Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 146/486/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 08.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2020
Номер судового провадження: 2/146/49/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 146/486/18
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       "26" грудня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
		 
		 
		 
		в складі: головуючого - судді        Пилипчука О.В.,
		       з участю секретаря                        Бойко Т.Є.,
		       представників                                 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,                                                                 ОСОБА_3 , Боднара В.І. , Захарченко О.В. 
		        
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - служба у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень органу державної влади ,-
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		10 квітня 2018 року ОСОБА_6 звернулася до суду з цим позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області « Про визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_7 » від 6 лютого 2018 року № 37, визнати незаконним та скасувати розпорядження Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області «Про визначення способу участі у вихованні малолітнього внука дідом та бабою» від 6 лютого 2018 року № 38. 
		Позов обґрунтовано наступним.
		24 травня 2016 року рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області шлюб між ОСОБА_7 та позивачкою ОСОБА_6 розірвано. Від шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мають спільну дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати з позивачкою ОСОБА_6 
		Позивачка вказує, що протягом довгого часу після розірвання шлюбу ОСОБА_7 не цікавився долею сина, не брав участі в його вихованні та майже не виходив з ним на зв`язок. В даний час дитина не впізнає батька та вважає його чужою людиною.
		Крім того, дід і баба малолітнього ОСОБА_10 , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після розлучення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 також не цікавилися долею онука і ніяким чином не брали участі у його виховані. Внаслідок цього вони є зовсім чужими людьми для малолітнього.
		Однак останнім часом, як зазначає позивачка, ОСОБА_7 та баба ОСОБА_9 почали забирати сина (внука) до себе додому, забирають його з дитячого садочка без її згоди, як матері. 
		Разом з тим позивачка вказує, що малолітній син свого батька та діда з бабою вважає за чужих людей, а регулярне спілкування дитини з батьком ОСОБА_7 , бабою ОСОБА_9 та дідом без присутності матері, враховуючи вік дитини, може негативно вплинути на психологічний та емоційний стан сина та викликати в нього стрес.
		Згодом ОСОБА_7 звернувся до Томашпільської РДА у Вінницькій області з заявою про визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком. З подібними заявами звернулися і батьки ОСОБА_7 - ОСОБА_8 і ОСОБА_9 щодо виховання свого малолітнього внука.
		6 лютого 2018 року Томашпільська РДА Вінницької області своїми розпорядженнями № 37 та № 38 визначили способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_10 батьком дитини ОСОБА_7 , а також бабою та дідом дитини ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . В даних розпорядженнях відповідачем було надано можливість батьку, діду та бабі малолітньої дитини ОСОБА_10 брати участь в його вихованні, а також час спілкування з дитиною визначити за попередньою домовленістю з матір`ю.
		Позивачка вказує, що при прийнятті таких розпоряджень відповідачем не була дотримана процедура, передбачена законодавством.
		Також позивачка зазначає, що в своїх розпорядженнях відповідач посилається на рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26.01.2018 №4 та №5 однак з даними рішеннями позивачка, як матір дитини ознайомлена не була, більше того вона не знала про сам факт прийняття таких рішень. Також працівниками служби у справах дітей не було проведено жодної бесіди з позивачкою, як матір`ю дитини, не з`ясовано ставлення матері до виконання батьківських обов`язків батьком, не з`ясована думка з приводу особистої прихильності дитини до когось з батьків, не визначено стан здоров`я дитини та інші обставини.
		Крім того позивачка зазначає, що питання про визначення способу участі у вихованні дитини вирішувалося органом опіки та піклування без участі матері, що є прямим порушенням її права.
		Щодо розпорядження Томашпільської РДА у Вінницькій області № 38 позивачка вказує, що відповідач діяв поза межами своїх повноважень, оскільки Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866, не передбачені випадки звернення до органів опіки та піклування із заявами про визначення способу участі у виховані дитини саме дідом чи бабою. Таким чином, порядок визначення способу участі у вихованні дитини дідом та бабою встановлюється виключно судом і не може встановлюватися органами опіки та піклування.
		В огляду на вищевказане позивачка змушена звернутися до суду з позовом до Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішень органу державної влади.
		10 липня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву голови Томашпільської районної державної адміністрації Закорченого О.Г. згідно якого останній просить, відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову повністю. В відзиві зазначено, що до служби у справах дітей Томашпільської РДА звернувся ОСОБА_7 з проханням встановити порядок його участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_10 . Службою у справах дітей було зібрано відповідні документи передбачені Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866. Після чого, працівниками служби було проведено бесіду з обома батьками, зокрема з позивачем ОСОБА_6 , якою також було надано ряд документів. В ході проведення бесіди із ОСОБА_6 встановлено, що остання розуміє всі аспекти щодо виховання батьком дитини, не заперечує і не чинить перешкод у спілкуванні ОСОБА_7 з сином, проте письмову заяву або будь-яке інше письмове пояснення надавати відмовилася.
		Також в відзиві вказано, що до служби звернулися дід ОСОБА_8 та баба ОСОБА_9 з проханням визначення способу у вихованні їхнього малолітнього внука ОСОБА_10 . Службою було зібрано всі передбаченні законодавством документи, також зі слів ОСОБА_6 заперечень проти спілкування бабусі та дідуся з дитиною не було, проте побачення з дитиною має бути за її згодою та за попередньою домовленістю.
		Вказанні питання були винесені на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини при Томашпільській РДА. Згідно протоколу засідання Комісії на засідання було запрошено ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_6 , яка немала заперечень проти побачень її сина з батьком, дідусем та бабусею, але за умови, що ці зустрічі відбуватимуться на нейтральній території, за її попередньою згодою та домовленістю.
		Винесенні рішення були зачитані секретарем комісії в присутності членів комісії та запрошених, зокрема позивача, яка не мала ніяких заперечень проти цих рішень.
		Беручи до уваги вищевказане, служба у справах дітей Томашпільської РДА, комісія з питань захисту прав дитини та Томашпільська РДА не виходили за рамки чинного законодавства та діяли на підставі діючих нормативно-правових актів в інтересах дитини.
		06 вересня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив згідно якого представник позивача просить, останній відхилити з наступних підстав. 
		Представник позивача вказує, що в відзиві відповідач посилається на статтю 258 Сімейного кодексу України відповідно до якої баба і дід мають право на самозахист та права внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом своїх прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
		Представник позивача зазначає, що відповідно до п.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної з захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 який є спеціальним нормативно правовим актом не передбачено можливості звернення діда та баби із заявою про визначення способу участі у вихованні онуків.
		 
		Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 квітня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04 червня 2018 року.
		26 квітня 2018 року до суду надійшли заперечення проти позову надіслані представником відповідача.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 31 травня 2018 року підготовчий розгляд справи перепризначено на 13 червня 2018 року.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 червня 2018 року клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 13 червня 2018 року клопотання представника відповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, службу у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 13 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху.
		16 червня 2018 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		10 липня 2018 року до суду надійшов відзив надісланий представником відповідача.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 вересня 2018 року клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 04 вересня 2018 року клопотання представника відповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 .
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 04 вересня 2018 року підготовчий розгляд справи відкладено на 24 вересня 2018 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		06 вересня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив надіслана представником позивача.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 вересня 2018 року підготовчий розгляд справи відкладено на 23 жовтня 2018 року.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 23 жовтня 2018 року підготовчий розгляд справи відкладено на 04 грудня 2018 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 04 грудня 2018 року підготовчий розгляд справи відкладено на 08 лютого 2019 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 08 січня 2019 року підготовчий розгляд справи перепризначено на 25 лютого 2019 року.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 лютого 2019 року підготовчий розгляд справи відкладено на 10 квітня 2019 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 10 квітня 2019 року підготовчий розгляд справи відкладено на 15 травня 2019 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 травня 2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду на 16 липня 2019 року, викликано в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 16 липня 2019 року розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2019 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 29 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено на 28 листопада 2019 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Томашпільського районного суду від 28 листопада 2019 року розгляд справи відкладено на 26 грудня 2019 року, розгляд справи ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
		 
		Доводи учасників справи.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 та її представник адвокат Захарченко О.В. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
		На запитання головуючого при з`ясуванні позовних вимог позивач визнала факт, що була ознайомлена з рішеннями комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26.01.2018 №4 та №5. 
		На запитання головуючого позивач також визнала, ту обставину, що з нею працівником служби у справах дітей була проведена бесіда.
		Також позивач вказала, що рішення вважає незаконними, бо її ніхто не хотів слухати при їх прийнятті, її думку не брали до уваги. 
		Представник позивача, адвокат Захарченко О.В. крім викладених в позовній заяві підстав вказав на те, що за захистом своїх прав баба та дід мали звернутися з позовом до суду, тому на його думку винесені розпорядження і рішення є незаконними. 
		Позивач і представник позивача в судовому засіданні вказали, що необхідності допиту свідків, викликаних за їх клопотанням в судове засідання, немає.
		Представник відповідача, Томашпільської РДА Боднар В.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на обставини зазначені у відзиві та вказав, що дід і баба мали право звернутися до органів опіки та піклування.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, служба у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, та вказала, що у службу у справах дітей звернувся з заявою чоловік, про що була повідомлена позивачка. Чоловіком були надані всі необхідні документи. Було перевірено місце проживання чоловіка. Також викликана була позивачка, яка дала згоду батькові на побачення і виховання. Щодо бабусі і діда, то представник служба у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації вказнала, що служба у справах дітей не мала права відмовити в розгляді їх заяв.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_9 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, оскільки розпорядження РДА є законними і прийнятими за участю позивачки і за її згоди. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_7 в судове засідання повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_8 в судове засідання повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
		Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність ї достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
		Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.
		Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованою Верховною Радою України 28.08.1991 р., що набрала чинності для України 27.09.1991 р., визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно ст.12 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
		Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_10 . У свідоцтві про його народження батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . (а.с.10)        
		Як вбачається з рішення Томашпільського районного суду від 24 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстрований 26 жовтня 2014 року у Вапнярській селищній раді Томашпільського району Вінницької області - розірвано. (а.с.9)
		       Розпорядженням голови Томашпільської районної державної адміністрації від 6 лютого 2018 року № 37 «Про визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_7 », враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26 січня 2018 року № 4 та заяву ОСОБА_7 вирішено надати можливість ОСОБА_7 брати участь у виховані малолітньої дитини, визначити час спілкування батька ОСОБА_7 з малолітнім сином ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою домовленістю батьків.(а.с.8)
		Разом з тим, розпорядженням голови Томашпільської районної державної адміністрації від 6 лютого 2018 року № 38 «Про визначення способу участі у вихованні малолітнього внука дідом та бабою», враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26 січня 2018 року № 5 та заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирішено надати можливість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 брати участь у виховані малолітнього внука, визначити час спілкування дідуся ОСОБА_8 та бабусі ОСОБА_9 з малолітнім внуком ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_6 (а.с.8)
		26 квітня 2018 року Томашпільською районною державною адміністрацією на адресу суду направлено матеріали на підставі яких приймалися оскаржувані позивачем розпорядження. З наданих матеріалі вбачається наступне.
		9 листопада 2017 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 звернулися до голови комісії з питань захисту прав дитини при Томашпільській РДА з заявою, згідно якої просили встановити порядок їх участі у вихованні онука ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки колишня невістка ОСОБА_6 перешкоджає їх побаченням з онуком. (а.с.33)
		20 листопада 2017 року ОСОБА_7 звернувся до голови комісії з питань захисту прав дитини при Томашпільській РДА з заявою, згідно якої просив встановити порядок його участі у вихованні сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до ст.158 СК України, оскільки дружина перешкоджає його побаченням з дитиною. (а.с.32)
		Згідно акту обстеження умов проживання від 4 січня 2018 року, складеного комісією в складі головного спеціаліста служби у справах дітей та фахівців з соціальної роботи, який складався з метою підготовки рішення про визначення способу участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_10 , 2015 року народження, було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що в квартирі газове опалення, електропостачання, всі кімнати помешкання чисті, кімнати облаштовані меблями, та побутовими електроприладами. У кімнаті відведене місце для дитини. (а.с.35)
		По місцю проходження військової служби ОСОБА_7 зарекомендував себе з позитивної сторони, що підтверджується відповідною довідкою.(а.с.36)
		Згідно акту обстеження умов проживання від 18 січня 2018 року, складеного комісією в складі головного спеціаліста служби у справах дітей та фахівців з соціальної роботи, який складався з метою підготовки рішення про визначення способу участі у вихованні малолітнього внука ОСОБА_10 , 2015 року народження, було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що в квартирі газове опалення, електропостачання, всі кімнати помешкання чисті, кімнати облаштовані меблями, та побутовими електроприладами. У кімнаті відведене місце для дитини. (а.с.41)
		По місцю проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зарекомендували себе з позитивної сторони, що підтверджується відповідними довідками селищного голови Вапнярської селищної ради. (а.с.42,43)
		Згідно довідок КУ «Томашпільська ЦРЛ» ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до лікаря психіатра не зверталися, на обліку в лікаря нарколога не перебувають. (а.с.44,45)
		Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26 січня 2018 року № 4 вирішено - вважати доцільним надати можливість ОСОБА_7 брати участь у вихованні малолітньої дитини, визначити час спілкування батька ОСОБА_7 з малолітнім сином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_6 ( а.с.28)
		Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26 січня 2018 року № 5 вирішено - вважати доцільним надати можливість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , брати участь у вихованні малолітнього внука, визначити час спілкування бабусі ОСОБА_9 та дідуся ОСОБА_8 з малолітнім внуком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_6 ( а.с.27)
		У висновку служби у справах дітей Томашпільської РДА від 4 січня 2018 року, зазначено, що враховуючи те, що мати проти спілкування дитини із батьком не заперечує, з метою забезпечення прав та інтересів дитини, служба у справах дітей райдержадміністрації вважає за доцільне надати можливість ОСОБА_7 брати участь у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_10 2015 року народження. (а.с.29)
		Як вбачається з висновку служби у справах дітей Томашпільської РДА від 18 січня 2018 року, служба у справах дітей райдержадміністрації у зв`язку з наявними перешкодами, які вчиняє колишня невістка ОСОБА_6 при спілкуванні між бабусею ОСОБА_9 , дідусем ОСОБА_8 та враховуючи зі слів матері дитини ОСОБА_6 , що вона не заперечує проти спілкування бабусі та дідуся з дитиною, з метою захисту прав та інтересів малолітнього, вважає за доцільне надати можливість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 брати участь у вихованні малолітнього внука ОСОБА_10 2015 року народження. ( а.с.30)
		Згідно з п. 8 ч. 2ст. 18 СК України одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
		Відповідно до ч. 1ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
		Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.                Статтею 153 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.                                                                                                Згідно приписів ст.157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.                                                
		Статтею 158 Сімейного кодексу України, передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.                                        
		Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 р. визначено питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини.                
		Так, відповідно до п. 73 вказаного Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (у редакції, який діяв на час винесення спірного розпорядження), у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.        
		Отже, зазначеними нормами Сімейного Кодексу України, постановою КМ України визначено порядок розв`язання спорів між батьками дитини у випадках, коли один із батьків проживає окремо від дитини та за наявності перешкод у спілкуванні з дитиною. На думку суду, скасування даного розпорядження порушить право батька на особисте спілкування та участь у вихованні дитини, визначене ст.ст.153,157 СК України.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що в своїх розпорядженнях відповідач спирається на рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26.01.2018 №4 та №5 однак з даними рішеннями позивачка, як матір дитини ознайомлена не була, проте в судовому засіданні визнала факт, що була ознайомлена з рішеннями комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації від 26.01.2018 №4 та №5.
		Окрім того, в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що працівниками служби у справах дітей не було проведено жодної бесіди з позивачкою, як матір`ю дитини, не з`ясовано ставлення матері до виконання батьківських обов`язків батьком, не з`ясована думка з приводу особистої прихильності дитини до когось з батьків, не визначено стан здоров`я дитини та інші обставини, проте в судовому засіданні визнала ту обставину, що з нею працівником служби у справах дітей була проведена бесіда.
		Щодо твердження позивача про незаконність рішень внаслідок того, що її ніхто не хотів слухати при їх прийнятті, її думку не брали до уваги, проте, як вбачається з витягу з протоколу № 1 засідання Комісії з питань захисту прав дитини при Томашпільській РДА від 26 січня 2018 року на розгляд комісії винесені питання про визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_10 , 2015 року народження, батьком ОСОБА_7 та про визначення способу участі у вихованні малолітнього внука ОСОБА_10 бабусею ОСОБА_9 та дідусем ОСОБА_8 . На засідання комісії були запрошенні зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , де була заслухана думка останніх щодо винесених на вирішення комісії питань. Зокрема в протоколі вказано, що позивачка не заперечує проти побачень батька з сином, дідуся та бабусі з внуком але за умови, що ці зустрічі відбуватимуться на нейтральній території, за її згодою та попередньою домовленістю. (а.с.22-26)
		Щодо посилання представника позивача на те, що за захистом своїх прав баба та дід мали звернутися з позовом до суду тому на його думку винесені розпорядження і рішення є незаконними, то відповідно до ст. 258 СК України баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
		Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
		Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Дана позиція збігається з правовою позицією викладеною в Листі Міністерства юстиції України від 30.01.2009 року № Н-35267-18.
		Оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи доведено, що дійсно між батьками малолітньої дитини ОСОБА_10 , які проживають окремо, виник спір щодо визначення способу виховання та спілкування з дитиною. Для вирішення даного спору батько ОСОБА_7 , а також дід та баба - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в передбаченому законом порядку звернулися до органу опіки та піклування. Оскаржуваними рішеннями органу опіки та піклування заявлений спір було вирішено, під час ухвалення оскаржуваних рішень орган опіки та піклування діяв на підставі та в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з урахуванням всіх обставин, безсторонньо, добросовісно та розсудливо, під час розгляду справи не встановлено законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваних розпоряджень, доводи на яких ґрунтується позов та доводи наведені представником позивача в судовому засіданні спростовані доказами у справі, оскаржуваними рішеннями не порушено законних прав, свобод та інтересів позивача, а тому заявлені позивачем позовні вимоги, зодоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
		Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 60, 174, 197, 213, 215, 265 ЦПК України, ст. ст. 18,19, 141, 157, 158, 258 СК України, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», суд -
		 
		                                        В И Р І Ш И В:
		 
		       В задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - служба у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень органу державної влади відмовити.
		Судові витрати залишити за позивачем.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
		 
		Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
		позивач:  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 08.06.2011 Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
		відповідач: Томашпільська районна державна адміністрація Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04051106, адреса 24200, Вінницька область, Томашпільський район, смт.Томашпіль, пл. Тараса Шевенка, 4;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: служба у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації, адреса 24200, Вінницька область, Томашпільський район, смт.Томашпіль, пл. Тараса Шевенка, 4;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:  ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_3 ;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:  ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 ;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:  ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_3 .
		Повний текст рішення виготовлено 03 січня 2020 року.
		 
		Суддя:  О. В.  Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...