішення, на які посилається позивач у позові як на доказ вини відповідача, не є належними доказами в розумінні п.п. 10 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, такими рішеннями судів не доведений факт вини саме ОСОБА_2 , оскільки, рішеннями судів встановлено неправомірність дій та вину Бобровицької районної державної адміністрації.
		Отже, судовими рішеннями встановлено невідповідність дій не окремого працівника, а Бобровицької районної державної адміністрації, що в силу абзацу 5 п.п. 10 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України є підставою для солідарної відповідальності всіх працівників, а не лише одного із них, до якого пред`явлено позов.
		Також, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду не містить повного складу, необхідного для цивільно-правової відповідальності саме відповідача ОСОБА_2 .
		Враховуючи вищевикладене, позивачем не було належними та допустимими доказами доведено факту вини саме відповідача ОСОБА_2  у заподіянні збитків, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за відсутністю доказів вини відповідача у заподіянні збитків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, сплачені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, 
		в и р і ш и в:
		У задоволенні позовних вимог Бобровицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання посадових обов`язків у порядку регресу відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Суддя В.І. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...