Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/7898/19Провадження № 1кп/202/128/2020 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 08.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/202/128/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040030001517

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		202/7898/19
		Провадження № 1кп/202/128/2020 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2020 року          Індустріальний районнийсуд м.Дніпропетровська у складі:
		 
		головуючого  судді                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря                  ОСОБА_2 
		прокурора                          ОСОБА_3 
		обвинуваченого                      ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12019040030001517 від 19 червня 2019 року за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м.Красний Луч,Луганської області,громадянин України,одружений,має вищуосвіту,пенсіонер,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимий, 
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.10.2014 року, в денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , будучи внутрішньо переміщеною особою, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений постановою КабінетуМіністрів України№ 505від 01.10.2014 року, зайшов до приміщення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 55, для того, щоб подати заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
		Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, всупереч п. 6 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, заповнюючи заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказав завідомо недостовірну інформацію, про те, що у нього на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця, подав зазначену заяву до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, хоча фактично ОСОБА_4 мав вклад у ПАТ «ВіЕйБі Банк».
		Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 , 27.10.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпрі ради прийнято рішення про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
		Таким чином, у період з 21.10.2014 по 20.04.2015 року, ОСОБА_4 , шляхом надання завідомо недостовірних відомостей про відсутність в нього на депозитному банківському рахунку коштів в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб незаконно, шахрайським шляхом отримував щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 11148,51 грн.
		27.04.2015 року, в денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 повторно зайшов до приміщення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 55, де з метою продовження отримання щомісячної адресної допомоги, заповнюючи заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказав завідомо недостовірну інформацію, про те, що у нього на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця, подав зазначену заяву до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, хоча фактично ОСОБА_4 мав вклад у ПАТ «ВіЕйБі Банк».
		Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 , рішенням про призначення допомоги переміщеним особам від 17.06.2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4 було призначено виплату допомоги переміщеним особам на проживання.
		Таким чином, у період з 24.04.2015 по 23.10.2015 року, ОСОБА_4 , повторно, шляхом надання завідомо недостовірних відомостей про відсутність в нього на депозитному банківському рахунку коштів в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб незаконно, шахрайським шляхом отримував щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 10 995,36 грн.
		18.11.2015 року, в денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 повторно зайшов до приміщення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 55, де з метою продовження отримання щомісячної адресної допомоги, заповнюючи заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказав завідомо недостовірну інформацію про те, що у нього на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця, подав зазначену заяву до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, хоча фактично ОСОБА_4 мав вклад у ПАТ «ВіЕйБі Банк».
		Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 , рішенням про призначення допомоги переміщеним особам від 03.12.2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_4 було призначено виплату допомоги переміщеним особам на проживання.
		Таким чином, у період з 28.10.2015 по 22.04.2016 року, ОСОБА_4 , повторно, шляхом надання завідомо недостовірних відомостей про відсутність в нього на депозитному банківському рахунку коштів в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб незаконно, шахрайським шляхом отримував щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 11 748,00 грн.
		28.04.2016 року, в денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 повторно зайшов до приміщення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 55, де з метою продовження отримання щомісячної адресної допомоги, заповнюючи заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказав завідомо недостовірну інформацію, про те, що у нього на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця, подав зазначену заяву до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, хоча фактично ОСОБА_4 мав вклад у ПАТ «ВіЕйБі Банк».
		Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 , рішенням про призначення допомоги переміщеним особам від 18.05.2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4 , було призначено виплату допомоги переміщеним особам на проживання.
		Таким чином, ОСОБА_4 , у період з 28.04.2016 по 31.07.2016 року, повторно, шляхом надання завідомо недостовірних відомостей про відсутність в нього на депозитному банківському рахунку коштів в розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб незаконно отримував щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6042,00 грн.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явлених йому обвинуваченнях за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190КК України визнав повністю, суду пояснив, що злочин вчинив за обставин, викладених в обвинувальному акті. 
		Представник потерпілого  Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради  ОСОБА_5 до суду не з`явився, у письмовій заяві просив слухати справу без його участі, тому суд, з урахуванням того, що за відсутності представника потерпілого можливо з`ясувати всі обставини, прийняв рішення про проведення судового розгляду у його відсутність.
		За таких обставин, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним допит свідків щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи вищенаведене, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу останнього та висновки експертиз, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		ОСОБА_4 повинен нести кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
		При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Відповідно до положеньп.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули, зокрема, три роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
		Згідно з ч. 3 ст.288КПК України суд, за наявності підстав, а вони передбачені ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.
		Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1ст.49 КК Українистроків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 190 КК України, яке відповідно до положеньст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
		Із матеріалів справи, вбачається, що злочин за ч.1 ст.190 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 вчинено у 2014  2015 роках, повторний злочин вчинено 31.07.2016 року ,тобто на час розгляду справи закінчився трьохрічний строк давності.
		Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст. 190 КК України,у вчиненніякого обвинувачується ОСОБА_4 є злочиномневеликої тяжкості,з моментускоєння якогоминуло більшетрьох років,суд приходитьдо переконання,що внаявності правовіпідстави длязвільнення обвинуваченоговід кримінальноївідповідальності зач.1ст.190КК України. 
		З врахуваннямнаведених обставинсправи таособи обвинуваченого,суд вважає,що необхіднимта достатнімпокаранням дляйого виправленнябуде покаранняу видіштрафу. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_4 та попередженню нових злочинів. 
		У зв`язку із застосуванням ст.ст.49, 74 КК Українисуд при призначенні покарання не застосовує принцип складання покарань за сукупністю злочинів, передбаченийч.1 ст.70 КК України.
		Судові експертизи у кримінальному провад женні не проводились. 
		Керуючись ст.49, 74 КК України, ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 190КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  510 гривень.
		На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.1 ст.190 КК України звільнити у зв`язку із закінченням строків давності.
		- за ч. 2 ст.190КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  850 гривень.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...